Служачи з вірним “рабом”
“Ось іду, немов злодій! Блаженний, хто чуйний, і одежу свою береже.”— Об. 16:15.
1. Як Ісаї 6:8 і Римлян 10:18 головно відноситься до людей Єгови сьогодні?
“ОСЬ Я — пошли Ти мене!” У дусі цих слів пророка Ісаї, у сучасних роках дуже багато чесних осіб зголосилися служити Суверенному Господеві Єгові. А з яким наслідком? Радісна добра новина, що Єгова заснував Своє небесне царство в руках Свого власного Сина Ісуса Христа проголошується “по всій землі”. Ті, що робили великі жертви, щоб мати повну участь у цій гарній роботі дістали велике благословенство.— Іс. 6:8; Рим. 10:18.
2. (а) Як слова Ісаї, “Доки Єгово” можна пристосувати? (б) Що відповідь Єгови показує нам сьогодні?
2 По дорозі було багато гірких проб та переслідувань, і багато з нас уже постарілися в службі Єгови. Так як вірний Ісая, ми завжди мусіли терпіти, коли свідкували людям “затужавілого” серця, яких уші є “тяжкі” і яких очі є “позаклеювані”, так, що вони не можуть зрозуміти славетну вістку Божого діючого царства. Так як Ісая, часами ми питали, “Аж доки, о Господи [Єгово], ці люди будуть такі уперті?” Єгова відповідає: “Аж доки міста спустіють без мешканця, і доми без людей, а земля спустошена буде зовсім. І віддалить людину Господь [Єгова], і буде велике опущення серед землі”.— Іс. 6:10—12.
3. (а) Який буде наслідок нашої ревної царської служби? (б) Який повинен бути наш намір у служінні Єгові?
3 Терпеливо і з великим запалом ми мусимо далі свідчити про Царство так, як Єгова має намір. І як будемо триматися “повного запевнення надії”, то можемо бути певні, що ‘не є Бог несправедливий, щоб забути діло ваше та працю любови, яку показали в Ім’я Його ви’. (Євр. 6:10—12) Який гарний привілей служити з любов’ю нашому Богові Єгові! — Марка 12:28—31; 1 Тим. 1:5.
4. (а) Яке довір’я ми повинні мати відносно намірів Єгови? (б) Отже, який великий привілей ми тепер маємо?
4 Бога Єгови чудові царські наміри сповняться саме на час. (Іс. 55:11; Євр. 10:37) З нашої сторони ми мусимо далі прославляти Його прекрасне ім’я з вдячністю, коли чекаємо на раннє сповнення Його дорогої обітниці про Царство.— 1 Хрон. 29:11—13; Іс. 9:6, 7; 2 Пет. 1:4, 11.
5. (а) Що Ісусові послідовники завжди сподівалися? (б) Яку пересторогу і пораду Павло дає в другому листі до Солунян?
5 Правдиві послідовники Ісуса Христа завжди служили сподіваючись “кінця”. У Луки 19:11, ми читаємо, що Ісусові учні “думали, що об’явиться Боже Царство тепер”. Пізніше, коли Ісус появився їм, після Його воскресення, ці учні запитали Його: “Чи не часу цього відбудуєш Ти, Господи, царство Ізраїлеві?” (Дії 1:6) І ще чекаючим християнам, Павло пізніше писав: “Благаємо ж, браття, ми вас, щодо приходу Господа нашого Ісуса Христа й нашого згромадження до Нього, щоб ви не хвилювалися зараз умом та не жахались ані через духа, ані через слово, ані через листа, що він ніби від нас, ніби вже настав день Господній [Єгови]”. Навпаки, вони повинні були зміцнятися “у всякому доброму ділі та в слові”.— 2 Сол. 2:1, 2, 17.
6. Як факт, що “день Єгови” ще не прийшов впливав на християнів за першого століття?
6 Хоч вони жили в надії того “дня Єгови”, то жоден із тих християнів не залишився, щоб побачити його прихід. Чи це впливало на їхній запал та віру? Цілком ні! Не робить різниці коли лукава система мала закінчитися, то “добра новина про царство” таки залишалася така славетна, служба Царства така радісна, й їхнє блаженне споріднення з Єговою та Його Христом таке саме дорогоцінне. Хоч вони не дожили побачити “кінця”, то таки проповідували добру новину “всьому створінню, що під небом”.— Кол. 1:23.
7. (а) Що сталося сьогодні тому, що Єгова був такий терпеливий? (2 Пет. 3:15) (б) Чому жоден із вірних слуг Єгови не буде мати причини розчаровуватися?
7 Але, що сказати про наш час? Чи Божі люди загубили щось, тому що великий день Єгови ще не вдарив лукавих землі? Ні, бо разом із помазаним останком Свідків Єгови, коло два мільйони осіб тепер стоять у місці духовної безпеки. (Пс. 91:9, 10) Хоч деякі ще можливо помруть через переслідування, старий вік або з інших причин, то їхнє воскресення є запевнене. (1 Сол. 4:13, 14) Ті, що далі будуть живитися Божим Словом й які будуть ревно служити Богові не будуть розчаровані.— Рим. 10:11.
8. Так як показує Вартова Башта з 1914 р., що було найважніше завжди для людей Єгови?
8 Безперечно від 1879 р., коли перший раз цей журнал був виданий, то він заохочував таку сердечну службу. Наприклад, у Вартовій Башті з 1-го січня, 1914 р., на 3-ій сторінці (в анг. мові) було сказано:
“Так як наша розсудливість показує, то 1914 рік є останній у добі, яку Біблія називає ‘Часи Поган’ — доба в якій Бог дозволив народам землі старатися якнайкраще володіти світом. . . . Ми віримо, що той 1914 р. дає докази на більші можливості служити правді від якого-небудь іншого року жнив. . . . Отже, будьмо наосторожені, як ніколи раніше, тому, щоб бути вжиті в службі нашого царя. Пам’ятаймо, що хвилини та години є важні, що без різниці скільки турбот у житті ми можемо мати, то ми завжди можемо знайти хоч трохи часу послужити правді”.
Вірні люди Єгови завжди вірили, що “служіння нашому Цареві” було найважніше.
9. У 1914 р., який ясний доказ можна було бачити про сповнення “ознаки”?
9 Так, на протязі більше як тридцять років до 1914 р., маленька група відданих християнів, служили, як сучасний “вірний й мудрий раб” постачаючи духовний харч своїм співслугам у Божому домі. (Мат. 24:45; Ефес. 2:19—22; Гал. 6:10) А тепер, після 1914 р., пророцтва на які вони звертали увагу почали сповнятися з Першою Світовою Війною та іншими ‘терпіннями’ і воюючі народи дуже переслідували їх. Уже можна було бачити “ознаку”, що Христос прийшов сісти “на престолі слави Своєї” і почав судити народи. (Мат. 24:3, 7—9; 25:31, 32) А яка буде майбутність для тієї “раб” класи?
“ЩАСЛИВИЙ ТОЙ РАБ”
10. Яке пророцтво Господь тепер сповнив “рабові”? (Луки 12:42—44)
10 Тепер Пан почав судити “раба” бути достойним більших привілеїв, в гармонії з Його пророчою обітницею:
“Хто ж вірний й мудрий раб, якого пан поставив над своїми челядниками давати своєчасно поживу для них? Блаженний той раб, що пан його прийде та знайде, що робить він так. Поправді кажу вам, що над цілим маєтком своїм він поставить його”.— Мат. 24:45—47.
11. Як “раб” віднісся до призначення від Господа? (Порівняйте Дії 1:8.)
11 Як чудово ці слова сповнилися! У 1919 р. Божі люди були цілком визволені від політично-релігійного поневолення, якого накинули на них у часі Першої Світової Війни і їхня радість була велика, коли Єгова вилив Свого духа на них, на конвенції в Сідер Пойнт, Охайо, С.Ш.А. Підбадьорені, вони тепер взялися до роботи з новим журналом, Золотий Вік (що сьогодні є Пробудись!). На тій конвенції в Сідер Пойнт, 1922 р., вони зазнали ще другу радість, коли почули заклик: “Проголошуйте, проголошуйте, проголошуйте, Царя і Його царство”. Справді, що Пан доручив Своєму “рабові”— виключаючи невірне так зване Християнство — всі Свої “маєтки”, щоб виконувати діло Царства на землі. А який буде наслідок такої напруженої служби щасливого “раба”?
12. (а) Як ревне служіння “раба” було нагороджене? (б) Так як було сказано в Вартовій Башті з 1944 р., що є найважніше для слуг Єгови? (Мат. 24:14)
12 Єгова дуже нагородив Своїх помазаних Свідків, як вони вірно проголошували Царство в тих роках. (Мат. 25:21, 23) І пізніше вони ще більше рясніли радістю, коли “великий натовп” з надіями жити вічно на цій землі, почала прилучатися до них. (Об. 7:4, 9) При кінці Другої Світової Війни, ці вірні християни побільшилися числом до 140.000. Тоді вони довідалися, що перед ними ще залишалася велика робота, вони прийняли свою відповідальність з відношенням про яке згадується у Вартовій Башті з 15-го вересня, 1944 р., на сторінці 280 (в анг. мові):
“Пробуджені . . . не кажуть, ‘кінець ще далеко і за теперішнім розумінням Біблійної хронології, шість тисяч років людської історії закінчуться десь у надходячому сімдесятому десятилітті і тоді буде довгий час служити Господеві без перестанку’. Ні; вірні спостерігачі і слуги не журяться хронологією, не роблячи різниці чи кінець прийде другої чи третьої нічної сторожі, або навіть чи продовжиться ще один день до завтра. Вони зосереджують своє око і серце на царство Єгови, а не на годинника”.
До цього дня це Царство є найважніше. “Раб” класа і всі її співробітники мусять бути пильні, як вони сильно тримаються радости царської служби, оціняючи, що якщо хтось розлінивиться, то може все загубити.— Марка 13:35—37; Мат. 25:26, 29.
13. З яких причин “раб” сьогодні може бути щасливий?
13 Сьогодні, бачимо більше як 2.000.000 осіб, які займаються проголошенням Царства, і надії є на більше поширення, бо на Спомин Ісусової смерті, в 1976 р., в близько 40.000 зборах Свідків Єгови кругом світу, зійшлося 4.972.571 осіб з яких лише 10.187 визнавали належати до помазаної “раб” класи. Який щасливий є цей “раб”, що через ‘терпеливість’ Єгови багато більше людей приєдналися ніж вони колись сподівалися! — 2 Пет. 3:9; Іс. 60:8, 22.
ПИЛЬНУЮЧИ ДЛЯ ПАНА
14. Які “маєтки” “раб” тепер доглядає?
14 У 1971 р., Урядова Установа “раб” класа почала розширятися, щоб дати кращого духовного догляду над “маєтками” Пана тут на землі. Це включає догляд справ ‘великого натовпу’. Це також включає догляд над приготовленням царських видавництв, вчити Божих людей і помагати їм служити.
15. (а) Як Урядова Установа “раб” класа також отримала благословенство? (б) Що помогло дати організації стійкість?
15 Роками, Урядова Установа “вірного і мудрого раба” завжди єдналася з корпорацією, що тепер називається Товариство Вартової Башти Біблії й Брошур Пенсільвенії, яка була узаконена в 1884 р., і яка управляє потрібними справами Свідків Єгови в цілому світі. Немає жодного сумніву, що Єгова вживав першого президента цієї корпорації Ц. Т. Рассела, коли основні Біблійні правди між Божими правдивими поклонниками тут на землі були відновлені. Тоді від 1917 до 1942 р., Й. Ф. Ратерфорд служив за президента і відважно боровся проти зусиль так званого Християнства знеславлювати і знищити Божих зорганізованих людей на землі. Від 1942 р., Н. Г. Норр, який ще тепер є президент Товариства Вартової Башти, ревно просував велику кампанію Біблійної освіти до кінців землі. Єгова дуже поблагословив розпорядки цих вірних чоловіків і їхніх співслуг в Урядовій Установі Свідків Єгови. Тут можна бачити небесний провід, сталість та стійкість організації, що продовж майже сто років, лише три різних чоловіків служили за президента Товариства Вартової Башти, кожний з них посідав здібності потрібні для того особливого часу.
16. (а) Як зустрілося потреби поширення в 1971 р., і в 1974 р.? (б) Яку важну зміну планували на 1975 р., і коли вона стала дійсною?
16 Щоб зустріти дальші вимоги розширення, у 1971 р. зробили розпорядок збільшити число “старших”, які служать в Урядовій Установі Свідків Єгови від сім (директори Товариства Вартової Башти) до одинадцять членів. При кінці 1974 р., це число збільшили до вісімнадцять членів; і з цих, Іван Ґров вже закінчив свій земний шлях. І наступного 1975 р., почали застановлятися над найбільшою організаційною зміною за цілих 100 років сучасної історії Свідків Єгови. Після дискусії, які продовжувалися майже той цілий рік, 4-го грудня, 1975 р., реорганізація була однодушно ухвалена сімнадцятьома членами Урядової Установи. Цей розпорядок став дійсний 1-го січня, 1976 р.
17. (а) Хто завжди є Головою “раб” класи? (Мат. 23:8, 10) (б) Як відповідальності були поділені у згоді з Приповісткою 11:14?
17 А що було включено в цій реорганізації? Так як завжди, Ісуса Христа далі признавали бути Головою над “рабом” класою, Його збором тут на землі. (Ефес. 1:22; 5:23) Під цією одною Головою, помазані члени Урядової Установи служать як рівні, з головним предсідником, який чергується кожного року за альфавітним порядком. Адміністративні відповідальності є розділені між Керівним Комітетом, що складається з трьох членів (з головного предсідника на поточний рік, з попереднього року і на наступний рік), і між п’ятьма постійними комітетами з п’ятьох до сімох членів у кожному, які наглядають над роботою Свідків Єгови цілого світу. Кожний з цих п’ять комітетів має предсідника, який чергується кожного року і постійного розпорядника або секретаря.— Прип. 11:14.
18. (а) Докладно, як відповідальності є поділені між комітетами? (б) Що організація тепер є добре пристосована доглядати? (Іс. 60:5; 32:1, 2)
18 Комітет Письменників наглядає приготовлення всіх видавництв; Учительський Комітет приготовляє матеріали для різних шкіл, зібрань та конвенцій, яких Божі люди влаштовують; Службовий Комітет доглядає всіх справ споріднені з проповідуванням про Царство і робленням учнів; Видавничий Комітет займається всім друкарством і діловими справами; а Особовий Комітет наглядає справи всіх осіб, що служать по Бетельських домах і фабриках Свідків Єгови. Таким чином відповідальності є розділені, так як було між “старшими” за першого століття у християнському зборі. Крім цього, організація тепер є добре пристосована займатися дальшим поширенням, як і розв’язувати проблеми, які можуть виринати через погіршаючі світові кризи.— Дії 15:1, 2, 6—29; 1 Кор. 14:40.
19. Як відділи Товариства Вартової Башти були переорганізовані, у згоді з Приповісткою 15:22?
19 1-го лютого, 1976 р., подібний розпорядок став дійсний по всіх відділах Товариства Вартової Башти в цілому світі. По відділах уже немає надзирателя відділу, але троє або більше досвідчених “старших чоловіків” служать в комітеті під наглядом Урядової Установи, доглядаючи справи Свідків Єгови тієї околиці. По цих комітетах головний представник також чергується кожного року, а один член незмінно служить за розпорядника.— Прип. 15:22.
20. (а) Який чудовий плід видали вірні робітники на полі? (Мат. 13:23) (б) Як Перший Солунян 5:1—4 заохочує нас далі приносити такий плід?
20 З благословенством Єгови, робота Його себе-жертвуючих Свідків видала чудовий плід, і організація дуже поширилася. На полі є вірні слуги, які вже служать Єгові на протязі сорок, п’ятдесят, шістдесят і більше років, і вони залишаються видатними прикладами цілому зборові. Також деякі включаються у “піонерці” по трудних територіях, приносячи вістку Царства новим містам та країнам або служать “підпільно” по країнах, де Свідкам Єгови не дозволяють діяти. Коли ми всі продовжатимемо ревно служити, то можемо бути певні, що будемо родити гарний плід саме до часу, коли “день Єгови” раптом знищить цей лукавий світ.— 1 Сол. 5:1—4.
21. (а) В якому стані Господь і його “раб” заохочують усіх служити Богові з запалом? (б) Які нагороди приходять від ревної служби? (Прип. 18:10; Іс. 26:20, 21)
21 Ясно, що “вирази надхнені демонами” тепер виходять до “царів [провідників] усього всесвіту, щоб збирати їх на війну того великого дня Вседержителя Бога”. То в цьому стані наш Господь додає пересторогу: “Ось, іду, немов злодій! Блаженний, хто чуйний, і одежу свою береже, щоб нагим не ходити, і щоб не бачили ганьби його”. Такий стан був би згубний! Отже, “раб” класа далі буде заохочувати всіх любимців правди одягатися, і не скидати “одежу”, яка показує, що вони є з тих, що служать Богові з запалом і “у справедливості й святості правди”. Така ревна й вірна служба втримає нас у духовній безпеці тепер, і збереже нас від знищення в Армагеддоні.— Об. 16:14—16; Ефес. 4:24.
[Таблиця на сторінці 85]
(Повністю форматований текст дивіться в публікації)
БОГ ЄГОВА
Ісус Христос
“Вірний і мудрий раб” класа — Мат. 24:45—47.
УРЯДОВА УСТАНОВА
Керівний Письменницький Учительський Службовий Видавничий Особовий
Комітет Комітет Комітет Комітет Комітет Комітет