Що є “перше воскресення”?

ЧИ ВИ вірите в воскресення? А саме, що мертві вернуться назад до життя? Біблія каже: “Настане воскресення праведних і неправедних”. (Дії 24:15) Чи вам трудно повірити цьому?

Але це не повинно бути дивним. Правда, ми всі знаємо, що наша фізична та розумова будова є дуже складна. Але в дійсності наша основна будова є представлена клітинами нашого тіла, а особливо в сорок шістьох хромосомах в ядрі кожної клітини. В додаток цього, наше оточення та досвіди єднаються з генетичною спадщиною роблячи нас тим чим ми є. Чому ми повинні думати, що Творець не зможе повторити цей взірець — точну хімічну будову клітин разом із взірцем пам’яті? Йому буде легше зробити це ніж було творити клітини в часі творення людини, вкладаючи оригінальний “механізм” і здібність виводити особисті характеристики і передавати ці генетичні сполуки дітям. Творець зробив це на початку.— Пс. 139:13—15; 1 Мойс. 5:3.

Але, що сказати про “душу”? Перше треба зрозуміти біблійний факт, що кожне живе створіння має організм або тіло, небесне, чи земне. (1 Кор. 15:40) Отже такої речі нема, як ‘дух без тіла’, про яких говорять посередники спіритуалізму. “Душа” є особа, включаючи особистість і організм. Писання показують, що жива душа, жива особа, відбиває всі людські характерні риси, розумові, фізичні і духовні. (3 Мойс. 7:18, 20, 21; 23:30; Пс. 105:18) Це функція організму або тіла виявляє особистість. Мертве тіло без “духа”, або життєвої сили, або без дихання, що підкріпляє життєву силу, не має особистости, ані активности. (1 Мойс. 7:22; Як. 2:26; Еккл. 9:5, 10) Отже то вже не є жива душа. Душа померла, перестала існувати.— Єзек. 18:4.

“ДУША” ВОСКРЕСНЕ

Отже, що Богові треба робити, щоб воскресити особу? Йому треба зробити тіло з тими самими характеристиками, також відновити пам’ять, яка постачає особистість, яка була розвита протягом її життя. Таким чином душа є відновлена. Тоді особа зможе пізнати себе. Іначе вона була б подібна до жертви амнезії, що стратила пам’ять і не знає хто вона є і що вона колись робила.

Псалмоспівець писав, говорячи до Єгови: “Мого зародка бачили очі Твої, і до книги Твоєї записані всі мої члени та дні, що в них були вчинені, коли жодного з них не було”. (Пс. 139:16) Якщо Єгова може бачити і знати характеристики дитини зараз по зачаттю саме коли генетичний взірець починається, то чому ж Він не міг мати докладні записи за яким відбудувати мертву особу? — Порівняйте 1 Мойсея 25:23; Римлян 9:11—13.

Але, що сказати про тіло? Ми знаємо, що атоми, які складають людські тіла є лише будівельні блоки. Вони не мають особистости. Чи воскресле тіло мусить бути таке саме, себто те саме тіло збережене або зроблене з тих самих атомів? Ясно, що ні. Наприклад, особа могла померти, і атоми з розгниваючого тіла могли харчувати овочеве дерево біля її могили. Інші особи могли з’їсти той овоч. Отже багато тіл різних осіб можуть мати ті атоми. Ясно є, що в часі воскресення не всі тіла можуть точно мати ті самі атоми з яких вони колись складалися.

Хтось може противитися цьому, кажучи, що тепер особа буде лише “взірець”, а не дійсною особою. Вона буде подібна до тасьми (стрічки), лише “запис”, Божої пам’яті, вони кажуть. Але вони забувають, що навіть тепер, більша частина наших тіл постійно виношується і є змінена новими атомами. Це тому ми мусимо їсти їжу. За сім років наш організм є майже інше тіло. Воно навіть набирає інший вигляд. Однак, чи ми не є тою самою особою? Певно, що так. Безперечно, коли матір побачить свого загубленого сина, навіть коли його вигляд змінився і він набрав нових рис, то його основні характеристики є ті самі, і матір не забирає багато часу пізнати його. Вона приймає його за свого сина.

Можна поставити дальший приклад: Особа вмре. Може бути, що вона була дуже покалічена в якомусь випадку, або хвороба роз’їла частини її легень, печінку або інші органи. Ясно є, що така особа мусить вернутися з відновленим тілом якщо буде жити після воскресення. Вона не є лише “відбиток”, але та сама особа відновлена, щоб далі могла функціонувати, як “душа”. Тіло Лазаря, наприклад, вже розгнивалося, бо його сестра Марта сказала Ісусові при могилі: “Уже Господи, чути бо чотири вже дні він у гробі”. (Ів. 11:39) Однак, коли Ісус воскресив його, то він не був відбитком, але Лазарем, і Ісус та родина пізнали хто він був.

ПРАВИЛЬНІ І НЕПРАВИЛЬНІ ПОГЛЯДИ “ПЕРШОГО ВОСКРЕСЕННЯ”

Але, що це значить “перше воскресення”? Слово “перше” може відноситися до часу і/або першим у якости. Отже, це воскресення мусить бути щось спеціяльного. А хто дістає таке воскресення?

Вкоротці, можна сказати, що “перше воскресення” стосується до тих, що будуть першими, які вернуться до повноти життя. Особи, яких воскрешали колишні пророки, і пізніше Ісус Христос та апостоли, не дістали тієї повноти життя. Вони знову померли. Це тому, що Ісус Христос ще не прийшов у царській силі судити людей і дати вірним слугам нагороду.

Подумайте тепер, що Біблія каже про “перше воскресення” так, як було дано апостолові Іванові у видінні. Іван каже:

“І бачив я престоли та тих, хто сидів на них, і суд їм був даний, і душі стятих, які були сокирою стяті за свідчення про Ісуса й за Слово Боже, які не вклонились звірині, ані образові її, і не прийняли знамена на чола свої та на руку свою. І вони ожили, і царювали з Христом тисячу років. А інші померлі не ожили, аж поки не скінчиться тисяча років. Це перше воскресіння. Блаженний і святий, хто має частку у першому воскресінні. Над ними друга смерть не матиме влади, але вони будуть священиками Бога й Христа, і царюватимуть із Ним тисячу років”.— Об. 20:4—6, НС.

Хоч вони були “сокирою стяті”, то зауважте, що Іван не бачив якихось безголових “душ”. Це були особи здатні судити. Одначе, щоб засісти на престолах у небесах, вони мусіли мати, не людські, але духовні тіла. Про їхнє воскресення, апостол Павло писав: “Сіється [смертю] фізичне тіло, встає духовне”.— 1 Кор. 15:44, НС.

Але хтось може запитати, Чи це “перше воскресіння” не є ‘духовне переродження’, яке відбувається як одно з перших досвідів у житті християнина? Чи апостол Павло не говорив про це, коли писав до колосянського збору кажучи, що християнське обрізання не було буквальне, тілесне? Він писав: “В Христовім обрізанні. Ви були з Ним поховані у хрещенні, у Ньому ви й разом воскресли через віру і силу Бога, що Він з мертвих Його воскресив. І вас, що мертві були в гріхах та в необрізанні вашого тіла, Він оживив разом із Ним, простивши усі гріхи”.— Кол. 2:11—13; порівняйте Ефесян 2:1—6.

Нова Католицька Енциклопедія (1967 р.) бере цей погляд, кажучи під заголовком, “Тисячоліття”:

“. . . ‘Перше воскресення’ символізує Хрещення, . . . яким особа бере участь у Христовім воскресенні. . . . Усі вірні, на землі і на небі, беруть участь у тисячолітньому царюванні Христа, символ цілого життя Церкви у її славетному погляді від Воскресення Христа аж до Останнього Суду”.

Чи це пояснення сходиться з “першим воскресенням” про якого Іван говорить в Об’явленні 20:4—6 — єдине місце в Біблії, що вживає цей вислів? Ні, бо Іван каже, “вони. . . царюватимуть із ним (з Христом) тисячу років”. А “життя церкви” вже є, не лише одна, але майже дві тисячі років.

Дальше, чи який-небудь член правдивого християнського збору “царював” як цар? Навіть Павло, апостол, писав декотрим честолюбним членам збору у Коринті: “БЕЗ нас ви царюєте. І коли б то ви стали царювати, щоб і ми царювали з вами! Бо я думаю, що Бог нас, апостолів, поставив за найостаніших, мов на смерть засуджених, бо ми стали дивовищем світові, і ангелам, і людям”. (1 Кор. 4:8, 9) Своєму місіонерському другові Тимофійові, він показав, що це царювання приходить після фізичної смерти християнина, кажучи: “Вірне слово: коли разом із Ним ми померли, то й житимемо разом із Ним. А коли терпимо, то будемо разом також царювати. А коли відцураємось, то й Він відцурається нас”.— 2 Тим. 2:11, 12.

Роки пізніше, коли апостол Іван був засланий на острові Патмос, він навів воскреслого Господа Ісуса Христа, який сказав Лаодикійському зборові: “Переможцеві сісти Я дам на Моєму престолі зо Мною, як і Я переміг був, і з Отцем Своїм сів на престолі Його”. (Об. 3:21) Отже все царювання було майбутнє, по смерті вірних учнів Христа, а не від дня їхнього хрещення.

Павло також сказав про двох так званих християнів, Гіменея і Філіта, що вони “прогрішилися (відступили) від правди, казавши, що воскресіння було вже”. (2 Тим. 2:17, 18) Отже він не рахував хрещення християнина як час його воскресіння.

Отже, тому що “перше воскресіння” так як про нього говориться в Об’явленні 20:4—6 є дійсне, буквальне воскресіння від фізичної смерти, з шеолу, звичайного гробу людства. Апостол Петро говорив про небесне наслідство, не так ніби його вже здобулося, але було заховане “на небі” “спасіння, яке готове з’явитися останнього часу”. Він також говорив про “великі обітниці” Божі, в яких християни “стали учасниками Божої Істоти”. (1 Пет. 1:4, 5; 2 Пет. 1:4) Щоб бути учасниками “Божої Істоти”, то їм треба було позбутися тілесної фізичної природи, ‘тлінне мусить зодягнутись в нетління’. Справді, що їхні фізичні тіла не були нетлінні, не були безсмертні.— 1 Кор. 15:50, 52—54.

ВІЛЬНІ ВІД “ДРУГОЇ СМЕРТИ”

Ще один доказ можна бачити в Об’явленні 20:6: “Блаженний і святий, хто має частку у першому воскресінні! Над ними друга смерть не матиме влади”. Цю другу смерть символізується ‘озером огняним, що сіркою горить’. (Об. 19:20; 20:14) Чи це може бути правда про тих які лише охрестилися в воді, і які ожили від переступів та гріхів, і були піднесені разом духовно та ‘засіли . . . на небесних місцях разом із Христом Ісусом’? (Ефес. 2:1, 5, 6) Ні, бо вони ще можуть доказатися невірні під пробою і прийти під кару “другої смерти”, цілковитого знищення. Тому то апостол Павло перестерігав хрещених, помазаних християнів: “Тому то, хто думає, ніби стоїть він, нехай стережеться, щоб не впасти’. Також, Ісус радив: “Будь вірний до смерти, і Я дам вам вінця життя”.— 1 Кор. 10:12; Об. 2:10.

Якщо б хрещені, помазані християни з небесною надією вже мали б “перше воскресення” над яким “друга смерть” не могла перемогти, то пощо Павлові писати те, що він написав до Євреїв 6:4—8 і 10:26—31. Тут Павло перестерігав тих, що прийняли святого духа, але відпали, кажучи, що їм уже не було можливо навернутися до покаяння, тому що вони наново розп’яли Сина Божого і публічно осоромили Його. Такі, він каже, потоптали Сина Божого, зневажили кров заповіту і огірчили духа незаслуженої ласки. Бог помститься над такими.

Тому що “над цими [що зазнають перше воскресення] друга смерть уже не має влади”, то тепер ми можемо оцінити чому воно називається “перше воскресення”. Це є таке саме воскресення, яке Ісус мав третього дня після його смерті, воскресення до миттєвої повноти життя. Ісус Христос став тоді “первенець з мертвих”. (Об. 1:5; Кол. 1:18) Це “перше воскресення” не є лише перше в часі, але також “перше” в тім, що є найкраще воскресення, якого мертві можуть зазнати. Це є воскресення до нетлінного, безсмертного життя, як духовний син Божий в Божих власних небесах.

Це є чудова надія. Апостол Іван писав своїм співпомазаним: “Улюблені, ми тепер Божі діти, але ще не виявилось, що ми будемо. Та знаємо, що, коли з’явиться, то будем подібні до Нього, бо будемо бачити Його, як Він є”.— 1 Ів. 3:2.

Як Бог може мати таке довір’я до цих, що аж дає їм безсмертність і нетління — так, навіть зробити їх спільниками царями з Ісусом Христом, царювати над людством на землі, включаючи тих, що вернуться у земному воскресінні?a Скільки дістануть “перше воскресіння”, як небесні спадкоємці? Як вони є достойні, цього? Як довго вони будуть царювати і ради якої цілі? Над цими питаннями будемо застановлятися в слідуючих числах цього журнала Вартова Башта.

[Примітки]

[Запитання для вивчення]

1, 2. Чому повірити в воскресення не повинно бути трудно?

3. Що це є “душа”? Чи може бути душа коли нема тіла?

4. Що треба зробити, щоб воскресити особу?

5. Як ми знаємо, що Єгова може воскрешати?

6. Чому то саме тіло не буде воскресене?

7, 8. Чому ми не можемо сказати, що воскресла особа буде лише “відбитком”?

9, 10. Вкоротці, хто є ті, що дістануть “перше воскресення?

11, 12. Розкажіть зміст Іваного видіння в якому він говорить про “перше воскресення”.

13. Чи Іван бачив “душі” без голов, і які тіла вони мали?

14. З слів апостола Павла в Колосян 2:11—13, яке питання виринуло про “перше воскресення?

15, 16. Що Нова Католицька Енциклопедія каже “перше воскресення” є?

17. Як “життя церкви” доказує, що Нова Католицька Енциклопедія робить помилку у поясненню “першого воскресення”?

18. (а) Чи правдиві християни вже царювали після свойого хрещення? (б) Коли християни будуть царювати як царі?

19. Що Ісус сказав про час коли Його духовні брати зачнуть царювати, як царі?

20. Що Павло сказав про двох так званих християнів, які навчали, що воскресення вже відбулося?

21. Покажіть, що “перше воскресення” є дійсне воскресення з мертвих.

22. Як Об’явлення 20:6 показує, що духом-породжені на землі ще не зазнали “першого воскресення”?

23. Як слова апостола Павла до Євреїв 6:4—8 і 10:26—31 доказують, що духом-породжені особи, коли на землі, ще є під владою “другої смерти”?

24. (а) Як Ісус Христос був “первенець з мертвих”? (б) Що є “перше воскресення”?

25. Як апостол Іван показує, що помазані християни на землі ще не зазнали “першого воскресення”?

26. Які питання виринають про тих, що дістануть “перше воскресення”?