Носячи тягар несправедливости

„А ПЕРЕДО МНОЮ ГРАБІЖ ТА НАСИЛЬСТВО, І СУПЕРЕЧКА СТАЄТЬСЯ, І НОСИТЬСЯ СВАРКА. ТОМУ ТО ЗАКОН ПРИПИНЯЄТЬСЯ, І НЕ ВИХОДИТЬ ДО ЧИНУ НАЗАВСІДИ ПРАВО, БО НЕСПРАВЕДЛИВИЙ ВИГУБЛЮЄ ПРАВЕДНОГО, ТОМУ ПРАВОСУДДЯ ВИХОДИТЬ ПОКРИВЛЕНИМ”.— АВ. 1:3, 4.

1. Як Екклезіястова 1:15 добре зображує стан людських справ?

ГНОБЛЕННЯ, несправедливість і неоднакове ставлення стались дуже звичайні в цьому світі. Дуже багато недоліків просто не можна направити, а хиб у людських справах є численні. Один з наймудріших правителів за стародавнього часу, цар Соломон, сказав: „Покривленого не направиш, а неіснуючого не полічиш”.— Еккл. 1:15.

ГІРКІ НАСЛІДКИ НЕСПРАВЕДЛИВОСТИ

2. Що любимці праведности часами запитували, і чому?

² Маючи відчуття справедливости, багато людей дуже турбуються, коли бачать позірні успіхи нечесних і тих, що не поважають ні Бога, ані ближнього. Так, як єврейський пророк Авакум, інші любимці праведности часами питали: ,Чому ж Бог не зробить щось відносно цього’? — Ав. 1:2—4.

3. (а) Як декотрі відносились до позірного добробуту лукавих? (б) Хто був Асаф? (в) Що він признав про деякий період часу в його житті?

³ Дивитись на несправедливість так дуже турбувало їх, що дехто з Божих слуг розвивали серйозні сумніви відносно користі праведного життя. Так було сталось з Асафом,a славним левитським музикантом під час Давидового царювання. Він складав музичні твори, які вживалися багато століть у публічному поклонінні. (2 Хрон. 29:30) Разом з Геманом і Єдутуном, Асаф ,провіщував на цитрах, і на арфах, і на цимбалах’. (1 Хрон. 25:1) Очевидно, такі пророкування включали їхню хвалу та подяки Богові в супроводі інструментальної музики. Подібно до Асафа, Геман і Єдутун також пророкували з почуттям та інтенсивністю так, як інші пророки. Крім цього, їхні вислови, виявлені в музиці, передавали ізраїльтянам дуже важливі вісті. Справді, Асаф мав великий привілей. Однак, був час в його житті, що він знаходив себе у дуже великій духовній небезпеці. В одній з його надхнених пісень, у 73-ій Псалмі, Асаф признає: ,Мало не послизнулися ноги мої, мало не посковзнулися стопи мої”.— Вірш 2.

4. Згідно з Псалмом 73:3—9, що Асаф бачив, що дуже турбувало його?

⁴ А що Асаф бачив, що так дуже виводило його з рівноваги? Відповідь до цього запитання знаходимо у словах Псалма 73:3—9. Коли Асаф зауважував добробут лукавих, то почав заздрити їм. Безпринципні мужі хвалились своїм матеріальним майном, якого набували обманними способами. Незважаючи на їхню беззаконність, то виглядало, що вони таки мали успіх. З зовнішнього вигляду здавалося, що вони втішались спокоєм та безпечністю. По суті, незважаючи на їхній підлий спосіб життя, ,вони не мають страждання до смерті своєї’; навіть здавалось, що їхнє життя було спокійне, без смертельних мук. У них було досить поживи, і жодні хвороби не перешкоджали їхнім обідам. Їхні очі не западали через брак поживи, але „вилазять їм (очі) від жиру”. Безсоромно ці беззаконники продовжували в їхніх лукавих способах. Їхня зарозумілість або гордість були мов „намисто” для них, прикраса. Вони чинили так багато насильства, що стались ,покриті ним мов шатою’. Часами вони вдягались у насильство. Маючи успіх у їхніх неправедних схемах, ,бажання їхнього серця’ збулися. Це підбадьорювало їх говорити про свої обманні практики „бундючно”, у зухвалий спосіб. ,Свої уста до неба підносять,— а їхній язик по землі походжає’. Вони не поважали нікого на небі, ані на землі. Їхні язики були невгамовані, і їхні уста говорили те, що було язику завгодно.

5. Як слова Псалма 73:10, 11 показують, що інші, а не тільки Асаф, зворушувались, коли бачили, як лукаві користувались беззаконням?

⁵ Очевидно, що обставини, яких Асаф бачив не впливали тільки на нього. Він далі каже: „Тому то туди Його люди звертаються, і щедро беруть собі воду та й кажуть: ,Хіба Бог те знає, і чи має Всевишній відомість’ ”? (Пс. 73:10, 11) Думаючи, як беззаконність нібито виходить лукавим на добро, то праведні дуже турбуються. Вони ніяк не можуть забути про це. Знову і знову вони думають про це. Вплив цього всього на них є подібний до пиття гіркої чаші. Це спонукує їх запитувати: ,Як Бог може терпіти це? Чи ж Він не бачить, що робиться’?b

6. Що спричинило Асафа думати, що служити Єгові не мало вартости?

⁶ Порівнюючи свою власну долю з багатим станом лукавих, Асаф викликнув: „Направду, надармо очистив я серце своє, і в невинності вимив руки свої, і ввесь день я побитий, і щоранку покараний”. (Пс. 73:12—14) Таким чином, псалміст в дійсності почав думати, що не було жодних користей в праведному житті. У той час, як лукаві втішались добробутом, то лихо постійно мучило його. Він відчував, що Бог поправляв його, або щоранку докоряв йому. Проте, здавалось, що лукаві мали успіх у їхньому злочині.

7. Що показує, що псалмоспівець зрозумів неправильність дивитись на служіння Єгови, як на щось, що не має вартости?

⁷ Все таки, Асаф знав, що це не було правильно для нього піддаватись такій думці. Він сказав: „Коли б я сказав ,буду так говорить, як вони’, то спроневірився б я поколінню синів Твоїх. І роздумував я, щоб пізнати оте,— та трудне воно в очах моїх”. (Пс. 73:15, 16) Так, псалмоспівець признав, що коли б він думав, що служба Богові була даремна, то це було б то саме як би статися зрадливим для вірних. Також, коли б виявляв свій сумнів публічно, то цим міг би зруйнувати віру інших. Хоч Асаф старався випростовувати свої думки, то ніяк не міг погодитись з тим, що лукаві мають успіх у їхньому злочині, в той час, як праведні страждають.

ЩО РОБИТИ, ЩОБ НЕ ВИХОДИТИ З РІВНОВАГИ

8. (а) Де псалмоспівець пішов, щоб поправити своє думання? (б) Що нам робити, коли надмірно турбуємось тим, що бачимо навколо себе?

⁸ Що псалмоспівець робив, щоб знову привести свої думки до порядку? Асаф пішов у святиню. Там, між зібраними поклонниками, він почав оцінювати, що було призначено для лукавих. (Пс. 73:17) Подібно, коли ви самі турбуєтесь тим, що бачите, то шукайте відповідей від тих, що стараються цілим серцем служити Богові. А що Асаф почав оцінювати? Ми читаємо: „Направду,— Ти [Єгова] їх на слизькому поставив, на спустошення кинув Ти їх! Як вони в одній хвилі спустошені, згинули, пощезали від страхів! Немов сном по обудженні, Господи [Єгово, НС, анг.], образом їхнім погордиш”.— Пс. 73:18—20.

9. Згідно з Псалмом 49:7—13 і 73:18—20, то що ми повинні признати про позірний добробут лукавих?

⁹ Ці слова псалмоспівця виявляють дуже важливу точку, яка поможе нам зносити несправедливості безбожницької системи. Позірний добробут лукавих є тільки тимчасовий. Тому, що вони зосереджують їхнє життя тільки на тлінному матеріальному майні, то стоять на „слизькому”, бувши у постійній небезпеці повалитись раптом і без перестороги. Вкінці, коли постаріються, то смерть таки переможе їх, і їхні нечесні наживи не дадуть їм довшого життя. (Пс. 49:7—13) Їхній добробут буде мов сон, який скоро переходить. Навіть може статись, що правосуддя здожене їх перш ніж вони постаріються. Проти них може здійснитись незмінний закон Божий: „Бо що тільки людина посіє, те саме й пожне”. (Гал. 6:7) Оскільки вони відвернулись від Всевишнього, від Того, що може допомогти їм, то повний удар нещасть розторощить їх. Вони залишаються цілком безпомічні, без надії та потіхи. Коли Єгова роздратується на них, то буде погорджувати їхнім „образом”, пишнотою та позицією, мов щось безвартісне.

10. У зв’язку з позірним добробутом лукавих, то що нам слід пам’ятати відносно Божого наміру?

¹⁰ Отже, на протязі того часу, коли здається, що несправедливість, беззаконня та пригноблення розквітаються, то ми ніколи не повинні забувати, що лукавих не обмине кара за їхні вчинки. Бог Єгова бачить усе, що робиться, і Він дозволяє цьому збуватись у гармонії з Його величним наміром. Часами, коли хтось зробить щось неправильне і постраждає за це, то прийде до свідомости, схаменеться і повернеться до Творця з щирим покаянням. (2 Пет. 3:9) З другого боку, коли хтось затвердиться у такому лукавстві, тоді всі будуть бачити, що Бог є оправданий, коли здійснить Свій засуд над такими.— Порівняйте Римлян 9:14—24.

11. Який погляд про час допоможе нам терпеливо чекати на Єгову, щоб Він виправив несправедливість?

¹¹ Для нас може виглядати, що це бере довгий час, щоб Бог виконав суд проти тих, що заслужили кари. Але з поглядом вічного Бога, цей час є короткий. Біблія каже: „Бо в очах Твоїх, тисяча літ,— немов день той вчорашній, який проминув, і як сторожа нічна”. (Пс. 90:4) Який довгий здається вчорашній день для вас сьогодні? Можливо той день був важкий, і вам здавалось, що він ніколи не закінчиться. Тепер, коли той день уже минув, то чи ж не виглядає, що він майже не існував? Для Творця, тисяча років є подібна цьому, дійсно, така коротка, як нічна чотирьох-годинна сторожа. Отже, 70 або 80 років людського життя мов не існують у Божих очах. „Скінчили літа ми свої, як зідхання”, писав пророк Мойсей. (Пс. 90:9) Так, наше коротеньке життя можна порівняти до дихання, яке проходить нашими устами шепотом. Коли подумаємо про обітницю Бога Єгови даючи Своїм вірним слугам вічність щасливого життя в мирі та безпечності, то навіть ціле життя крайнього страшного страждання є ніщо. Цей погляд може допомогти нам бути терплячими, коли зустрічаємо несправедливість, пригноблення та неоднакове ставлення.

12. (а) Що Сатана твердить відносно людства? (б) Як це може допомогти нам зносити тягар несправедливости?

¹² У цю справу входить ще один фактор. Великий противник людства, Сатана Диявол, твердить, що ті люди, які служать Богові роблять це з самолюбним наміром. Це можна бачити з того чим Сатана обвинувачував Йова. „Все, що хто має, віддасть він за душу свою. Але простягни но Ти руку Свою, і доторкнись до костей його та до тіла його,— чи він не зневажить Тебе перед лицем Твоїм?” (Йова 2:4, 5) Отже, коли будемо вірні Богові в обличчі несправедливостей, то так, як Йов, можемо виявити наші правильні спонуки нашого серця.

13. Що допоможе нам не впиратись проти неприємних обставин у такий спосіб про якого говорить Псалом 73:21, 22?

¹³ Коли самі стаємо жертвами несправедливости через упередження або тому, що відмовляємось хитрувати, то мусимо вважати, щоб не поводились у зворотному напрямі проти Божого дозволення несправедливості тільки через наші почуття, так як нерозсудлива тварина. Через це ми можемо відчувати гіркість і вийти з рівноваги в нашому думанні дивлячись на справи тільки з нашого власного погляду осліплюючись до Божих намірів. Так сталось з Асафом. Він признає: „Бо болить моє серце, і внутрі моїм коле, а я немов бидло й не знаю,— я перед Тобою худобою став”.— Пс. 73:21, 22.

14. Яке споріднення ми повинні старатись охороняти?

¹⁴ Без різниці, що ми ще будемо переносити, то мусимо дуже старатись, щоб охороняти наше споріднення з Богом Єговою, бо від Нього прийде нам похвала. Псалмоспівець почав це оцінювати. Ми читаємо: „Та я завжди з Тобою,— Ти держиш мене за правицю, Ти Своєю порадою водиш мене, і потому до слави Ти візьмеш мене! Хто є мені на небесах окрім Тебе? А я при Тобі на землі не бажаю нічого! Гине тіло моє й моє серце, та Бог — скеля серця мого й моя доля навіки, бо погинуть ось ті, хто бокує від Тебе, понищиш Ти кожного, хто відступить від Тебе! А я,— близькість Бога для мене добро,— на Владику, на Господа [Єгова, НС, анг.] свою певність складаю, щоб звіщати про всі Твої чини”! — Пс. 73:23—28.

15. Як Єгова доведе нас до слави?

¹⁵ Нам слід пам’ятати, що коли будемо вірні, то Бог Єгова ніколи не покине нас. Він завжди буде з нами. Всевишній візьме нас за руку, щоб провадити і підтримувати нас. Порада або вказівки Єгови будуть нашим проводом до безпечної й щасливої майбутності. Хоч на якийсь час можемо страждати через приниження, то Єгова змінить справу і дасть нам славу або честь. Так, як Асаф, ми не можемо покладатись на нікого іншого за утіхою і підтримкою, як на нашого небесного Отця.

16. (а) В якому відношенні Бог є скеля чийогось серця? (б) Як Єгова може бути нашою „долею”? (в) Що нам слід старатись робити відносно чудесних творів Єгови?

¹⁶ Ми повинні найбільше тішитись нашим схваленим станом перед Єговою. Навіть коли б наші організми та серця схибнули, то Єгова зміцнить нас. Він зробить наші серця стійкими так, що в часі лиха ми не будемо губити надію, ані відвагу. Справді, що привілей втішатись близьким спорідненням з нашим небесним Отцем, мати нагоду служити Йому є дуже гарна річ, неоціненна вартість. Не відцураймося цього ніколи, щоб не попастись в нещастя, разом з всіма тими, що покидають Єгову. Так як псалмоспівець, приближаймось до Єгови, складаючи всі наші журби на Нього. Так робити є добре, через те, що це буде поширювати наше щастя і добробут. Крім цього, розказуймо іншим про чудесні діла Єгови, і тим зміцняймо всіх тих, що мають сумніви.

17. На чому наше життя повинно зосереджуватись, і як це допоможе нам терпіти несправедливостям?

¹⁷ Справді, ми сьогодні можемо дуже скористати з того, що псалмоспівець записав з свого власного досвіду. Хоч нас можуть турбувати несправедливості, яких бачимо в цій системі, то зможемо успішно понести цей тягар, коли будемо зосереджувати наше життя навколо служби Богові. Коли зробимо так, то наша нагорода буде певна. (Євр. 6:10) По суті, ця нагорода буде така велика, що в порівнянні, різні проби або горя, яких ми ще можливо зустрінемо, будуть тільки тимчасові і „легкі”.— 2 Кор. 4:17.

[Примітки]