Таємниця щасливого родинного життя
“Для того схиляю коліна свої перед Отцем, що від Нього має ймення кожен рід на небі й на землі”.— Ефес. 3:14, 15.
1-3. Яке почуття деякі особи мають відносно рівнів для щасливого родинного життя, і які питання це підносить?
ЯКА нормальна особа не хоче, щоб її родинне життя було щасливе? Коли родина не є щаслива, то більшість людей стараються, як можуть, щоб успішно відновити правдиву родинну єдність і щастя.
2 Шукаючи таємиці щасливого родинного життя, деякі думають, що цей технологічний світ представляє цілком нові проблеми, яких жоден вік ще не зустрічав. Отже вони відчувають, що треба інших моральних рівнів. Вони також вірять, що тепер світ є більш освічений в кожний спосіб за всіх інших поколінь.— Прип. 30:13.
3 Чи це правда? Так, технологія підкреслила чи зробила наголос на стародавні проблеми. Але, чи людська природа змінилася? Чи люди тепер менше бажають доброго відношення і чи вони є менш чутливі до любови? Чи спосіб, яким ми вживали науковий та індустріальний поступ розв’язав наші проблеми, або, чи він зробив нас менш чутливими до проблем суспільного споріднення?
4. Чому це нерозумно відчувати, що ми можемо відкидати всі попередні рівні для родинного життя?
4 Коли чесно оцінимо справу, то мусимо признати, що сьогоднішнє покоління не є інтелігентніше або краще від минулих. По суті, ми вспадкували від них нашу інтелігентність. Отже ми не можемо безпечно, або розумно відкидати всі основні рівні, яких майже кожний народ на землі вже наслідував тисячі років — наприклад, моногамія (мати лише одну дружину), головування в родині й важливість родини — а особливо коли такі розпорядки доказалися дуже корисні. По суті, це відхилення від цих принципів спричинило більшість родин бути нещасливими.
ДЖЕРЕЛО ПРАВИЛЬНИХ РІВНІВ
5, 6. (а) Як Римлян 2:14, 15 показує джерело подружніх й інших рівнів, яких більшість народів наслідують? (б) Як такі Писання, як 5 Мойсея 6:7 і 31:12, показують, що родини повинні бути разом так багато, як можливо? (в) Як голова родини повинен дивитися на погляди інших членів?
5 Більше важним, де ці рівні для родинного життя почалися? Чи вони були результатом людської логіки, або чи вони прийшли з досвіду спроби і помилки? Ні, жодного з цих. Ці рівні походять від Творця чоловіків і жінок, Засновника родини, як основної одиниці людського суспільства. Навіть про народи, які не признають правдивого Бога, Біблія говорить: “Бо коли погани, що не мають [Мойсейового] Закону, з природи чинять законне, вони, не мавши Закону, самі собі Закон, що виявляють діло Закону, написане в серцях своїх, як свідчить їм сумління та їхні думки, що то осуджують, та виправдують одна одну”.— Рим. 2:14, 15.
6 Отже закони різних народів — закони, якими тримаються родини разом — походять від моральних рівнів та природного почуття, які були вложені в людей в часі створення. Тому то, у всіх народах деякі родини є щасливіші від інших. Члени цих родин мають дійсну природну любов один до одного. Переважно між ними є добрий зв’язок і однакові зацікавлення, які зв’язують родину разом. Вони працюють разом, забавляються разом і шанують один одного. Хоч голова родини робить останнє рішення у важних справах, то всім дається нагоду висловлювати свої думки або погляди. У такій родині є свобода думки, мови і вчинків, яких обмежується лише тим, що буде найкраще для родини або особи.
7. Як Псальма 127:1, показує який є головний чинник для щастя в родинному житті?
7 Але, щоб набути найбільшого запевнення сталого щастя, яке витримає економічні успіхи та невдачі, і спокуси так званої “сучасної моральности” і розчаровання цього світу, то в такій родині добре споріднення з Богом є головна річ. Якщо таке споріднення здобудеться і втримається, то всі інші точки родинного життя “попадають у своє місце”, і навіть коли б щось не сталося так, як хтось бажав би, то вони зможуть змагатися зі станом так успішно, як можливо.— Пс. 127:1.
8, 9. Вживаючи Римлян 7:19, 20, покажіть чому треба дуже старатися застосовувати Біблійні принципи.
8 А на які чинники треба звернути увагу, щоб втримати добре споріднення з Богом, і на кінці добре споріднення між членами у родині?
9 Перше, мусить бути любов і прихильність, і треба дійсно виявляти ці риси. Людство, бувши створене на ‘подобу Божу’, до деякої міри ще посідає ці добрі риси, хоч гріх придушив їх до великої міри. (1 Мойс. 1:26, 27) Тому, є важно постійно старатися застосовувати Біблійні принципи в керівництві родини. Тепер застановімся над кількома з цих принципів.
10. Які подружні забезпеки ми знаходимо в 1 Мойсея 2:24, Матвія 19:6 і Євреїв 13:4?
10 На початку Бог сказав: “Покине тому чоловік свого батька та матір свою, та й пристане до дружини своєї, і стануть вони одним тілом”. (1 Мойс. 2:24) Ісус Христос додав: “Тож, що Бог спарував, людина нехай не розлучує”. (Мат. 19:6) Таке знання буде хоронити і стримувати одружену особу, щоб вона не прагнула дивитися пожадливо на особу протилежної статі і від вчинків, які можуть опоганити подружжя. Він (або вона) знає, що подружня невірність може розбити родинне щастя і пошкодити або цілком розбити його споріднення з Богом. У кожному разі, наслідки такого поводження лишають вічні шрами на серці і житті кожного члена родини.
ПРАВИЛЬНИЙ ПОГЛЯД РОДИННОГО ГОЛОВУВАННЯ ПОШИРЮЄ ЩАСТЯ
11. Яким способом чоловік є голова родини?
11 Прийнявши цей погляд про єдність одруженої пари, тепер можна бачити з Біблії, що хоч подружжя складається з учасників, то таки мусить бути якийсь порядок. Бог постачив цей порядок, коли зробив чоловіка головою родини. Отже, чоловік є “старший учасник”, завжди готовий дати пораду і є відповідальний за останні рішення в справах, які впливають на добробут родини. Християнський апостол Павло писав: “Чоловік — голова дружини, як і Христос — голова збору. . . . Чоловіки повинні любити своїх дружин так, як власні тіла, бо хто любить дружину свою, той любить самого себе. Бо ніколи ніхто не зненавидів власного тіла, але годує і доглядає його”.— Ефес. 5:23—29, НС.
12. Чому, так як показує Ефесян 5:29, добрий чоловік не буде зловживати своєю владою, отже, як він буде поводитися з членами своєї родини?
12 Добрий чоловік, оціняючи свою Богом-призначену відповідальність, буде старатися викликати до себе пошану, не тільки тому що є голова — і певно не з якогось припущення, що він є “наставник”,— але тому, що його дружина є одно тіло з ним і він не хоче образити її або стягнути непошану на себе (і свого Творця), коли буде зловживати своєю владою. Замість цього, він буде заохочувати свою дружину і решта членів родини висловлювати свої думки і почуття. Він буде старатися тримати лінію сполучення відкритою, бувши завжди готовий, щоб інші приступали до нього з якою-небудь проблемою або темою. Він також буде шанувати їхнє почуття, безсторонно застановлятися над їхніми поглядами і дозволить їм мати владу у їхній сфері родинного розпорядка.
13, 14. Говорячи про опис “здібної” дружини в 31-ій голові Приповісток, розкажіть, яку владу і відповідальність можна давати дружині.
13 Наприклад, в більшости випадків, дружина наглядає над домом. Біблія говорить про “здібну дружину”: “Вона чинить для нього [свого чоловіка] добро, а не зло”. “Шукає вона вовни й льону, і робить охоче своїми руками”. “Чоловік її знаний при брамах, як сидить він із старшими краю”. “Устають її діти, і хвалять її, чоловік її — й він похваляє її”.— Прип. 31:10, 12, 13, 23, 28.
14 З цього можна бачити, що дружині повинно бути дозволено керувати хатнім господарством. Бувши доброю робітницею, здібна і придатна займатися такими справами, то це вона переважно буде планувати як прикрасити дім, купувати харчі, й можливо меблі та інші речі, які додають до родинного щастя. Чоловік буде втручатися лише тоді, коли бачить нерозсудливе планування або витрати, які можуть спричинити небезпеку для економії або добробуту родини.
15. Що чоловік повинен признати про добру дружину, і які будуть наслідки так, як показує Приповістка 31:23, 28 і 1 Коринтян 11:7?
15 Оціняючий чоловік ніколи не забуває заохочувати свою дружину і вільно признавати її тяжку працю та досягнення на користь родини. Його приятелі будуть шанувати його тому, що її гарні характерні риси відбивають його добре головування і любляче відношення до неї. (1 Кор. 11:7) При кожній нагоді чоловік і діти будуть добре говорити про неї. Ні добрий чоловік, ні добра дружина ніколи не будуть ‘принижувати’ один одного говорячи зневажливо про нього або про неї перед іншими. Вони навіть не подумають стягнути таку ганьбу та сором на родину.
РОЛЯ ДРУЖИНИ ВАЖНА ДЛЯ РОДИННОГО ЩАСТЯ
16, 17. (а) Чи Біблійна покора дружини значить невільництво для неї, або що? (б) Як добра дружина буде поводитися в разі її чоловік не погоджується з нею в якійсь родинній справі?
16 Дружина може багато додати до родинного щастя. Перше, вона розуміє правду Біблійної поради: “Дружини,— коріться своїм чоловікам, як Господеві”. “Так як збір кориться Христові, так і дружини коряться своїм чоловікам у всьому”. “Дружина повинна глибоко шанувати свого чоловіка”. (Ефес. 5:22, 24, 33, НС) Ця покора, замість заводити дружину в невільництво, дійсно визволяє жінку від великих відповідальностей, яких чоловік, бувши голова, мусить нести перед Богом і людьми.
17 Добра дружина розуміє, що в ситуації, коли вона може думати, що вона є права, то однак, кориться рішенню свого чоловіка, коли він інакше розглядає справу. Вона не повинна лицемірно заявляти, що кориться, але в той самий час вживаючи хитрі способи, щоб старатися запанувати над станом. Безперечно, що коли нарушується християнське сумління, то християнин буде перше Богові коритися.— Дії 5:29.
18, 19. (а) Розкажіть наслідки сварливої дружини, так як згадує Приповістка 27:16. (б) Коли один з подружніх партнерів роздратується, то що треба пам’ятати?
18 Добра дружина також розуміє, що хоч Писання наказують чоловікам ‘не бути суворими, або гніватися на дружину’, то вона буде дуже старатися, щоб не довести його до такого стану проти себе. (Кол. 3:19) Розсудливий чоловік не буде сваритися з нею або насильно головувати над нею. Про наслідки непокірної, гнівливої або сварливої дружини говориться в Приповістці 27:16: “Хто хоче сховати її — той вітра ховає, чи оливу пахучу правиці своєї”. Коли чоловік є розстроєний, то він не може вгамувати її, й інші довідуються про її непокору на сором родині.
19 Певна річ, через людську недосконалість, то неможливо обминути роздратовуючих станів. Але люди дійсно хочуть бути щасливі і дуже рідко коли будуть навмисно витворяти клопіт. Отже, обидвоє партнерів, замість віддячуватися, чи подавати зустрічне обвинувачення, будуть стримувати себе і говорити слова, які заохочують любов і щастя.
ДІТИ, ДЖЕРЕЛО ЩАСТЯ
20-22. (а) Коли треба починати навчати дитину, і чому? (б) Чому навіть маленьке немовля може відчувати брак любови або несправедливість, отже на що треба звертати увагу від самого народження немовлятка?
20 Коли дітей признається, любиться, і дисциплінується, то вони додають багато до єдности і щастя в родині. А коли треба починати навчати дітей?
21 По-перше, родичі не повинні недооцінювати інтелігентність новонародженої дитини. Він (або вона) не є “другорядна” особа. Пам’ятайте, що дитина родиться з побожними рисами, як любов і правосуддя. Вона є дуже інтелігентна особа. Їй бракує інформації і досвіду, щоб дозріти розумово. Не так як тварини, які діють головно за інстинктом, дитина мусить перше навчитися майже про все. Отже, вона жадаючо зауважує все, що бачить і чує. Тому, треновання починається від самого народження, і все, що говориться або робиться в її присутності повинно підбудовувати її. Любов до неї повинна бути щедра і рясна. А разом із тим, все неправильне треба поправляти в милий та люблячий спосіб.— 2 Тим. 3:15; 1:5.
22 Пам’ятайте, що дитина є ви у меншому виданні. Дитина, так як ви не хоче, щоб до неї говорили “дитячою мовою”. Життя є серйозна справа і мала дитина хоче навчитися чинити те, що дорослі чинять. Бувши без обману дитина зараз відчуває несправедливість, лицемірність або брак любови. Тому то коли мається справу з дитиною, то ніколи не повинні бути нарушені такі риси, як справедливість, любов, милосердя та інші плоди духа. Їх також треба розвивати в дитині від самого початку.— Прип. 22:6.
23, 24. (а) Чому відпихати дитячі питання або не цікавитися тим, що дитина робить, покрушить її? (б) Коли родич не може негайно звернути увагу на дитину, то що він (або вона) повинні зробити?
23 Пізніше дитина може приступити до вас із питанням, або зявзято схоче показати вам щось, що вона віднайшла. Коли будете відпихати її, кажучи, “Не турбуй мене тепер”, то цим дитина придушується. Ви, на кого вона так дуже надіялася, схибили її. Вона можливо не буде нічого казати, але в неї залишається вічний шрам і між вами стає будуватися перепона.
24 Але, що сказати коли ви справді є зайняті в той час? Приємно поясніть дитині, так як ви робили б дорослому, чому ви тепер не можете відложити їй часу, і що пізніше розглянете справу. Тоді будьте певні зробити це так скоро, як можливо. Коли з дитиною поводиться люблячо, то її можна навчити оціняти, що на різні справи є відповідні часи.
25, 26. Чи це корисно урезонювати дитину, навіть коли вона виявляє неправильне бажання або напрям?
25 Від самого дитинства, діти вимагають причини. Одного разу на популярній програмі на телевізії передавали інтерв’ю з студентами вищої школи і родичами. Автор книжки про споріднення між родичом, а дитиною також був присутній. Коли живу сцену показали в якій родич дискутував з юнаком чому він не міг дозволити його просьби, автор сказав до родича: “Я противлюся вам. Я лише сказав би ‘Ні, ти не можеш мати цього’. На це, ціла група молоді, одночасно стали не погоджуватися з ним. Вони сказали: “Ми хочемо причини, а не лише наказів”. Врозумляти молодих людей помагає тримати відкритий шлях для сполучення.
26 А в разі, що родичові трудно врозумляти своїх дітей, то він може наслідувати гарний приклад у книзі Приповісток, особливо в перших сімох розділах, які розповідають про пораду від Бога-боязливого батька своєму синові.
ЗВЕДЕННЯ
27. (а) За якими прикладами чоловік повинен вести своє головування? (б) Чому назвати дружину ‘донька Сари’ буде похвала для неї, так як каже Петро в 1 Петра 3:6?
27 Тому що Бог є Творець родинного розпорядка, і тому що чоловік був створений на образ Бога, то добрий чоловік признає побожні риси, бажання і почуття членів своєї родини. Він головує за прикладом Бога і Христа. Він показує, що признає Божественне головування над ним і провадить свою родину, щоб вона, понад усе інше, шанувала те Головування. (1 Кор. 11:3) Дружини, які признають цей принцип наслідують приклад Сари, Ревеки та інших вірних жінок, які служили Богові. Жодна дружина не може дістати кращої похвали ніж коли б її назвали правдива ‘донька Сари’.— 1 Пет. 3:5, 6.
28, 29. Чому дисципліна є потрібна і корисна? (Євр. 12:9—11)
28 Любов і добрість панують у щасливій родині, але дисципліни особливо не можна нехтувати, тому що ми всі є грішники. (Євр. 12:9—11) Основа дитячого виховання є “дисципліна і розумове регулювання від Єгови”. (Ефес. 6:4, НС) Це включає врозумляти і урезонювати дитину замість лише примхливо наказувати. Також, виховання включає приклад — родич укорінює любов до Бога, коли показує родині, що сам сердечно любить Бога.
29 Коли кожний член родини буде поводитися з іншими так, як Бог з ним, то напевно це буде щасливе родинне життя.
[Ілюстрація на сторінці 149]
При кожній нагоді родичі повинні навчати своїх дітей правди про Божі твори