Старенький чоловік, якого віра була нагороджена
СПОДІВАННЯ було велике. Час наближався для одної з найбільшої події за цілої людської історії. Ця подія була передсказана багато століть наперед. А що це за подія мала бути? Появлення Месії, або Христа.
Даниїлове пророцтво показувало, що Месія появиться шістдесят дев’ять тижнів-років по наказові відбудувати мури Єрусалиму. (Дан. 9:25) Рахуючи від часу, коли Неемія відбудував ті мури, це приносить нас до того, що тепер є 29 р. З.Д.
Отже, при закінченні першого століття перед З.Д., не було надії, що старі юдеї доживуть побачити сповнення своєї плекаючої надії відносно Месії. Однак, деякі старенькі чоловіки і жінки вірно чекали цієї події з палким бажанням побачити її. Між ними був Семен. Біблія описує його бути „людина праведна та благочестива, що потіхи чекав для Ізраїля”. (Луки 2:25) Хоч Семен правдоподібно помер перед тим ніж Ісус був помазаний Божим духом на обіцяного Месію, або Христа, то його незламна віра, що Месія прийде таки була нагороджена. А як?
Бог Єгова зауважив Семенову видатну віру і дав йому спеціальне відкриття. Через Свого духа Всевишній показав йому, що він не помре аж поки не побачить Христа. (Луки 2:26) Що за чудова надія!
Одного дня, під рушійною силою Божого духа, Семен зайшов у площу храму. Так сталося, що бідна одружена пара, з своїм немовлятком, також прийшла до храму. В зовнішньому вигляді цього чоловіка, його дружини і немовля не було нічого спеціального. Стан виглядав цілком звичайний, тому що юдейська мати під вимогою закона мусіла принести жертву при закінченні сорок днів очищення після народження дитини чоловічої статі.— Луки 2:27.
В дійсності, проте, тут відбулося щось чудового, щось, що Семен вважав за велику нагороду його віри. Святий дух виявив йому повне значення цього. Хлопчик був той, що мав прийти й стати Месія, Христос. З великою радістю Семен взяв немовля в свої руки і під спонукою Божого духа, сказав: „Нині відпускаєш раба Свого, Владико, за словом Твоїм із миром, бо побачили очі мої Спасіння Твоє, яке Ти приготував перед всіма народами, Світло на просвіту поганам і на славу народу Твого Ізраїля”.— Луки 2:29—32.
Через цей великий привілей Семен відчув внутрішній спокій й мир. Він тепер був певний, що Бог постачив Свій чудовий спосіб спасіння. Він бачив дитину своїми власними очима і тримав її в своїх руках. Семенові пророчі слова, що світло на просвіту прийде навіть поганам у темряві, без знання Бога і в гріхах, цілком сходилися з Єврейським Писанням. Наприклад, про Месіянського „слугу”, Ісаї 42:6 каже: „Я Господь [Єгова], покликав Тебе в справедливості, і буду міцно тримати за руки Тебе, і Тебе берегтиму, і дам Я Тебе заповітом народів за Світло поганам”.
Тоді, Семен поблагословив Йосипа і Марію, очевидно побажав їм Божого благословенства у сповненні своїх відповідальностей до немовлятка. Справляючи свою увагу головно на Марію, Семен продовжував: „Ось призначений Цей багатьом на падіння й уставання в Ізраїлі, і на знак сперечання, і меч душу прошиє самій же тобі, щоб відкрились думки сердець багатьох”. (Луки 2:34, 35) Так, з’явлення Месії буде мати великий вплив на Його власних людей в різні способи.
Так як було показано в ранішніх пророцтвах, буде багато, що спотикнуться об Нього, не схочуть покаятися, ані повірити. Пророк Ісая записав оці слова: „І буде Він . . . за камінь спотикання, і за скелю спокуси для двох домів Ізраїля, за сітку й за пастку для мешканця Єрусалиму. І спіткнуться об них багато-хто, і попадають, і будуть поламані, і заплутаються, і будуть схоплені”. (Іс. 8:14, 15) Для тих, що не схочуть повірити, то Ісус буде, як „знак” або предмет зневаги когось на кого можна лаяти і ображати. Інші, проте, повірять у Нього і будуть ,підняті’ зі стану померлих у переступах і гріхах, втішатися праведним станом перед Богом.
Відношення людей до Месії виявить, що було в їхніх серцях. Так як Семен сказав: „Щоб відкрились думки сердець багатьох”.— Луки 2:35.
Факт, що більшість відкине Ісуса, буде дуже турбувати Марію. І Семен звернув увагу на це, кажучи: „І меч душу прошиє самій же тобі”. (Луки 2:35) Як страшно болюче це мусіло бути для Марії побачити Ісуса прибитого на ганебному стовпі мов найгіршого злочинця. Це було так ніби її прокололи мечем.
Справді, що Семен дістав велику ласку, коли побачив немовля Ісуса і тоді був надхнений промовити пророцтво, що особливо мало підкріпити Марію, коли вона побачить, як ці образи будуть накидати на її первородженого сина.
Божі вчинки з Семеном повинні підкріпляти нашу віру сьогодні. У своєму житті, особа можливо не побачить сповнення плекаючих надій, що є засновані на незмінних обітницях Єгови. Одначе, ми можемо бути певні, що Всемогутній не забуде нашого зусилля вірно служити Йому. Благословенство та провід, яких ми дістаємо на протязі життя у вірній службі, вистачить показати, що в нас є певна надія на воскресіння з мертвих, з вічним життям на увазі.
Незмінний Бог дбає про Своїх вірних слуг так само сьогодні, так як Він дбав про Семена. Тому Біблія заохочує: „Покладіть на Нього всю вашу журбу, бо Він опікується вами”. (1 Пет. 5:7) Так, як старенький Семен, ми також можемо з певністю чекати великої нагороди за нашу віру. Яке це є гарне заохочення для нас продовжати жити в гармонії з нашим Богом-даною надією, доказуючи бути „праведні та побожні” таким, як був Семен!