Знаходячи радість у виховуванні дітей
1, 2 (а) Який досвід мав цар Соломон коли розсуджував справу між двома матерями, і що допомогло йому правильно розсудити? (б) Як родинне споріднення впливає на те, що хтось робить?
ПІД час правительства мудрого царя Соломона його запросили розсудити справу між двома жінками, що жили в одному домі, і які були народили двоє синів. Вночі одна дитина померла й матір потихо замінила її за живу. Ранком правдива матір, відчувши, що померла дитина не була її, стала обвинувачувати, що нечесна матір вкрала дитину і взяла справу до Соломона. Не мігши встановити правду, Соломон наказав, щоб живу дитину розрізати на двоє і дати кожній жінці її частину. Історія каже: “І сказала до царя жінка, що син її (той живий, бо запалилася любов її до сина свого): ‘Прошу, пане мій, дайте їй немовлятко живим, а забити,— не забивайте його’. . . . А цар відповів та й сказав: ‘Дайте їй це живе немовлятко, а вбивати, не вбивайте його. Вона його мати’ ”. (1 Цар. 3:26, 27) Соломон розумів любов родичів до дітей. Він не тільки навчився цього з досвіду, бо сам був батьком, але був добре ознайомлений з Божим поглядом родинного розпорядку так, як він є висловлений в Писанні.
2 Близьке родинне споріднення є благословенство. Коли Андрій з Віфсаїди взнав про Месію, то кому він перше звістив цю добру новину? “Він знайшов перше Симона, брата свого, та й говорить до нього: ‘Знайшли ми Месію, що визначає Христос’ ”. (Ів. 1:41) У родинному спорідненні є зв’язок, якого неможливо заперечити. Реакція Андрія була природна.
3. Чому християнське братерство є ще сильніший єднаючий союз?
3 Але є ще ближчий з’єднуючий зв’язок, а це є в християнському братерстві. У Римлян 12:10 Біблія говорить: “Любіть один одного братньою любов’ю; випереджайте один одного пошаною”. У 1 Петра 5:9 є згадано про “братство по світі”. У Марка 10:29, 30 тілесні споріднення порівнюються до тих, що є в правді, бо Ісус сказав: “Поправді кажу вам: Немає такого, щоб дім полишив, чи братів, чи сестер, або матір, чи батька, або діти, чи поля ради Мене та ради Євангелії, і не одержав би в сто раз більше тепер, цього часу, серед переслідувань,— домів, і братів, і сестер, і матерів, і дітей, і піль, а в віці наступному — вічне життя”. Так, християни навчилися, що брати в правді мають те, що навіть природні тілесні брати не мають.— Ів. 13:34, 35.
4. Чому християнські родини можуть сподіватися мати єдність, якої інші родини не можуть зазнати?
4 Але коли ваша родина з’єднує обидвоє з цих споріднень, то ви справді є дуже привілейовані. Родичі, що є посвячені й хрещені Божі слуги мають природну любов до своїх дітей, яку Бог укорінив у людству. Вони також мають нагоду створити єдність у родині, що може принести щастя і задоволення, яких неможливо добути жодним іншим способом. Вони можуть помагати своїм дітям ставатися вірними слугами Божими; це не тільки дуже з’єднує родину, але є найкраща спадщина, яку можна передати дітям. Однак зробити це сьогодні не є так легко, як здається.
ПЕРЕДБАЧУЮЧИ ПРОБЛЕМИ
5, 6. (а) Що допоможе родичам передбачувати проблеми, які будуть вимагати їхньої уваги? (б) Як можна втримати добре сполучення між родичами, а дітьми?
5 У вихованні родини виринають проблеми. Це не є добре уявляти собі, що не буде проблем. Отже, пильно слідкуйте за кожними появами і знаками таких проблем. Коли ваша дитина приступає до вас із маленькими проблемами, то це не є добре відпускати її поквапними відповідями. Тоді є час дуже зацікавитися тим, що турбує дитину і витягати її думки питаннями. Багато родичів кажуть, що їм трудно збудити розмову з дітьми, щоб вони висловлювали їм свої думки. Чи може бути, що родичі самі придушили розмову, коли їхні діти хотіли поговорити з ними і потребували їхньої допомоги. Як безумно придушувати розмову з дитиною тільки тому, що ви не є в настрою поговорити з нею.
6 Родич, який завжди має про що розмовляти з своїми дітьми і який дійсно є охочий завжди говорити з ними про яку-небудь справу знайде, що зв’язок з ними не буде зменшуватися, але, що діти завжди будуть готові говорити з ним, виявляючи все про що він мусить знати, а це буде підкріпляти тепле розуміння в родинному спорідненню. Родич, що завжди є готовий слухати, переважно буде мати дітей, що є готові говорити з ним. Але, чи діти будуть приходити до родичів із великими проблемами, коли родичі не будуть слухати малих проблем і помагати їм розв’язувати їх в спосіб, що відбиває добрість і розуміння? Чи ви маєте тепер друга, якому ви довіряєте і на якого покладаєте ваше довір’я, до якого ви можете приступити з серйозною проблемою, знаючи, що він відкладе час вислухати все те, що ви маєте говорити і не буде дивитися згорда на вас тільки тому, що ви маєте проблему? Кожна дитина повинна мати таке почуття до своїх родичів. Чи ваші діти мають таке почуття до вас? Приповістка 17:17 говорить: “Правдивий друг любить за всякого часу, в недолі ж він робиться братом”. Це є дуже сумно, коли діти мусять шукати такого споріднення поза родиною.
7. Що це значить добре рядити домом?
7 Апостол Павло писав, що надзиратель повинен бути “чоловік, який добре рядив би власним домом, що має дітей у слухняності з повною чесністю (бо хто власним домом рядити не вміє, як він зможе пильнувати про Божий збір?)”. (1 Тим. 3:4, 5, НС) Це не значить, що без різниці скільки часу батько витрачує на інші справи, то все буде гаразд, якщо він лише втручається і розв’яже проблеми, коли діти попадуть в клопіт. Ні, він мусить рядити своєю родиною у гарний спосіб, уважно пильнувати, передбачувати проблеми, дивитися наперед на те, що може розвитися у проблему між тими, що є під його опікою. Запобіжна порада є багато краща від поправної поради. Батько, що завжди старається запобігати проблеми є мудріший від батька, який старається розв’язувати їх, коли вони з’являються. Це є правда, що адвокати будують свою репутацію, тобто пошану до себе, коли ведуть боротьби в суді. Але християнські батьки будують гарну репутацію, коли мудро і добре рядять своїм домом, щоб відвертати проблеми.
ПРОВІД ДЛЯ ‘НЕДОСВІДЧЕНИХ’
8. Як родичі можуть помагати дітям розвивати правильний погляд відносно досвіду?
8 Діти мають тільки обмежений досвід із життям, але родичі нічого не помагають, коли тільки пригадують їм про це. З другого боку, коли дитина буде розуміти велику користь, яку Писання кладуть на досвід і як вона повинна особисто навчатися з досвіду, то дитина тоді правдоподібно буде розвивати правильне відношення до допомоги, яку родичі дають і буде користатися нею в різних подіях свого життя. В дійсності, всі ми повинні навчатися з наших досвідів. І якщо дитина бачить, що родичі самі можуть вчитися з різних ситуацій, тоді не буде ображатися своїм власним досвідом і буде краще відноситися до навчального процесу.
9. Що Писання каже про тих, які не хочуть вчитися з досвіду?
9 А що Писання каже про досвід? Воно поміщає багато прикладів тих, що не хочуть слухати і навчатися з досвіду, кажучи: “Доки ви, нерозумні, глупоту любитимете? Аж доки насмішники будуть кохатись собі в глузуванні, а безглузді ненавидіти будуть знання? Зверніться но ви до картання мого”. (Прип. 1:22, 23) “Мудрий бачить лихе,— і ховається, а безумні йдуть і караються”.— Прип. 22:3.
10. Хоч молодим бракує досвідчення, то якими способами можна надробити це?
10 Є різні способи, якими родичі можуть допомогати дітям у їхньому юнацькому недосвіді. Розумні родичі можуть помагати недосвідченим у такий спосіб, щоб не засоромлювати своїх дітей перед іншими. Також, коли будуть навчати їх Біблії, то будуть давати їм знання, що зробить їх розумнішими від всіх досвідів у житті. Псалма 19:8, НС каже: “Нагадування Єгови є певне, воно недосвідченого умудряє”. І Псалма 119:130 додає: “Вхід у слова Твої світло дає, недосвідчених мудрими робить”.
11. Чи бути молодим і недосвідченим є чого соромитися?
11 Тому, що хтось є молодий і недосвідчений, то цим немає чого соромитися. Такий стан є частиною процесу зростання, і треба тільки бути терпеливим. Але коли хтось не хоче признати, що він не має досвіду і чинить щось беззаконне або безумне, стягаючи докір на родину і християнський збір, тоді є причина на сором. Родич, який зрозуміє це і буде старатися уміло помагати своїй дитині оціняти це зазнає велику нагороду, як дитина буде робити поступи в дозрілости.
12. Як родичі можуть помогти своїм дітям навчитися про важливість пошани?
12 Коли особа розвиває досвідченість у способах Єгови, то виростаючи буде шанувати інших. Родичі повинні ставити дітям добрий приклад у цьому відношенні. Батько повинен шанувати матір, признаючи, що вона є співспадкоємиця “благодаті життя” (незаслуженої ласки життя). (1 Пет. 3:7) Дружина, також повинна мати “глибоку пошану до свого чоловіка”. (Ефес. 5:33, НС) Обидвоє повинні шанувати старших у зборі, живучи в гармонії з Біблійною порадою: “Слухайте тих, що беруть провід між вами і коріться їм, вони бо пильнують душ ваших, як ті, хто має здати справу”. (Євр. 13:17, НС) Коли родичі будуть так коритися способам Єгови, то будуть шанувати Єгову та Його теократичний розпорядок.— 1 Кор. 11:3.
13. (а) Як почуття дружби повинно впливати на споріднення між дитиною, а родичом? (б) Як оголошення по телевізії часами показують перекручений погляд цього споріднення?
13 Коли родичі ставлять такий гарний приклад, то дітям не буде трудно зрозуміти принцип пошани. Правдоподібно вони будуть глибоко шанувати родичів і будуть показувати пошану до них в різні способи. Це правда, так як було сказано, що родичі та їхні діти повинні бути друзями. Але це відноситься тільки до таких справ, як тепла сердечність і дружба, яка повинна існувати між ними, але це не значить, що вони є рівні в інших справах. Застосовання Біблійних принципів значить, що треба добре розуміти, хто є батько, а хто дитина. Протилежно цьому, чи ви колись зауважили комерційні оголошення на телевізії де діти часто навчають своїх родичів, показуючи їм, що вони є старомодні і що їх треба поправляти, щоб вони ставали більш світські і модерні? Таке оголошення заохочує сина робити натиск на свого батька купувати таке авто, якого син бажає. Або воно заохочує доньку натискати на матір, щоб вона дозволила їй купувати “новий” та “інший” одяг, помади, духи, шампуни та інші речі, які не є в дійсності нові. Такі оголошення є тільки хитрощі комерційного світу збагачувати себе без уваги на те, який поганий вплив це має на родину. Але Біблія дуже ясно показує, що це діти є недосвідчені, і заохочує їх шанувати тих, що вже жили довше і бачили більше життя.
14, 15. (а) Чому дітей повинні навчати як думати? (б) Дайте трохи поради, яка поможе родичам у їхньому зусиллю помагати своїм дітям розвивати здібність думати.
14 Певна річ, дітей треба вчити, щоб вони могли думати самі. Вони колись мусять робити свої власні рішення і раннє тренування поможе їм у цьому. Біблія сильно заохочує, щоб розвивати здібність думати, і це є найважніша річ у якій родичі можуть допомогти своїм дітям. Діти будуть розвивати зразок думання; отже чому не помогти їм робити висновки на підставі того, що Біблія каже нам про Єгову та Його способи. Приповістка 5:1, 2 говорить: “Мій сину, на мудрість мою уважай, нахили своє вухо до мого розуму, щоб розважність ти міг стерегти, а пізнання — хай уста твої стережуть”. Якщо хочете помогти комусь розвити здібність думати, то це дуже важно не робити те, що студент може зробити сам для себе. Християни, коли представляють іншим правду навчилися, як важно є втягати слухача в розмову, включати його, щоб довідатися про що він думає і тоді заохочувати його міркувати і приходити до правильних заключень. Це є способи, яких родичі повинні пам’ятати, коли помагають дітям розвивати здібність думати.
15 Цю здібність можна розвивати поступово, як дитина виростає. Є багато малих рішень, яких дитина повинна робити сама для себе. Запитайте її: “Що ти думаєш було б найкраще в цьому випадку?” Відповідь можливо покаже, що дитині треба дати більшої допомоги. Обмірковуйте разом з дитиною і поставте її на правильну дорогу. Не дратуйтеся і не ставайте нетерплячі. Апостол Павло вживаючи своє власне дитинство за приклад, сказав: “Коли я дитиною був то я говорив, як дитина, як дитина я думав, розумів, як дитина. Коли ж мужем я став, то відкинув дитяче”. (1 Кор. 13:11) Як він ставав старший, то розвивав більшу здібність думати.
16. Як навіть світські люди стараються приготовляти своїх дітей для майбутности?
16 Навіть деякі родичі, що не є частиною християнського збору признають як важно є приготовляти своїх дітей для майбутности. Вони не лишають, щоб дитина виростала і пізніше рішала сама, що вона схоче робити. Наприклад, рано в житті дитини вони можливо будуть приготовляти її доглядати родинну торгівлю, доглядати родинне майно або починати якийсь новий фах. Такі родичі кажуть, що дитина коли виросте буде сама рішати, не в фінансових справах, але в релігійних, які вони вважають не є дуже важні. Отже, не думайте, що світ не признає принципу приготовляти і тренувати дітей. Він признає цей принцип, але в матеріалістичній гонитві, а не в духовних справах.
ДАЮЧИ ПІДКРІПЛЯЮЧОЇ ПОРАДИ
17. Чи це вистачає тільки давати докладної поради, або чи треба щось більшого?
17 Часом після одержання поради дехто буде казати: “Мене не вразило те, що він сказав мені; бо це правда і я заслужив на це. Я тільки не любив спосіб, яким він сказав мені”. Певна річ, що в християнській родині повинні приймати пораду, коли її навіть і дається в не дуже приємний спосіб. Але чи є деякі речі про які родич повинен пам’ятати, щоб дітям було легше приймати його пораду? Без сумніву, що є. Це не є справа тільки знати, що є зле і що є потрібно, щоб поправити справу, але знати як приступати до справи й як говорити про неї.
18, 19. (а) Як час і місце входять у цю справу відносно давання поради? (б) Що іншого допоможе приймати пораду?
18 Одна річ про яку треба подумати є час, коли дається пораду. Зараз після чинення злого часто є найкращий час покарати, але не завжди. Часом краще зачекати аж поки родич і дитина не вспокоються. Також, треба подумати про місце. Коли щось станеться в зборі, в чийомусь домі або в крамниці, то часами було б краще зачекати з порадою аж поки не прийдеться до дому.
19 Пораду треба давати в милий, тактовний, спокійний і розсудливий спосіб. Ви можете дати дитині нагоду висловити свої думки, оціняючи, що ви можливо не знаєте всіх фактів. І ви можете давати питання, щоб довідатися чи дитина розуміє. Можна усміхнутися, коли справа не є дуже серйозна і порада тоді добре приймається. Але в більш серйозних справах, коли треба здорової поради, то усміх може дати неправильне враження. У всякому разі треба бути певним, що дитина добре зрозуміє пораду.
20, 21. (а) Чому погрози переважно не дають найкращих наслідків у навчанні дітей? (б) Який є кращий спосіб?
20 Погрози і перестороги не мають добрих наслідків переважно. А чому ні? Тому, що дитина буде тільки боятися кари, а не буде ненавидіти зла. (Пс. 97:10) В Ефесян 6:9, панів радиться ‘занехати погрози, “знайте, що для вас і для них є на небі Господь, а Він на обличчя не дивиться’ ”.
21 Кращий метод є показувати, які користі приходять коли робимо в спосіб Єгови і де можливо, наводити причини чому деякі речі не є добрі. Оптимістично (життєрадісно) заохочуйте правильний шлях, але разом з тим любо пояснюйте, які будуть наслідки за неслухняність. Погрожувати є інакше від показування наслідків до яких деякий шлях правдоподібно допровадить. Зверніть увагу як Єгова заохочує відповідний шлях: “Сину Мій, якщо приймеш слова Мої ти, а накази Мої при собі заховаєш, щоб слухало мудрости вухо твоє, своє серце прихилиш до розуму. . . Тоді зрозумієш страх Господній [Єгови], і знайдеш ти Богопізнання”. (Прип. 2:1—5) Але пізніше в цьому самому розділі показується наслідки в ласкавий, а строгий спосіб: “Щоб ходив ти дорогою добрих, і стежки справедливих беріг! Бо замешкають праведні землю, і невинні зостануться в ній, а безбожні з землі будуть вигублені, і повириваються з неї невірні!”— Прип. 2:20—22.
ТОВАРИСТВО
22, 23. Як товаришування впливає на дитину, отже яке повинно бути відношення родичів у такій справі?
22 Християнські родичі часто знаходять, що проблеми починають виринати, коли їхні діти товаришують із іншими дітьми у сусідстві або з школярами. Певна річ, що діти будуть мати зв’язок з іншими, що не є в правді. Цілковите відокремлення сьогодні не є можливе і не є добре. Світські товариші різняться в ступні нехристиянського впливу, якого вони мають на інших. Але родичі повинні знати з ким їхні діти говорять і бавляться. Хоч деякі світські люди сьогодні мають деякі гарні риси, то треба пам’ятати, що вони не поклоняються Єгові, отже вони не є добрим товариством.— 1 Кор. 15:33.
23 Взагалі можна сказати, що є тільки два роди друзів. Приповістка 13:20 говорить: “Хто з мудрими ходить, той мудрим стає, а хто товаришує з безумним, той лиха набуде”. Певна річ, що тут не показується хто є ті мудрі. Але в іншому місці Біблія показує про яку мудрість тут говориться. Псалма 111:10 говорить: “Початок мудрости — страх перед Богом [Єгови]”. Отже поклонники Єгови є ті мудрі з якими ваші діти повинні товаришувати. Це поможе їм ставатися дійсно розумними. Найкраще є для родичів планувати таку програму для своїх дітей, щоб вони мали дуже мало часу для іншого товаришування. Дружба з родиною або іншими християнами повинна бути така цікава, що діти не будуть прагнути іншого товаришування. Але якщо вони прагнуть такого товаришування, то родичі повинні добре роз’яснити дитині Біблійний погляд у такій справі; і разом з тим повинні мати потрібну контролю.
24. Чому самі діти повинні розуміти, що Біблія говорить про погане товаришування?
24 Чи християнські родичі дійсно повинні так строго вчити своїх дітей про світську дружбу? А чому ж ні? Діти, переважно, оціняють коли їм кажуть правду, щоб не бути обманені. Деяка молодь сьогодні вимагає, щоб старші розказували їм докладно “так, як воно дійсно є”. Певна річ, що дітей треба також вчити як бути добрими, щоб самі могли любо поводитися з іншими. Але це не вистачає коли тільки родичі є свідомі про небезпеки неправильного товаришування. Якщо хочете охоронити своїх дітей, то вони також повинні знати про ці небезпеки і родичі мають відповідальність добре і ясно роз’яснити їм про них.
25. На кого родичі повинні дивитися за проводом у вихованні своїх дітей, і чому?
25 Бажаючи вкорінювати в дітях тривалі риси, які є потрібні пережити майбутні проби, які будуть стояти перед усіма правдивими християнами, родичі повинні шукати сили і проводу від Єгови. (1 Кор. 3:10—15) Навчати дітей, щоб вони виростали і були джерелом потіхи родичам і честь Богові, не є легка річ. Це вимагає постійного пильнування. Але хоч це є відповідальність, яка часами приносить журбу, то вона також є привілей від любого Бога приносячи велику радість. Справді у вихованні дітей може бути задоволення і радість.
[Ілюстрація на сторінці 121]
Правдиве зацікавлення вислухати маленькі проблеми ваших дітей є важне тримати зв’язок між вами, а ними