„Пильнуйте”
„ПИЛЬНУЙТЕ І МОЛІТЬСЯ, ЩОБ НЕ ВПАСТИ НА СПРОБУ”.— МАТ. 26:41.
1, 2. (а) Серед яких подій Ісус наказував Своїм апостолам, щоб вони „пильнували”? (б) Але як апостоли віднеслись до цього?
ЯКІ були події і обставини, коли Ісус промовив ці слова? Це сталося у часі найбільшої кризи в Його житті на землі — вечером Його зради, арешту, засудження та страчення. Той день докажеться бути найважнішим днем за цілої людської історії. Події, які там мали відбутись доведуть до спасіння всього людства. Того дня, Ісус віддав Своє життя на жертву. Як Син, який служив вірно до самого кінця, Він міг дати рапорт Своєму Отцю Своїми вмираючими словами: „Звершилось”.— Ів. 19:30.
2 Проте, що Ісусові апостоли робили? Вони щойно брали участь з їхнім Господом у заснованні Спомину Його смерти. Хоч не оцінюючи повне значення цього, вони таки однак знали, що це була дуже серйозна подія. Однак, коли Ісус молився, там у Гефсиманському саді, апостоли заснули! Він сказав їм: „Обгорнена сумом смертельним душа Моя! Залишіться тут, і попильнуйте зо Мною”. Проте, не тільки раз, але три рази, Він вернувся і знайшов їх, що вони спали. Третього разу, Ісус сказав їм: „Ви ще далі спите й спочиваєте? Ось, година наблизилась”. І тієї хвилини вороги наскочили на Нього! — Мат. 26:36—47.
3. (а) Чому є найважливіший час бути пробудженими? (б) Чому не послухати того, що сказано в Об’явленні 16:15 може бути катастрофічним?
3 Сьогодні, ми стоїмо на порозі ще одної дуже важливої події в історії людства — „великого горя”, яке досягне своєї найвищої точки у „війні великого дня Бога Всемогутнього” в Армагеддоні. (Мат. 24:21; Об. 7:14; 16:14, 16) Це є найважніший час за всіх часів для нас бути пробудженими! Однак, саме пророцтво, яке передсказує ту надходячу війну, перестерігає, що деякі особи можливо не будуть пробуджені. Ця пересторога є поміщена саме між згадуванням про „війну великого дня Бога Всемогутнього”, а „Армагеддоном”. Сам Господь Ісус Христос дає цю пересторогу: „Ось іду, немов злодій! Блаженний, хто чуйний, і одежу свою береже, щоб нагим не ходити, і щоб не бачити ганьби його”! Ті, що сьогодні служать, як Божі священики, а також великий натовп, мусять бути пильними, щоб не загубити своєї одежі ототожнення. А по чому пізнається, що вони є Божі слуги сьогодні? Таж, по їхній ревній праці, як вони промовляють до людей по їхніх домах і по публічних місцях, і коли в житті практикують ті самі гарні християнські принципи, яких пропонують іншим. Коли б слуга Божий заснув духовно, то це був би великий сором для нього. Від нього відбереться його тотожність, як свідка правдивого Бога. Це було б велике нещастя на — передодні „війни великого дня Бога Всемогутнього”.— Об. 16:14—16.
ЗМАГАЙТЕСЬ ПРОТИ ДУХОВНОЇ СОНЛИВОСТИ
4. Що найбільше загрожує світській системі сьогодні?
4 Обставини на землі ще ніколи не були такі небезпечні, як тепер. Політичні провідники признають цей факт. Анархія і насилля збільшуються кругом світу. Навіть за світським поглядом, то теперішня система дуже занепадає і стоїть у небезпеці знищення у недалекій майбутності. Але з Божого погляду, де стоїть ця система? Єгова проголошує, що Він цілком знищить її коли вона ще буде ,у повному ході’. (Дан. 2:44, 45) І це мусить статись незабаром, бо обставини вже дуже скоро погіршуються в цій добі злочину і жаху.
5. На що Ісус поставив наголос, коли говорив про „кінець системи”?
5 Господь Ісус Христос ясно пророкував про наш день. У цих пророцтвах, Він повторно наказував, щоб ми пильнували. Внизу поміщено те, що Він говорив так, як звіщають різні писателі Біблії:
„Тож пильнуйте, бо не знаєте, котрого дня прийде Господь ваш”.— Мат. 24:42.
„Тому будьте готові й ви,— бо прийде Син людський тієї години, коли ви не думаєте!”— Мат. 24:44.
„Тож пильнуйте, бо не знаєте ні дня, ні години, коли прийде Син людський!”— Мат. 25:13.
„Але ви стережіться! Я сказав вам усе наперед”.— Марка 13:23.
„Уважайте, чувайте й моліться: бо не знаєте, коли час той настане!”— Марка 13:33.
„Тож пильнуйте,— не знаєте бо, коли прийде пан”.— Марка 13:35.
„А що вам кажу, те всім Я кажу: Пильнуйте!”— Марка 13:37.
„Блаженні раби ті, що пан, коли прийде, то знайде, що пильнують вони!”— Луки 12:37.
„Тому будьте готові і ви,— бо прийде Син людський тієї години, коли ви не думаєте!”— Луки 12:40.
„Щоб день той на вас не прийшов несподівано, немов сітка; бо він прийде на всіх, що живуть на поверхні всієї землі. Тож пильнуйте”.— Луки 21:34—36.
6. Про що Ісус наказував відносно „того, що незабаром статись має”?
6 Також в Його останньому об’явленні про „те, що незабаром має відбутись”, Ісус знову наказував про раптовість Його приходу:
„Прийду незабаром . . . Я прийду незабаром. Тримай, що ти маєш”.— Об. 2:16; 3:11.
„Ото, незабаром приходжу. . . . Так,— незабаром прийду!” (Об. 22:7, 20)
На відповідь цим останнім словам нашого Господа, то певно, що ми всі прилучимося до апостола Івана, кажучи: „Амінь. Прийди, Господи Ісусе!”
7. Чому ми повинні дуже пильнувати?
7 Не робіть помилки! Цей світ дуже скоро наближається до свого передсказаного кінця. Він уже переносить своє страждання. Вже явно признають, що багато великих міст уже гинуть. Але, перш ніж вони вимруть від природної смерти, то Єгова положить кінець їхнім мукам. Ми мусимо пильнувати, бути приготованими для того великого дня, про який так багато пророків Єгови говорять.— Іс. 2:12, 17; Єрем. 30:7; Йоїла 2:11; Ам. 5:18—20.
8. (а) Чому нам слід „чекати” на Єгову? (Соф. 2:3) (б) Який стан в організації ОН вимагає, щоб ми пильнували?
8 Пророк Софонія, який був князем з Давидової родини, сказав:
„ ,Тому то чекайте Мене’,— промовляє Господь [Єгова],— на той день, коли встану, як свідок, бо право Моє — позбирати народи, згромадити царства, щоб вилити на них Свою лють, увесь жар Свого гніву, бо огнем Моїх заздрощів буде поглинута ціла земля!’ ” (Соф. 3:8)
Той день „палаючого гніву” Єгови вже наближається. Ісусове власне велике пророцтво про „закінчення системи” вже мало чудове сповнення у нашому 20-му столітті від 1914 р. Ми бачимо, як воєнні стихії тієї „гидоти”, організації ОН, вже є готові знищити царство так званого Християнства. Соціалістичні сили не таять своєї ненависти до релігії — „опій для людей”, так як вони називають її. Не робіть помилки! У Божому призначеному часі, ті „роги” червоної дикої звірини, організація ОН, кинуться на світову імперію фальшивої релігії,— що вже так довго зневажала ім’я Єгови,— щоб спустошити і знищити її.— Мат. 24:15; Об. 17:3—6, 16.
9. Чому „велике горе” дуже випробовує віру Божих слуг на землі?
9 Те „велике горе” правдоподібно буде час великого випробовування віри Божих людей тут на землі. Тому, що „десять рогів” також будуть воювати проти Господа Ісуса Христа, Який є „Господь над панами і Цар над царями”. (Об. 17:14) Тому що ці земні сили не зможуть дотикнути Його на небі, то на кого іншого вони можуть нападати, як не на Його вірних представників тут на землі, а особливо на останок помазаних Свідків Єгови. Але вони не будуть мати успіху! „Агнець переможе їх. Також ті, хто з Ним є покликані, і вибрані й вірні”. Об’явлення 19:11—21 містить подробиці завоювання земних політичних сил тим „Царем над царями, і Господом над панами”.
ВЕРШНИКИ ВЖЕ ЇДУТЬ
10. Чому ми можемо бути певні, що Ісус переможе на нашу користь?
10 Могутній переможець в Армагеддоні воює з неба. Апостол Іван бачив Його їдучого на білому коні, як символ праведної війни. Він сказав: „І бачив я небо відкрите. І ось білий кінь, а Той, Хто на ньому сидів, зветься Вірний і Праведний, і Він справедливо судить і воює”. З тієї війни прийдуть благословенства для любимців праведности. (Об. 19:11) Раніше в О’явленні Іван був записав ще інше видіння того самого вершника, цими словами: „І я глянув,— і ось кінь білий, а той, хто на ньому сидів, мав лука. І вінця йому дано, і він вийшов немов переможець, і щоб перемогти”. (Об. 6:2) Отже тут маємо видіння Ісусового приходу у царській силі у 1914 р., не як безпорадне немовля в яслах, або як мертвий труп на стовпі, але як наймогутніший воїн, який коли виступив на поле битви. (Об. 11:15; Мат. 25:31) Ми можемо бути цілком певні, що цей „Цар над царями” переможе на нашу користь.
11. (а) Чому інші їздці в 6-му розділі Об’явленні не можуть перемогти? (б) Що їздець на „червоному коні” завершив, і відколи?
11 Однак, у видінні бачимо ще інших вершників. Там не сказано, що вони завойовують, але, навпаки, що вони роблять людство своєю жертвою. Тільки їздець на білому коні завойовує, тому що праведність переможе з ним. Але, що Іван сказав про цих інших їздців? „І вийшов кінь другий,— червоний. А тому, хто на ньому сидів, було дано взяти мир із землі та щоб вбивали один одного. І меч великий був даний йому”. (Об. 6:4) Тут є зображено того роду вогняну, кровожерну війну, яка перше вибухнула у 1914 р., і яку історики назвали „Велика Війна”. Але кровопролиття було чотири рази більше, коли той „великий меч” володів у катастрофічній Другій Світовій Війні, від 1939 до 1945. І насильство далі продовжається по цілому світі. Від 1914 р. і після, не було правдивого миру, як той червоний кінь грізно женеться галопом. Хоч Свідки Єгови є нейтральні у війнах, то однак страждали, прямо або непрямо, від насильства, переслідування та труднощів, які прийшли, коли „мир із землі був відібраний”.
12. Що символізує третій їздець, як цей впливає на Божих людей?
12 Пробуджений Іван бачив ще одного їздця у видінні. „І ось кінь вороний. А той, хто на ньому сидів, мав вагу в своїй руці. І я ніби голос почув . . . що казав: ,Ківш (хлібна міра) пшениці за динарія, і три ковші ячменю за динарія, а оливи і вина не марнуй’ ”. (Об. 6:5, 6) Цей третій їздець символізує голод, і в часі голоду, харчі розподілюють по нормі, так як під час цілковитої війни. Навіть брак існує таких основних харчів, як пшениці й ячменю. Заможні нервуються, щоб не загубити таких вигод, як ,оливи і вина’. Цей спустошливий їздець їде по землі ще від 1914 р. Знецінення (інфляція), збільшаючий кошт, нестійка грошова система і криза з енергією, всі є поміщені в стрімголовій гонитві цього їздця. Одначе, слугам Єгови не слід знеохочуватись якимось недостатками або економічними труднощами, від яких вони мусять тимчасово постраждати. Пам’ятайте, що їздець на білому коні їде на самому переді й закінчить усе це.
13. Що четвертий їздець приносить, і як це впливає на людей Єгови?
13 Проте, ще один їздець являється. Ап. Іван дає нам цей опис про нього: „І я глянув,— і ось кінь чалий (блідо-жовт’явий). А той, хто на ньому сидів, на ім’я йому смерть, за ним же слідом йшов гадес. І дана їм влада була на четвертій частині землі забивати мечем, і голодом, і мором, і земними звірми”. (Об. 6:8, НС) Тут маємо останнього їздця, дуже огидного, бо цей приносить спустошаючі хвороби для землі. Він узяв добру перевагу, коли, після Першої Світової Війни вбив коло 20 мільйонів людей іспанським грипом від 1918 до 1919 р. І цей їздець продовжує гнатися скаженим голодом. Незважаючи на гарні успіхи на полі медицини, то людство таки далі страждає від різних хвороб. Ковтання пілюль та інших ліків страшно збільшується. Але збільшення сердечних припадків, паралічу, рака, венеричних і безліч інших хвороб, засилають багато людей у гадес, загальний гріб всього людства. Головно в цьому „часі кінця” гадес (шеол, по-єврейськи) не каже „досить!” (Прип. 30: 15, 16) Бувши тілесно недосконалі, схильні до хвороб, слуги Єгови також страждають від смертельної їзди цього блідого коня. Але вони знають з яких причин хворіють фізично і є добре споряджені, щоб бадьоро витримувати, маючи знання, що Ісусів викуп незабаром усуне всі такі епідемії хвороб — навіть самого їздця Смерть. Хоч вони самі ще можуть статись жертвою гадесу (гробу), то є певні, що воскреснуть до життя у праведному новому ладі.— Ів. 5:28, 29.
14. Чому нам слід бути вдячними за це видіння, і як воно повинно збуджувати нас?
14 Їзду цих вершників можна ясно бачити сьогодні. Цілковита війна, брак харчів, пошесті та масова смерть тепер загрожують всьому людству. А лише ті, що мають віру, бачать білого коня з його всеперемагаючим „Царем над царями”, укоронованого стрільця. Які вдячні ми повинні бути за це віру-підкіпляюче видіння. Воно повинно збуджувати нас, щоб ми були дуже дієві у свідченні цих речей. У цьому, ми можемо бути вірні нашому призначенню від Єгови за прикладом Ісуса, Який називається „Вірний і Правдивий”— „Вірний і Правдивий Свідок”.— Об. 3:14; 19:11.
НЕ ВІДКЛАДАЙТЕ!
15. Чому ми повинні вірити Божому Слову, а не людському?
15 Світ не вірить, що його кінець уже близько. Він хотів би переконати нас, щоб ми також не вірили цьому. Але кому ви будете вірити — їхньому слову, чи Божому Слову? Це Боже Слово дуже докладно показує, що ми вже живемо у часі, називаючись „закінчення системи”. Сама атомна зброя, „бога твердинь”— як її прославляє „цар північний”— не встоїть проти всепереможного „Царя над царями”.— Дан. 11:38, 45.
16. Яку гарну пораду Павло дає у листі до Римлян 13:11, 12, і як ми повинні до неї віднестися?
16 Апостол Павло дає гарну пораду всім тим, що тепер дрімають, кажучи:
„Пора нам уже пробудитись від сну. Бо тепер спасіння ближче до нас, аніж тоді, коли ми ввірували. Ніч минула, а день наблизився, тож відкиньмо вчинки темряви й зодягнімось у зброю світла”. (Рим. 13:11, 12)
Ми всі знаємо, що ця зброя світла є, тому що ми мали гарний привілей уживати її у проголошенню цієї „доброї новини про царство” по цілому світі, як свідки.— Мат. 24:14; Ефес. 6:11—17.
17. Як нам уникати „вчинки, що належать до темряви”?
17 Проте, що сказати про „вчинки темряви”? Це світські вчинки, вчинки, яких матеріалістичні люди, що не думають про Бога та Його шлях світла, виконують. Отже, нам слід відвертатись від таких вчинків. „Як удень, поступаймо доброчесно, не в гульні та п’янстві, не в перелюбі та розпусті, не в сварні та заздрощах”. (Рим. 13:13) Ця світська поведінка влізла б у наше християнське життя і в збір, якщо б ми допустили її. Проти цього всього пітрібно остерігатись. По більш багатих країнах, люди переважно надають великого значення дозвіллю та матеріальним речам. По багатьох місцях робочий тиждень поступово вкорочується, любов до задоволення збільшується, і це натискає на Божих людей, щоб вони ставались подібні до світу. Чи ми зустрінемо виклик християнським духом саможертви?
18. Як зосереджуватись над духовними справами буде охороняти нас?
18 Коли ми є дієві у Божій службі, використовуючи кожну нагоду служити Йому, то не будемо мати часу включатись у „гульні та п’янстві”, ні у „перелюбі та розпусті”. Наша любов до Єгови та Його служби, і коли будемо класти їх першими у нашому житті, буде наша охорона. (Мат. 6:33) Коли будемо думати про духовні справи і розвивати плоди святого духа, то цим будемо покірні та відчутливі, у спорідненню з нашими родинами та братами. Таким чином будемо уникати „сварні та заздрощі”.
19, 20. (а) Який гарний приклад Ісус лишив для нас? (б) Як ми скористаємо, коли будемо звертати увагу на те, що є сказано у листі до Римлян 13:14?
19 Апостол Павло продовжує: „Але зодягніться Господом Ісусом Христом, а догодження тілу не обертайте на пожадливість”. (Рим. 13:14) Який гарний приклад цього маємо у Господі Ісусі Христі! Протягом Своєї служби на землі, Він ясно розумів Свій гарний привілей виконувати волю Єгови. Він ані хвилини не відхилявся від Його сердечної служби навчати людей про ім’я Свого Отця. Навіть у дні Його смерти, як несамолюбно та жертовно Він використовував кожну хвилину Його життя, щоб передавати учням потрібних інструкцій! (Івана розділи від 13 до 17) Коли Ісус умирав на дереві страстей, то відмовився взяти вино змішане з гіркотою (вино з гіркою мирою знечулювало болі), щоб полегшити Свої передсмертні муки. Він хотів зберегти Свою свідомість у повності і бути вірним до самого кінця.— Мат. 27:34.
20 Нехай ми всі будемо пораховані між тими, що „зодягнулись Господом Ісусом Христом”, щоб близько наслідувати Його. (1 Пет. 2:21; Мат. 16:24, 25) Коли будемо планувати наперед для духовних справ, а не для тілесних, то будемо добре пробуджені, щоб служити Єгові так, як це Ісус робив. Отже, пильнуймо, наповнюючи наше життя службою Царства до самої години, в якій „Син людський” прийде, щоб виконати суд! Тоді велика буде наша нагорода!