Перекладання Біблії — небезпечне завдання

ПЕРЕКЛАД Біблії має стародавню історію. Ще в третьому столітті перед З.Д., жидівські науковці (сімдесят два, згідно традицією) почали перекладати п’ять книг Мойсея з єврейської мови на грецьку. Відтоді, перекладачі Біблії часами мусіли зустрічати жорстоку опозицію, часто від церковних влад. Вони мусіли бути готові постраждати, а навіть умерти за свою працю.

Історія перекладання Біблії на одну з її різних мов, в яких вона тепер знаходиться, наповнила б багато сторінок. Отже, тому ми тут застановляємося лише над частиною тієї історії про перші небезпечні зусилля перекладати Біблію на дві головні мови — англійську і китайську.

БІБЛІЯ В АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ

При кінці чотирнадцятого століття був виданий перший переклад Біблії в англійській мові. З тим перекладом, що заснований на латинському Вулгат, споріднюється ім’я Вайклиф. Ніхто сьогодні не знає скільки того перекладу Іван Вайклиф сам переложив. Ми є певні, проте, що було багато жорстокої опозиції проти його роботи. Вайклиф і його співробітники стягнули на себе гірку ненависть релігійних влад. Дивно, проте, Вайклиф не помер від їхнього переслідування, але від параліжу.

Потім церковні влади дуже суворо забороняли робити копії Вайклифового перекладу. Нарешті, у 1408 р. з’їзд священиків в Оксфорді, під проводом архієпископа Арундел заборонив уживати Святе Писання в англійській мові. Незважаючи на цю заборону священиків, тодішній єдиний англійський переклад продовжався продукуватися. Доказ на це маємо майже 200 копій того перекладу (багато з яких були продуковані після 1420 р.), які ще існують сьогодні. Вайклифа так ненавідили, що його кості викопали в 1428 р., спалили їх на попіл, а тоді кинули в ріку Свифт.

Переклад Біблії з оригінальних мов (не з латинського Вулгат) почався аж на початку шістнадцятого століття. Вілям Тиндел взявся за цю задачу. Надіючись на підтримку єпіскопа Катберт Тунстал, Тиндел пішов до Лондону. Але йому не вдалося дістати підтримки від єпіскопа.

Хоч Тиндел залишився в Лондоні, то він зараз побачив, що відношення священиків було таке, що він не міг перекладати Біблії в Англії. Отже в 1524 р. він поїхав до Німеччини. Там, у Кельн, почалося друкування його переклада Християнського Грецького Писання (так званий “Новий Заповіт”). Коли новина про це дійшла до суддів Кельну, вони зараз спинили роботу. Тиндел тоді скоро поїхав до Вормс, де друкування Християнського Грецького Писання успішно закінчилося. Незабаром продавали копії його переклада в Англії. Тимчасом Тиндел далі виконував свою роботу другої коректури і перекладання.

Церковні влади в Англії розлютилися на нього. 4-го травня, 1530 р. вони палили копії Тинделового переклада в Лондонському Хресті св. Павла. При кінці травня королевський декрет, під підтримкою церковних влад, визнав Тинделів переклад Писання з єврейської і грецької мови бути між шкідливими книгами і сказав: “Ненавидьте, гидуйте ними; не беріть їх у руки, видавайте їх старшині, коли будуть вимагати їх від вас”. А про тих, що не будуть коритися цьому, декрет продовжав: “Духовні прелати церкви, доглядаючи і маючи відповідальність за ваші душі, повинні примушувати вас і вашого княза карати і направляти вас”. Вони дуже старалися знищити ці переклади в Англії і за кордоном.

Одна з причин чому Тиндел зустрічав таку гірку опозицію була, що він не вживав церковних висловів, але вживав слова, які передавали значення оригінальної мови. Наприклад, він уживав “збір”, а не церква; “надзиратель”, а не єпіскоп, і “любов”, а не добродійність. Факт, що Тинделові слова були ближче до грецького оригіналу, не було важне для церковного старшенства. Тиндел навіть заявив свою охоту змінити що-небудь, що було неправильно, або щоб ясніше перекласти. Релігійні влади, проте, не хотіли, щоб звичайні люди читали Біблію, які пізніше відкидали їхнє церковне тлумачення.

Не довго по цьому, Тинделова праця була вкорочена. Один чоловік на ім’я Филипс, який удавав бути його другом, зрадив його ворогам. Тиндел тоді був ув’язнений у замку Вілворде, біля Брюсселю. У вересні 1536 р. його задушили і спалили.

Таким способом закінчилося життя великого науковця, якого праця впливала на перекладачів Біблії на англійську мову продовж майже наступних 400 років. Тиндел працював під риском свойого життя, не, щоб набути честь або особисту славу для себе, але, щоб дати звичайній людині Слово Боже.

БІБЛІЯ В КИТАЙСЬКІЙ МОВІ

Це було у 1807 р., коло 271 років після смерти Тиндела, що Роберт Морісон, протестантський місіонер, приїхав до Кантону, Китаю. Він зараз взявся за працю перекладати Біблію на китайську мову. Морісон трохи знав китайську мову, але йому треба було допомоги. Такої допомоги не було легко дістати, бо перекладання Біблії на китайську мову було небезпечне завдання, за яке карали смертною карою. Однак, Морісон дістав допомогу від двох китайських знавців. Один із них так страшно боявся арешту і смерти від повільного катування, що носив зі собою отруту в разі його зловлять.

Тоді чужинці могли входити у Кантон лише шість місяців на рік. Отже Морісон мусів виїжджати кожних шість місяців. В той час Морісон жив на острові Макао. Прийнявши працю, як перекладач в East India Company, він міг вернутися до Кантону.

Дньом, коли Морісон працював для East India Company, доглядаючи торгівлю і комерційну діяльність він діставав прахтику китайської мови через китайсько-англійський словник і з китайської граматики. Вечорами він і його китайські допомагачі перекладали Біблію.

У 1810 р. на дерев’яній друкарській машині, ручної роботи вони надрукували книгу Дії в китайській мові. Не бажаючи, щоб його друкарська машина попалася в злі руки, Морісон закопав її, коли виїхав до Макао. Вернувшись шість місяців пізніше, він був дуже розчарований, коли знайшов, що терміти (рід комах, які їдять дерево) цілком з’їли машину.

Незважаючи на проблеми та перешкоди, у 1814 р., Морісон, при допомозі ще одного місіонера, Вілям Мілне, закінчив перекладати Християнське Грецьке Писання. До 1818 р. ціла Біблія була вже переложена.

Справді, що перекладання Біблії було небезпечне завдання. Такі перекладачі, як Тиндел і Морісон були посвячені, відважні особи, які були готові продовжувати свою працю в обличчі величезних перепон. Те, що вони зробили було в гармонії з Божою волею, щоб усі люди мали нагоду прийти до ‘докладного пізнання правди’.— 1 Тим. 2:3, 4.