Тішучись Єговою незважаючи на труднощі Армагеддону
“Коли б фіґове дерево не зацвіло, і не було б урожаю в виноградниках, . . . то я Господом Єговою тішитись буду й тоді радітиму Богом спасіння свого”.— Ав. 3:17, 18, НС.
1. Що це є Армагеддон, кого збирається туди і під яким впливом?
УСІ народи людства швидко наближаються до того стану ворожого споріднення між Богом, а людьми, який називається Гар-Магеддон або Армагеддон. Надхнений писатель останньої книги Святої Біблії каже, що “це духи демонські”, що . . . “виходять до царів усього всесвіту, зібрати їх на війну того великого дня Вседержителя Бога. . . . І зібрав їх на місце, яке по-єврейському зветься Армагеддон”.— Об. 16:14—16.
2, 3. Хто помістив слово Армагеддон у свої словарі, і як вони публічно пристосовують його?
2 Цей короткий опис показує, що війна Армагеддон (або Гар-Магеддон) є зустріч ворожих людей з Всемогутнім Богом. Ще від закінчення Другої Світової Війни в 1945 р., славні особи й редакторські писателі помістили ім’я Армагеддон у свої словники і пристосовують його до сучасних подій. Один редакторський писатель до часопису The Spectator у Канаді, 8-го грудня 1971 р., під заголовком “Об’єднані Нації і Війна”, сказав слідуючі слова: “Хоч народні провідники добре знають, що такі безвихідні стани, які існують на Середньому Сході і в Індо-Пакістані війні можуть дуже швидко втягнути атомні сили, то деякі таки будуть рискувати Армагеддон замість піддатися владі міжнародної групи, навіть коли вона й представляє більшість людства”. (П’ятий параграф)
3 Зараз після цього 1-го січня 1972 р., у журналі The Philadelphia Inquirer, редакторський писатель назвав свою статтю “Ми Вітаємо Новий Рік із Армагеддоном Ще на Затоці”, і закінчив її оцим параграфом: “Минулої ночі ще можна було сказати, що людство пережило ще 365 календарських листочків і не знищило себе, а держава видержала дванадцять місяців без кровавої революції. Коли б у 1972 р. знову вдалося відвернути Армагеддон, то життя далі буде вартісне”.
4. (а) Між ким війна Армагеддон дійсно відбудеться? (б) Що ця війна стягне на все людство, отже з цього, які питання виринають про наше відношення?
4 З цих редакторських статтей можна бачити, що Армагеддон уважають бути лише війною між людьми на землі. Ці писателі не беруть біблійного погляду, що Армагеддон буде війною між людьми на землі, а Всемогутнім Богом Творцем людини та землі. Всі війни принесли труднощі для людей і включених народів, але “війна великого дня Бога Вседержителя” в Армагеддоні принесе труднощі для всіх людей кругом світу. Це буде найбільша війна за цілого людського досвіду. І так мусить бути, бо це буде війна між усіма політичними провідниками цілої залюдненої землі проти найбільшого Воїна, Бога Всемогутнього. Ну, коли такі серйозні труднощі мусять прийти на все людство, то чи буде можливо для когось на землі тішитися в Армагеддоні? Яка причина може бути для когось з-поміж людства тішитися? Що це поможе комусь тішитися в Армагеддоні? Лише свята Книга, що є джерелом того ім’я Армагеддон дає відповіді до цих питань.
5. (а) Який пророк за сьомого століття перед З.Д. також бачив видіння тієї війни, і що його ім’я значить? (б) Як Авакума 3:1 показує, що він цікавився святою музикою?
5 Сім століть перед тим ніж християнський пророк Іван виявив назву поля битви надходячої всесвітньої війни, Армагеддон, то один єврейський пророк, дав опис тієї самої війни. Його єврейське ім’я було Авакум, що значить “Обнімати (любови)”, або, “палке обнімання”. Він закінчив писати своє цікаве пророцтво десь у 628 р. перед нашою Загальною Добою. Він цікавився святою музикою. Це можна бачити з третього і останнього розділу його пророцтва, що є написане ліричною формою, поема вложена до музики. Початковий вірш цього пророцтва підгадує сумну музику, так як панахида, кажучи: “Молитва пророка Авакума в панахидах” НС; або, так як каже Єрусалимська Біблія: “Тон немов для панахиди”. Інші переклади Біблії вживають єврейське слово на “панахида” і кажуть: “На Шіґіоноті”, або “за піснями, або мелодією”, або так як каже Уповноважений Переклад Біблії при краї сторінки: “за мінливими піснями, або мелодіями”. (Товариство Жидівського Видавництва; Американський Переклад; Уповноважений Переклад) Нова Американська Біблія каже: “До жалібної мелодії”.
6. (а) Що закінчення Авакума 3:19 далі підгадує про пророка? (б) Який будинок він правдоподібно мав на думці, і чому?
6 Цей розділ кінчається музикальним відношенням, кажучи: “Для директора моїх струнних інструментів”. (Ав. 3:19; Байнґтон; АП) Інші переклади переводять єврейське слово на “директор” словом “диригент хору” і “провідник”. (Поправлений Стендард Переклад; Єр; ЄП) Переклад Моффата каже: “Від колекції диригента хору”. З таких музичних відношень деякі думають, що Авакум був членом храмового хору в Єрусалимі, а саме, Левитом. Принаймні, при кінці своєї ліричної молитви, пророк Авакум віддав її музичному диригентові в храмі, щоб він склав мелодію для неї. Нема сумніву, що пророк Авакум мав храм на думці, бо зараз перед його ліричною молитвою, він каже: “А Господь [Єгова] у Своїм храмі святім, мовчи перед обличчям Його, уся земле”.— Ав. 2:20.
7. До якого храму відноситься Авакума 2:20?
7 Правдоподібно, що Авакум мав на думці храм у Єрусалимі, хоч в дійсності відносився до Єговового небесного духовного храму, якого Він сам збудував, а не цар Соломон з Єрусалиму. Ісус Месія ввійшов у Святиню Святих цього духовного храма після Його воскресіння і вознесення до неба в 33 р. нашої Загальної Доби.— Євр. 8:2; 9:23, 24.
8, 9. Де, Святі Писання показують, пророча молитва Авакума має сповнитися, і чому там?
8 Коли будемо дальше розбирати цю ліричну молитву Авакума, то тоді зачнемо оціняти чому вона називається жалібною мелодією або панахидою. Він не дожив побачити сповнення своєї пророчої молитви. Християнські Грецькі Писання наводять Авакумове пророцтво і показують, що воно буде мати цілковите сповнення в майбутності, в нашому власному поколінні. Тому ми цікавимося цим пророцтвом. Наша віра в надхнення і певне сповнення цього пророцтва доводить нас чекати на його сповнення в нашому поколінні. Книга написана до християнських євреїв коло 61 р. нашої Загальної Доби, наводить із другого розділу, Авакумового пророцтва, вірші три і чотири, кажучи:
9 “Бо вам терпеливість потрібна, щоб Божу волю вчинити й прийняти обітницю. Бо ще “мало, дуже мало, і Той, Хто має прийти, прийде й баритись не буде!’ А ‘праведний житиме вірою’. І: ‘Коли захитається він, то душа Моя його не вподобає’. Ми ж не з тих, хто хитається на загибіль, але віруємо на спасіння душі”.— Євр. 10:36—39.
“МОЛИТВА” ЗА КОГО, ЗА ЧИМ?
10. (а) Хоч граматично Авакум говорив у першій особі, то в якій він дійсно говорив? (б) Отже, як можна відповісти на цю молитву на користь того за якого він молився?
10 В своїй пророчій молитві, Авакум говорить у першій особі вживаючи займенники я, мій, мене. Але в дійсності він говорить представницько. Він представляє народ своїх людей, людей царства Юдейського в Єрусалимі, як його столиця. Це стається ясно з третього розділу, віршів тринадцять до шістнадцять, де ми читаємо: “Ти вийшов спасти Свій народ, спасти Помазання Свого, . . . Ти пробив його списами голову князя його, як вони піднялись, щоб мене розпорошити. . . . І тремчу я на місці своїм, бо маю чекати в спокої день утиску”. Ті, що мали бути порозкидані вояками під військовим провідником, не був сам Авакум, але народ, якого пророк Авакум був членом. Отже відповідь до Авакумової молитви може прийти по його смерті, але вона мала прийти таки потихо на народ за яким він молився.
11. Що можна сказати чи Авакумова молитва сповнилася над ізраїльтянами у 607 р. перед З.Д., або в 539 р. перед З.Д., чи в 70 р. З.Д., і в 1967 р. З.Д.?
11 У 607 р. перед нашою Загальною Добою вавилонські війська знищили місто Єрусалим із його храмом, але тоді ще не було відповіді до молитви Авакума. І в 539 р. перед З.Д., не було відповіді коли могутнє обмуроване місто Вавилон на річці Ефрат упало перед переможними військами Мідії і Персії під перським царем, Кіром Великим. Відбудований Єрусалим після 537 р. перед З.Д., також був знищений разом із його храмом. Це сталося в 70 р. нашої Загальної Доби, через римські війська під генералом Титом. Однак ще не було відповіді на Авакумову пророчу молитву. Римляни побудували нове місто на тому самому місці де колись стояв стародавній Єрусалим. Навіть до самого вибуху Першої Світової Війни в 1914 р., те місто було під нежидівськими провідниками. Коли ізраїльтяни забрали стародавнє місто Єрусалим у шість-денній війні від 5 до 10-го червня 1967 р., то цей чин не був відповідю на молитву Авакума. Нічого про яке говориться в третьому розділі Авакума не відбулося тоді або після того.
12, 13. (а) Отже на кім Авакумова молитва має сповнитися? (б) Як християнський єврей, Павло, називає їх?
12 У світлі цих фактів стає ясно, що Авакумова пророча молитва не мала сповнитися на політичний Ізраїльській Республіці або на організації Сіоністів чи з природними ізраїльтянами, які стали горожанами різних поганських країн кругом світу. І на це є добра причина. Християнським жидам за першого століття З.Д., було відкрито, що Авакумове пророцтво мусіло сповнитися на ласку вірних послідовників Месії Ісуса. Ці вірні учні були помазані святим духом Бога Єгови у 33 р. З.Д. і після того, отже вони становлять духовний Ізраїль Божий. Вони є духовні ізраїльтяни, духовні жиди. (Рим. 2:28, 29) Відносячись до цього духовного Ізраїля, християнський єврей, апостол Павло писав до християнів у Галатії:
13 “А щодо мене, то нехай нічим не хвалюся, хіба тільки мученицьким деревом Господа нашого Ісуса Христа, що ним розп’ятий світ для мене, а я для світу. Бо сили немає, ані обрізання, ані необрізання, а створіння нове. А всі ті, хто піде за цим правилом, мир та милість на них, і на Ізраїля Божого”.— Гал. 6:14—16.
14. (а) Що можна сказати чи так зване Християнство є “Ізраїль Божий”? (б) Як духовні ізраїльтяни за першого століття є подібні до сьогоднішніх своїм досвідом?
14 Коли апостол Павло написав ці слова, то ще не було так званого Християнства, отже він не міг сказати, що так зване Християнство було той “Ізраїль Божий”. Так зване Християнство появилося троє століть пізніше за часу римського імператора Константина Великого, поганського Понтифіката Максімуса, і досі так зване Християнство не показало себе бути тим духовним Ізраїлем Божим, поблагословене “миром і милосердям”. Перша, як і Друга Світова Війна почалися в так званому Християнстві, і народи, які не були милосердні один до одних були у більшості народи так званого Християнства. Римська Імперія почала переслідувати вірних християнів за першого століття, яких то християнів апостол Павло назвав “Ізраїль Божий”. Подібно, народи так званого Християнства переслідували останок того духовного Ізраїля Божого під час Першої і Другої світових війн. А чому? Тому що ці духовні ізраїльтяни, помазані Божим святим духом, старалися “ходити порядно” і не брали участи разом із народами так званого Християнства у пролиттю крови.
15. Хто складає останок духовного Ізраїля після 1914 р. З.Д., і як їх можна пізнати?
15 А хто складає той останок духовного Ізраїля, що є помазаний святим духом Бога Єгови? Історичні факти показують хто вони є. Вони є ті про яких Ісус Христос сказав у своїм пророцтві про ‘закінчення цього ладу’: “На муки тоді видаватимуть вас, і вбиватимуть вас, і вас будуть ненавидіти всі народи за Ймення Моє”. (Мат. 24:9) Духом-помазані християни над якими сповнилися ті пророчі слова після 1914 р. З.Д., були студенти Біблії, що називаються християнські свідки Єгови. Їхній християнський нейтралітет проти народної політики, революцій й міжнародних війн є всім відомий по цілому світі і стягнув на них ненависть та переслідування від так званого Християнства і також народів, що не є частиною так званого Християнства. Одначе, Бог Єгова любить їх. Вони є немов у Його ‘любому обніманні’ так, як підгадує ім’я пророка Авакума.
16, 17. (а) Чому є дуже наполегливо для останку духовного Ізраїля привласнювати молитву Авакума? (б) Чому було властиво для Авакума наказувати “дериґентові” вкласти цю молитву до панахидної мелодії?
16 Ці духовні ізраїльтяни сьогодні привласнюють собі пророчу молитву Авакума і сподіваються її сповнення у відповідь від Єгови, Якого духом-помазані свідки вони є. Є дуже наполеглива причина чому вони повинні подібно молитися до Бога. У світлі біблійного пророцтва і з стану, який вже розвився по цілому світі, вони сподіваються, що незабаром, у цьому поколінні, ‘велике горе’ вдарить так зване Християнство і решта цього ладу досягаючи найвищої точки в “війні великого дня Бога Вседержителя” в Армагеддоні. Вони знають, що все це накине великий труд для тих, що стануть по стороні духом-помазаного останка і будуть їхні вірні друзя в терпінню. Вони вже мають “великий натовп” таких Бого-боязливих друзів, що є немов ‘чужинці’ в брамах духовного Ізраїля. (Об. 7:9, 10, 14; 2 Мойс. 20:10; Мат. 24:21, 22) Отже це дуже придатно для пророка Авакума наказувати дериґентові музики творів в Єрусалимському храмі скласти сумну панахидуa цими починаючими словами.
17 “Господи [Єгово], звістку Твою я почув та й злякався”.— Ав. 3:2.
НАТУРАЛЬНО “ЗЛЯКАВСЯ” НАДПРИРОДНОЇ “АКТИВНОСТИ”
18. Як Авакум чув “звістку” про Єгову, і як останок духовного Ізраїля чує ту “звістку”?
18 Так як ізраїльський пророк Авакум, духом-помазаний останок духовного Ізраїля сьогодні вже чув звіт про цього Бога Святої Біблії, якого ім’я є Єгова. До часу пророка Авакума, більшість надхненого Єврейського Писання вже було написане, отже через його сторінки він “чув звістку” про Єгову. Сьогодні останок духовного Ізраїля має ціле надхнене Єврейське Писання, як і двадцять сім книг святого надхненого Грецького Писання. Через ревне студіювання цього Святого Писання духом-помазаний останок “чув звістку”, правдиву звістку, про Авакумового Бога, Єгову. Це є страшна звістка дійсних учинків Бога Єгови.
19, 20. (а) Як помазаний останок, так як Авакум, бачить стародавнє діло Єгови? (б) Як така “звістка” божественного діла повинна впливати на помазаний останок?
19 Через цю біблійну “звістку” пророк Авакум бачив учинки свого Бога Єгови. Подібно, помазаний останок сьогодні, розумом бачить “діло” Єгови так, як біблійна “звістка” описує її; отже також бачать Його вчинки. Якщо б вони жили тоді і особисто бачили діла Єгови, то так, як Авакум, вони також злякалися б. Подумайте про діло Єгови в 1513 р. перед З.Д., коли Він визволив поневолених предків Авакума з Єгипту і тоді знищив колесниці та їздців єгипетського фараона, як вони гналися за ізраїльтянами по сухому дні Червного Моря.
20 Подумайте також про страх-надихаючу демонстрацію, яку Єгова показав при горі Сінай в Арабії, коли дав Десять Заповідей таборуючим ізраїльтянам. Також, подумайте про Його чудові діла в часі сорок років мандрування Своїх вибраних людей небезпечною пустинею й як, при кінці тих сорок років, Він завів Свій народ через переливаючу Йордан ріку в Обіцяну Землю, в 1473 р. перед З.Д. Подумайте ще дальше про діла Єгови, як через наступні століття Він підносив судді за визволителів Своїх пригноблених людей. Так, подумайте, як не дуже довго перед часом Авакума, Єгова вжив Свого небесного ангела знищити 185.000 асирійського війська за одну ніч і визволив Єрусалим від Бога-зневажаючого царя Санхерева. Якщо б ми старалися уявити собі всі ці діла Всемогутнього Бога Єгови, то ми також злякалися б. Авакум признав, що він злякався.
21, 22. (а) Чому Авакумові й помазаному останкові треба було пам’ятати таку страх-надихаючу “звістку”? (б) Отже з якою ревною молитвою Авакума останок тепер повинен зійтися?
21 Але, чому лякатися? Чому пригадувати собі таку страх-надихаючу “звістку”? Потреба є тому, що пророчо Авакум дивився далеко в майбутність і передбачив міжнародний напад на правдивих поклонників Єгови. Помазаний останок сьогодні мусить робити те саме, бо цей останок знає, що час коли інтернаціональні вороги Єгови зачнуть нападати, вже близько. Тепер є час вірити і надіятися на цього Бога стародавніх “діл” вірячи, що Він не є мертвий! Ради Його помазаного останку й їхніх вірних друзів Він мусить бути живий і такий же дієвий. Отже тепер є час для них ревно молитися так, як Авакум і казати:
22 “Оживи Своє діло в середині років, у середині літ об’яви, у гніві про милість згадай!”— Ав. 3:2.
23, 24. (а) За чим Авакум молився, що мало оживитися серед років? (б) Чия ця “тривога” була і проти кого, і яким способом треба було пам’ятати показ милосердя?
23 А за чим Авакум тут молився, коли пророчо говорив за сьогоднішній помазаний останок? Він молився, щоб Бог Єгова повторив Своє діло, оживив його, у критичному часі тих років. Нехай Він знов об’явить Своє діло на користь Своїх поклонників у небезпеці. І є добра причина для Єгови розгніватися і діяти. Якщо Його гнів є проти Свого помазаного останку і “великого натовпу” вірних друзів через якісь помилки з їхньої сторони, то нехай Він ласкаво запам’ятає показати їм милосердя ради Свого святого ім’я. Але якщо Його гнів є проти тих, що переслідують і нападають на Його поклонників, то в часі Його акції проти цих зарозумілих ворогів, нехай Він запам’ятає показати милосердя останкові і “великому натовпу” в часі їхнього горя. Нехай Він не дозволить “великому горю” знищити їх. Нехай Він виповнить пророцтво Свого Сина Ісуса Христа про “велику скорботу”:
24 “Бо скорбота велика настане тоді, ‘якої не було з первопочину світу аж досі’ й не буде. І коли б не вкоротились ті дні, не спаслася б ніяка людина; але через вибраних дні ті вкоротяться”. (Мат. 24:21, 22) “І коли б Господь [Єгова] не вкоротив був тих днів, не спаслася б ніяка людина, але ради вибраних кого вибрав, укоротив Він ті дні”.— Марка 13:20, НС; Християнська Біблія — Новий Заповіт, через Юрія Н. Лефевр (1928 р.), яка також тут уживає ім’я Єгова.
БОГ МАРШИРУЄ!
25, 26. (а) З яких двох історичних місцевостях Авакум тепер каже Бог марширує? (б) Які були риси цих двох місцевостях?
25 Коли пророк Авакум закінчив просити Єгову знов відновити Його стародавнє діло в майбутніх роках, він показує за яким ділом він молився, кажучи: “Бог іде від Теману, і Святий від Парану гори. Села. Велич Його вкрила небо, і слави Його стала повна земля! А сяйво було, наче соняшне світло, проміння при боці у Нього, і там укриття Його потуги. Перед обличчям Його моровиця іде, а по стопах Його пнеться полум’я”.— Ав. 3:3—5.
26 Тут Авакум згадує про дві історичні місцевості на Середньому Сході, себто, Теман і Паран. Теман є сполучений з землею Едом. Едом (значить “червоний”) було призвисько дане Авраамовому внукові Ісавові, коли він продав своє Авраамове перворідство своєму братові близнюкові Якові за якийсь червоний суп, щоб задоволити свій страшенний голод. (1 Мойс. 25:27—34) Паран була гориста пустиня на північ від гори Сінай. По цій гористій пустині мандрував ізраїльський народ коло тридцять вісім років перед тим ніж він ввійшов в Обіцяну Землю. (4 Мойс. 10:11, 12; 5 Мойс. 2:14) Земля Едом лежала на північносхід, між Затокою Акаба, а Мертвим Морем. “Дорога Царська” переходила через Едом. А в Темані (що значить “південний”) був потомок Едома (Ісава) на ім’я Теман, і місцевість, яка дістала свою назву від Темана могла бути едомське місто. Але жидівські авторитети містять його на північносхід від Едому. Але це з Теману “Бог почав виходити”, коли вів Своїх вибраних людей до Обіцяної Землі.
27, 28. (а) Як мандрівничі ізраїльтяни могли йти вперед незважаючи на ворогів і неприязних людей? (б) Як спогади Мойсея годяться з Авакумом про початок марша ізраїльтянів?
27 Тому що едомляни не дали дозволу перейти через їхню землю і противилися, то мандрівний ізраїльський народ не вживав дороги Царської через землю Едом, але напевно перейшов на північ понад східний кордон Едому і навколо Моава до Мертвого Моря. (4 Мойс. 20:14—21) Таким чином, вороги і неприязні люди не перешкоджали ізраїльтянам, коли вони марширували від гористого Парану мимо Теману до Обіцяної Землі. Пророк Мойсей був видимий провідник цього маршируючого народу, і його опис годиться з Авакумом. Лише два місяці перед тим як ізраїльтяни перейшли Йордан Річку в Обіцяну Землю, Мойсей почав благословити Ізраїля, кажучи:
28 “Господь [Єгова] від Сінаю прибув, і зійшов від Сеїру [в якому мешкали едомляни] до них, появився у світлі з Парану гори, і прийшов із Маріви Кадешу. По правиці Його — огонь Закону для них. Теж народи Він любить. Всі святії його — у руці Твоїй”.— 5 Мойс. 33:1—3.
29. Як Єгова йшов перед Своїми маршируючими людьми, і яку історію Він зробив для Себе?
29 Певна річ, що Бог Єгова не явився видимо перед маршируючими ізраїльтянами. Хоч Він лишався невидимий, то Він таки був їхнім хвалебним невидимим Провідником. Також, те, що видимо представляло Його, тобто, хмара вдень, а стовп вогню вночі, були перед ними.— 2 Мойс. 13:21, 22; 4 Мойс. 14:14; 5 Мойс. 31:15.
30. Після десятиліть невідомості, як ізраїльтяни знов вийшли у світло?
30 Коли, в 1474 р. перед З.Д., Єгова нарешті пересилив Своїх безпритульних людей з гористої околиці Паран в Обіцяну Землю, поганські народи бачили це діло. Воно було мов сяюче світло для них. Це був доказ, що Сам Бог поважно марширував. Продовж багатьох десятиліть Його народ був маловідомим у пустині Сінайського півострова, але тепер вийшов у світло. Це була могутня “рука” Єгови, яку вони бачили. Це було немов двоїсті проміння виходили з Його “руки” і світили в обидві сторони, в обидва боки. У руці Єгови є захована могутність. А світло з неї є сильне світло. Ворожі народи не можуть затемнити або не бачити Його слави.— Ав. 3:4.
31, 32. (а) Як Авакум 3:5 сповняється відносно чуми і гарячки? (б) Як на Моавських степах, Єгова показав Свою здібність зробити це?
31 Про “час кінця”, який історія доказує почався в 1914 р. З.Д., зазначений Першою Світовою Війною, Ісус пророкував, не лише про міжнародні війни, але також про землетруси, голод і чуми. (Мат. 24:3, 7, 8; Луки 21:10, 11; Дан. 12:4) Такі чуми завелися через брудні обставини витворені неморальним і війною-пораженим людством. Але, коли, в недалекій майбутності Єгова буде марширувати до “війни великого дня Бога Вседержителя” в Армагеддоні, Він стягне смерть на багато з Його ворогів цим небуйним, тихим способом — чумою.
32 Тоді буде небезпечно, смертельно комусь виступати на дорогу Єговового марша до перемоги, бо наперед Себе Він вишле чуму, а позаді Себе буде лишати жертви поражені смертельною гарячкою. Так як Авакум 3:5 сказав про надходячого Єгову: “Перед обличчям Його моровиця іде, а по стопах Його пнеться полум’я”. Що Єгова може зробити це Він показав в останніх днях Мойсея, коли знищив 24.000 неморальних ізраїльтянів на Моавських степах на другому боці річки від Обіцяної Землі, тому що вони зламали Його заповіді і вчинили розпусту з поганськими жінками та звернулися до поклоніння фальшивого бога, Ваала Пеорського.— 4 Мойс. 25:1—9.
НАРОДИ МАЮТЬ ЗАТРИВОЖИТИСЯ
33. Що Єгова зробить перед тим ніж виступить проти ворогів в Армагеддоні так, як показує Авакума 3:6?
33 Так як Єгова давно тому поводився під даними обставинами, Він перегляне поле битви Армагеддону і побачить розгортання фронту ворога. Отже панахидна молитва Авакума далі каже: “Став, і землю Він зміряв, поглянув — і народи затряс, і попадали гори довічні, вікові похилились узгір’я. Путі Його вічні. Я бачив намети Кушана під кривдою, тремтять покривала мідіянського краю”.— Ав. 3:6, 7.
34. (а) Як Єговова нерухомість потрясе землю? (б) Як народи будуть тремтіти коли Єгова ‘подивиться’?
34 Єгова не мішається імпульсивно сяк-так у якусь вперемішку. Він бере Свою позицію і звертає Свою увагу на стан, який вимагає акції, щоб Його вороги робили саме те, що Він хоче, вповні виявили свої наміри. Коли Він візьме Свою позицію, готовий діяти, це спричинить переполох на “землі”, яка лежить перед Ним; немов землетрус у земній організації ворога. Коли станеться відомо, що сам Єгова приступив і став перед ними, то це дуже потрясе земну організацію перед її знищенням. Коли народи нарешті зрозуміють, що це Всемогутній Бог Єгова ‘бачить’ їх і звертає увагу на них, то вони справді затривожаться. Пробудившись тоді до дійсного стану, вони стрибнуть, не з радости, але з удару, з тривоги. Вони будуть в такому стані в якому єгипетські їздці, коли застряли в Червоному Морі, побачили дійсну причину їхнього клопоту і почали кричати: “Утікаймо від ізраїльтян, бо Господь [Єгова] воює за них з Єгиптом”.— 2 Мойс. 14:25.
35. (а) Що станеться з організаціями, які є немов гори на пагорки, але, які стоять у дорозі Єговового марша? (б) Як “стародавній хід” тоді буде хід Єгови?
35 Жодна земна організація, хоч велика немов гора, не зможе перешкоджати Єгововому маршові до перемоги. Всі такі великі організації, хоч виглядають вікодавні, будуть розбиті. Інші менш славні земні організації, яких витривалість виглядає вічна, мов пагорки, мусять поклонитися перед Єговою у поразці, дозволяючи Йому йти наперед потоптуючи їх. Його хід в Армагеддоні буде подібний до “стародавнього ходу”, лише у багато більшому масштабі. Те, що Він колись зробив Він зможе зробити сьогодні. Він знову відновить Своє стародавнє діло.
36. (а) Що показується тим, що намети Кушану почувалися ображені, а намети мідіянів затремтіли? (б) Такі не є між якими радіючими людьми?
36 Те, що Бог Авакума непереможно робить злякає всіх тих, які почують звістку про Нього, тих, що не є приязні до Єгови та Його вибраних людей. За приклад цих, Авакум уживає мешканців Кушан і землі Мідії, сусідні території. Хоч земля Мідії лежить на схід від затоки Акаба і не була по дорозі маршируючих ізраїльтянів до Обіцяної Землі, то мідяни однак тривожилися, навіть їхні намети тремтіли з їхньої тривоги. Пророк Авакум бачив те, що було “шкідливе” на наметах Кушану. Ці мешканці відчували, що перехід Єгови з Його визволеними людьми не принесе ніякого добра тим у Кушані. Пригнічення та напруга дуже пошкодила їм, тримаючи їх у невідомості. Справді, що це не буде добре комусь бути між тими, що будуть лякатися і тривожитися вісткою марша Єгови до Армагеддону. Вони не є між тими, що будуть славити Єгову під такими обставинами, хоч можуть бути труднощі.
[Примітки]
a Порівняйте підписку Авакума 3:19 з підписками 4 і 54 Псалми.
[Карта на сторінці 87]
(Повністю форматований текст дивіться в публікації)
ПАРАН
ЕДОМ
Червоне море
Гора Сінай
Затока Акаба
Теман
Мертве Море