„Слуги нашого Бога” і їхні помічники сьогодні
1. Що це є та найбільша публічна служба, яка виконується для людства сьогодні, і як пророчо є названі ті, що виконують цю працю?
БОЖА ПРАЦЯ духовного відбудовування і поновлення (реабілітація) є найбільша публічна служба, яка виконується для людства сьогодні. Тих, яких Бог уживає, як Своїх слуг у цій публічній праці не є політикани, але є ті, які є пророчо призначені, як „слуги нашого Бога”. (Іс. 61:6) Їхній Керівник і Зразок або Приклад був найголовніший Слуга Бога Єгови. Цей один був Ісус Христос, Який 19 століть тому в Його днях перебування на землі, виконував вражаючу працю поновлення, чи відбудовування бідного жалюгідного стану людства.
2. Чому Ісус Христос та Його апостоли не займалися відбудовчою працею, або відновленням оточення, чи видимих обставин землі Палестинської?
2 Публічна служба Ісуса Христа та Його апостолів не здійснювала відбудову оточення землі Палестинської, в якій вони навчали добру новину Божого царства. Така праця була б даремна тому, що помазаний Ісус навчав Своїх апостолів про те, що „день помсти нашого Бога” мав прийти на євреїв, який і прийшов 70-73 р. З.Д., коли римські легіони (війська) зруйнували Юдейську провінцію, довівши її до спустошаючого стану. Фортеця (сильно укріплене місто) Масада біля Мертвого Моря, була остання Юдейська твердиня, яка впала і була захоплена римлянами. Але, що сказати про працю духовного відбудовування, чи духовного поновлення, яку розпочав Ісус і яку продовжували Його вірні апостоли? Ця праця успішно процвітала та посувалася вперед через увесь той період, або час випробовування і після того, аж до часу, коли передсказане „відступництво” або повстання повстало і закріпилося після смерти апостолів.— 2 Сол. 2:3.
3. Згідно з пророцтвом Ісаї 61:1—4, хто є ті символічні „дуби праведности”, і до якої праці вони є призначені?
3 У 61-ому параграфі пророцтва пророка Ісаї, праця духовного поновлення уподібнюється до відбудовування довго-спустошеної землі й її поруйнованих міст. Отже, сказавши перше, як Суверенний Господь Єгова буде прославлений „великими деревами праведности” в духовному раю, пророцтво Ісаї далі продовжує: „І вони забудують руїни відвічні, відбудують спустошення давні і відновлять міста поруйновані, з роду в рід попустошені”. (Іс. 61:4) Відбудовуючі працівники, про яких тут говориться, є ті до яких стосуються попередні три вірша цього пророцтва, що дістають радість, утіху, заспокоєння і релігійну свободу та будуть відновлені до ласки і „доброї волі” Бога Єгови. Ці будуть призначені до відбудовчої праці.
4. Чи Ісус Христос стосував виповнення пророцтва Ісаї 61:4 до провінції Юдейської після повернення решти вірних євреїв з вавилонської неволі, і як довго виповнення цього пророцтва продожується?
4 Провінція Юдея та Єрусалим, де Ісус Христос та Його апостоли багато навчали про Боже царство, були давно перед тим відновлені рештою вірних євреїв, після їхнього звільнення з вавилонської неволі та їхнього повернення на батьківщину в 537 році П.З.Д. Але, чи помазаний Ісус стосував пророцтво Ісаї 61:4 до минулого виконання, яке відбулося на буквальній землі Юдейській? Ні! Коли Він прочитав два вірша 61-ого розділу Ісаї в синагозі міста Назарету, Він сказав, що сповнення пророцтва цього розділу почнеться з Ним, і в Його дні. Він ясно вказав, що воно має духовне значення і цілком не стосувалося до відбудови природного, фізичного стану оточення людей та їхніх видимих обставин. Таким чином здійснення пророцтва далі продовжується до нашого 20-ого століття, тобто, до нашого дня.
5. Чому було потрібно духовної відбудовчої праці відносно людей Бога Єгови після Першої Світової Війни, і коли це сталося?
5 Перша світова війна 1914-1918 років, мала спустошаючий вплив на помазаний останок присвячених, хрещених слуг Бога Єгови. Їхня земна Божа організація була покалічена в різні способи. Коли перша світова війна закінчилася, багато помазаних християнів, які вели провід у службі й поклонінні Богові Єгові, знаходилися ще у тюрмах, під вироком засудження на довге ув’язнення. Але в 1919 році раптом прийшло звільнення, не лише від буквального ув’язнення, але важливіше, визволення з Вавилону Великого, імперії фальшивих релігій (включно з відступницьким так званим Християнством). Відбудова і праця відновлення духовного стану продовжувалася без запізнення.
6. Про який факт, конвенція, яка відбулася в Сідер Пойнт, Охайо, в 1919 р. повідомила світ, і що Бог Єгова тоді заснував для Свого помазаного останку?
6 Перша конвенція Товариства Міжнародної Організації Студентів Біблії, яка відбулася в 1919 році в Сідер Поінт, Охайо, доказалася бути дуже значною подією. Вона звернула увагу світу, що правдиві християни, решта помазаних святим духом (призначених) Суверенного Господа Єгови, знову ожили так, як би із мертвих. Відновлені Його ласкою, вони стали ще більш активні в проголошенні доброї новини Царства на свідоцтво всім народам, так, як і є передсказано у Матвія 24:14. Наслідок такого започаткованого зусилля в справі духовного поновлення і відбудовання є показані в всесвітньому масштабі, як це навіть можна ясно бачити їх в сучасних днях. На Свою власну хвалу, Бог Єгова заснував духовний рай для Свого духом-помазаного останку, для решти духовного Ізраїля.
Хто є призначений бути „слугами нашого Бога”?
7. Згідно з Ісаї 61:5—7, як багато уваги збудило духовне відновлення помазаної решти?
7 Хоч дивно це може звучати, то духовне поновлення помазаного останку збудило увагу цілого світу. Пророцтво Ісаї передсказало це. Після того, як звернули увагу на Ісаї 61:4, ми далі читаємо: „І встануть чужинці та й пастимуть ваші отари, й сини чужинця будуть вам рільниками та вам винарями! І будуть вас кликати: Господні [Єгови] священики, будуть казати на вас: слуги нашого Бога. Ви будете їсти багатство народів, і їхньою славою [багатством] будете славитись. За ваш сором подвійний і за ганьбу та смуток, ваш уділ,— тому то посядуть вони в своїм краї подвійне, радість вічна їм буде”! — Іс. 61:5—7.
8. Коли і як передсказані ворожі несправедливі речі сталися, і через чиє підбурювання?
8 Давайте тепер пильно звернемо увагу на це: Ті над якими це заохочувальне пророцтво здійсниться мусять перше постраждати від сорому ганьби та смутку, відмовлення їм в їхній „спадщині” (частці), в „участі”. Під час першої світової війни такі неприємні несправедливі речі сталися Богом-Єговою помазаному останку, навіть з рук війною-захопленого і розлюченого так званого Християнства. Так, до цього дня, священство фальшивого так званого Християнства вперто і наполегливо накидало сором, ганьбу і приниження на решту помазаного духовного Ізраїля.
9. На якому місці перебування помазана решта вже більше не страждає від сорому, пониження та браку духовного забезпечення, і як вони дісталися там?
9 Проте, ці духовні ізраїльтяни не знаходяться більше на землі Вавилону Великого, де вони страждали від полону, ув’язнення та релігійного невільництва. Весною 1919 року, коли вавилонське священство так званого Християнства вже більше не могло вживати воюючі народи за своїх політичних однодумців, Бог Єгова визволив Свій вірний помазаний останок. Він відновив їх до того, що пророцтво Ісаї називає „їхній край”. В цьому Богом-даному стані вони більше не страждають від сорому пониження та браку духовного забезпечення. Це буде належний духовний рай, в якому вони будуть мати „подвійно”.
10. Який погляд або визнання мають релігійні противники до відновленої решти, і яке має Бог Єгова, а що є важне для останку?
10 Звичайно, священство відступницького так званого Християнства та його світові коханці ще далі мають свій власний заперечний погляд відносно призначення відновленого помазаного останку, як існуючого релігійного тіла. Але, як пророцтво Ісаї каже буде називатися цей відбудований останок? Ісаї 61:6, звертаючись до відновленого останку, каже: „І будуть вас кликати: ,Господні [Єгови] священики, будуть казати на вас: слуги нашого Бога’. Ви будете їсти багатство народів” Яке призначення дає Бог Єгова Своєму помазаному останку і яке значення вони мають у Нього є важне, а не те, як називають їх релігійні противники.
11. У стародавньому Ізраїлі, хто був включений у священство, але до кого пророцтво Ісаї 61:6 відноситься і є спрямоване відносно священства?
11 У народі пророка Ісаї та Ісуса Христа, пророцтво Ісаї 61:6 ніколи не могло сповнитися. А чому ні? Тому, що лише визначені кваліфіковані чоловічої статі члени Ааронової родини, брата Мойсеєвого, були помазані, як священики. Решта покоління Левієго служило в святині, як помічники Ааронським священикам. Інших 12 поколінь ізраїльських приносили свої жертви і приношення Ааронським священикам, яким звичайно також допомагали Левити. Чи ці інші з 12 поколінь ізраїльських почували себе пониженими через таке неоднакове ставлення, тому що були відставлені від священства і Левитської служби? Ні! Навпаки, вони підкорилися тому, чим були призначені бути Суверенним Господом Єговою. Отже, ясно є, що під Мойсеєвим законом, Ізраїль ніколи не міг стати народом священства, нацією, яка б цілковито складалася з священиків. Проте, в справі Христових духом-помазаних учнів є інакше, бо тут цілий християнський Ізраїль складається з них, як це є сказано: „І будуть вас кликати: Господні [Єгови] священики Бога”.
12. У духовному Ізраїлі скільки є священиків, і хто є Первосвященик?
12 Усі члени духовного Ізраїля є священики призначені Богом Єговою і Ісус Христос, їхній Основоположник (піонер) є Первосвященик Бога Єгови під керівництвом Якого цей нарід „священиків” служить Богові.
13. Як апостол Петро та Іван підтвердили, що цей розпорядок Бога Єгови стосувався до Його помазаних учнів Первосвященика Ісуса Христа?
13 Своїм святим духом Бог Єгова надхнув пророка Ісаю передсказати цей факт. Пізніше, духом-надхнені апостоли, підтвердили, що цей розпорядок Суверенного Господа Єгови, стосувався до духом-помазаних учнів небесного Первосвященика Ісуса Христа. До цих учнів апостол Петро написав: „І самі, немов те каміння живе, будуйтеся в дім духовний, на священство святе, щоб приносити жертви духовні, приємні для Бога через Ісуса Христа. Але ви — вибраний рід, священство царське, народ святий, люд власності! Божої, щоб звіщали чесноти Того, Хто покликав вас із темряви до дивного світла Свого”. (1 Пет. 2:5, 9) Крім того, апостол Іван писав до тих, яких полюбив Ісус Христос: „Йому, що нас полюбив і кров’ю Своєю обмив нас від наших гріхів, що вчинив нас ,царями, священиками Богові’ й Отцеві Своєму — Тому слава та сила на вічні віки”.— Об. 1:5, 6.
14. Як цей факт є повторений в Об’явленні 5:9, 10?
14 Апостол Іван далі пише про гучне привітання в небі, яке було дане Агнцеві Божому Ісусу Христу, і це включає священство в цих словах: „Кров’ю Своєю Ти викупив людей Богові з усякого племени, і язика, і народу, і люду. І Ти їх зробив для нашого Бога царями, і священиками”.— Об. 5:9, 10.
15. Що Енциклопедія Американа, видання 1977 р., каже відносно „священства всіх віруючих”, так, як це вчили реформатори?
15 На протязі Середніх Віків протестантські реформатори застосовували ці слова до їхніх релігійних зборів. Енциклопедія Американа (анг.), видання 1977 р., Том 22, на сторінці 681, під заголовком „Священство всіх вірних”, каже:
„Центральна доктрина (вчення) Реформації була священство всіх віруючих. Віруючи, що спасіння від Бога є Його милосердя і ласка, приймаючи це з вірою, реформатори доводили, що непотрібно професійного духовенства бути посередником спасіння через проповідування і причастя. Кожен віруючий може діяти, як священик, говорити про добру новину спасіння, а слухачі можуть реагувати на це з вірою. Крім того, беручи до уваги, що добра праця є служба ближньому, кожна праця, яка приносить користь суспільству розуміється, як християнське покликання. Те, що є знане, як ,протестанська моральна праця (етика)’ зростає у видимій денній праці, як найкраща служба Богові”.
16. Що Мартин Лутер каже відносно загального священства в своїй книжці, під заголовком „До Християнської Аристократії Німецької Нації”?
16 В Енциклопедії Американа (анг.), видання 1927, 1929 р., Том 17, на верху сторінки 753, під заголовком „Лутер”, ми читаємо:
„Тепер появилися дві видатні книжки написані Лутером, які встановлюють напрям його думок та його позицію, а саме: Книжка під заголовком „До Християнської Титулованої Аристократії Німецької Нації” і книжка „Вавилонський Полон”. У першій він проголошує загальне (універсальне) священство і висловлюється проти будь-якого спеціально заснованого священичого ордену. Він також заперечує право лише Папи пояснювати Біблію, яка, як він заявляє є вільна для всіх”.
Наприклад, Мартин Лутер пише в своїй книжці „До Аристократії”: „Ми були всі освячені бути священиками нашим хрещенням. . . . Факт, що Папа або епіскоп помазує, виголює, висвячує, посвячує і одягає особу, відмінно від мирян, може робити з неї лицеміра або блазня, але де ніколи не зробить її християнином або духовним чоловіком”.
17. Чому першого століття християни не брали на себе священицького титулу, і що можна сказати відносно самого Ісуса Христа, коли Він був на землі?
17 Так, як первісні християни за апостольського часу, члени помазаної решти духовного Ізраїля сьогодні не беруть на себе священицького титулу. Чому це вони роблять так? Чи ж вони не є всі члени одного духовного священства і чи не повинні бути відзначеними і різнитися від інших? Так! Високе священство Ісуса Христа є переважаюче і пануюче, на яке надхнені християнські Грецькі Писання звертають увагу для міркування духом-помазаного збору. (Євр. 3:1—6) Навіть Сам Ісус Христос, коли був на землі не говорив про Себе, що Він є священик, навіть хоч Він і служив, як прообраз ізраїльського першого Первосвященика, Аарона, брата Мойсеєвого.
18. (а) Чи висвячення священиків людиною є те саме, як призначення людиною старших, надзирателів і служебних слуг? (б) Де в духовній святині Бога Єгови є помазана решта сьогодні, і що вони роблять там?
18 Це правда, що апостоли такі, як Павло і Варнава призначали здібних і кваліфікованих чоловіків бути старшими або надзирателями і службовими слугами в християнських зборах, але вони ніколи не призначали або висвячували „священиків”. (Дії 14:23; Фил. 1:1) Це лише один Бог Єгова через Ісуса Христа призначає або висвячує Своїх священиків. Незважаючи на те, що вони не беруть на себе титулів, ця решта помазаного духовного Ізраїля є тим, що представляло собою, як тінь на майбутнє „подвір’я священиків” Єрусалимської святині. На такому зображальному підвір’ї духовної святині Бога Єгови, вони приносять „духовні жертви” Йому через Найвищого Первосвященика Ісуса Христа.— 1 Пет. 2:5.
19. (а) В Ісаї 61:6, що є таке сказано про членів духовного Ізраїля, чим вони будуть? (б) Чи староєврейське слово, яке тоді вживалося, значило більше, як діяти лише просто, як „слуга”?
19 Вертаючись назад до Ісаї 61:6, ми зауважуємо, що це також сказано до помазаних членів духовного Ізраїля: „І будуть казати на вас: слуги (служителі) нашого Бога”. Тут в тексті староєврейською мовою слово переложене на „слуги” є m’shareth’ (у множинному числі), а не ’obed (що значить „слуга” або „раб”, як то є в Ісаї 65:13. Староєврейське слово m’shareth’ та інші форми дієслова sharath’ часто вживаються в Ізраїлі у зв’язку з священиками. Пророк Йоіл 2:17, НС (анг.) вживає вислів „священики, слуги (служителі) Єгови”. (2 Мойс. 28:35, 43) У першому перекладі з староєврейських писань на чужинецьку мову, перекладачі володіючі грецькою мовою, розпізнали різницю між цими двома староєврейськими словами ’obed і m’shareth’, і тому в їхньому перекладі Ісаї 61:6, в грецькому Septuagint Version вони вжили грецьке слово leitourgos’ на слово m’shareth’.
20. (а) Яке основне значення має грецьке слово leitourgos’? (б) Як це слово є вживане в грецьких Писаннях у відношенні до людських створінь і до небесних створінь?
20 Слово leitourgos’ в основному значить „публічний працівник”, що служить для громади, як то публічний урядовець, чиновник або служитель такий, як суддя. (Рим. 13:6) Це може стосуватися до того, хто служить у святій службі, як це апостол Павло говорив про себе: „Був я слугою (служителем публічним) Христа Ісуса між поганами, і виконував святу службу Євангелії Божої (доброї новини)”. (Рим. 15:16) Ісус Христос, як Божий Первосвященик є названий „священослужитель святині й правдивої скинії”. (Євр. 8:1, 2) У справі публічної фігури, як-от царя Давида царського сина Амнона, чоловік, який прислуговував йому представляється, як публічний слуга. (2 Сам. 13:18) Небесні ангели рахуються, як публічні слуги, бо коли апостол Павло цитує Псалом 104:4, він каже: „А про ангелів Він [Бог] говорить: ,Він чинить анголів Своїми духами, і Своїх публічних слуг палаючим огнем”. (Євр. 1:7, НС, анг.) Також, у листі до Євреїв 1:14, Павло говорить про ангелів, як „всі вони духи служебні, що їх посилають на службу (публічну службу)”.
21. У Псалмі 103:21, як Божі військові сили є названі?
21 Псалом 103:21 є звернений до Єгови небесної „армії”, небесного війська, і тут їх називається „слуги (служителі) Його”. Уважно розглянувши і обдумавши все, приходимо до висновку, що слово „служителі” або „слуги”, як воно являється в Ісаї 61:6 стосується більше до когось, що діє, як слуга або виконує святу службу.
22. (а) Ісус Христос виконував Богу публічну службу вищу і кращу від кого? (б) В листі до Филип’ян 2:17, Павло говорить про християнську працю або служіння там, як що таке?
22 У листі до Євреїв 10:11 говориться про кожного одного священика стародавнього Ізраїля, як стоящого щоденно „служачи, і часто приносить жертви ті самі”. (Дивіться до Луки 1:23.) Про Божого Сина, Який є вищий від ангелів, Євреїв 8:6 говорить: „А тепер одержав Він краще служіння (публічну службу), поскільки Він посередник кращого заповіту”. У зборі, в Антіохії, Сирії, деякі християнські пророки і вчителі, включаючи Павла і Варнаву, як сказано „публічно служили для Єгови”. (Дії 13:1, 2, НС) Апостол Павло, який заснував збір у Филипії, Македонії, говорячи про їхнє спеціальне служіння, каже: „Та хоч і стаю я жертвою при жертві та при (публічній) службі вашої віри, я радію та тішуся із вами всіма”. (Фил. 2:17) Так, усі ці помазані святим духом християни в своїй діяльності були, як публічні слуги Божі.— Іс. 61:6.
23. Як Вартова Башта в її виданні з червня місяця 1882 р. звертає увагу на публічну службу, яка виконувалася членами духовного тіла Христового?
23 Подібно, помазаний духовний Ізраїль сьогодні віддає Богові „публічну службу”, як „вірний і мудрий раб” клас. (Мат. 24:45—47) Про існування такого класу публічних слуг Божих давно тому було звернено увагу через Сіонську Вартову Башту (анг. мові) у своєму місячному виданні цього журнала з червня 1882 року, сторінка 7, параграф 5, під заголовком „Людські вчителі необхідні”. Там видавці сказали: „ . . . І хоч ми віримо, що кожний освячений член тіла Христового є СЛУГА (служитель) в якомусь значенні, і всі є ,помазані проповідувати радісні речі’, одначе, є ще інші члени, які пристосувалися до різних частин праці, подібно до того, як є різні члени і функції в людському тілі, яке Святим Писанням вживається, щоб пояснити тіло Христове — Церкву”. Отже, всі приналежні до останку помазаного духовного тіла Христового є відповідно представлені й названі, як „слуги нашого Бога”.— Іс. 61:6.
На них звернена увага міжнародно
24, 25. Яким способом „слуги нашого Бога” будуть пограбовані і трактовані несправедливо, але хто обіцяє направити цю справу у свій час?
24 „Слуги нашого Бога” повинні нести їхні відповідальності поводитись в той спосіб, щоб приносити честь тому положенню, яке вони мають перед Богом. Можливо люди назагал не розуміють їх й можливо дивляться на них неправильно і несправедливо. Вони можливо навіть стараються позбавити їх доброї репутації, пограбувати від них добру пошану та відмовляються дати їм відповідне визнання і заслуговуючої уваги. (2 Кор. 6:8—10) Але Найвищий Суддя всього направить і спростує цю справу, коли це є в згоді з Його наміром. Він є Бог правосуддя і справедливости. В Ісаї 61:8, 9, Він говорить до таких, яких неправильно трактують:
25 „Бо Господь [Єгова] Я, і правосуддя кохаю, і ненавиджу розбій та кривду, і дам їм заплату за чин їхній поправді, і з ними складу заповіта довічного! І буде насіння їхнє знане між людьми, і між народами їхні нащадки,— усі, хто бачити їх буде, пізнають їх, що вони — те насіння, яке благословив був Господь [Єгова]”.
26. Як решта духовного Ізраїля стала знана серед людей і народів, і як це прийшло до розуміння, що вони є „те насіння, яке благословив Єгова”?
26 Щоб стати „знаними” помазана решта духовного Ізраїля мала вийти з народів і люду. На протязі Першої Світової Війни, а також і Другої Світової Війни, вони були предметом міжнародного „грабіжництва” (розбою). Через те, що вони були фальшиво обвинувачені й неправильно представлені релігійними ворогами та їхніми спільниками або захисниками, вони зазнали велике переслідування. Вони були позбавлені „заплати”, яку вони дійсно заслужили за їхнє зусилля і активність у публічній службі Бога Єгови. Але роблячи їх Своїми свідками і проповідниками вістки доброї новини Царства, Єгова показав, кого Він Сам признав і похвалив. (Мат. 24:14; Іс. 43:10, 12) Своїм святим духом Він втілив у них енергію і силу давати свідчення по цілому світі. В цей спосіб народи і люди стали знати, що вони є те „насіння, яке благословив був Єгова”.— Іс. 61:9.
27. Хто серед людей і народів визнав становище останку, і коли та з ким вони захотіли жити і служити Богові?
27 Люди і народи, як такі, не дали відповідного визволення помазаному останку Єгови. Але поодинчі особи пізнали їх. Любимці справедливости, правосуддя і правди виявили себе. Значною кількістю від весни 1935 р. вони прилучилися до помазаного останку, тому що вони були „слуги нашого Бога”. Відтоді ті, які не є духовними ізраїльтянами, „те насіння, яке благословив Єгова”, стали „великим натовпом”. На конвенції Свідків Єгови, яка відбулася у Вашінгтоні, Д.К., у 1935 р., було виявлено, що цей безчисленний натовп тих, хто не є духовні ізраїльтяни, відповідає пророчому образу в Об’явленні 7:9—17. Тому що вони не є духовними ізраїльтянами, вони були „іноземцями” і „чужинцями” для помазаного останку. (Іс. 61:5) Вони бачили, що останок живе в духовному раю, позначені, як „великі дуби праведности” і мають збори подібні то міст. Тому вони також дістали бажання бути в такому духовному раю, щоб там служити Богові.— Дивіться до книги Ви можете пережити Армаґеддон і увійти в Божий Новий Світ, сторінки 296-299, параграф 14-16; ст. 368, Число 30.
28. Яким напрямком та шляхом дій „великий натовп” зробив так, що помазана решта побачила здійснення пророчих слів пророка Ісаї 61:5?
28 Повністю обраховуючи вартість їхнього рішення і шлях дій, вони покинули забруднені, розгниваючі світові організації і стали в ряд з видимою організацією Бога Єгови. Звичайно, вони не служать Йому, як духовні ізраїльтяни, але вони дійсно бажають допомагати помазаному останку проголошувати добру новину Царства Єгови через Христа. Отже, вони охрестилися, як присвячені послідовники Ісуса Христа і включилися в активну службу з духовними ізраїльтянами. Таким чином, з радістю помазана решта побачила здійснення на собі пророчих слів пророка Ісаї 61:5: „І встануть чужинці та й пастимуть ваші отари, і сини чужинця будуть вам рільниками та вам винарями”.
29. Покірно „великий натовп” є радий, що робити для „слуг нашого Бога”, і з якими наслідками?
29 Покірливо „великий натовп вважає за велику честь і привілей служити в духовному раю з тими, кого Ісаї 61:6 позначує, як „священики Єгови”, і „слуги нашого Бога”. Вони оцінюють, що помазані християни призначені Богом Єговою мусять бути фахівцями в духовних справах в Його духовній святині. Отже, вони радо звільняють помазаний останок від деяких обов’язків і співпрацюють своєю допомогою, щоб останок міг спеціалізуватися у важніших духовних справах. Вся ця допомога прикрашує духовний рай роблячи його чудовим і плодотворним на Божу славу.
30. Ісаї 61:5 зображує „чужинців” й „іноземців”, як виконуючих, яку службу, але як Об’явлення 7:14, 15 говорить про їхню службу?
30 Таким чином, зображальні „іноземці” та „чужинці” сьогодні допомагають духовному останку так, що вони можуть нести відповідальности доручені їм тому, що вони є помазані і призначені святим духом Бога Єгови. В Ісаї 61:5 праця помічників є зображена, як піклування стадом, обробляти або орати землю і доглядати виноградника. Але в Об’явленні видіння чужинців показує, що вони вийшли з усіх націй, племен, народів і язиків, і там сказано про них: „Вони випрали одіж свою та вибілили її в крові Агнця. Тому то вони перед Божим престолом, і в храмі Його день і ніч Йому служать”.— Об. 7:14, 15.
31. Без різниці, як світ дивиться на них, то чим є цей „великий натовп” сидячому на престолі Богу?
31 Ці з „великого натовпу” тут представлені, як виконуючі святу службу сидячому на троні Суверенному Господу цілого всесвіту. Не робить різниці, як світ дивиться на них, вони таки є Його слуги!
32. Як пророцтво Ісаї 61:5, 6 буде виповнено більш дослівно відносно останку і відносно „великого натовпу” на протязі тисячоліття?
32 Цей „великий натовп” чужинців” й „іноземців” переживе надходяче „велике горе”. Як чудово Ісаї 61:5 зображує, що вони будуть робити пізніше, на протязі тисячолітнього царювання Ісуса Христа! На протязі цього часу „священики Єгови”, які є „слуги нашого Бога” будуть прославлені в небі з Найвищим Первосвящеником Ісусом Христом. Там вони, як ніколи перед тим, будуть займатися священицькою службою на користь всього людства. (Об. 20:6) Але „великий натовп” буде залишений на землі, щоб очистити землю, яка буде перетворена у всесвітній видимий рай. Хто ж будуть ті піонери у відновленні відбудовчої праці та прикрашенні Божого земного підніжка? Та ж це вони, „великий натовп” переживших велике горе, які приєдналися у духовному раю до помазаного останку.
33. Як „великий натовп” буде постачати людські потреби і задовольняти людські апетити тоді, і для кого вони будуть піонерами в службі й поклонінні Єгові?
33 Чи буде там тоді робитися одяг? Вовна з отари, яку „великий натовп” буде доглядати буде вжита для цієї цілі. Чи хліб буде бажаний, як й інші продукти з поля? „Рільники” будуть дбати, щоб задовольняти сильні апетити. Винарі будуть здібні приготовляти найкращі вина, що веселять серце людини. Поступ, що „великий натовп” буде робити у відновленню раю на землі буде радістю для очей всіх воскресших із мертвих і продемонструє успішне піклування Найвищого Первосвященика до таких викуплених від смерти. Незважаючи на це все, „великий натовп” не занедбує виконання святої служби Богу Єгові через Ісуса Христа регулярно на подвір’ї земної Божої духовної святині. В цьому вони візьмуть провід і дадуть чудовий приклад усім тим, хто воскресне з мертвих.— Луки 23:43.