Виявляючи віру під нападом
“Досягла вас спроба не інша, тільки людська; але вірний Бог, Який не попустить, щоб ви випробовувалися більше, ніж можете, але при спробі й полегшення дасть, щоб знести могли ви її”.— 1 Кор. 10:13.
1. Які питання відносно віри ми всі можемо поставити собі?
СКІЛЬКИ віри ви маєте? Чи ви маєте досить віри, щоб могли пережити час, коли стан погіршиться? Чи ви зможете залишитися кріпкими і далі надіятись на Єгову, коли вас позбавлять їжі, якої ви любите, одягу, якого любите носити, дім, якого ви так любите? Чи ви зможете витерпіти ув’язнення, погане здоров’я, навіть загубити своє життя і не стратити віри в Божі обітниці на майбутність? Така “віра — не в усіх (людях)”. Безперечно, вірні християнські свідки Єгови почуваються так як апостоли, які сказали Ісусові: “Додай Ти нам віри”.— 2 Сол. 3:2; Луки 17:5.
2. Відносно опозиції Сатани, про що ми можемо бути певні?
2 Дехто може думати: ‘Це ніколи не станеться зі мною’. Ісус перестерігав правдивих християнів: “Але перед усім тим накладуть на вас руки свої, і переслідувати будуть, і видаватимуть вас у синагоги й в’язниці, і поведуть вас до царів та правителів — через Ім’я Моє. І будуть вас видавати і батьки, і брати, і рідня, і друзі, а декому з вас заподіють і смерть. І за Ім’я Моє будуть усі вас ненавидіти”. (Луки 21:12, 16, 17) Апостоли, які чули ці слова були такі певні, як сонце зійде, що це пророцтво сповниться над ними і над усіма Христовими послідовниками. Певна річ, Ісус не сказав, що кожний особистий християнин мусить витерпіти кожну форму переслідування. Все це мало приходити на Божих людей, як на групу. Але, без різниці, який метод Сатана буде вживати, то можемо бути певні, що Сатана постарається, що “усі, хто хоче жити побожно у Христі Ісусі, будуть переслідувані”.— 2 Тим. 3:12.
3. Чому сьогодні ще далі треба віри?
3 Сьогодні ми маємо щось іншого крім лише пророцтва; ми маємо історичні записи переслідування християнських свідків Єгови від першого століття нашої Загальної Доби аж до цього 1977 року. Студенти римської історії добре знають як християнів роздирали дикі звірі, коли тисячі кровожерних римлян дивилися та вигукували по лавках арени. У цьому двадцятому столітті, натиск є дальше проти Божих людей. Таж навіть сьогодні по кількох країнах християнська робота Свідків Єгови є заборонена. Багато правдивих християнів є у тюрмі, а деякі загубили своє життя. Всі Божі люди є під натиском одної форми або другої, щоб зламати їхню вірність. Нам треба сильної віри, щоб встояти твердо.
4. Яким способом Божі люди за сучасного часу показали велику віру?
4 Нема жодного сумніву, що Божі люди сьогодні мають віру зустрічати пробу. Чи ж тих кількох чоловіків і жінок не мали віри, коли на початку століття відірвалися від традиційного релігійного мислення і зріклися фальшивої науки, яку продовж багатьох століть наслідували і вважали за правду? І чи не треба було віри для лише кількох тисяч відповісти на заклик на конвенції в Сідер Пойнт у 1922 році: “Проголошуйте, проголошуйте, проголошуйте Царя і Його царство”? Ніхто в той час не міг передбачити величезного збільшення, яким Божа організація сьогодні втішається в якій вже є мільйони осіб. А в Другій Світовій Війні, як націоналізм дуже розшалівся, коли хтось не брав участи у політиці, то його негайно визнавали за ненависника людства, то хто вірно тримався Божого Слова і залишився нейтральний? Християнські Свідки Єгови! Від самого початку в першому столітті і продовж цілої їхньої сучасної історії вони “ходили вірою, а не видінням”. (2 Кор. 5:7) Через їхню віру вони вірили в те, що Боже Слово казало, коли решта зневажали Його вістку. Таке переконання вірних було дуже нагороджене. Їхнє довір’я не було марне, і сьогодні мільйони признають цей факт.
5. Що станеться в майбутності, що буде вимагати віри?
5 Але майбутність ще поміщає виклик і коли Свідки Єгови хочуть перемоги в обличчі нападу Сатани, то мусять мати віру. Сьогодні ми стоїмо на порозі знищення цілої цієї системи. Тепер не є ясно до якої точки Єгова допустить ворогів у їхньому зусиллю зламати віру Його людей. І не є ясно як Він особисто буде спасати нас.— Мат. 24; Марка 13; Луки 21.
ВІРА ПОТРІБНА КОЛИ НЕМАЄ ЯСНОГО ВИХОДУ
6. Які обставини ще можуть розвитися, щоб випробувати нашу віру?
6 Як цей “час кінця” швидко наближається до своєї найвищої точки, то Божі люди можуть знаходитися в ситуаціях в яких не буде ясного виходу. По суті, в нашому житті можуть виринати непередбачені випадки так, що з людської точки зору не буде виходу. Деякі сьогодні сильно журяться про власний добробут наступного місяця і наступного року, але може розвитися криза ставлячи непевність про їжу, одяг, сховок, нашу свободу і життя наступного дня. Як ми будемо поводитися коли нібито не буде виходу? На кого ми тоді будемо надіятися. Наша віра може бути випробована до крайнього ступня.
7. Яку “таємницю” Павло навчився, яка підкріпила його?
7 З римської тюрми Павло написав листа до збору вірних у Филипах. У цьому листі він говорить про “таємницю”, про яку сам навчився з майже двадцять п’ять років власного християнського досвіду. Він каже: “Не за нестатком кажу, бо навчився я бути задоволеним із того, що маю. Умію я й бути в упокоренні, умію бути й у достатку. Я привчився до всього й у всім: насищатися й голод терпіти, мати достаток і бути в недостачі. Я все можу в Тім, Хто мене підкріпляє”.— Фил. 4:11—13.
8. Через які досвіди Павло навчився корисної науки?
8 Багато людей Єгови ще мають зазнати як Він постачить для них у часі потреби. Життя апостола Павла помагає нам зрозуміти цю таємницю. Наприклад, прочитайте в Другому листі до Коринтян 4:8—11, де апостол каже, що нас можуть гнобити, бентежити, переслідувати і повалити, але ми “не потиснені . . . та не погублені”. Також прочитайте Другий лист до Коринтян 11:24—27: “Від євреїв п’ять раз я прийняв був по сорок ударів без одного, тричі киями бито мене, один раз мене каменували, тричі розбивсь корабель, ніч і день я пробув у глибочині морській, у мандрівках я часто бував, бував у небезпеках на річках, у небезпеках розбійничих, у небезпеках свого народу, у небезпеках поган, у небезпеках по містах, у небезпеках на пустині, у небезпеках на морі, у небезпеках між братами фальшивими, у виснажуванні, та в праці, часто в недосипанні, у голоді й спразі, часто в пості, у холоді та в наготі”. Справді, що тут був чоловік, який часто міг журитися як він переживе наступний день. Але його християнський досвід навчив його з якого ми всі можемо користати.
9. Як ми можемо навчитися тієї самої “таємниці”, якої Павло навчився?
9 Коли хтось покидає правду через трудні обставини або коли немає ясного виходу, то ніколи не побачить як Бог підкріпляє і постачає в часі потреби і виводить із нібито безнадійного стану. Натуральна реакція людини є стримуватися поки ясно побачить, що має статися. Це тоді треба віри. Віра є така сильна, що в розумі вірного річ, яка є несвідома людським почуттям є дійсністю. Вона має гарантію, а та гарантія є її віра. Павло пояснює віру в цей спосіб: “Віра є запевнення надійних речей, хоч явні дійсності небачені”.— Євр. 11:1, НС.
10. (а) Яку перепону зустрічали ізраїльтяни в 1473 р. перед З.Д.? (б) Однак, що Бог був наказав їм робити?
10 Гарний приклад як Бог Єгова сподівається, щоб наша віра діяла знаходиться у зв’язку з ізраїльтянами коли вони входили в Обіцяну Землю, так як є записано в книзі Ісуса Навина в 3-му і 4-му розділах. Час є весна 1473 р. перед З.Д. Ізраїльтяни таборують на східному березі Йордан ріки на північ від Солоного моря. На протязі сорок років вони блукали в пустині і нарешті прийшов Божий час для них відібрати від їхніх ворогів землю, яка правильно належала до них. Але, як коло три мільйони чоловіків, жінок і дітей, разом із худобою та запасами, перейдуть Йордан в часі коли весняні дощі і сніги перемінюють ріку в затоплюючу повідь? Однак, Єгова дав наказ, щоб вони марширували саме в ріку за проводом священиків. Наказ був даний з цим запевненням: “І станеться, коли спиняться стопи ніг священиків, що носять ковчега Господа [Єгови], Владики всієї землі, у воді Йордану, буде спинена вода, що тече зверху, і стане одним валом”.— Іс. Нав. 3:13.
11. (а) Яке відношення ізраїльтяни могли мати? (б) Як вони виявили свою віру?
11 Що ізраїльтяни тепер будуть робити? Чи вони скажуть: ‘Це неможливо перейти ту ріку тепер. Ми повинні зачекати кілька тижнів, щоб вона спала. Ми не хочемо втратити наші намети, скотину або діти, стараючись переходити ріку під цими “неможливими” обставинами. Тимчасом, якщо Єгова розділить води так, як Він зробив з Червоним морем, то певно, що тоді будемо переходити’? Прочитаймо, що сталося: “І сталося, коли рушив народ зо своїх наметів, щоб перейти Йордан, а священики, що несли ковчега заповіту перед народом, і коли носії ковчегу прийшли до Йордану, а ноги священиків, що несли ковчега, занурилися в воду скраю, а Йордан був повний по всі береги свої всі дні жнив, то спинилась вода, що зверху текла, стала одним валом, дуже далеко від міста Адама, що збоку Цортану, а та, що текла до степу, до Солоного моря, стекла зовсім, і була відділена, а народ перейшов навпроти Єрихону. А священики, що несли ковчега заповіту Господнього [Єгови], стали міцно на сухому посередині Йордану, і ввесь Ізраїль переходив по сухому, аж поки не скінчив переходити Йордан увесь народ”.— Іс. Нав. 3:14—17.
12. Що ми можемо навчитися з цього прикладу ізраїльтянів?
12 Що за чудове виявлення віри, добра наука для всіх Божих людей, коли можуть зустрічати такі майбутні непевності! Якщо б Єгова докладно розказав, що і як Він буде робити, то пощо віри? Віра значить іти за Божим проводом без різниці, як неможливо дорога може виглядати з людської точки зору. Бог Єгова хоче бачити чи ми маємо досить віри ‘замочити наші ноги’. Тоді, якщо будемо діяти за вірою, то побачимо, як Він може і дійсно переведе нас. Не дивно, що Біблія говорить про “випробовання якість вашої віри”.— Як. 1:3; 1 Пет. 1:7, НС.
НЕМАЄ КРАЙНЬОЇ НАПРУГИ
13. Відносно проб, про які питання ми можемо задуматися?
13 Дехто цікавий знати: ‘Я є певний, що Єгова буде вірний і буде помагати Своїм людям, але часом я журюся про себе, як я буду реагувати під деякими пробами і натисками. Чи буду мати силу видержати? Чи в мене є якась слаба точка, яка доведе мене до “точки занепаду” ‘? Інші почуваються, ‘Сам я можу витерпіти все, але я є родитель і не міг би встояти коли б щось сталося з моїми дітьми. Я не думаю, що видержав би якби їм була якась загроза’.
14. (а) Чи ми будемо переносити проби, яких Божі люди ще ніколи не зустрічали? Як ми знаємо це? (б) Що Біблія запевняє про спокусу?
14 З такими питаннями на думці, яку заохочуючу відповідь дає апостол Павло! Пишучи до збору співвіруючих він описує те, що доказалося бути загибелю для багатьох ізраїльтянів. У Першому листі до Коринтян 10:7—10, НС, ми читаємо: “Не будьте також ідолянами, як деякі з них, як написано: ‘Люди сіли, щоб їсти та пити, і встали, щоб грати’. Не станьмо чинити блуду, як деякі з них блудодіяли, і полягло їх одного дня двадцять три тисячі. Ані не випробовуйте Єгову, як деякі з них випробовували, та й від зміїв загинули. Ані не нарікайте, як деякі з них нарікали, і загинули від погубителя”. Він сказав, що ті події траплялися за приклад для християнів, і перестерігав, щоб не думати, що ‘так ніколи не станеться зі мною’. Він тоді висловив твердження, яке мало бути одно з найбільш підкріпляючих, заохочуючих думок в Біблії. Він сказав: “Досягла вас спроба не інша, тільки людська; але вірний Бог, Який не попустить, щоб ви випробовувалися більше, ніж можете, але при спробі й полегшення дасть, щоб знести могли ви її”.— 1 Кор. 10:13.
15. (а) Чи християнська вірність має ‘точку занепаду’? (б) Як Єгова “дає полегшення”?
15 Чи ви знаєте, що цей вірш значить для вірних християнів, які щиро стараються чинити Божу волю? Якщо ви є така вірна особа, то це значить, що у вашій вірності до Бога немає ‘точки занепаду’. Немає жодної сили, хитрощів, або ‘таємної зброї’ видимої чи невидимої, яку можна вживати проти вас, щоб зламати вашу вірність до Бога. Ви не маєте жодної так званої ‘слабої точки’, яку ваші вороги можуть успішно вживати проти вас. Якщо будете терпіти скільки зможете, залишаючись вірні Богові, то можете бути певні, що коли ви думаєте, що ви не можете витримати більше вашою власною силою, то Бог Єгова допоможе вам, “дасть полегшення”. Це не значить, що Він обов’язково відбере спокусу. Навпаки ціль Його божественної допомоги буде, щоб “знести могли ви її”.
16. Яку участь віра має у витривалості? Поясніть.
16 Таке правильне розуміння справ із Писання допоможе нам мати правильний погляд речей без різниці, які крайні обставини можуть бути. Наприклад, батьки, яким гнобителі можуть повідбирати їхніх дітей, зможуть знести навіть таке переслідування, але тільки з Божою допомогою. Вони будуть знати, що робили все, що могли, і якщо Єгова допускає таку річ, то вони можуть довірливо лишати справу в Його руках. Хто є більш кваліфікований доглянути вашу дитину? Ви, чи Бог Єгова з Його військом ангелів? Стан може виглядати цілком безнадійний, і ми можемо не бачити як Єгова розв’яже справу, тому тут є важно вірити і коритися Єгові. Без цього ми не зможемо витримати.— Євр. 11:6.
БУДЬТЕ ВІРНІ В МАЛИХ СПРАВАХ ТЕПЕР
17. Довір’я в який принцип поможе нам зустрічати майбутні проби?
17 Божі люди не є певні, які проби ще чекають їх в майбутності, але без різниці, які ці можуть бути, ми є певні про принцип, якого Ісус був висловив: “Хто вірний в найменшому, і в великому вірний; і хто несправедливий в найменшому, і в великому несправедливий”.— Луки 16:10.
18. Як вірність “у найменшому” тепер допоможе нам у майбутності?
18 Тому що це правда, то християнські свідки Єгови щоденно стараються успішно справлятися з пробами віри. Є багато речей, які можуть ставити перепону в нашому щоденному житті й службі Єгови, але якщо ми будемо успішно зустрічати ці проби “в найменшому” або в тому, що є основне для Християнства, то будемо підкріплені вірно зустріти те, що майбутність ще може принести. Тоді нехай Диявол старається, як може. Нехай він уживає які-небудь хитрощі, які хоче. Вони не є нічого нового. Їх уже зустрічали і далі будуть успішно зустрічати ті, що виявляють віру під нападом Сатани.