“Сокира” і Рубач

“Чи буде сокира пишатися понад свого рубача”? — Іс. 10:15.

1, 2. (а) Як часто вживаються особи або народи в історії? (б) Які приклади маємо, щоб показати як уживалося людей за знаряддя?

ЦЕ ПЕРЕВАЖНО не є нічого надзвичайного коли якась особа вживає іншу за своє знаряддя, щоб досягнути щось. У людській історії маємо приклади, коли якась авторитетна особа вживала цілий народ за своє знаряддя, а такого провідника вважається за вищого від провідника народу, якого вживається за знаряддя.

² Наприклад, маємо царя Давида з Єрусалиму. Він ужив свого військового команданта, Генерала Йоава, як знаряддя поставити вірного військового офіцера, Юрію в таку позицію, щоб його забили в битві таким способом. Юрія помер і не знав, що цар Давид був нарушив його дружину, Вірсавію. (2 Сам. 11:1 до 12:9; 1 Цар. 15:5) І маємо папу Гадрієна (Адріана) 4-го, який був англійцем по народженні. У 1155 р. З.Д., він ужив Англію під царем Генрі II-им за своє знаряддя покорити цілу Ірландію, щоб завести всі ірландські релігійні провідники під контролю папства у Римі.a

3, 4. (а) За стародавніх часів, який народ був ужитий за знаряддя? (б) В якому пророцтві Ісая згадується про ім’я Того, Хто вживає Асирію за знаряддя?

³ За стародавніх часів, кілька століть перед підкоренням ірландської церкви, був випадок де могутній військовий народ був ужитий за знаряддя ще більшою силою. Той стародавній народ був Асирія, яка за того часу була світова сила, друга світова сила біблійної історії. А яка то була та більша сила, що могла вживати асирійську світову силу немов звичайне ручне знаряддя? Ототожність тієї більшої сили була відкрита ще перед тим, як Асирія, під царем Санхерівом, напала на царство Юдейське у 732 р. З.Д. В наступних словах виявилося хто та вища сила від асирійської імперії була:

⁴ “Чи буде сокира пишатися понад свого рубача? Чи понад свого пилувальника буде гордитися пилка? Ніби жезло повищує тих, хто його підіймає, ніби підносить кий того, хто не є дерево! Зате Господь [Єгова] Бог Саваот пошле сухорлявість на ситих його, і під його славою — полум’я буде палати, немов би пожар! І світло Ізраїля стане огнем, а Святий його — полум’ям і запалить воно, й пожере його терня й будяччя його в один день. І славу лісу й його саду вигубить Він від душі й аж до тіла, і буде, що знидіє він, мов той хворий, і буде останок дерев його лісу такий нечисленний, що й хлопець їх спише!”— Іс. 10:15—19.

5, 6. Що Ісая далі каже відносно того, чи Єгова може вживати Асирію за знаряддя?

⁵ Ті слова записав надхнений пророк Ісая, син Амоса, який закінчив писати свою чудову пророчу книгу десь у 732 р. перед З.Д., рік у якому Асирія напала на Юдею. Отже, Ісая показує, що Велика Сила, яка вживала те знаряддя, є “правдивий Господь [Єгова] Бог Саваот”, так “Світло Ізраїля . . . і Його Святий”. Чи цей Святий може вживати цілий народ за якесь знаряддя? Як надхнену відповідь до цього питання послухаймо, що пророк Ісая пізніше каже про “правдивого Господа, [Єгову] Бога Саваота”, як нижче зазначено:

⁶ “Хто води поміряв своєю долонею, а п’ядею виміряв небо, і третиною міри обняв пил землі, і гори ті зважив вагою, а взгір’я — щальками? . . . Таж народи,— як крапля з відра, а важать — як порох на щальках! Таж Він острови підіймає, немов ту пилинку”.— Іс. 40:12—15.

СИМВОЛІЧНА СОКИРА

7. Що народи є у порівнянні з Єговою, і в Ісаї 10:15, до чого Він порівнює Себе?

⁷ У порівнянні з “правдивим Господом [Єговою], Богом Саваотом”, то всі народи, включаючи і Асирію, є немов маленька крапля води, що падає з відра або так, як порошинка на вазі. Богові є дуже легко вживати який-небудь народ за знаряддя, щоб виконати Свій божественний намір. Тому в Ісаї 10:15 Він уподібнює Себе до рубача, до пилувальника, до володаря з жезлом, до розмахувача кия. Він каже, що Він “не є дерево”. Ні, Він не є ручка сокири або жезла або кия. Він є живий Бог, Всемогутній Вживач цього символічного знаряддя. Отже, що є та символічна сокира, якою Він рубає?

8. Хто є той “асирієць” про якого говориться в Ісаї 10:5, 6?

⁸ Раніше у тому самому десятому розділі Ісаївої пророчої книги, Сам Єгова показує хто та символічна сокира є. Тому в Ісаї 10:5, 6, ми читаємо оці слова Єгови: “Біда асирійцеві, жезлові гніву Мого, а кий у руках його — це пересердя Моє. На люд нечестивий пошлю Я його, про народ Мого гніву йому накажу, щоб набрати здобичі й вчинити грабунок, і щоб потоптати його, як болото на вулицях”. Так, те символічне знаряддя, якого Єгова вживає виконувати Свій записаний намір є “Асирія”. Це слово не значить індівідуальний асирієц, навіть не відноситься до імперіалістичного царя Асирії. Воно представляє цілий народ Асирії, Другу Світову Силу біблійного пророцтва. Жодень особистий асирієць, навіть сам цар не може осібно виконати завдання, яке Єгова призначив “асирійцеві”. Це можна бачити з факту, що назвавши асирійця “жезло гніву Мого”, Єгова тоді каже це “кий у руках Його — це пересердя Моє”. (Іс. 10:5; зауважте Іс. 10 вірш 24.) З цього є ясно, що тут згадується про складеного “асирійця”, а саме, про цілий народ Асирії, а особливо його військові сили.

9. Як сповнення пророцтва Ісаї 10:5, 6 впливає на нас сьогодні, і як апостол Павло показує це?

⁹ Проте, чому нам сьогодні цікавитися тим стародавнім пророцтвом про “асирійця”? Воно є важне. Це пророцтво не належить до завмерлої минувшини? Це є живе пророцтво, якого сповнення буде мати вплив на нас усіх у нашому часі. Воно має цілком сповнитися у нашому дні у великому масштабі! Те пророцтво не закінчилося сповненням у восьмому столітті перед нашою Загальною Добою. Таж дивіться! Християнський апостол наводив двадцять другий вірш того десятого розділа Ісаї і пристосовував його до свого власного часу, у першому столітті нашої Загальної Доби. Так як Ісая пророкував, лише маленький остаток євреїв прийняв Християнство, з якої то причини Павло продовжав: “А Ісая взиває про Ізраїля: ‘Коли б число синів Ізраїлевих було, як морський пісок, то тільки останок спасеться, бо вирок закінчений та скорочений учинить Господь [Єгова] на землі’ ”.— Рим. 9:27, 28. Також, побачте Римлян 15:4.

10. Як “відступницький народ” і “народ гніву Мого” є з певністю ототожнений, так як згадує Єгова в Ісаї 10:6?

¹⁰ Але проти якого стародавнього народа Єгова Саваот уживав Асирію за “жезло” і “сокиру”? Причина чому ми сьогодні дуже цікавимося тим питанням сьогодні є, що той стародавній народ представляв сучасне так зване Християнство! Єгова назвав той стародавній народ “відступницький народ” і “народ Мого гніву”. (Іс. 10:6) Тими словами Єгова мав на думці народ і людей, які складали десять поколінне царство Ізраїлеве, з його столицею в Самарії. Воно відірвалося від царства Давидового з його столицею в Єрусалимі. Те відступлення сталося по смерті царя Соломона, сина Давидового. Свідчачи про релігійне відступлення десять поколінного царства Ізраїльського сам “асирієць” зневажливо говорить про столицю Самарію з її “божками”. (Іс. 10:11) Тому що у 997 р. перед З.Д., те Ізраїльське царство відступило від визнання і поклоніння Єгови за Бога, то як божки відступницьких царів можуть бути щось інакшого від “безцінних божків”? Тому що на протязі двіста п’ятдесят років Ізраїль не хотів вернутися назад до Бога Єгови, то Він був цілком оправданий, коли назвав його “народ гніву Мого”, проти якого буде вживати “жезло гніву Мого”.— 1 Цар. 12:25 до 13:6; 16:8—33; Іс. 10:5, 6.

11. Яка релігійна організація сьогодні сходиться з відступницьким десятипоколінним царством Ізраїля, і чому ми не хочемо бути в тій організації?

¹¹ Як відповідно сьогоднішнє так зване Християнство сходиться з тим відступницьким десятипоколінним ізраїльським народом! Бунт стародавнього Ізраїля проти Єгови Бога представляв теперішнє відступлення так званого Християнства від правдивого Християнства. Ісус Христос і Його апостоли виразно передсказали це. (Мат. 13:24—43; Дії 20:29—31; 2 Сол. 2:1—12; 2 Тим. 4:3, 4) Усі віруючі у Біблію, тому, можуть напевно сподіватися, що в Його призначеному часі, Єгова Саваот буде вживати символічне “жезло” Його гніву, так, символічну “сокиру” проти цих сучасних “людей гніву Мого”. Певно, що ми не хочемо бути між такими людьми! Тому, то було б добре нам взнати кого сьогодні символізує те “жезло” і “сокира”.

12. (а) Як Єгова вживав “асирійця”, як “сокиру” відносно стародавнього Ізраїля? (б) У той час, яке було споріднення Асирії з організацією Єгови?

¹² За днів пророка Ісаї, Єгова вживав Асирійську Світову Силу за “жезло”, коли знищив відступницьке десятипоколінне ізраїльське царство. Той смертельний рік був 740 р. перед З.Д. Тоді Єгова ужив Асирійську Світову Силу, як Його “сокиру”, щоб зрубати ідольський народ Ізраїля. Він зробив це коли дозволив асирійському військові завершити їхню трьохрічну облогу столиці Самарії захопленням її і переміненням її в потоптане болото. (2 Цар. 17:7—23; 18:9—12) Тут звернімо увагу на одну особливу річ. Що це є за річ? А саме це: Хоч Єгова вживав Асирійську Світову Силу за знаряддя знищити відступників від Його поклоніння, то Асирія не була частиною організації Єгови. Вона була частиною видимої організації Сатани Диявола. Земля Асирії називалася “земля Німрода”. Це був Німрод, що заснував місто Ніневію, яке сталося столицею Асирії. Той засновник став славний “Німрод, могутній мисливець в опозиції проти Єгови”. (Мих. 5:6; 1 Мойс. 10:8—12, НС) Тут, треба зауважити ще один факт: Хоч Єгова вживав Асирію, як Його “жезло” і “сокиру”, то та світова сила не сталася частиною Єговової видимої організації. Вона не прийняла Його поклоніння!

“СОКИРА” ПРОБУЄ ПІДНЕСТИ СЕБЕ ВИЩЕ РУБАЧА

13. Яке відношення “асирієць” мав до того, що Єгова вживав його за знаряддя?

¹³ Стародавня Асирія ніколи не служила Єгові й не хотіла служити Його намірам, на Його оправдання та славу. Тому то Він продовжав говорити про “Асирію”: “Та не так він собі розуміє, а серце його не так мислить, бо в серці його — щоб немало народів понищити та погубити!”— Іс. 10:7.

14. (а) Хоч “асирієць” був ужитий лише за знаряддя, то який він мав “нахил”? (б) Згідно з тим нахилом, що він мав у серці вчинити, і чому?

¹⁴ “Асирієць” відчував нахил йти шляхом, який не був призначений для нього. В той час Єгова мав намір уживати “асирійця” лише за Своє знаряддя, послужити божественній цілі, щоб дисциплінувати відступницький народ. Але протилежно “асирієць” мав нахил стати чимось іншим, чимось, що сходилося з його честолюбством. Так, він планував, але чи це тому, що серце з любов’ю спонукало його послужити за знаряддя у руці Бога проти якого могутній мисливець Німрод сам виступав? Ні, його серце не спонукало його в цьому напрямку; його серце не було таке. Воно не спонукувало його мати намір і планувати у згоді з праведним наміром Єгови. Він планував викорінити і відрізати народи лише, щоб нищити, з запалом мисливця, який любить безглуздо вбивати тварини. Таким чином він надіявся догодити своїм власним фальшивим богам, а не Єгові. Він цікавився головно, щоб завоювати світ. Він не хотів бути тим на що Єгова вибрав і призначив його, а саме, дисциплінним знаряддям. Дальший шлях “асирійця” показує, що це було так.

15. Кому “асирієць” віддає честь за свій успіх, і як його слова записані в Ісаї 10:8—11 показують це?

¹⁵ Тому що “асирієць” не признав Всемогутнього Бога, Який вживав його за знаряддя, то він не віддав честь Єгові, але взяв всю честь на себе. Цей напрям “асирійця” легко зауважити, як він приступав перекинути десятипоколінне ізраїльське царство і забрав його столицю Самарію. Те ізраїльське царство було одним із народів, яких “асирієць” постановив вигубити і відрізати: “Бо говорить: ‘Хіба мої провідники разом усі не царі? Чи ж Кално не такий, як Кархеміш? Чи ж Хамат не такий, як Арпад? Хіба ж не така Самарія, як Дамаск? Тому що рука моя царства божків досягла, а в них більші боввани, як в Єрусалимі та в Самарії, то хіба не зроблю я так само для Єрусалиму й бовванів його, як зробив я був для Самарії й божків її?”— Іс. 10:8—11.

16. Проти кого були ті богохульні слова “асирійця”, і незважаючи на які релігійні сили він став “Цар царів”?

¹⁶ Які богохульні є ці слова, тому що їх зневажливо промовляється проти одного живого і правдивого Бога, Єгови! Для “асирійця”, міста, яких він має намір завоювати, є такі самі, як міста, яких він уже покорив. Над територіями, яких він уже завоював, царювали місцеві царі. Тепер він зробив їх підлеглими князями. Отже його князі в дійсності були “царі”, і з цієї причини він міг хвалитися, що він є “Цар царів”. “Асирієць” зауважив, що по містах, яких царів він покорив було багато “божків”, як і багато людиною-вироблених бовванів, по суті, багато більше, як у Самарії і в Єрусалимі. Однак, хоч по цих містах було так багато божків і вироблених бовванів, то “асирійцеві” таки вдалося завоювати ті поганські міста. Чи ж це не доказало, що він був могутніший за всіх тих богів? Сам собі “асирієць” відповів Так!

17. Чому “асирієць” міркував собі, що Самарію й Єрусалим буде легко завоювати?

¹⁷ Ті “божки” не мали жодної вартости! Отже столиці Самарія й Єрусалим буде легко побороти, тому що по цих містах було менше божків і вироблених бовванів, як по неізраїльських містах, яких “асирієць” уже покорив. Так міркував собі “асирійський” Цар царів.

18. Через які важні речі “асирієць” міг завоювати Самарію?

¹⁸ У той час десятипоколінне ізраїльське царство вже було відступило від правдивого поклоніння! Воно перейшло до поклоніння золотих телят, так, навіть поганських Ваалів. Самарія не мала Єгову за свого Бога. На Його місце, в неї були безвартісні божки і людиною-вироблені боввани. Не дивно, що після трьох років облоги “асирієць” міг забрати Самарію в 740 р. перед З.Д.! Таким подвигом “асирієць” ще більше підкріпив свою гордість, а також зухвальство проти поклоніння Єгови в Єрусалимі. За військову перемогу над Самарією і за те, що він обграбував її та зробив її “болотом по вулицях”, асирійський гнобитель взяв славу для себе самого. Він дуже гордився своєю військовою потугою. Він не розумів, що це Бог уживав його за знаряддя знищити відступницького Ізраїля.

19. Отже, яке питання тепер виринає?

¹⁹ З цього виринає дуже цікаве питання. Питання є таке: Тому що так зване Християнство представляє Самарію і десятипоколінне ізраїльське царство, то чи у нашому дні ми побачимо щось подібного досвідові відступницького Ізраїля з сьогоднішнім так званим Християнством?

ОБІЦЯНА ЗВІТНІСТЬ З ІМПЕРІАЛІСТОМ

20, 21. Чому Єгова повинен цікавитися тим, що “асирієць” має говорити, так як є сказано в Ісаї 10:12, 14?

²⁰ Що ми тепер думаємо? Коли місто на якому спочиває ім’я самого Єгови є загрожене, то чи Він Сам не буде цікавитися? Звичайно так! Отже через Свого пророка Ісаю, Єгова входить в розмову імперіалістичного себе-прославляючого асирійця і каже:

²¹ “І станеться, як доконає ввесь чин Свій Господь [Єгова] на Сіонській горі та в Єрусалимі, то скаже: ‘Навіщу я плоди гордовитости серця царя асирійського та пишноту чванливих очей його! Бо він каже: Вчинив я це міццю своєї руки й своїм розумом, я бо розумний, і відміняю границі народів, а їхній маєток грабую, й як сильний, скидаю пануючих! І досягла, мов кубло те, багатства народів рука моя, й як збирають покинені яйця, я всю землю зібрав,— і ніхто не порушив крилом, і дзюбка не відкрив, і не зацвінькав’ ”.— Іс. 10:12—14.

22. Щоб запанувати над цілою землею, то яку воєнну здобич “асирієць” мусів забрати?

²² З такої хвальби “асирійця”, стає ясно, що Асирійська Світова Сила не буде задоволена з завоювання Самарії. Вона схоче “зібрати багатства всієї землі”. Єрусалим і земля Юдейська будуть гарні яйця для збирання. Асирійський імперіаліст буде думати, що він має силу, мудрість і розуміння завоювати цілу землю.

23, 24. (а) Як те, що “асирієць” забере цілу землю буде подібне до збирання яєць із покиненого гнізда, так як він думав собі? (б) Чому Єгова відчував, що Він мав щось сказати відносно цього?

²³ Очевидно такий чин був би дуже легкий для “асирійця”, немов збирання яйця з покиненого гнізда птаха, який з переляку втік. Там не буде птаха хоронити гніздо від нападаючої руки, що сягає за яйцями. Там ніхто не буде розкривати рот протестувати. Ніхто навіть не зацвірінькає проти такого грабунка асирійської воєнної зброї. Отже “асирієць” буде робити те, що йому подобається з завойованими територіями, змінюючи або цілком розбиваючи їхні кордони і забере людей з їхньої батьківщини, так як сталося коли “асирієць” забрав ізраїльтянів, які пережили з їхньої Богом-даної землі в Асирію і залюднив порожню землю іншими людьми.

²⁴ Єгова знав, що “асирієць” дуже хотів би забрати Єрусалим і Юдею. Вони були останньою твердинєю поклоніння Єгови на землі. І правильно Він повинен щось сказати відносно цього. Він був зобов’язаний діяти в такій справі!

25. Чому, в той час, Єгова мав виконувати діло на Горі Сіон і в Єрусалимі?

²⁵ У тому критичному часі, у восьмому столітті перед З.Д., Єгова, як “Світло Ізраїля . . . і Його Святий”, мав роботу виконати на Горі Сіон і в Єрусалимі, яке було на Горі Сіон. (Іс. 10:17) За часу царювання відступницького царя Ахаза земля Юдея, включаючи Єрусалим, стала забруднена поганським ідолослужінням. Але на початку царювання його сина, Єзекії, дух Єгови спонукав цього нового царя Єрусалиму вичистити землю з фальшивого поклоніння, безвартісних божків і відновити чисте поклоніння Єгови на горі Сіон, і в Єрусалимі, де стояв храм Єгови. Єзекія почав царювати п’ять років перед тим, як “асирієць” перекинув Самарію. На протязі двадцять дев’ять років він царював справедливо, аж до 716 р. перед З.Д.

26. Що тепер прийшов час для Єгови робити, і головно з яким асирійським царем?

²⁶ Цар Єзекія зробив політичний союз, якого його батько, цар Ахаз, був зробив із Асирією. Через це “асирієць” виступив проти Єгови, Бога Єзекії. Під такими обставинами було дуже вигідно для Єгови покарати цього Бога-зневажаючого царя Асирії за “плоди гордовитости серця царя асирійського та пишноту чванливих очей його”. (Іс. 10:12) Цей цар був Санхерів, син Сарґона 2-го. Його довге ім’я значить “Сін розмножив братів”, або “Нехай Сін заступить (загублених) братів”, а слово “Сін” була назва асирійського бога місяця.

27. Не мішаючись у внутрішню організацію Асирії, як Єгова таки міг уживати її як Свою символічну “сокиру”?

²⁷ Санхерів має свою подобу в нашому часі. Саме як Єгова вживає сьогоднішню зображальну “сокиру”, якою Він буде рубати, становить дуже цікаву тему над якою ми будемо застановлятися. Як будемо розбирати цю тему, то пам’ятаймо, що Єгова дозволив стародавній Асирійській Імперії мати свою власну організацію. Він не мішався в її внутрішні розпорядки. Однак Він міг ужити Асирійську Світову Силу за Свою “сокиру”. А як? Коли керував ударом цієї символічної “сокири”. Таким чином Єгова зрубав те, що мав намір зрубати.b

[Примітки]

[Ілюстрація на сторінці 39]

(Повністю форматований текст дивіться в публікації)

[Зображення ассирійських символів]

Сін ачі ір-і-ба

(Місяць) (брати) (Він розмножив)

“Місяць розмножив братів”

Єгипетське ім’я Санхеріва і його значення