Чи ваші діти є Христові учні?
“І будуть ці слова, що Я сьогодні наказую . . . І пильно навчиш цього синів своїх”.— 5 Мойс. 6:6, 7.
1, 2. (а) Як деякі родичі почуваються відносно виховання дітей? (б) З яких причин треба цікавитися, щоб краще виховувати своїх дітей?
ДЛЯ чого нам навіть тратити час, щоб задумуватися над питанням у нашому заголовку? Чому ж не постачати дітям всього того, чого кесарів закон вимагає — їжу, одяг, притулок, світську освіту,— а тоді нехай дитина сама рішає релігійні або моральні справи коли виросте? Ви не були б самі коли б наслідували такий шлях.
2 Але є добрі причини на таке питання. Чи ж поширення буйности не відібрало від вас почуття безпеки? Чи зростання нечесноти не засмучує вас? Чи збільшення в зловживанню наркотиками і неморальности не турбують вас? Чи повищені податки не впливають на вас? Якщо так, тоді з огляду того, що молодь є включена в цих проблемах, ви маєте добру причину принаймні подумати чи краще виховання дітей не помогло б.
3. Що показує, що більшість дітей можна навчити того, чого родичі хочуть?
3 Не робіть помилки в цьому. Дітей переважно можна навчити того, чого родичі хочуть. Дослідники дитячого розвитку взнали, що більшість дитячої особистості розвивається перед тим як вона піде до школи, і що ту особистість пізніше тяжко змінити. Творець людини, в Його Слові Біблії, каже: “Привчай юнака до дороги його, і він, як постаріється, не уступиться з неї”. (Прип. 22:6) Основні принципи поводження, коли вкорінюються за дитинства, не забуваються навіть коли хтось і тимчасово повернеться у бік, до чинення злого через недосконалість. Ця думка є включена в Ісусовій притчі про блудного сина, який випросив від свого віруючого батька свій спадок, а тоді “подався до далекого краю, і розтратив маєток свій там, живучи марнотратно”. (Луки 15:13) А що спонукало його вернутися назад? Одна річ, він пам’ятав свого батька. Не тільки матеріальні забезпечення, яких його батько завжди постачав, але батьківську любов до духовних справ. Він сказав: “Устану, і піду я до батька свого, та й скажу йому: ‘Прогрішився я, отче, проти неба та супроти тебе’ ”. (Луки 15:18) Так, правильна наука за дитинства буде головним чинником у розвитку життя дитини.
4. (а) Чому треба планувати навчання дитини? (б) Який повинен бути намір?
4 Щоб мати успіх, безперечно, таке виховання треба добре впланувати. Родичі повинні знати, що вони хочуть від дітей і що вимагатиметься, щоб досягнути цієї мети. Було б добре мати в своїй думці образ бажаних наслідків і обговорювати їх разом. (Прип. 21:5; 15:22) Ціль родичів повинна бути така, щоб дитина виросла на дорослу людину, яка може думати сама для себе, щоб любила праведність, знала Бога, мала бажання і постанову служити Богові, наслідуючи Ісуса Христа, і знаходила радість у чиненню добра іншим людям. Але коли дитина виховується без жодного плану, то наслідки будуть такі про які говориться в Приповістці 29:15, НС: “Дитина, залишена сама на себе, засоромлює матір свою”. Такий шлях можна обминути коли родичі будуть уживати свою владу любим зацікавленням вічним добробутом своєї дитини.
РІЗКА ВЛАДИ
5, 6. (а) Що родичі повинні пам’ятати про дисципліну, яку вони повинні вживати? (б) Як Єгова ставить приклад у виконуванню родинної дисципліни?
5 Той, хто має владу колись мусить відповісти перед тим, що дав йому його владу. Отже, родичі мають велику відповідальність у вихованні своїх дітей тому, що будуть відповідати перед Богом за доручення, яке є дане їм. Псалма 127:3, НС, пригадує родичам: “Діти спадщина від Єгови”. Тому апостол Павло дає пораду: “А батьки,— не дратуйте дітей своїх, а виховуйте їх у дисципліні і розумовому регулюванні Єгови”. (Ефес. 6:4, НС) Щоб зробити так треба навчати дітей, що у згоді з волею Єгови, Ісус залишив нам ‘приклад, щоб пішли ми слідами Його’.— 1 Пет. 2:21.
6 В Ізраїлі, різка була знаряддя карання. У 2 Самуїла 7:14 Єгова сказав про наступника царя Давида: “Коли він скривить дорогу свою, то Я покараю його людською палицею та поразами людських синів”. Також, до членів духовного Ізраїля, апостол Павло пише, в 1 Коринтян 4:15—21, НС: “Отців багато ви не маєте; бо в Христі Ісусі я стався ваш отець через добру новину. . . . Чого ж ви хочете? Чи ж прийти до вас з різкою (києм), чи з любов’ю та духом лагідности?” Книга Приповісток каже: “Не стримуй напучування юнака, коли різкою виб’єш його, не помре. Ти різкою виб’єш його, і душу його від шеолу врятуєш”. (Прип. 23:13, 14; 22:15) Як родичі уживають цю різку уповноваженого карання є серйозна справа. Родичі відповідають перед Богом, Який дає їм владу карати, вживати “різку” у відповідний спосіб. Коли не зробиться цього, то дитина може померти, так як приповістка каже, і родичі можуть стягнути на себе божественне несхвалення. Сам Єгова ставить приклад як є властиво вживати отцівську владу дисциплінувати, так як показується у листі до Євреїв 12:7, 9, 10: “Бог робить вам, як синам. Хіба є такий син, що батько його не карає? А до того, ми мали батьків, що карали наше тіло і боялися їх, то чи ж не далеко більше повинні коритися ми Отцеві духів, щоб жити? Ті нас за короткого часу карали, як їм до вподоби було. Цей же на користь, щоб ми стали учасниками Його святости”. Єгова дисциплінує Своїх людей, не тому, що Він є роздратований, але нам “на користь”, щоб ми мали Його похвалу і жили. Він сподівається, щоб християнські батьки робили те саме з їхніми дітьми, щоб ті ставалися праведними учнями Його Сина.
СИРОТА
7, 8. (а) Розкажіть як Єгова турбується сиротою. (б) Чому дім без батька є жахлива річ?
7 Спосіб, яким Єгова наказував ізраїльтянам дбати про сироти, помагає нам бачити добро, якого побожний батько може зробити в родині. Зауважте як Єгова любо турбувався такими сиротами: “Не скривиш суду на приходька, на сироту, і не будеш брати в заставу вдовиної одежі. І будеш пам’ятати, що рабом був ти сам у Єгипті, і викупив тебе Господь [Єгова], Бог твій, звідти, тому я наказую тобі робити цю річ”. (5 Мойс. 24:17, 18) Без жодного сумніву Бог признавав порожнечу, яка існує в такому домі, що стратив любого.
8 У різні способи дім без батька є жахлива річ. Батько постачав родині її матеріальні потреби. Він міг хоронити її від злодіїв, обманщиків та гнобителів. Він постачав синові батьківського проводу, поради, дружбу і любов. Отже, коли батька не було, то Закон пригадував, щоб спеціально турбуватися таким станом.— 2 Мойс. 22:22—24.
9. (а) Як відношення до ‘сиріт’ відбувало духовний стан народу? (б) Як наш погляд відносно таких нещасних осіб має до діла з Християнством?
9 Вислів “сирота” вживався навіть коли Бог говорив про вірність цілого ізраїльського народа. Коли народ став духовно слабий і почав перекручувати правосуддя, то сироти були перші, що відчували погані наслідки. Тому Єгова надхнув пророка Єремію написати: “Бо якщо ви насправді поправите ваші дороги та ваші діла, якщо один одному будете справді чинити справедливо, не будете тиснути чужинця, сироту та вдову, не будете лити невинної крови на місці цьому, і за іншими богами вслід не підете собі на біду, то зроблю, що ви пробуватимете на цім місці, у Краю, що його дав Я вашим батькам відвіку навіки”. (Єрем. 7:5—7) Божий погляд відносно цієї справи не змінився. Один спосіб, яким можна пізнати правдивих християнів сьогодні є як вони дбають про тих, що втратили батька або інших членів родини. В Якова 1:27 є сказано: “Чиста й непорочна побожність перед Богом і Отцем оця: зглянутися над сиротами та вдовицями в утисках їхніх, себе берегти чистим від світу”.
10. (а) Як хлопчина сьогодні може бути сирота, однак мати живого батька? (б) Яку участь родичі мають у тому, щоб їхні діти були Христовими учнями?
10 Чи можливо хлопцеві мати батька, а однак бути сиротою? На нещастя це може бути. Якщо хлопчина мусить сам ходити на християнські зібрання, а батько не приходить з ним, то принаймні в цьому випадку він залишається сиротою. Коли хтось інший мусить помагати хлопчині у христинській службі, то в цій дільниці його життя він залишається сиротою. Те саме є правда в інших розуміннях. Але як гарно, коли християнський батько приймає свою відповідальність: бере провід у родинній студії Біблії, постачає розривку, завжди є готовий слухати коли проблеми виринають і особисто тренує дітей сповняти відповідальності коло дома, закладаючи добру основу доглядати відповідальності пізніше в житті. Для цього треба практичних інструкцій, що покривають цілий розмір християнського життя. Діти не стають Христовими учнями автоматично тільки тому, що їхні родичі визнають себе бути учнями Христа. Їм треба особистої допомоги. Справді, що батько, який помагає дитині розвиватися в кожному ступні її життя, є великим благословенством.
ВАШ ЩОДЕННИЙ ЗАВЕДЕНИЙ ПОРЯДОК
11, 12. Що П’ята Книга Мойсея 6:6, 7 каже про поклоніння, як пристосовання цієї поради може впливати на членів наших родин?
11 У так званому Християнстві, ті, що ще ходять до церкви, переважно вислухають коротку проповідь в неділю, а діти ходять на коротку тижневу сесію Недільної школи і цим вони сподіваються постачити релігійні потреби у родині. А як це порівнюється з тим, що Єгова призначив для родини? П’ята книга Мойсея 6:6, 7 говорить: “І будуть ці слова, що Я сьогодні наказую, на серці твоїм. І пильно навчиш цього синів своїх, і будеш говорити про них, як сидітимеш удома, і як ходитимеш дорогою, і коли ти лежатимеш, і коли ти вставатимеш”. З цього стає ясно, що поклоніння Єгові мало бути дорогою їхнього життя і що говорити про Його наміри при відповідній нагоді мало бути звичаєм щоденного життя.
12 Як гарно то є, коли людина пробудеться то її перші думки є про Єгову та Його Сина! Чи можна говорити про щось кращого коли починається щоденна активність ніж про Божі вчинки? Поклоніння Єгові не можливо відлучити від щоденного життя. Коли мова і поводження родичів відбиває переконання, що це дійсно є так, то діти будуть виростати в оціненні, що Бог бачить усе, що вони роблять, і що дуже важним є наслідувати Божого Сина у кожному ділі. Дитина завжди думає про Бога і Його Сина, а не тільки тоді коли відкладається спеціальний час для поклоніння. Діти тоді будуть сподіватися благословенства Бога Єгови у кожному завданні і будуть шукати проводу, якого Він дає через Святе Писання. Коли дитину виховується в такий спосіб, то буде так, як Писання каже, що “як постаріється, не вступиться з неї (з доброї дороги)”.— Прип. 22:6.
13. Чому є дуже важно завжди думати про Бога?
13 Як легко багатьом особам виконувати свої щоденні завдання і навіть не подумати про Бога! Проте, коли будемо забувати про Бога, то можемо стати такими про яких Ісус був сказав: “Як було за днів Ноєвих, так буде і прихід Сина Людського. Бо так само, як за днів до потопу всі їли й пили, женилися й заміж виходили, аж до дня, ‘коли Ной увійшов до ковчега’, і не знали, аж поки потоп не прийшов та й всіх не забрав, так буде і прихід Сина Людського”. (Мат. 24:37—39) Але апостол Павло розумно заохочував, щоб на протязі цілого і кожного дня пам’ятати про Бога, без різниці, що ми робимо. Він сказав: “Тож, коли ви їсте, чи коли ви п’єте, або коли інше що робите,— усе на Божу славу робіть”. (1 Кор. 10:31) Він подібно заохочував колосянів: “І все, що тільки чините, робіть від душі, немов Господеві [Єгові], а не людям”. (Кол. 3:23) Учень Христа так робить. Чи ви навчаєте ваших дітей робити те саме?
14. Дайте приклад як можна включати Бога в дискусію коли батько і син працюють при якомусь щоденному завданні.
14 Чи ви запрошуєте вашого сина часом ремонтувати ваш автомобіль разом? А яке споріднення такі щоденні справи мають з Біблією? Автомобіль треба було зробити в гармонії з законами заснованими Творцем, і завжди треба признавати ці, як їх називають, природні закони якщо ви хочете, щоб він добре функціонував. Автомобіль треба завжди поправляти, регулювати мотор, намащувати і змінювати олію, тому що Божі закони згідно яких він є зроблений вимагають цього. Чи ви пригадуєте це вашому синові, коли працюєте з ним? Ще інша річ: Чи урядуючий Кесар наложив деякі закони безпеки згідно з якими треба керувати автомобілем у вашому штаті? Чи гумові шини, світла і гальма мусять зустрічати деякі рівні, щоб запобігти випадки (аварії) і спасти життя? Як важно це є дотримувати ці вимоги? У Римлян 13:1, нам є сказано: “Нехай кожна людина кориться вищій владі, бо немає влади, як не від Бога, і влади існуючі встановлені від Бога”. Чи ви завжди нагадуєте це вашому синові, коли працюєте разом?
15. Дайте приклад як можна вести розмову про Бога коли матір і донька працюють разом при якомусь проєктові.
15 Чи матір коли запрошує доньку шити сукню разом? А що це має спільного з Писанням? Подумайте, який буде стиль сукні? Чи вона буде в гармонії з тим, що є сказано у 1 Тимофія 2:9, 10: “Так само й жінки, у скромнім убранні, з соромливістю та невинністю, нехай прикрашають себе”. Як ви будете обробляти її, які різні прикраси ваша донька буде надівати з нею? Решта тієї самої Біблійної цитати каже, щоб жінки, які бояться Бога прикрашали себе “не плетінням волосся, не коштовними шатами, але добрими вчинками”. Можливо, що як хтось не купує найкоштовнішу одежу, то навчиться як заощаджати і буде “мати подати нужденному”. (Ефес. 4:28) Ваша донька може навчитися багато Біблійних принципів, коли будете працювати разом у щоденних домашніх справах ‘чинячи все на Божу славу’.
16. (а) Яку мову родичі і діти повинні вживати, і чому? (б) Хоч ми не можемо читати Біблію або Біблійну літературу цілий день, то що можна робити?
16 А яку мову ви вживаєте в щоденному товаришуванню з вашими дітьми? Ісусові учні знають, як дуже важно є вживати добру мову. (Мат. 12:36) Біблія нагадує: “Нехай жодне слово гниле не виходить із уст ваших, але тільки таке, що добре на потрібне збудування, щоб воно подало благодать тим, хто чує”. (Ефес. 4:29; Тита 2:6—8) В якій б то не було справі, треба висловлювати думки, що є в гармонії з надхненими рівнями, яких записав апостол Павло, коли сказав: “Що тільки правдиве, що тільки чесне, що тільки праведне, що тільки чисте, що тільки любе, що тільки гідне хвали, коли яка чеснота, коли яка похвала, думайте про це”. (Фил. 4:8) Це правда, що то неможливо читати тільки Біблію або Біблійну літературу цілий день. Але наслідуючи Христа, ми можемо думати, говорити і працювати в гармонії з Писанням. Відбиваючи цей погляд, Псалма 119:97 каже: “Як я кохаю Закона Твого, цілий день він — розмова моя”.
ВІДКЛАДАЙТЕ СПЕЦІАЛЬНИЙ ЧАС
17. Чому регулярна родинна студія є важним чинником у вихованні дітей?
17 В додаток до регулярного щоденного виховання і навчання ваших дітей, щоб зазнати дійсний успіх треба відкладати спеціальний час для регулярної родинної студії. Регулярність у цьому є така важна, як регулярність їсти і пити. Не дивно, що за звичаєм ми називаємо Біблійні правди духовний харч, пам’ятаючи силу, яку він дає, радість, приємність, яка приходить від споживання його і постійну потребу споживати таку духовну поживу.— Мат. 4:4; 5:3.
18. Хто повинен робити рішення, що родина буде студіювати, і чому?
18 Голова родини повинен вибирати матеріал для студії. Так як він рішає, які матеріальні речі родина буде мати, то він має таку саму відповідальність рішати, що родина буде студіювати. Він є в найкращій позиції знати потреби його родини. Крім цього, він може порадитися з іншими, що вони думають було б корисно і тоді може рішати. Кожна родина має деякі особливі потреби. Можна студіювати статті про зловживання наркотиками, поводження з особами протилежної статі, чесність, товаришування, добрість, і так далі, залежно від розвиваючих обставин.
19. Переважно, що родина повинна студіювати?
19 Переважно, родина найбільше скористає, коли буде наслідувати курс студій пристосований для збору, приготовлятися, щоб мати участь у зібраннях. Якщо немає якоїсь спеціальної потреби в родині, то чому не зосереджувати родині увагу на матеріал про який усі в зборі задумуються і говорять? Як це буде з’єднувати усіх і як усі тоді зможуть додавати до дискусії на зібраннях, коли родини приготовляються вдома у згоді з програмою збору. Певна річ, що ті в яких є більше часу можуть робити додаткове дослідження.
20. Якщо приготовлення для зібрань виглядає нудне і нецікаве для декого, то що може бути проблемою, і як її можна поправити?
20 Приготовлення на зібрання можливо не буде цікавити деяких дітей. А це через їхній погляд. Їхня мета є тільки приготовити відповідь на якесь питання. Хоч це може бути добрий початок, то дійсна ціль є зрозуміти Біблійну тему вдумуючись в дійсний зміст її і тоді вашими відповідями помагати іншим робити те саме. З таким наміром любитель правди буде дуже любити студіювати.— Пс. 1:1, 2.
21. Що іншого родичі можуть зробити, щоб родинна студія була весела і цікава?
21 Є ще інші речі, яких родичі можуть зробити, щоб родинна студія була весела і цікава. Приязна і ненапружена атмосфера поможе. Ніхто не може вчитися під напругою або страхом. Молоді розуми не будуть готові приймати інформацію, коли родичі будуть суворі або дуже вибагливі. Хоч треба тримати порядок і нагадувати про серйозність таких студій, то однак повинен бути теплий дух і любе турбування, яке з’єднує членів родини.
22, 23. (а) Чому родичі не повинні почувати себе нижчими від дітей тільки через різниці у світській освіті? (б) Що може допомогти дітям оціняти це?
22 То правда, що деякі родичі не мають такої світської освіти, яку більшість їхніх дітей дістають тепер. Деякі родичі приїхали з інших країн, і коли їхні діти закінчують школу, то добре знають нову мову, а родичі ні. У світських родинах діти під такими обставинами часто набирають вищого відношення до своїх родичів. Але, як таку перепону можна подолати в християнській родині, коли родичі стараються сповняти їхню Богом-дану відповідальність до своїх дітей “виховувати їх у дисципліні і розумовому регулюванні Єгови”? — Ефес. 6:4, НС.
23 Родичі ніколи не повинні почувати себе нижчими від своїх дітей тільки тому, що вони розвивають деякі з вищезгаданих рис. Бог дав їм владу над їхнім домом. Крім цього, роки життєвого досвіду, їхня позиція в родині робить їх більш придатними доглядати родину матеріально, керувати домом, і брати провід у родинній студії та поклонінні. У подібному стані у зборі можуть бути молоді недолітні брати, що дають кращі промови від деяких старших, але це не значить, що вони вже є кваліфіковані бути старшими. Щоб стати старшим вимагається багато більше. Те саме є правда з дітьми, коли порівнюється їх із родичами в родині. Без різниці, яку освіту родичі мають, то вони повинні розкладати час для родинної студії і тоді дозволяти всім додавати, що можуть, щоб усіх підкріпити. Дітям, якщо вони мають кращу здібність у деякому полі знання, можна помогти оціняти, що перед Єговою то не тільки інтелігентність є важна, а покірність і глибина посвяти. Ісус сказав: “Хто бо підноситься, буде понижений, хто ж понижується, той піднесеться”. (Мат. 23:12) Дух Єгови дасть того, чого родичі почуваються їм бракує. З довір’ям наслідуйте Біблійний розпорядок для родинної студії, незважаючи на різницю в розумових здібностях різних членів родини.
24. Як родичі можуть знати, що їхні діти є дійсно Христові учні?
24 Чи ваші діти є Христові учні? Якщо вони, не тільки прийняли християнське хрещення, але також на практиці засновують свої рішення на тому, що Сам Ісус казав і робив, якщо вони не люблять несправедливих світських способів, але завжди тримають ціль перед собою служити справам Царства, якщо вони добровільно коряться вашій владі і люблять говорити з вами про способи Єгови, якщо вони наповняють ваше серце теплою любов’ю, тому що ви бачите все це в них, то вам не треба робити припущення. Ви будете певні, що вони справді є Христові учні.
[Ілюстрація на сторінці 119]
Регулярність навчати ваших дітей є така важна, як регулярність у їдженні і у питтю