Хрещення після роблення учнів
1. Що це є хрещення, і яким способом Ісус охрестився?
НЕ БУЛО жодного сумніву відносно того, що Ісус мав на думці, коли Він наказав Своїм послідовникам “хрестити” учнів. Іван Хреститель був перший чоловік дістати владу хрестити у воді. Деякі апостоли колись були його учні і тому Іван охрестив їх. Іван охрестив Ісуса. Чи Іван робив це лише кропленням води над особою в часі хрещення? Історія показує, що Ісус охрестився в Йордан річці і що після Його хрещення, “Ісус зараз вийшов із води”. У Біблії, хрещення і занурення мають те саме значення, бо грецьке слово баптізма, з якого походить слово “хрещення”, значить занурення, або заглиблення. Отже у часі хрещення особу тимчасово “занурюють”, а тоді підносять її із води.— Мат. 3:13—16; Ів. 1:33; також побачте Римлян 6:3, 4.
2. Чому Іван Хреститель занурював людей у воді?
2 Іван Хреститель був післаний до членів Ізраїльського народу, які вже були посвячені Богові Єгові і під обов’язком дотримувати Закон, але, які грішили проти розпорядку Єгови й яким треба було покаятися. Коли Іван заохочував ізраїльтянів покаятися, щоб обчиститися від гріхів і тоді хрестив їх публічно на символ покаяння. Цим він приготовляв дорогу для Божих людей, які були під угодою прийти до Христа.— Луки 3:3, 4; Дії 19:4.
3, 4. Чому Ісусове хрещення було цілком інакше від інших, і що воно означало?
3 Це не значить, що коли Ісус прийшов до Івана хреститися, що Йому треба було покаятися від якихось гріхів. Першого Петра 2:22 доказує, що Ісус ніколи не вчинив гріха. Ясно є, що Іван думав про хрещення на покаяння, коли не хотів охрестити Ісуса в Йордані, але Ісус показав, що у цьому випадку хрещення значило щось іншого, кажучи: “Допусти це тепер, бо так годиться нам виповнити усю правду”.— Мат. 3:13—15.
4 Отже, що Ісусове хрещення значило? Пізніше писання, книга до Євреїв у 10-му розділі, говорить, що Ісус увійшов “у світ”, себто почати Свою службу і віддати Своє власне “приготовлене” тіло служачи волі Єгови, так як каже Псалма 40:7—9 (Септуагінт): “Жертви й приношення Ти не схотів, але приготовив Мені тіло. . . . ‘Ось Я прийшов (у звоєм книжки, про Мене написано) Твою волю чинити, Мій Боже’ ”. (Євр. 10:5, 6) Тому що Ісус був членом народа, який був посвячений Богові Єгові і під угодою з Ним, то Христос не символізував своє посвячення, але представив себе чинити волю Єгови. Єгова показав, що прийняв Його представлення через помазання Своїм святим духом і промовив із неба: “Ти Син Мій, улюблений, що Я вподобав Тебе”.— Марка 1:11.
5. Яке хрещення виконували послідовники Ісуса протягом Його земної служби?
5 Апостоли знали про це, і на початку Ісусової служби учні брали учась у хрещенні у воді під Ісусовим проводом. Вони хрестили грішних членів ізраїльського народу на символ їхнього покаяння так, як Іван хрестив. (Ів. 3:25, 26; 4:1, 2) Але Іван не мав хрестити вічно, бо він сказав про Христа Ісуса: “Він має рости, я — ж маліти”. (Ів. 3:30) Християнське хрещення про яке Ісус згадав у Матвія 28:19 мало заступити Іванове. А коли це мало бути? Іван лише хрестив тих, що були під Закон-угодою з Єговою, а та угода була в силі лише до 33 р. З.Д.
6. Коли закінчилася ціль Іванового хрещення, і як це доказалося в Ефесії?
6 Що Іванове хрещення вже не було в силі й не малося практикувати у так званій християнській добі стало ясно з досвіду збору в Ефесії. Там Апполос проповідував їм, але він знав лише про Іванове хрещення. Коли Павло прибув до Ефесії, він знайшов дванадцять учнів занурені Івановим хрещенням, а не в ім’я Отця і Сина і святого духа. Тому вони не мали святого духа. Коли Павло пояснив їм справу, то вони охрестилися в ім’я Ісуса, і коли Павло положив свої руки на них, то вони дістали святого духа.— Дії 18:25; 19:1—7.
ХРИСТИЯНСЬКЕ ХРЕЩЕННЯ УЧНІВ
7. (а) Яка є різниця між Івановим хрещенням, а християнським після свята П’ятдесятниці? (б) Чи християнське хрещення змиває гріхи?
7 Хрещення водою про яке Ісус Христос говорив у Матвія 28:19 є інакше від Іванового; його виконується в ім’я Отця і Сина і святого духа. Незадовго після того, як Ісус промовив ті слова на свято П’ятдесятниці, апостол Петро, промовляючи товпі про прощення і християнське хрещення, звернув спеціяльну увагу на те, що їм, як жиди і нововірці, було головно потрібно, кажучи: “Покайтеся, і нехай же охреститься кожен із вас у ім’я Ісуса Христа на відпущення ваших гріхів, і дара духа святого ви приймете”. Пізніше він пояснив “іншими багатьома словами” і заохочував їх: “Рятуйтесь від цього лукавого роду”. Таким чином вони взнали про наміри Єгови і могли бачити, що не спасуться, коли далі будуть лишатися під жидівським ладом. Щоб дістати святого духа вони мусіли прийняти розпорядок Єгови через Його Сина. Вони могли особисто рішити чи будуть виконувати волю Єгови. Наслідком цього, коло три тисячі осіб охрестилося “в ім’я Ісуса Христа” того дня. Це не значить, що те хрещення змило їхні гріхи. Ні, це пролита кров Ісуса Христа, в яку вони повірили, очистила їх від їхніх гріхів.— Дії 2:38—41; 3:19; 1 Ів. 1:7.
8. (а) Як робота Пилипа довела до хрещення учнів? (б) Як ми знаємо, що Пилип зробив учнів із його власних дітей?
8 Під час великого переслідування в Єрусалимі, коли Пилип пішов проповідувати у Самарію, багато людей звернули увагу на нього. Вони ставали учнями через те, що навчилися, покидаючи свої зв’язки з спіритуалізмом. Тому що Пилип звіщав добру новину про царство Боже та ім’я Ісуса Христа, чоловіки і жінки могли бачити, яка була воля Єгови і тоді вибирати чинити її і тоді хрестилися у воді. (Дії 8:5—12) Пилип робив учнів із інших, бо незабаром ангел Єгови запровадив його до Етіопського скопця, який пробував зрозуміти пророцтво Ісаї. Пилип навчив його, відповів на його питання, так, що він зрозумів добру новину про Ісуса і міг стати учнем Христа Ісуса. Коли вони прибули до води в якій було можливо зануритися, скопець охрестився. (Дії 8:26—39) Правдоподібно Пилип також зробив учнів із своїх власних дітей, бо його чотири доньки пророкували.— Дії 21:8, 9.
9. Про які речі Петро говорив Корнилійові та його родині перед їхнім хрещенням?
9 Петро мав участь у робленні учня з Корнилія і членів його дому. Корнилій вірив у Єгову, і постійно молився до Нього, хотячи служити Богові. Через ангела Петро був післаний до Корнилія і коли він прибув до його дому всі зійшлися разом, щоб вислухати все те, що Єгова наказував. Слухаючи Петрової повчальної промови, записана в Дії 10:34—43, вони дістали святого духа і пізніше охрестилися.
10. Як Павло робив учні у Филипії, так як розказує Дії Апостолів 16-ий розділ?
10 Павло мав багато нагод робити учнів. У Филипах він промовляв до гуртка жінок коло річки. Між ними Лідія, жінка, що поклонялася Єгові, вислухала Павлову науку й охрестилася разом з своєю родиною. (Дії 16:14, 15) Там, через переслідування, Павло і Сила мали нагоду говорити слово Єгови тюремникові та його родині, які пізніше охрестилися.— Дії 16:27—34.
11. Яким способом Павло творив учні у Коринті?
11 У Коринті, де якийсь час Павло мусів виробляти намети, він регулярно використовував нагоду давати повчальні промови, перше у синагозі, бувши дуже зайнятий словом, проповідуючи жидам. Крисп, наглядач синагоги і багато коринтян повірили й охрестилися. Павло лишився там на рік і шість місяців навчати їх дотримувати всі заповіді Христа Ісуса і слово Боже.— Дії 18:1—11.
12. (а) Що приклади з Писання показують треба робити перед хрещенням? (б) Чому нема жодного запису про хрещення дітей, і чому таке хрещення не є правильне для християнів?
12 Всі вищезгадані приклади раннього роблення і хрещення учнів показують порядок подій так, як вони відбувалися за Ісусовим наказом у Матвія 28:18—20. Добру новину Царства, ім’я Ісуса Христа і слово Боже звіщалося і навчалося. Особи, які отримали цю науку повірили в Єгову і Христа Ісуса і хотіли служити Богові. Це було тільки після того, як вони взнали про волю Єгови і зрозуміли своє споріднення з Ним, то аж тоді вони охрестилися “в ім’я Ісуса Христа”. (Дії 10:48) Після їхнього хрещення вони продовжали вчитися про заповіді Ісуса Христа і дотримувати їх. Нема жодного запису показати, що вони хрестили дітей, і це правильно, бо як це може бути згідно з наказом Ісуса робити учнів перед хрещенням. Кожна особа мусить бути відповідальна за свої власні вчинки і тоді робити з повним знанням те, що вимагається від неї.
13. (а) Як хрещення є сполучене з набуттям доброго сумління? (б) Яка є ціль хрещеного християнина, так як показує 1 Петра 4:1—3?
13 Ці кандидати для хрещення знали, що вони не були в доброму спорідненню з Єговою через гріх Адама, якого наслідки вони вспадкували, і вони мусіли брати кроки, щоб мати добре сумління перед Богом. Петро описує як хрещення спасає людей — “ (не тілесної нечистости позбуття, але обітниця Богові доброго сумління,) спасає тепер і нас воскресенням Ісуса Христа”. (1 Пет. 3:21) Ціль є бути подібними до Христа: “Озбройтеся й ви тією самою думкою, бо хто тілом постраждав, той перестав грішити, щоб решту часу в тілі жити вже не для пожадливостей людських, а для Божої волі. Бо досить минулого часу, коли ви чинили волю поган, ходили в розпусті, у пожадливостях, у піяцтві, у гулянках, у піятиках, у беззаконних ідолослужбах”. (1 Пет. 4:1—3) Це показує, що хрещені християни є посвячені Єгові, виконуючи Божу волю, а не волю народів.
14. Як ярмо показує споріднення учнів із Ісусом Христом, і чому це заохочує нас?
14 Ісус Христос виконував волю Єгови, отже ті, що стають Його учнями повинні мати таку саму постанову, навіть коли й треба буде постраждати. Вони повинні наслідувати приклад Ісуса якщо хочуть бути Його правдиві учні, бо Він сказав: “Візьміть на себе ярмо Моє, [йдіть під Моє ярмо зі Мною (примітка)] і навчіться від Мене, бо Я тихий і серцем покірливий, і знайдете спокій душам своїм. Бож ярмо Моє любе, а тягар Мій легкий”. (Мат. 11:29, 30) Якщо “ярмо” про яке Ісус тут говорив було ярмо, яке Єгова наложив на Нього, то воно значить виконувати ту саму роботу, що Ісус виконував, або працювати разом із Ним, бо через подвійне ярмо дві особі можуть нести той самий тягар. Слуга під одним ярмом із Ісусом знайде тягар бути легким і дістане чудову поміч, щоб успішно виконувати роботу, як слуга або раб Бога Єгови.
15. (а) Ті, що приходять у ряд для спасіння під розпорядок викупу мають яке споріднення з Богом Єговою? (б) У тому спорідненню, що вони повинні робити?
15 Факт є, що лише через жертву Христа Ісуса можна спастися. Ісус заплатив цю ціну Своєму Отцеві на небі. Всі, що входять у стадо Єгови через віру в пролиту кров Христа, посвячення і хрещення є немов слуги, яких купується на ярмарку за ціну. Християнським надзирателям, Павло сказав: “Доглядайте збір Божий, який Він купив кров’ю Свого власного Сина”. Коринтянам Павло був сказав: “Ви не свої. Бо дорого куплені ви. Отож прославляйте Бога в тілі своєму”. (Дії 20:28, НС; 1 Кор. 6:19, 20) Слуга виконує волю свого власника, тому Павло сказав зборові в Римі: “Бо ніхто з нас не живе сам для себе, і не вмирає ніхто сам для себе. Бо коли живемо — для Господа [Єгови] живемо, і коли вмираємо — для Господа [Єгови] вмираємо. І чи живемо, чи вмираємо — ми Господні”. (Рим. 14:7, 8) А до коринтян: “Бо Христова любов спонукує нас, що думають так, що коли вмер Один за всіх, то всі померли. А вмер Він за всіх, щоб ті, хто живе, не жили вже для себе самих, а для Того, Хто за них був умер і воскрес”.— 2 Кор. 5:14, 15. (Також побачте Луки 17:7—10.)
16. Як хрещення показує зміну у позиції перед Богом?
16 Отже, коли особа хреститься, вона є ніби похована під водою, закінчуючи свій колишній шлях, і є піднесена, як особа посвячена виконувати волю свого Власника.
ХТО МОЖЕ БУТИ УЧНЕМ?
17. Що Ісус підкреслював у Луки 14:25—33?
17 Часами до Ісуса приступали товпи, отже Він розказував їм, що було потрібно, щоб статися учнем: “Коли хто приходить до Мене, і не зненавидить свого батька та матері, і дружини й дітей, і братів і сестер, а до того й своєї душі — той не може бути учнем Моїм. І хто свого мученицького дерева не несе, і не йде вслід за Мною, той не може бути учнем Моїм. Хто бо з вас, коли башту поставити хоче, перше не сяде й видатків не вирахує, чи має потрібне на виконання, щоб, коли покладе він основу, але докінчити не зможе, усі хто побачить, не стали б сміятися з нього, говорячи: ‘Чоловік цей почав будувати, але докінчити не міг’. . . . Так ото й кожен із вас, який не зречеться усього, що має, не може бути учнем Моїм”. (Луки 14:25—33, НС) А про що Ісус тут підкресливав їм? Що коли хто хоче бути учнем Христа, то він мусить бути готовий класти цей обов’язок першим у житті над усі інші речі, і бути готовий страждати або переносити проби, які ідуть із цим обов’язком. З самого початку особа повинна постановити собі, що вона може ходити шляхом учня, так як чоловік, котрий хоче будувати башту закінчує будувати її.
18. (а) Чому є практично навчати перед хрещенням? (б) Чому треба розбити всякі зв’язки з фальшивою релігією?
18 Тому то наука приходить перед хрещенням. Майбутній раб Єгови мусить навчитися і зрозуміти, що від нього вимагається і бути охочим змінитися і позбутися всього того, чого його новий Власник ненавидить. Тільки тоді коли він може сердечно посвятити себе, то тоді він повинен охреститися. У Филип’ян 3:4—8 апостол Павло говорив про свою корисну позицію в єврейській релігії, яку він покинув, коли став учнем, і тоді додав: “Тож усе я вважаю за втрату ради переважного познання Христа Ісуса, мого Господа, що я ради Нього відмовився всього, і вважаю все за сміття, щоб придбати Христа”. (Побачте також Дії 22:3; Галат 1:14) Треба цілком відірватися від всіх фальшивих релігій.— 2 Кор. 6:17, 18; Об. 18:4.
19. Від яких поганих практик Писання показують треба очиститися перед хрещенням?
19 Учень мусить бачити потребу покаятися і відвернутися від колишніх поганих практик. “Отож, умертвіть ваші земні члени: розпусту, нечисть, пристрасть, лиху пожадливість та зажерливість, що вона ідолослуження, бо гнів Божий приходить за них на неслухняних. І ви поміж ними ходили колись, як жили поміж ними. Тепер же відкиньте і ви все оте: гнів, лютість, злобу, богозневагу, безсоромні слова з ваших уст. Не кажіть неправди один на одного, якщо скинули з себе людину стародавню з її вчинками, та зодягнулися в нову, що відновлюється для пізнання за образом Створителя її”. (Кол. 3:5—10) Багато осіб, що вчаться про Божі вимоги не знали, що ці речі є погані перед Богом, але набравши таке знання і маючи добре серце, вони зараз покидають їх і використовують розпорядок Ісуса Христа через Його жертву вичиститися. (1 Кор. 6:9—11; Гал. 1:4) Цей вчинок мусить прийти перед хрещенням.
20. Що це значить не “бути частиною світу”?
20 Також треба покинути всякі політичні зв’язки цього світу, бо Ісус у Своїй молитві до Бога сказав про Своїх учнів: “Я дав їм Твоє слово, але світ їх зненавидів, бо вони не є частиною світу, так як Я не є частиною світу”. (Ів. 17:14, НС) І перед Пилатом Ісус сказав: “Моє Царство не є частиною світу цього. Якби Моє Царство було частиною цього світу, то служба Моя воювала б, щоб не виданий був Я юдеям, але Моє Царство не з цього джерела”.— Ів. 18:36, НС; також побачте Ісаї 2:4.
21. (а) Чи нам сподіватися, що всі будуть любити, що ми будемо служити Богові? (б) У 10-му розділі Матвія, як Ісус показав, що опозиція може прийти від близької родини, але, що треба зробити про це?
21 Треба сподіватися, що колишні друзі не будуть любити цього нового поклоніння або способу життя, бо Петро сказав: “Вони з того дивуються, що ви разом із ними не берете участи в розпусті, та зневажають”. (1 Пет. 4:4) Але переможній шлях Ісуса потішає нас у цьому відношенні: “Тож подумайте про Того, хто перетерпів такий перекір проти Себе від грішних, щоб ви не знемоглись, і не впали на душах своїх”. (Євр. 12:3) Ваша власна родина може переслідувати вас. (Мат. 10:35, 36) Це годиться з тим, що Ісус сказав про вираховування кошту послідовника.
22. Чому нас не повинно дивувати, коли прийде переслідування, і як нам дивитися на нього?
22 Учень також мусить знати про переслідування. Ісус пояснив: “Коли б ви зо світу були, то своє світ любив би. А що ви не зо світу, але Я вас зо світу обрав, тому світ вас ненавидить. Пригадайте те слово, яке Я вам сказав: ‘Раб не більший за пана свого’. Як Мене переслідували, то й вас переслідувати будуть, як слово Моє зберегли, берегтимуть і ваше. Але все це робитимуть вам за Ім’я Моє, бо не знають Того, хто послав Мене”. (Ів. 15:19—21; 16:1) Апостоли зрозуміли ту справу, отже тішилися коли їх переслідували, “що сподобились прийняти зневагу за ймення Господа Ісуса”. (Дії 5:41) Знання про це поможе майбутньому християнинові почислити кошт бути учнем, щоб ‘знати чи він може закінчити його’. Він мусить запитати себе чи вже готовий йти шляхом Ісуса та Його вірних апостолів у Божій службі, не лише у роботі роблення учнів, але також у підтримуванні праведности, навіть під натиском від світу.
23. Яка поміч запевняється тим, що будуть служити Богові?
23 Коли учень посвятить себе й охреститься, то він може бути певний, що Єгова і Ісус Христос поможуть йому бути вірним. Боже Слово запевняє нас про це: “А Бог усякої благодаті, що покликав вас до вічної слави Своєї в Христі, нехай Сам удосконалить вас, хто трохи потерпів, хай упевнить зміцнить, уґрунтує”. (1 Пет. 5:10) Молитва є важна так, як Павло підкреслює: “Перебувайте в молитві”. Він також сказав: “Моліться, браття, за нас, щоб ширилось Слово Господнє [Єгови] та славилось, як і в вас, і щоб ми визволилися від злих та лукавих людей, бо віра — не в усіх. І вірний Господь, що зміцнить вас і збереже від лукавого”.— Рим. 12:12; 2 Сол. 3:1—3.
24. Яке знання учень повинен мати перед хрещенням?
24 Навчання не кінчається з хрещенням і значить, що учень не мусить знати все, щоб посвятити себе і охреститися. Апостоли навчилися багато більше після того, як вони стали наслідниками Ісуса Христа, бо Він обіцяв: “Дух святий, що його Отець пошле в ім’я Моє, той навчить вас усього, і пригадає вам усе, що Я вам говорив”. (Ів. 14:26; також побачте Приповістку 4:18) Отже важним є, щоб учень мав досить знання зрозуміти Божу волю, вірив, покаявся від минулого шляху, постановив у своїм серці стати посвяченим послідовником Ісуса Христа, а тоді охрестився у воді. Відтоді Бог вимагає, щоб він служив Йому з таким самим відношенням, яким Ісус служив, а Ісус сказав: “Не Моя, а Твоя нехай станеться воля”.— Луки 22:42.
25. (а) Як ми знаємо, що Єгова хоче, щоб ми приступали до Нього і посвячувалися Йому? (б) Над якими основними питаннями той, що бажає хреститися мусить застановитися? (в) Якщо хтось хоче охреститися, то що треба робити?
25 Застановившись над тим, що тут є надруковано, якщо ви вже вчитеся і хочете дотримувати заповіді Христа, то, що ви повинні робити? Петро пригадує вам, що перед вами стоїть відчинений шлях; Єгова хоче, щоб ви прийшли в гармонію з Ним: “Господь [Єгова] . . . довготерпить, бо не хоче, щоб хто загинув, але, щоб усі навернулися до каяття”. (2 Пет. 3:9; також побачте 2 Коринтян від 5:18 до 6:2; Об’явлення 22:17.) Коли етіопець навчився від Пилипа, він запитав: “Що мені заважає христитись?” (Дії 8:36) Якщо ви так само почуваєтеся про службу Богові Єгові і брати Христове ярмо на себе, то ми радимо вам задуматися над слідуючими двома питаннями, яких питається кандидатів до хрещення:
(1) Чи ви вже покаялися від своїх гріхів і навернулися, признаючи перед Богом Єговою бути присудженим грішником, якому треба спасіння, і чи ви признали перед Ним, що це спасіння приходить від Нього, Отця, через Його Сина Ісуса Христа?
(2) На підставі цієї віри в Бога та Його розпорядок на спасіння, чи ви вже посвятили себе без застережень служити Богові і відтепер виконувати Його волю так, як Він відкриває її вам через Ісуса Христа і через Біблію під освітляючою силою святого духа?
Якщо ви можете відповісти “ТАК” на ці питання, то було б добре поговорити до предсідника збору свідків Єгови до якого ви ходите, з наміром охреститися. Після хрещення ви також можете брати участь у світовій роботі роблення учнів із благословенством Ісуса Христа, який обіцяв бути з Своїми послідовниками “аж до закінчення цього ладу”.— Мат. 28:18—20, НС.