Пізнаючи правдиву релігію

ТЕ, ЩО є правильне мусить бути в цілковитій гармонії з правдою. Більшість людей, які належать до церков так званого Християнства вірять, що їхня релігія годиться з Біблією. Коли це так, то ми можемо вживати Біблію за основу ототожнити правдиву релігію.— Ів. 17:17.

Ану знайдіть вашу Біблію і застановіться над деякими основними правдами, яких вона містить. Хоч ваш переклад може мати трохи інше висловлення, то ви знайдете, що значення буде таке саме, як в перекладі, якого ми будемо вживати в цій статті.

ПРАВДИВИЙ БОГ

Осередок релігії є Той, до якого поклоніння повиннося справляти — Бог. Що вас навчили про Бога? Чи вам звернули увагу на Його ім’я? Зауважте, що Біблія говорить в Псалмі 83:19, НС: “Ти, Якого ім’я є Єгова, Ти єдиний є Всевишній над усією землею”. В Ісаї 42:8, НС говорить: “Я — Єгова. Це Ймення Моє; і іншому Своєї слави не дам, ні хвали Своєї божкам”.

Отже, чи релігії, які принижують важливість вживання Божого ім’я можуть бути правдиві? Чи Той, Який не ділиться Своєю славою або хвалою з вирізаними божками може похвалювати релігії, які вчать, припадати і цілувати божки, заявляючи, що такі вчинки є лише споріднене поклоніння?

БОЖИЙ СИН, ІСУС ХРИСТОС

Крім вчити правди про Бога, правдива релігія також повинна показувати спосіб, яким можна приступати до Бога в поклонінні. Про це Ісус Христос сказав: “Я — дорога, і правда, і життя. До Отця не приходить ніхто якщо не через Мене”. (Ів. 14:6) Отже, правдива релігія мусить навчати правду про Ісуса Христа.

Певно, що ніхто не був здібніший пояснити свій стан іншим від самого Ісуса. Він сказав Своїм учням: “Якби ви любили Мене, то ви б тішилися, що Я йду до Отця, бо більший за Мене Отець”. (Ів. 14:28) Після Його воскресення з смерти, Він сказав Марії Магдалині: “Не торкайся до Мене, бо Я ще не зійшов до Отця. Але йди до братів Моїх та їм розповіж: ‘Я йду до Свого Отця й Отця вашого, і до Бога Мого й Бога вашого’”.— Ів. 20:17.

Чи ці слова годяться з наукою релігії, що Ісус і Бог є рівні? Чи вони швидше не показують, що Ісус признавав Свого Отця за Свого Бога?

Однак, дехто буде сперечатися, Чи нема ніякого писання показати, що Ісус є рівний Богові?

Один вірш, якого наводять доказати це є Івана 14:8, 9. Згідно Поправленим Стендард Перекладом (анг. мові), цей вірш каже: “Пилип сказав Йому: ‘Господи, покажи нам Отця, і ми будемо задоволені’. Ісус відповів йому: ‘Стільки часу Я з вами був, ти ж не знаєш, Пилипе, Мене? Хто бачив Мене, той бачив Отця’ ”.

А що Ісус мав на думці коли Він сказав ці слова? Біблія сама пояснює. Перед тим Ісус був сказав: “Сам Я від Себе нічого не дію, але те говорю, як Отець Мій Мене навчив. . . . Бо Я завжди чиню те, що Йому до вподоби”. (Ів. 8:28, 29) Отже, Ісус вірно представляв Свого Отця, говорив слова Свого Отця і чинив Його діла. Так, тому що Ісус відбивав особистість Свого власного Отця, то учні пізнавали Отця через Нього.

ЦАРСТВО БОЖЕ

Ще одна основна наука з Біблії є відносно царства Божого. Ісус Христос та Його апостоли зробили його дуже славною частиною їхньої вістки і Ісус передсказав, що “проповідувана буде ця Євангелія (добра новина) Царства по цілому світові”. (Мат. 24:14) Коли останній раз ви чули, як вісник так званого Християнства казав, що це царство розв’яже теперішній світовий переполох?

Багато можливо знайдуть це питання надзвичайним. Вони вірять, що Царство є стан нашого серця. Чи ви чули те саме? Порівняйте це з тим, що Біблія каже в Даниїла 2:44: “А за днів тих царів небесний Бог поставить царство, що навіки не зруйнується, і те царство не буде віддане іншому народові. Воно потовче й покінчить усі ті царства, а само буде стояти навіки”. Що це за царство, що має потовчи всі інші царства? Ясно є, що воно є уряд, небесний Божий уряд в руках Ісуса Христа.

Це дає дійсної сили проханню в Ісусовій молитві: “Нехай прийде царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі”. (Мат. 6:10) Тут проситься, щоб Боже царство виступило проти своїх ворогів, знищило їх і завело час, коли Божа воля буде виконуватися на “землі, так як на небі”. А що це буде значити для землі? Коли Боже царство перебере повну контролю земних справ, то жодна людина, ні тварина не буде ‘шкодити або нищити’. (Іс. 11:9) Також, “[Бог] кожну сльозу з очей їхніх зітре, і не буде вже смерти, ані смутку, ані крику, ані болю вже не буде, бо перше минулося”. (Об. 21:4) Що за надія! Уже не треба буде лікарів, ні аптек, ні медицин, ні лікарнів або інституцій для психічно хворих, ні погребників, ні похоронів, ні могил! Так, і злочину більш не буде, ні поліцаїв, ні тюрмів! Чи це не є “добра новина”? Якщо ви є членом церкви, то чи це є славетна надія до якої ваша церква справляє людям увагу?

ПРИНЦИПИ ПРАВДИВОЇ РЕЛІГІЇ ДЛЯ ПОВОДЖЕННЯ

Триматися правдивої релігії не значить лише розуміти і вірити деякі основні правди, але також треба поводитися згідно з нашою вірою і доказати ту віру ділами. Чи ж ми не повинні сподіватися, щоб правдива релігія робила кращих людей, кращих батьків, кращих дружин, кращих дітей та кращих сусідів? Чи так є з членами вашої церкви з якими ви є знайомі? Чи ви вірите, що з вами будуть чесно поводитися, коли ви ведете якусь торгівлю з членом вашої церкви? Чи лише тому що хтось регулярно ходить до церкви ви можете вірити, що він не буде говорити вам неправди або не буде шахрувати вас?

Якщо хтось справді тримається Біблії, то ви повинні довіряти йому. Боже Слово говорить: “Тому то, неправду кинувши, говоріть кожен правду до свого ближнього”. (Ефес. 4:25) “Хіба ви не знаєте, що неправедні не вспадкують Божого Царства. Не обманюйте себе: ні розпусники, ні ідоляни, ні перелюбники, ні блудодійники, ні мужоложники, ні злодії, ні п’яниці, ні злоріки, ні хижаки — Царства Божого не вспадкують вони”.— 1 Кор. 6:9, 10.

Певна річ, дехто може почуватися, що церква до якої він належить старається допомогти людям провадити добре життя, але, що багато не слухають її науки. Однак, що така церква робить із тими, які практикують те, що Біблія забороняє і не хочуть змінитися? А що коли священик явно похвалює статеву неморальність? Подумайте, що Біблія нагадує нам треба робити: “Я писав вам у листі не єднатися з перелюбниками. А тепер я писав вам не єднатися з тим, хто зветься братом, та є перелюбник, чи користолюбець, чи ідолянин, чи злоріка, чи п’яниця, чи хижак, із такими навіть не їсти! Бо що ж мені судити й чужих? Чи ви не судите своїх? А чужих судить Бог. Тож вилучіть лукавого з-поміж себе самих”.-—1 Кор. 5:9, 11—13.

Чи ви знаєте якусь церкву, яка виключає беззаконників з-поміж себе? З такого ясного біблійного нагадування, чи ви думаєте, що Бог буде похвалювати релігії, які не виступають проти тих, що практикують гріх? Чи ж правдива релігія не повинна ревно старатися помагати людям підкорятися Божим високим вимогам замість приймати мислення тих, що не шанують Його Слова?

Безперечно, що правдиве поклоніння не значить лише стримуватися від злого. Воно також значить чинити добро. А особливо християни є під наказом розвивати плід Божого святого духа—“любов, радість, мир, довготерпіння, добрість, милосердя, віра, лагідність, здержливість”. (Гал. 5:22, 23) Зі всіх цих рис, то найбільша є любов, несамолюбне зацікавлення добробутом інших. (1 Кор. 13:13) Така любов є ототожнюючий знак тих, що практикують правдиву релігію. Ісус Христос сказав Своїм учням: “Нову заповідь Я вам даю: Любіть один одного! Як Я вас полюбив, так і любіть один одного й ви! По тому пізнають усі, що ви учні Мої, як будете мати любов між собою”.— Ів. 13:34, 35.

Чи ви бачите таку любов між тими, що ви знаєте є членами церков так званого Християнства? Чи вони не мішаються в світові сутички і не шкодять своїм ближнім іншої раси або національности? Чи вони є готові жертвувати свій час і енергії помагати іншим набувати докладного знання про Божі наміри?

Правдива релігія мусить не лише вчити правду так, як вона знаходиться в Біблії, але її прихильники мусять жити в гармонії з нею. Сьогодні є християни, порозкидані по цілому світі, які справді практикують правдиве поклоніння. Щоб ви самі могли почути вислови тих, які тепер товаришують із цим гуртком, тому що вони пізнали правдиву релігію на підставі Божого Слова, ми заохочуємо вас прочитати слідуючу статтю.