Земні підданці Царства Божого

БІЛЬШІСТЬ людей в країнах, які називають себе “християнські” звертаються до Бога загально званою молитвою “Господня Молитва” або “Отче Наш”. Ця молитва в сучасній українській мові, записана в Матвія 6:9—13, просить у Бога: “Нехай прийде царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі”.

Усі люди, ознайомлені з Біблією знають, що небо є місце в якому Бог Сам домує. Коли Його воля буде виконуватися на землі так, як на небі, то ця земля стане місцем миру і тишини, а мешканці на ній будуть втішатися добрим здоров’ям і щасливим життям під Божим царством.

Царство мусить “прийти” проти царств світу цього так, як камінь, якого цар Навуходоносор бачив в його сні, як є записано в Біблії, ‘вдарив’ великого боввана (статую), якого він бачив, і мусить порозбивати ті царства на порох, так, як камінь покрушив боввана. (Об. 11:15; Дан. 2:32—35, 44) Це вичистить із землі все, що противиться суверенітету Бога Єгови, приготовляючи дорогу, щоб Божа воля цілком виконувалася на землі. Чи хтось переживе таке ‘знищення’? І якщо будуть такі, що залишуться живими, то хто вони будуть? І що треба робити, щоб бути врятованими?

“ВІВЦІ” І “КОЗЛИ”

Ісусова притча про вівці і козли дає дуже ясну відповідь на ці питання. Ця притча була одна з кількох даних у відповідь на запитання апостолів: “Яка буде ознака присутности Твоєї і кінця цієї системи?” (Мат. 24:3, НС) Сповнення цієї притчи є одна риса тієї “ознаки”. Час її сповнення показується в її початкових словах: “Коли ж прийде Син людський у славі Своїй, і всі ангели з Ним, тоді Він засяде на престолі слави Своєї. І перед Ним усі народи зберуться, і Він відділить одного від одного їх, як відділяє вівчар овець від козлів. І поставить Він вівці праворуч Себе, а козлята — ліворуч”.— Мат. 25:31—33.

Ісус пояснює, що у сповненні вівці і козли представляють дві класі людей. Коли вдуматись у ці слова, то зараз можна бачити, що ‘прихід’ Христа в царській силі і славі мусить відбутися перед виступом Його царства проти цієї системи, щоб знищити її і перед початком Його мирного тисячолітнього царювання. (Іс. 9:6, 7; Об. 20:4—6) Іначе, як можна розділювати людей, щоб рішати хто буде кваліфікований жити на землі, а хто заслужить знищення?

Людей не буде розділюватися на расовій, національній або племінній основі. Ні, тут буде суджено на підставі особистостей. Певно треба часу, щоб розвити особистість, і різні вчинки становлять шлях, який особа вибирає. Отже це вимагає часу, щоб встановити, яка буде особистість і поводження кожної особи. Час вимагається перед тим ніж справедливий незавернений суд проти особи будеться проголошуватися. ‘Але’, хтось може спитати: ‘Чи ж Ісус Христос не може судити серця так, що не мусить чекати, щоб особа чинила якийсь вчинок?’ Так, Він може, але Він допускає і дає нагоду, щоб особа показала всім людям, якого суду вона заслужила.

‘УСПАДКУВАННЯ ЦАРСТВА’

“Вівці” кладеться по правій руці ласки. Притча продовжає: “Тоді скаже Цар тим, хто праворуч його: ‘Прийдіть, благословенні Мого Отця, посядьте Царство, уготоване вам від закладин світу’ ”.— Мат. 25:34.

Тут не є сказано, що те непризначене число “овець” піде до неба, ставати співспадкоємцями з Ісусом Христом, мати участь у “першому воскресенні” і царювати з Ним. Та класа є обмежена до 144.000. (Об. 14:1—3; 20:4—6) У притчі “овець” є багато більше. Вони є подібні до “натовпу великого”, якого жодна людина не може зрахувати, зі всіх народів, племен, люду і язиків”. (Об. 7:9, 10) Вони є частиною тих “інших овець”, яких Ісус відрізняє від “малого стада” з 144.000 спадкоємців, кажучи:

“Також маю Я інших овець, які не з цієї кошари, Я повинен і їх припровадити. І Мій голос почують вони, і буде отара одна й Один Пастир”.— Ів. 10:16; Луки 12:32.

Отець поблагословив цих покірних, а особливо, коли Він передбачив цю класу в часі Христової присутности і відклав нагороду для них. “Посядьте Царство” не значитиме успадкування місця на престолах на небі. Під оригінальним грецьким словом на “царство” (Ba·si·lei’a) Греко-Англійський Словник, Ліддела і Скота, пише, що це грецьке слово також має бездіяльне значення, а саме, “під володінням царя”, і також може значити “царювати”. Отже “натовп, великий” “інших овець” успадкує тисячу років миру саме тут на землі, у земній сфері Царства.— Пс. 2:8; Дан. 2:35—45.

Але, що це значить “закладин світу” так, як згадується в притчі? Це не значить початок цієї планети, ані відноситься до часу творення Адама й Єви, бо Бог не формував царства тоді з Адамом, як з царем. То після Адамового гріха Бог висловив Свій намір мати Насіння, яке переможе символічного змія, Сатану Диявола. (1 Мойс. 3:15; Об. 12:9) Це Насіння станеться Царем над усім людством. Адам і Єва свідомо згрішили проти Бога, заслужуючи собі смерть. Але коли вони почали родити дітей, то ці діти успадкували гріх. Тому вони мають нагоду визволитися від гріха і жити під заснованим царством того Насіння. Отже “закладин світу” відноситься до часу, коли Адам й Єва почали родити дітей, які можуть скористати з цих розпорядків.— Луки 11:50, 51.

ЯК “ВІВЦІ” КВАЛІФІКУЮТЬСЯ ДЛЯ ТОГО, ЩОБ ЗАЛИШИЛИСЯ ЖИВИМИ

На якій основі “вівці” дістають благословенство Отця? Що кваліфікує їх? Ісус пояснює: “ ‘Бо Я голодував був — і ви нагодували Мене, прагнув — і ви напоїли Мене, мандрівником Я був — і Мене прийняли ви. Був нагий — і Мене зодягли ви, слабував — і Мене ви відвідали, у в’язниці Я був — і прийшли ви до Мене’. Тоді відповідять Йому праведні й скажуть: ‘Господи, коли то Тебе ми голодного бачили — і нагодували, або спрагненого — і напоїли? Коли то Тебе мандрівником ми бачили — і прийняли, чи нагим — і зодягли? Коли то Тебе ми недужого бачили, чи в в’язниці — і до Тебе прийшли?’ Цар відповість і промовить до них: ‘Поправді кажу вам, що тільки вчинили ви одному з найменших братів Моїх цих, те Мені ви вчинили’ ”.— Мат. 25:35—40.

Ми зауважуємо, що тут “вівці” показують милість і добрість Христу через їхнє добре ставлення до Його “братів”. Тут знову можна бачити, що “вівці” в притчі не є Христові духовні брати, помазані співспадкоємці, які будуть з Ним на небі. Цих спадкоємців кличеться “брати”, і цим відрізняється їх від покірних подібних до овець, які помагають цим “братам”. “Вівці” питають: “Коли то Тебе ми . . . бачили?” показуючи, що Христос є невидимий в часі його присутности і судить їх не згідно вчинків, яких вони особисто чинять Йому, бо певно ж як небесний Цар Він не потребує їхньої земної допомоги. Але вони можуть бачити Христових “братів”, і часто ці Христові брати, що ще є на землі мають потреби.

На якій основі ці покірні вівцям-подібні помагають їм? Чи це чисто з гуманітарним, філантропійним ставленням? У світі є багато гуманітарних або добродійних людей, які будуть помагати кому-небудь у потребі. Це є добра і чудова риса. Але помагати і підтримувати Христових “братів”, що є “посли” Христа, є цілком інша річ. (2 Кор. 5:20) Коли ці посли проголошують Божий надходячий суд цьому світу, то вони переважно є непопулярні. Часто їх переслідують за це. Під такими обставинами багато добродушних людей починають боятися, часами навіть противляться і не хочуть помагати їм.

З другого боку, ті яких Ісус називає “вівці” є раді помагати кому лише можуть, але, особливо, вони віддають свою енергію помагати Христовим “братам”, як лише можуть. Вони роблять це інтелігентно і свідомо, бо признають і знають, що вони є слуги Божі. Це дає їм спеціальної ласки перед Христом, у згоді з принципом, якого Він сам висловив: “І коли хто напоїть вас кухлем води в ім’я Моє ради того, що ви Христові, поправді кажу вам: той не згубить своєї нагороди”. (Марка 9:41) “І хто напоїть, як учня, кого з малих цих бодай кухлем водиці холодної, поправді кажу вам, той не згубить нагороди своєї”.— Мат. 10:42.

“Вівці” дають, не тільки фізичної і матеріальної допомоги цим духовним братам Ісуса Христа. Ці покірні бачать працю, яку останок “братів” Христа виконує на землі, і вони працюють разом із ними, навіть терплять переслідування. По суті, тепер вони виконують більшість із проповідування тому, що їх є багато більше. Іншими словами, вони ‘неухильно’ служать разом із цими Христовими “послами” товаришуючи з ними по їхніх зборах, багато навіть займають відповідальні позиції, тому що старість або погане здоров’я обмежують діяльність багатьох з цих “братів” Христа.

ВИ МОЖЕТЕ БУТИ ОДНОЮ З ЦИХ ОВЕЦЬ

У теперішньому часі ці покірні вівцям-подібні люди приходять із “багатьох країн”, 208 країн і островів, і їх є багато більше від 144.000, яке то число буде царювати з Христом на небесах. Вони посвячують себе і хрестяться не тільки в ім’я Сина, але також в ім’я Отця, Синового Отця, що Ним є Бог Єгова.— Мат. 28:18—20.

То не тільки в цій притчі ми знаходимо вчинки цих покірних вівцям-подібних людей. Давно тому, пророк Захарія передсказав їхній вигляд слідуючими словами: “Ще прийдуть народи та мешканці численних міст. І прийдуть мешканці одного міста до другого, кажучи: ‘Ходімо, ходімо вблагати Господа [Єгову], шукати Господа [Єгову] Саваота! Піду також я’. . . . І станеться тими днями, що схоплять десять мужів з усіх язиків тих народів, і схоплять за полу юдея, говорячи: ‘Ходімо з вами, бо ми чули: Бог з вами’ ”.— Зах. 8:20—23.

У сповненні цього пророцтва, чоловік, якого хапається за полу є духовний єврей, один із Христових 144.000 духовних братів. (Рим. 2:28, 29) Про людей “різних мов і народів”, які прилучаються до таких говориться в Об’явленні 7:9—17, зараз коли закінчується говорити про збирання 144.000 членів.

Пророк Ісая також був передсказав: “І станеться на кінці днів, міцно поставлена буде гора дому Господнього [Єгови] на шпилі гір, і піднята буде вона понад згір’я, і полинуть до неї всі люди. І підуть численні народи та й скажуть: ‘Ходіть та зберімось на гору Господню [Єгови], до дому Бога Якового, і доріг Своїх Він нас навчить, і ми підемо стежками Його’ ”.— Іс. 2:2, 3.

Біблійний доказ і видимі фізичні факти показують, що ми вже є в “останніх днях” цієї системи. Через Його вкоронованого Царя, Єгова проголошує Своє Ім’я і суверенітет. Це з небесного Єрусалиму виходить закон, до якого люди всіх народів збираються. (Гал. 4:26) Так як храм Єгови був поміщений на високій горі в Єрусалимі, то так і чисте поклоніння тепер підноситься світовим проголошенням вістки про Царство. Багато людей чують і охочо кажуть: ‘Я також піду’.

Таким чином правдиве поклоніння Богу поширюється по цілій землі, серед тих, що оцінюють життя і хочуть жити вічно. Ніде інше ви не побачите, щоб хтось висловлював таку надію. Одначе, це є добре-заснована надія, правдива надія, яка спочиває на Слові Вічного Бога. Лише покірні вівцям-подібні особи, передсказані в притчі, разом із останком Христових “братів” на землі, мають надію бути врятованими і залишитися живими під час знищення цієї системи.

Чи ви вже мали дотик із Царевими “братами”, або принаймні з їхніми друзями, тими покірними, які виконують подібну працю проголошувати і навчати людей доброї вістки про Царство? Якщо ви признаєте, що вони є учні Христа, то ви дістанете велике благословенство коли будете товаришувати з ними по їхніх Залах Царства, коли навчитеся Біблійних правд, яких вони приносять вам, і коли будете помагати їм у їхній праці.

[Запитання для вивчення]

1, 2. Чого ті, що моляться “Господню Молитву” або “Отче Наш” дійсно просять?

3. Як те царство має ‘прийти’ так, як проситься в молитві?

4. Як Ісус відповів на питання, яке ми також можемо мати про те хто переживе і залишиться після знищення цієї системи?

5. (а) Що представляють, у сповненні притчи, два роди тварин про які вона згадує? (б) Як притча показує, що ‘прихід’ Христа приходить перед тим ніж Царство виступить проти цієї системи?

6. На якій основі розділюється людей, і як це показує, що воно забере досить часу?

7-9. Як можна бачити, що “вівці” в притчі не є Христові небесні співспадкоємці?

10. (а) Як це є, що “вівці” мають благословенство (Христового) Отця”? (б) Що слово “Царство” значить так, як воно вживається в притчі?

11. Як спадщина Царства була приготовлена для “овець” від “закладин світу”?

12. Що Ісус говорить кваліфікує “овець” дістати таке благословенство?

13. (а) Як притча далі показує, що “вівці” не є Христові духовні брати? (б) Що показує, що Христос є невидимий в часі Його присутности і коли Він судить їх?

14. Чому чисто добродійне гуманітарне ставлення не вистачає для кваліфікування людей на “овець”?

15. Як то помічне ставлення до цих “овець” заслуговує їм ласку в Христа?

16. Як далеко ці “вівці” поступають давати Христовим духовним братам допомогу?

17. Чи “вівці” тепер приходять із багатьох народів і язиків, так як притча була передсказала, і який крок вони беруть, щоб дістати повну похвалу від Отця і Сина?

18. Як пророк Захарія передсказав збирання цих покірних людей?

19. Хто є той “юдей” полу, якого вони хапаються?

20. Що Ісая сказав про збирання в цих “останніх” днях?

21. Як слова Ісаї тепер сповняються?

22. Де можна знайти тих, що висловлюють надії на вічне життя на землі, і чи це є здорова надія?

23. Що люди, які тепер чують вістку про Царство мусять признати і робити?