Ми можемо бути вдячні за Божу терплячу дисципліну

ДЕКОТРІ люди кажуть, що Бог не є розсудливий, ані справедливий або що Він бариться. Дехто хотів би довіряти Богові, але ніяк не може зрозуміти, чому Бог так бариться і не викорінить злочин, несправедливість та пригнічення.

Проте, людям легко недобачувати те, що вживати вищу силу, яку вони вірять Бог має, в основному не є найкращий спосіб запевнити, що якась зла річ знову не появиться. Щоб розв’язати проблему, то іноді треба багато часу, терпіння та розсудку.

Наприклад, батько може дуже карати свого сина за всякий непослух, навіть не визнавати його за свого рідного. Але чи цим поправляється сина, помагається йому направляти його проблему? Чи так зробити поможе синові й чи це збереже батька від ганьби? Чи родина скористає з цього? Тільки звертатись до сили або влади, часом можна погіршити справу синові, також іншим, які тільки спостерігають. Це тому, що люди не є машини або тварини, щоб якась вища сила тільки наказувала їм або контролювала їх.

Подібно є між Богом а людьми, яких Він створив ,на Свій образ та подобу’. (1 Мойсеєва 1:26, 27) Людство досі відбиває, хоч не досконало, той образ поміщаючи розсудок, любов, правосуддя та милосердя. Люди мусять обдумати і зрозуміти чому виконується якусь річ у такий спосіб. Треба добитись до їхнього серця. Тоді, хіба вони є самолюбні й нерозсудливі, то будуть старатись чинити правильне.— Псалом 32:9; Римлян 2:4.

Батько може бачити, що є тільки один спосіб „переконати” свою дитину. Можливо, що дитину треба повторно перестерігати. Батько іноді дозволить дитині постраждати від наслідків свого безумства. Декотрі батьки роблять помилку і занадто охороняють своїх дітей. Інші погрожують їм або карають їх фізично, а дитина однак не розуміє справи. У крайньому разі, щоб покарати дитину, батько часом мусить відбирати від дитини те, що вона дуже любить.— Приповістей 23:13, 14.

Так само, на добро людства, Бог є терпеливий, розсудливий й дисциплінує, бо знає, що людей перше треба переконати, що Його вчинки є правильні і що тільки Його володарювання землею є бажане. Тому Він дозволив людям ходити їхнім незалежним шляхом. До цього часу вони вже випробовували всякий уряд — монархії, олігархії [влада небагатьох], соціальні та комуністичні штати, республіки, демократії, військові диктаторства і хунти та ієрархії (по яких священики мають контроль) — всякий уряд, якого людина може придумати.

Світські уряди ще ніколи не були такі хиткі як тепер, і дехто каже, що теперішнє суспільство не зможе пережити. Стараючись розв’язати свої проблеми, то люди тільки розмножують їх. Отже, коли Бог знищить теперішній світовий лад, тоді люди зрозуміють, що все їхнє самоврядування провалилось. А ті, які виберуть Боже небесне володарювання над собою вже будуть такі розчаровані бувшими людськими урядами, такі переконані, що жодні з них не приносять добрих користей, що вже більше ніколи не схочуть вертатись під жодну форму людського уряду.— Филип’ян 2:9—11; Ісаї 45:23, 24.

Приклад терпіння та дисципліни

В історії Божих вчинків з стародавнім Ізраїлем маємо приклад як Бог дисциплінує. Коли народ увійшов у Обіцяний Край, то Бог, як добрий Отець, перестерігав їх про небезпеки ідолопоклонства, коли будуть вклонятись богам народів мешкаючим у тій та сусідній околиці. Він сказав через Мойсея: „І не будеш служити їхнім богам, бо то пастка для тебе”.— 5 Мойсеєва 7:16.

Маємо більше як 30 інших прямих пересторог, якими Бог у той час перестерігав Ізраїля, щоб вони не поклонялись фальшивим богам інших народів, ідолам з дерева, каміння та заліза — пряма образа Божому володарюванні.

Проте, Ізраїль відкидав ці повторні перестороги — ніколи не зрозумів їхнє значення та важливість. Хоч люди казали, що вони вклонялись Єгові й були Його народом, то таки були заманені наслідувати двох панів. Ізраїльтяни стали зведені й почали думати, що вони можуть вклонятись Єгові як Богові й одночасно звертатись, навіть жертвувати місцевому богові Ваалові, щоб він давав їм добрий врожай та інші користі.— Єремії 7:9; 44:15—23.

Тридцять пересторог повинно було вистачити, а особливо з їхнього досвіду з Богом, коли Він визволив їх з Єгипту. Але чи Бог ставав нетерпимий і розчаровувався ними відкидаючи їх мов уже не міг нічого зробити з ними? Ні, як розумний батько, Він дисциплінував їх і час від часу дозволяв їм терпіти від наслідків свого власного безумства, допускав інших народів гнобити їх, але помагав, коли вони просили в Нього допомоги. Так було протягом коло 850 років.

Навіть під такою дисципліною, ізраїльтяни не перестали вклонятись ідолам, стягаючи докір на Бога, Якого заявляли представляти. Проте, цим вони не завдавали Богові поразки. Нарешті, хоч Богові це не було приємне, то Він зробив те, що мусив, щоб переконати їх. (Плач Єремії 3:33) Він допустив вавілонців знищити їхню столицю Єрусалим і ще гірше, Божий храм стоячий у ньому.— 2 Хроніки 36:15, 16.

Для євреїв це була найбільша кара, яка дуже приголомшила їх. Вони думали собі, що зможуть продовжувати вклонятись ідолам і надіятись на міць їхнього храму та міста Єрусалима. До нестями, вони кохали своє святе місто та храм, байдуже відчуваючи, що Єрусалим буде назавжди стояти і що їх ніколи не забереться з їхньої землі лишаючи її спустошену. Але сталось те, що вони вірили ніяк не було можливе? — Плач Єремії 2:1, 2; 4:12.

Це пробудило деяких євреїв і вони зрозуміли, що ідолопоклонство було великий гріх. Тепер вони навчились те, що Бог старався навчити їх лагіднішими способами. Назавжди їх відзвичаєлось від ідолопоклонства. Коли покірний останок євреїв вернувся назад до Єрусалима в 537 р. до н. е., то вони чинили інші гріхи, але вже ніколи не поклонялись ідолам.— Плач Єремії 3:31, 32.

Щоб звернути увагу на користі цієї Божої дисципліни, то подумайте про те, що сталось коло 560 років пізніше, так як розказує єврейський історик Йосиф:a

„Пилат, якого Тиверій послав до Іудеї за прокуратора або повіреного вночі забрав до Єрусалима ті ідоли кесареві, які називались емблеми. Коли почало світати, то євреї дуже розтурбувались цим . . . Крім обурення громадян міста через такий вчинок, то дуже багато народу позбігалось з сільських околиць . . . до Кесарії . . . Вони попадали до землі, і через п’ять днів, і скільки ночей лежали так”.

Цим Божу розсудливість та терпіння з Ізраїлем тепер виправдалось як розумний і найбільше корисний шлях для людей. Коли Месія появився, то Єрусалим з його відбудованим храмом ще стояв. Месія прийшов до народу, що вклонявся, не всяким богам, але тільки Всевишньому. Отже, Месію можна було пізнати по тому, що Він був посланий від їхнього одного Бога, Єгови. Тепер, через пророцтва в Єврейському Писанні, їхня єдина свята книга, вони могли пізнати Його.— Івана 5:39.

Щирі особи можуть користати з Божих вчинків з людством

Спосіб, яким Бог має справу з людьми світу, також свідчить про Його незвичайне терпіння та мудрість коли признає всіх нас бути Його інтелігентними створіннями. Він не поводився з нами жорстоко. Він зберіг людську расу до цього дня. І Його нібито запізнення не значить, що Він бариться.— 2 Петра 3:9.

Коли Бог знищить теперішній пригнічаючий лад і володарювання Свого Царства над землею в руках Ісуса Христа, тоді люди зможуть порівнювати, так протиставити те гарне небесне володарювання з тим, що вони переносили від того часу, коли „запанувала людина над людиною на лихо для неї”. (Екклезіястова 8:9) Вони будуть бачити, який незіпсований той уряд є. Крім цього, вони побачать зцілення людських недуг через Христове священицьке володарювання, так як Христос зціляв людей, коли був на землі. (Луки 4:31—36; 5:12—15; Матвія 9:27—34) Чесні, та ті, що сердечно люблять праведність будуть підтримувати те Царство з цілої сили. (Ісаї 26:9) Тоді належно вони будуть хвалити Бога за Його терпіння і за те, що Він не покинув грішного людства.— Псалом 117:1, 2.

[Примітки]

[Ілюстрація на сторінці 23]

Своїм судом ідольського Єрусалима Єгова дисциплінував євреїв назавжди покинути ідолопоклонство