П’ята Книга Мойсея — Мойсеєві любі прощальні промови

КОЛИ Мойсеєві було сорок років, то він даремно старався визволити своїх людей. У вісімдесятому році віку Бог Єгова Сам покликав його визволити Божих людей з-під єгипетської неволі. Тепер, 120 років віком, він з його людьми зібралися на степах Моаву, на кордоні Обіцяної Землі. Знаючи, що його кінець уже наближався, цей чоловік Мойсей став сердечно промовляти до своїх людей в тому, що тепер називається П’ята Книга Мойсея.— 5 Мойс. 31:2; Дії 7:23—30, 35, 36.

Ця п’ята книга дістала свою назву від грецького Септуагінт Перекладу і походить із двох грецьких корнів, що значать „другий” і „закон”. Одну назву, яку рабіни дають цій книзі є Мішне, що значить повторяти. У деяких мовах її називають „П’ята Книга Мойсея”.

Факт, що Ісус повторно наводив із цієї книги показує, що вона є правдива. (Мат. 4:4, 7, 10 із 5 Мойс. 8:3; 6:16, 13; Марка 10:3—5 із 5 Мойс. 24:1—3; Марка 12:30 із 5 Мойс. 6:5) Дійсно, у Християнському Грецькому Писанню наводиться більше, як вісімдесят разів із 5-ої Книги Мойсея і ця книга є одна з чотирьох найбільш наведжених, а інших три є Перша Книга Мойсея, Псалми й Ісая.

Ця Мойсеєва книга, проте, не є тим, що її популярне ім’я натякає, нібито лише повторення Божого закону Ізраїлеві. Навпаки знаючи, що його життя вже наближалося до кінця, то Мойсей хотів передати народові прощальне нагадування, поради, заохочення й інструкцій, як і перестороги, звіщаючи їм усе, що міг, навіть повторяючи деякі точки. Виглядає, що він писав їм прощальний лист, тому що дуже любив їх і бажав, щоб його народ далі вірно корився їхньому Богові Єгові. Так як один науковець Біблії за дев’ятнадцятого століття, Генгстенберґ добре сказав:

„Він промовляє так, як умираючий батько промовляє до своїх дітей. Слова є щирі, надхнені і вражаючі. Він дивиться назад до цілих сорок років їхнього мандрування через пустиню, пригадує людям усі благословення, яких вони отримували, про невдячність, якою вони так часто віддячувалися і про Божі суди, та про любов, яка постійно являлася позаді них; він повторно пояснює закони, додає те, що було потрібно, щоб доповнити їх, і ніколи не втомляється заохоченням людей коритися цим законам роблячи це дуже сердечно з великим натяком, тому що саме життя народу було зв’язане з цими законами; він пригадує всі бурі та боротьби через які вони переходили, і бачучи майбутність у минувшині, переглядає також майбутню історію народу, передбачуючи з змішаним почуттям смутку та радости, як три великі минулі риси — тобто відступ, кара і прощення — далі продовжуються в майбутності”.— The Pentateuch, 3-ий Том, ст. 276, автори Кейл і Делітш.

МОЙСЕЄВІ СЕРДЕЧНІ ПРОСЬБИ

Показуючи, як сердечно Мойсей хотів, щоб ізраїльтяни дотримували колишні Божі закони, маємо його слова в 5-ій книзі Мойсея про заборону, щоб не їсти крови: „Твердо постановіть, щоб не їсти крови, бо кров це душа і ви не повинні їсти душі з м’ясом. Не їжте її... не будеш їсти крови”. Чотири рази він повторяє цю заборону.— 5 Мойс. 12:23—25, НС (анг.).

Тому що Мойсей був такий переконаний про деякі справи, то знаходимо, що він часто повторяє їх, так як робив апостол Іван у своєму першому листі,— в 1 Івана 4:8, 16. Наприклад, Мойсей заохочує родичів вчити своїх дітей Божого закону, коли вони сідають, ходять, лягають і встають. (5 Мойс. 6:7; 11:19) Він пригадує їм, що Бог давав їм манну, щоб упокорити їх (5 Мойс. 8:2, 3, 16) і що Він поставив життя та смерть перед Своїми людьми.— 5 Мойс. 30:15, 19.

Можна сказати, що промови в цій П’ятій Книзі Мойсея є Мойсеєва „Проповідь на Горі”. Так, цю книгу Мойсея справді „спонукує бажання навчати, якої то спонуки не знаходимо в жодній іншій книзі Єврейського Писання. І коли зауважуємо теплоту, щирість, сердечне прохання та Мойсеєве глибоке зацікавлення його людьми, їхнім духовним та земним добробутом, і коли він два рази жалується, що не зможе ввійти в Обіцяну Землю, то до якого висновку це приводить нас? Що ніхто інший, лише Мойсей сам міг написати таку зворушуючу книгу, що ніхто не міг удавати такого почуття. Так, казати, як то багато теологів так званого Християнства роблять, що П’ята Книга Мойсеєва є благочестивий обман, не лише не має жодної основи, але є цілковите безглуздя!

МОЙСЕЄВА ПЕРША ПРОМОВА

П’ята Книга Мойсеєва, за загальною думкою складається з чотирьох промов. Першу поміщають розділи від першого до четвертого. У цій промові Мойсей пригадує, як він настановляв судді, щоб помагати йому судити людей й як він наказував їм судити безсторонньо. Він також говорить про поганий рапорт мужів, які вийшли розвідати землю і про бунт, якого їхній рапорт витворив.

Потім він пригадує, як Ізраїль подорожував від гори Сінай до степів Моаву, і пригадує їм їхні перемоги в дорозі. У четвертому розділі він нагадує своїм людям не забувати Божі закони, що коли будуть дотримувати їх, то стануть дуже славні за їхню мудрість. Він також перестерігає їх не виробляти ідолів, тому що вони не бачили жодної подоби того дня, коли Єгова промовляв до них із гори Сінай. Він дає їм свою пересторогу оцими словами: „Єгова Бог ваш є палючий огонь, Бог, що вимагає виключної посвяти”.— 5 Мойс. 4:24, НС (анг.).

МОЙСЕЄВА ДРУГА ПРОМОВА

Мойсеєва друга промова покриває розділи від п’ятого до двадцять шостого. Там він заохочує людей коритися Божим законам, деякі з яких вони вже отримали раніше, як-от наказ відносно троє річних свят і про міста сховку, а деякі тепер були дані перший раз їм. Він починає з Десятьма Заповідями. Продовжуючи, він нагадує про важливість знати Бога Єгову і Його закони, бо людина не може жити самим хлібом. Ізраїльтяни мали причіпити витяги з цього закону на одвірках; вони мали вкорінювати Божий закон в своїх дітях, коли ходили, сиділи або лягали. Священики мали навчити людей Божого закону, а сам цар мав зробити копію Божого закону і читати його по всі дні свого життя, щоб не стався гордий і завжди чинив добро.— 5 Мойс. 6:7—9; 17:14—20.

Вісім разів у своїй другій промові Мойсей заохочує своїх людей бути вірними і слухняними, щоб їм добре поводилося. Дуже часто Мойсей нагадує людям любити їхнього Бога Єгову: „Слухай, Ізраїлю: Єгова, Бог наш — один Єгова. І мусиш любити Єгову, Бога твого, усім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією силою своєю”.a Він постійно пригадує своїм людям, що Єгова любить їх; і гарний вислів цього знаходимо в 5 Мойсея 5:29: „О, коли б їхнє серце було їм на те, щоб боялись Мене й пильнували всіх моїх заповідей по всі дні, щоб було добре їм та синам їхнім навіки”.b

Мойсей також дуже рішучо відносився до правосуддя, і часто заохочував суддів Божих людей судити справедливо, безсторонньо, і ніколи не приймати підкупу.— 5 Мойс. 1:16, 17 (перша промова); 16:18; 24:17; 25:1.

Крім цього, Мойсей повторно наказує своїм людям оціняти всі їхні благословення і відбивати цю радість перед Єговою. Вони „мали тільки радіти”. Так, у наступній промові він перестерігає, що на них прийде нещастя до необмеженого часу „за те, що не служив ти Господеві (Єгові), Богові своєму, у радості та в добрі серця”.— 5 Мойс. 16:11, 14, 15; 28:47.

Зауважуючи їхній напрям поклонятися іншим богам, Мойсей постійно перестерігає їх проти відступу та фальшивих пророків. За це мали карати смертною карою. Родичі не мали щадити своїх дітей, навіть цілі міста повинні були бути знищені, коли люди поверталися до фальшивих богів.— 5 Мойс. 5:7; 6:14; 7:4; 8:19; 11:16; 13:1—18; 17:1—7; 18:20—22.

Незважаючи на такі суворі перестороги проти відступу, в правознавсті закони записані в П’ятій Книзі Мойсеєві сталися небувалі. Коли народ приготовлявся до війни, то звільняли від війська чоловіка, який лише заручився, новоодруженого, або чоловіка, що засадив виноградник або збудував дім, але не мав нагоди втішатися наслідками своєї праці. В деяких відношеннях можна сказати, що ця книга передбачує як несправедливість може з’явитися, і дає накази, щоб запобігти цьому.— 5 Мойс. 20:5—7; 24:5.

Навіть про пташок і звірят не забули. Ізраїльтянин, коли спіткнув пташине гніздо, не мав права брати тієї матері, але міг забрати її пташенята. Хлібороб не мав права надівати намордник на вола, коли віл молотив збіжжя. Коли хлібороб орав, то не міг спрягати осла з биком, тому що бик був сильніший і осел мусів би тяжче працювати.— 5 Мойс. 22:6—10; 25:4.

У своїй промові Мойсей також перестерігає ізраїльтянів, щоб вони не ставалися матеріалістичними через їхній добробут і проти гріха самоправедности. Щоб не відступити від Єгови, то їм заборонялося одружуватися з поганами. (5 Мойс. 7:3, 4) Дуже виразно Мойсей ставить перед Ізраїлем благословення і прокляття, залежачи який шлях вони виберуть. Він також передсказує прихід такого пророка, як він сам, якого люди будуть мусіли слухати під загрозою смерти. Апостол Петро застосовує це пророцтво до Ісуса Христа.— 5 Мойс. 18:15—19; Дії 3:22, 23.

ТРЕТЯ І ЧЕТВЕРТА ПРОМОВА

У своїй третій промові Мойсей говорить про благословенства і прокляття, яких Левити мали проголошувати, коли ввійдуть в Обіцяну Землю. Шість племен мали стати перед горою Ґарізім і сказати „Амінь!” коли Левити проголошували благословенства Єгови тим, що вірно служили Йому і слухали Його законів. А решта шість племен мали стояти перед горою Евал і казати „Амінь”, коли Левити проголошували прокляття тим, що нарушували Божі закони про поклоніння і моралі. Не бувши задоволений цим переліком, Мойсей ще дальше розвиває цю тему про благословенства за правильні вчинки і прокляття за непослух. Ці благословенства і прокляття доказалися бути пророчі.— 5 Мойс. 27:1 до 28:68.

У своїй четвертій промові на пустині (розділи 29 і 30) Мойсей починає і знову пригадує їм чуда, яких Бог Єгова чинив для Ізраїля, поміщаючи обітницю, що „не зужилися одежі ваші на вас, а чобіт твій не зужився на твоїй нозі”. (5 Мойс. 29:4) Мойсей потім робить угоду між Богом Єговою, а його зібраними людьми і перестерігає їх проти страшних наслідків за непослух. Але, він також каже, що коли вони покаяться, то Єгова знову відновить їх до Своєї ласки, отже кладе перед ними оцей вибір! „Сьогодні взяв я за свідків проти вас небо й землю, життя та смерть дав я перед вами, благословення та прокляття. І ти вибери життя, щоб жив ти та насіння твоє, щоб любити Єгову, Бога свого, щоб слухатися голосу Його та щоб линути до Нього, бож Він життя твоє, і довгота днів твоїх”.— 5 Мойс. 30:19, 20, НС.

МОЙСЕЄВІ ОСТАННІ СЛОВА

Мойсей, тепер 120 років віку, заохочує своїх людей, коли вони перейдуть Йордан ріку перебрати Обіцяну Землю. „Будьте сильні та відважні, не бійтеся, не лякайтеся перед ними, бо Єгова, Бог твій, Він Той, хто ходить з тобою”. Він підбадьорує Ісуса Навина подібними словами і тоді наказує, щоб кожного сьомого року вони сходилися разом і читали Божий закон перед чоловіками, жінками та дітьми. Тоді Мойсей висловлює пророцтво передсказуючи бунт Ізраїля, тому що вони вже були збунтувалися в пустині: „Бо я знаю неслухняність твою та тверду твою шию. Бо ще сьогодні, коли я живу з вами, ви були неслухняні Єгові, а тим більш будете по смерті моїй!” Чи ж маючи це пророцтво якийсь єврей повинен дивуватися чому його люди взагалі не хотіли прийняти більшого Мойсея, Ісуса Христа, їхнього Месію? — 5 Мойс. 31:1—30.

Потім, піснею Мойсей, величає Єгову: „Він скеля, а діло Його досконале, всі дороги Його справедливі, Бог вірний, і кривди нема в Ньому, справедливий і праведний Він”. Він говорить у довжині про нерівний шлях своїх людей і пригадує їм, що помста належить до Єгови, кажучи: „Веселіться народи, його людьми”. Мойсей кінчає і проголошує благословенство на всі покоління, крім Симеонове.— 5 Мойс. 32:1—33:29.

У кінці книга поміщає подробиці про смерть Мойсея; яку правдоподібно написав Ісус Навин або первосвященик Елеазар. Мойсеєве „око не затемнилося, і вологість (живна сила) його не зменшилась”. Продовж тридцять днів його народ дуже жалував за ним, бо „не появився вже в Ізраїлі пророк, як Мойсей, що знав його Єгова обличчя-в-обличчя”.— 5 Мойс. 34:1—12.

Сьогодні, посвячені люди Єгови є в подібній позиції, як ізраїльтяни на степах Моаву. Було б добре взяти до серця правди та нагадування, яких Мойсей давав ізраїльтянам. Ми завжди хочемо оціняти, що людина не житиме хлібом самим, але кожним словом, що виходить із уст Єгови. Ми добре знаємо, що Єгова, Бог наш є один Єгова і що ми мусимо любити Його цілим нашим серцем, душею і силою, бо Він є Бог вимагаючий виключної посвяти. Крім цього, Він є Бог мов палаючий огонь і лише до Нього належить помста. Ми також хочемо потішатися тим, що все Його діло є досконале і праведне. Дійсно, що дотримувати Його закони значить життя, а непослух — смерть.

Ми дуже радіємо кожним нашим обов’язком через добрість, яку Єгова показав нам і кличемо людей всіх народів тішитися разом із нами. Добре було сказано: „Нехай кожний чоловік цього двадцятого століття покладе себе під суверенітет Божий у кожній точці свого життя і тоді почне розуміти значення П’ятої Книги Мойсея”.

[Примітки]