Священики, які можуть допомогти нам

ЛІКАРІ переважно признають, що духовний і психічний добробут пацієнта є такий важний для його видужання, як медицина. Згідно з цим, є потреба на Божих священиків, які можуть допомогти і потішити хворих, як і здорових.

Безперечно, що священик на землі не може так дуже допомогти фізично хворому. І він не може відібрати фізичних недосконалостей нормально здорової особи. Бо ми всі є недосконалі, грішники. Священик Божий, проте, може дати духовну поміч.

Але Бог зробив розпорядок для священиків, які відновлять людству фізичне і духовне здоров’я. А як ми знаємо це?

Ми можемо упевнитися про це, коли заглянемо в розпорядок, якого Сам Бог зробив. Там ми знаходимо такий сильний, переконливий доказ, відбираючи кожний сумнів, що Боже правдиве священство є дійсністю і певністю, і що ці священики дадуть людям потрібної допомоги. Бог зберіг цю історію в Біблії, щоб запевнити нас.

Перше, ми цікавимося Первосвящеником. Божий правдивий Первосвященик є небувалий, бо Він віддав Своє власне людське життя у жертву. (Ів. 6:51) Цим чином Він мав щось правдивої вартости для відкуплення людства. Тобто, Він мав право заступити місце, яке Адам мав, але загубив через свій непослух, передаючи своїм дітям спадок смерти. (Рим. 5:15, 17) Тоді, воскресши духовно, Ісус Христос міг стати батьком тим людям, які приймуть Його жертву.— 1 Кор. 15:45; Іс. 53:10; Ів. 3:16.

ПОМАЗАННЯ СВЯЩЕНСТВА

Бог заснував священство з стародавнім Ізраїлем, головно, щоб зобразити Своє правдиве небесне священство. Він вибрав Аарона, брата Мойсея, з племені Левійового, на первосвященика. Мойсей помазав Аарона олією. Тоді Аарона можна було називати “помазаний” або “Месія”. Після того Мойсей помазав Ааронових чотирьох синів на підсвящеників. (2 Мойс. 40:1, 2, 12—16) Потім, як священики вмирали і сини заступали їхнє місце, тільки первосвященик був помазаний; одно помазання Ааронових синів вистачало для всіх пізніших підсвящеників. Їм вистачало вдягатися лише в офіціальний одяг.— 4 Мойс. 3:1—3.

Усе це представляло факт, що Ісус Христос, у часі Свого хрещення, був помазаний, не олією, але Божим святим духом. (Мат. 3:16; Дії 10:38) Це помазання ніколи не треба було повторяти так, як було з стародавнім ізраїльським первосвящеником, бо Ісус не має наступників, тому що Він воскрес до безсмертного життя.— 1 Тим. 6:14—16.

Бог Єгова, через Свого Сина, вилив Свого святого духа на Його учнів у день П’ятдесятниці 33 р. З.Д., і таким чином помазав їх. (Марка 1:7, 8; Ів. 1:33; Дії 2:1—4, 16, 17) Після того дух далі плив через Христа, та інші хрестилися в тіло Христа, стаючись помазаними підсвящениками. (Рим. 6:3) Апостол Іван писав до співхристиянів: “А ви маєте помазання від Святого, і знаєте все”.— 1 Ів. 2:20.

Коли Бог вибрав їх для священства і помазав їх Своїм духом, то вони стали духом-породжені, маючи надії жити на небі. Вони є “попечатані” тим святим духом. Апостол Павло був один із цих і писав до інших помазаних: “А Той, Хто нас із вами в Христа утверджує, і Хто нас намастив,— то Бог, Який і назнаменував нас, і в наші серця дав завдаток Духа”.— 2 Кор. 1:21, 22; 5:5; Ефес. 1:13, 14.

Тотальне число помазаних і “попечатаних” є 144.000 так як показує Об’явлення 7:1—8. (Об. 14:1—4) Вони є “священство царське, святий народ, люд власности Божої”. Це є ті, яких Христос, через Свою кров, видкупив для Бога “з усякого племени, і язика, і народу і люду”, і “зробив їх для нашого Бога царями і священиками”.— 1 Пет. 2:9; Об. 5:9, 10.

Так як стародавні єврейські священики мали владу їсти деякі частини жертов, то так ці “священики Божі” мають владу споживати з жертви Ісуса Христа на вівтарі Божої “волі”, якого то права жидівські Левійські священики не мали, тому що вони відкинули Ісуса за Месію або Христа.— Євр. 13:10—15; Ів. 6:48—58.

НА “ПОДВІР’І”

Це значить, що коли вони ще є на землі, вони є в стані, якого представляло подвір’я (скинії і колишні храми, яких Бог похвалював) в якому стояв мідяний вівтар. Цей стан представляє, що Бог визнає їх праведними через їхню віру в жертву Ісуса Христа. Апостол писав: “Ми були визнані праведними через віру”, і “ми були визнані праведними через Його кров”.— Рим. 5:1, 9, НС.

Коли ці священики ще є на землі, вони є в недосконалому, грішному тілі, однак, їх визнається праведними через застосовування Христової жертви. Вони мають праведний, неприсуджений стан. Павло каже: “Дякую Богові через Ісуса Христа, Господа нашого. Тому то я сам служу розумом Законові Божому, але тілом — закону гріховному. Тож немає тепер жодного осуду тим, хто ходить у Христі Ісусі не за тілом, а за духом, бо закон духа життя в Христі Ісусі визволив мене від закону гріха й смерти”.— Рим. 7:25 до 8:2.

Тому що їхня праведність не походить із їхньої власної заслуги, то вони не можуть нічого додати до Христової жертви. Лише та жертва має силу покутувати за гріхи. Але через Христа вони можуть приносити Богові ‘жертви хвалу’ і чинити християнське добро.— Євр. 13:15, 16.

У “СВЯТИНІ”

Визнаючи їх за праведних, Бог приймає і породжує їх як духовних синів. Таким чином вони можуть стояти перед Богом, як священики, служачи в Святій кімнаті правдивого духовного нерукотвореного храма. (Євр. 9:11) Хоч ще в тілі, то вони втішаються духовним освітленням, якого зображає золотий світильник у Святій. Вони їдять духовну їжу, яку представляють буханці хлібів на золотому столику. Вони моляться до Бога і ревно служать Йому немов приносячи ладан на золотому вівтарі у Святині.

Також, коли вони ще є на землі, вони виконують священицькі діла іншим, так як стародавні єврейські священики робили. Бувши духовно освітлені і нахарчовані, вони освітлюють інших розумінням Божого Слова, і годують їх духовною поживою. Вони підкріпляють і заохочують один одного, і тепер допомагають соткам тисячам іншим вичищувати своє життя і служити Богові з надією жити вічно на землі під тисячолітнім царюванням Христа та Його царськими та священицькими спільниками на небі.

Багато людей є знеохочені, пригноблені, засмучені — в дуже поганому духовному стані. Багато бачать безнадійність теперішнього ладу з його світськими релігійними священиками, так як було перед знищенням стародавнього Єрусалиму. (Єзек. 9:4) Добра новина Царства, яку проголошують правдиві Божі священики помагає іншим мати надію на життя. Їх навчається як відновляти їхнє життя приводячи його в гармонію з Богом. Як посланці Бога, ці священики помагають іншим примиритися з Ним. (2 Кор. 5:20) Таким способом вони виконують дуже дорогоцінну, корисну духовну роботу зцілення.

ВОСКРЕСЕННЯ ДО НЕБА

Ці духом-помазані особи чекають часу коли дійсно ввійдуть у небо. Так як один із їхніх співсвящеників сказав: “Ця надія . . . для душі як котвиця, міцна та безпечна, що аж до середини входить за заслону, куди, як предтеча, за нас увійшов був Ісус, ставши навіки Первосвящеником за чином Мелхиседековим”.— Євр. 6:19, 20.

Ісус помер, віддавши Своє тіло, так як представляв вхід стародавнього первосвященика через заслону в Найсвятішу. “Отож, браття”, каже надхнений писатель до Євреїв 10:19—22: “Ми маємо відвагу входити до святині кров’ю Ісусовою, новою й живою дорогою, яку нам обновив Він через завісу, цебто через тіло Своє, маємо й Великого Священика над домом Божим, то приступімо з щирим серцем, у повноті віри”.

Коли, відслуживши вірно до самої смерти, вони встають до життя в “першому воскресенні”, їх візьметься в небесну Найсвятішу. Вони стануть перед Богом, не так як Первосвященик Ісус Христос представити перед Богом заслугу Своєї досконалої тілесної жертви, але служити з їхнім Первосвящеником поширювати користі Христової жертви нужденному людству. (Об. 20:6) Тоді вони будуть зціляти земних осіб, не лише духовно, але також фізично.

КОРИСТІ ДЛЯ ВСЬОГО ЛЮДСТВА

Це є добра новина всьому людству, і для їхніх мертвих, які воскреснуть жити знову на землі. Бо апостол Іван запевняв своїх співпідсвящеників: “Діточки мої, це пишу я до вас, щоб ви не грішили! А коли хто згрішить, то маємо Заступника перед Отцем, Ісуса Христа, Праведного. Він ублагання за наші гріхи, і не тільки за наші, але й за гріхи всього світу”.— 1 Ів. 2:1, 2.

Відповідно Ісус Христос не перестане застосовувати заслугу Своєї жертви лише до Своїх 144.000 підсвящеників. Він, так як Його Отець, не є односторонний. (Дії 10:34) Він відкупив ціле людство. Він не змарнує Своєї жертви. Це не було б справедливо для Нього застосовувати користі Своєї жертви лише до кількох. Тому що Він відкупив усіх, то це Його радість і обов’язок помагати стільки особам скільки ще можливо, які хочуть повірити і бути покірними, щоб набути вічного життя в досконалості.— Ів. 3:16.

Яка радість буде для цілої землі, коли праведні, досконалі царі і священики будуть служити людству! Усі з них, включаючи їхнього Первосвященика, вже мали досвід із тілесним життям. (Євр. 4:15) Вони добре розуміють стан людства, його почуття і бажання. Не робить різниці, яке життя особа мала у минувшині, вона може, коли почує про Божий розпорядок через Христа, дістати священицької помочі. Бо “Христос умер за нас”, коли ми ще були грішниками. (Рим. 5:8) Бувши ще на землі Його півсвященики проповідували різним людям, включаючи великих грішників, які вислухали правду і змінили своє життя. Вони очистилися вірою і вони виявили ту віру вчинками згідно з Божим Словом.— Кол. 3:5—9.

Отже священики, яких Бог помазав і прославляє на небі знають кожну потребу людства. Підсвященики мають таку саму любов і милосердя як Христос, бо вони пристосувалися до Його образа. (Рим. 8:29) Вони будуть мати владу доглянути, щоб Божа воля сповнилася, а саме, залюднити землю праведними людьми. (1 Мойс. 1:28; Пс. 150:6) Отже всі, хто любить і прагне доброго і праведного життя дістане повні користі цього священства. Це значить вічне життя.— Об. 21:1—5.

Нам і тепер треба помочі від цього священства, щоб пережити надходяче “велике горе”, яке незабаром знищить цей лад. (Мат. 24:21) Якщо ми хочемо бути між тими, що дадуть початок новому, праведному людському суспільству, коли будуть привітуватимуть мертвих і бачити як земля переміниться в рай, то ми мусимо співпрацювати з Божими священицькими представниками тепер. Ми можемо зробити це, коли вислухаємо добру новину Царства, яку вони проповідують, навчаючись про Божі наміри і беручи кроки приводити своє життя в гармонію з ними.

[Запитання для вивчення]

1-3. Якої помочі люди потребують і чи земний священик може постачити їхні потреби?

4. Як ми можемо бути певні, що Бог зробив розпорядок для правдивого священства, яке справді може допомогти нам?

5. В який спосіб Божий первосвященик є небувалий?

6. Як священики в Ізраїлі були помазані?

7. Як Ісус був помазаний, і чи це помазання мусіло повторитися?

8. Як правдиві підсвященики були помазані?

9. Який інший вчинок виконує святий дух у часі помазання священиків?

10. Як ми знаємо тотальне число помазаних підсвящеників?

11. Яку владу мають правдиві підсвященики, якої жидівські священики, які служили в храмі не мали?

12. Як підсвященики символічно стоять на “подвір’і”?

13, 14. Як можна визнавати цих підсвящеників як праведних, коли вони ще є в грішному тілі, і нічого не додають до Христової жертви?

15. Яким чином підсвященики служать у зображальній “Святині”?

16. Як вони служать іншим, коли є на землі?

17. Які служби виконують Божі священики?

18, 19. Що надхнений писатель книги до Євреїв каже про підсвящеників на небі?

20. Яку службу вони виконують на небі?

21, 22. Як ми можемо бути певні, що багато інших крім підсвящеників Бога будуть користати з Христової жертви?

23. Чи хто-небудь, навіть великий грішник, може дістати поміч від цього священства?

24. Як ми можемо бути певні, що дістанемо поміч від Божого священства?

25. Що ми мусимо тепер робити, щоб дістати поміч від Божого священства?