Будьте мудрі — остерігайтеся жадоби
„ГЛЯДІТЬ”, остерігайтеся всякої зажерливости,— бо життя чоловіка не залежить від достатку маєтку його”.— Луки 12:15.
Що спонукало Ісуса промовити ці слова? Перед натовпом, що слухав Його, один чоловік сказав: „Учителю, скажи братові моєму, щоб він спадщиною поділився зо мною”. (Луки 12:13) В дійсності, цей чоловік не повинен був питати такого питання, бо в Мойсейвому Законі було записано, що первородний син мусить успадкувати дві частини батькового маєтку. Очевидно, що цей чоловік, який хотів, щоб Ісус Христос розсудив справу на його користь, був пожадливий.
Ісус промовив вищенаведені слова про пожадливість перед натовпом, який чув прохання цього чоловіка. Ці слова показують потребу добре розглянути справи, щоб обминати зажерливість або жадобу. Треба пам’ятати, що без різниці яку річ хтось неправильно бажає, то вона ніяк не збереже його життя. По суті, зажерливість може довести до нещастя.
Приклад цього можна бачити в тому, що сталося з Ґехазією, слуга єврейського пророка Єлисея. Єлисей був зцілив військового начальника сирійського царя Наамана з огидної прокази. З оціненням Нааман хотів дати Єлисеєві подарунок за його чудо. Але пророк відмовився, не бажаючи використовувати з посади та сили, яких Бог Єгова був дав йому. Проте, Ґехазі зажадав цього подарунка, розсуджуючи, що це було правильно взяти його. Він погнався за Нааманом, і в ім’я Єлисея попросив талант срібла і дві одежі, збрехавши, що пророк змінив свою думку, тому що до нього прибули двоє молодих синів пророків. Нааман радо дав пожадливому Ґехазієві, не лише один, але два таланти срібла і дві одежі.— 2 Цар. 5:15, 16, 20—23.
Ґехазі нібито скористав з своєї пожадливости. Але, в дійсності йому не повелося дуже добре. Він загубив привілей служити, як слуга Єлисея. Через свою пожадливість, і тому що вживав ім’я пана свого для нечесного прибутку, і тому що зображував пророка у фальшивому світлі, Ґехазі стягнув нещастя на самого себе і на своїх нащадків. Проголошуючи Божий суд, Єлисей сказав Ґехазієві: „Тож Нааманова проказа нехай приліпиться до тебе та до насіння твого навіки”. Сповнення цього засуду не барилося. Біблія продовжує: „І той вийшов від нього [Єлисея] прокажений, побілівши, як сніг”.— 2 Цар. 5:27.
Певно, що Бог Єгова не дивиться з похвалою на тих, які використовують Його дари для самолюбного прибутку. Між цими могли б бути такі, які б хотіли вживати відповідальну посаду в християнському зборі для самолюбного прибутку. По суті, від тих, що є призначені до якихось посад зборової служби вимагається, щоб вони ,не жадали безчесного прибутку’. (1 Тим. 3:8, НС) Старшим нагадується: „Наглядайте стадо Боже під вашою опікою, не за примусу, але добровільно по-Божому, не для брудної наживи (не через любов безчесного прибутку), а ревно”.— 1 Пет. 5:2, НС (анг.).
І Біблія з доброї причини так навчає. Наприклад, деякі призначені слуги збору мусять тримати фонди і обраховувати кошти. Це вимагає, що вони мусять бути гарним прикладом непожадливости. Інакше, коли б тих, що мають таку слабкість, призначали б до посад, то вони могли б бути спокушені присвоювати те, що до них не належить. Старші також мусять уважати, щоб не вживали свою посаду нагромаджувати прибутки. Старші, не лише мусять уважати, щоб не користали матеріально, але також, щоб не використовували своєї посади, влади, поваги або видатности.
Коли б старший або інший призначений слуга збору стався пожадливий, то він так, як Ґехазі, загубить свою посаду. Ще серйозніше, він навіть може розбити свої споріднення з Єговою.
Щоб не ставатися пожадливими, то мусять турбуватися, не лише чоловіки на посадах у християнському зборі, але всі правдиві християни. Біблія поміщає „користолюбців” між тими, що ,не вспадкують Божого царства’. (1 Кор. 6:9, 10) Така пожадливість може виявляти себе в різні способи. Вона може поміщати грошолюбство, бажання сили або слави, п’янство або ненажерство, неморальність, і тому подібне.
Щоб не ставатися жертвою пожадливости, то треба остерігатися від неправильних думок і мови. (Фил. 4:8; Ефес. 5:3) Між правдивими християнами немає місця на пожадливість. Воно не повинно існувати.
Отже, якщо бажаєте розвивати або втримати добре споріднення з Богом, то остерігайтеся пожадливости. Замість дозволяти неправильному бажанню розвиватися у серці, то старайтеся сильно думати над добрими та підкріпляючими речами. Це може додати багато радости до вашого життя тепер і може запевнити вам безпечну майбутність. Так, життя приходить, не через пожадливість, але коли не піддаємося бажанню ставатися пожадливими і коли втримуємо похвалене споріднення з Богом Єговою.