Ви більше не поводитесь, як поводяться погани (народи)
„ЩОБ ВИ БІЛЬШЕ НЕ ПОВОДИЛИСЬ, ЯК ПОВОДЯТЬСЯ ПОГАНИ. . . . ВОНИ ЗАПАМОРОЧЕНІ РОЗУМОМ.”— ЕФЕС. 4:17, 18.
1. Чому наступна інформація є важна?
Моральний стан по цілій землі сильно погіршується. Форми розваг, які декілька років тому вважалися жахливими, тепер з великим захопленням дуже приймаються масами людей. Такий вплив є загрозою навіть християнським зборам. Що може бути зроблене, щоб протистояти таким злим напрямкам? Слідуючі статті постачають деякі повнозначні відповіді.
2, 3. (а) До чого Ісус Христос і апостол Павло уподібнювали поводження християнів? (б) Яка є загальна думка (репутація) відносно Свідків Єгови, проте, що сталося з деякими окремими особами?
2 „Ви світло для світу”, проголосив Ісус Христос. Християнське поводження має ясно сяяти в морально темному світі. Апостол Павло сильно піклуючись наказав усім учням „живущим в зіпсованому і хворому світі” продовжувати бути „сяючим . . . світлом в темряві”. Навіть ці ранні учні, не зважаючи на те, що товаришували з Ісусом Христом і апостолами, були таки недосконалими людьми. Коли б вони не були обережні, то могли б дуже легко потрапити під вплив моральної атмосфери або оточення „зіпсованого і хворого світу” і в хвилині спокуси, відкинути їхню християнську моральність. І фактично, деякі з них вернулися цілком назад до діл темряви.— Мат. 5:14; Фил. 2:15; Переклад Філіпса; Фил. 3:18, 19.
3 Отже, також, і в нашому часі, є сильні тиски і змушення вернути нас назад до темряви цього світу, і дуже сумно, деякі християни піддалися цим тискам. Хоч загально Свідки Єгови є знані в цілому світі за їхнє чесне і високо-моральне життя, то однак деякі поодинокі особи перестали поводитись, „як діти світла” і через це вони були виключені з християнських зборів. Їхня поведінка вже більше не була зразковою. Що ж може бути причиною таким явищам і неприємним випадкам? — 1 Кор. 5:13; Ефес. 5:8.
ТИСК ВІД СВІТУ
4. Що сталося з моральністю в світі, і як популярні форми розваг підтверджують це?
4 Ясно є, що в цілому світі моральне оточення дуже погіршалося. Багато в світі „обминають і отупіли до розуміння моральности” (Ефес. 4:19, Н.С.— „отупіли й віддалися розпусті”— Укр. Біблія) Це можна ясно бачити у формах розваг, які так буйно процвітають сьогодні. Чому тут окремо звертаємо увагу спеціально на розваги? Тому, що ми можемо навчитися багато про нахил особи від того, що вона робить після своїх регулярних годин праці, коли є вільна і може робити все те, що тільки бажає робити. Те, що особа робить в її вільному часі, коли так би мовити „не має обов’язків”, говорить багато про те, яка та особа в дійсності є. Судячи по загальновідомих поганих формах розваг, які є так дуже популярні сьогодні, моральні якости сьогоднішнього світу є дуже низькі. Але, чи це має якийсь вплив на вас?
5. Чому це є своєчасно, щоб ми взяли до уваги пораду з книги послання апостола Павла до Ефесян?
5 Пам’ятайте, ми не є перші християни, що живемо на протязі періоду упадку моральности. Опис про осіб, які „отупіли й віддалися розпусті” відносився до декого, що жили в Середньосхідному місті Ефесі, на протязі раннього розвитку Християнства. Лист апостола Павла до ефесянських християнів повинен мати велике значення для нас сьогодні, тому що він сягає аж до самих глибин і основ того, що то означає поводитись, як „діти світла”. Його порада є дійсно доречна в ці „критичні дні,” коли багато осіб, які заявляють бути християнами є „любимцями розкошів”.— 2 Тим. 3:1—7, 13.
ЯК НАРОДИ ПОВОДЯТЬСЯ
6, 7. (а) В посланні до Ефесян 4:17, що християнів переконується перестати робити? (б) А як люди з народів (поганів) „поводилися” в першому сторіччі?
6 В листі до Ефесян 4:17 апостол Павло переконує своїх співхристиянів: „Щоб ви більш не поводилися, як поводяться погани (народи) в марності свого розуму”. А як народи тоді „поводилися?” Наочний свідок з першого століття признається:
„З усіх джерел люди прагнуть задоволень і насолод. Порочностям немає жодних меж; . . . Ми є поглинуті забутливістю про те, що є шановне . . . Людину . . . тепер забивають лише для спорту . . . це є дуже задовольняюче видовище дивитися, як людину роблять трупом” (забиває другу людину).a
Без жодної справжньої мети в житті, багато осіб надавали особливого значення розвагам, прагнучи насолод від яких-небудь джерел.
7 Стародавній Ефес був добре пристосований для тих, що прагнули розваг. В ньому знаходився масивний на 25.000-сидінь амфітеатр й стадіон для змагань, які могли постачити видовища для насолод всяких фантазій. Ці будівлі були побудовані тоді існуючою світовою імперією, Римом, про яку один історик сказав: „Моральний стан імперії, дійсно, в деяких відношеннях є один з найбільш жахливих образів в записах історії”.
НЕЧУТЛИВІ СЕРЦЯ
8. (а) У посланні до Ефесян 4:18 звертається увагу на людей з яким станом сердець, і що в оригінальній грецькій мові це слово значить? (б) Чи такий стан розвивається раптово?
8 Апостол Павло зображує людей, як таких, що є „запоморочені розумом (знаходяться розумово в темноті, переклад НС) . . . за стверділість (нечутливість) їхніх сердець”. (Ефес. 4:18) Їхні серця були без жодного почуття, тобто, не мали жодного відчуття і сумління. Слово „нечутливість” в грецькій мові можна віднести до зображення каменя, що був твердіший від мармуру. Це слово вживалося в медицині стосуючись до крейдяного каменя, який може поступово формуватися на деяких суглобах тіла аж поки не спаралізує всю діяльність. Повільно серце таких затемнених осіб отупіло, ставало не чутливе, тверде, як камінь. Це не стається раптово, так би мовити за одну ніч, але поступовим процесом. Їхній вибір форм розваг, безпосередньо сприяв такому процесу. А яким чином?
9, 10. Які були найбільш популярні форми розваг на протязі першого століття, і який вплив вони мали на глядачів?
9 Чи ви знаєте які форми розваг були найбільш популярні в той час? Це були змагання гладіаторів, де чоловік часто був поставлений битися на смерть з другим чоловіком, або з дикими звірами. Уявіть собі таку сцену! Стадіон переповнений тисячами глядачів, деякі сидять під тінню розкішних яскраво забарвлених шовкових навісів або дашків. Делікатна музика і приємний запах пахучої води тече на проходах між рядами місць з глядачами, постачаючи приємне оточення, яке покриває звуки і запах смерти. Зненацька, цілий натовп підносить несамовитий крик: „Забий його! Бий його! Мечем його! Чому він так боягузливо вживає меча? Чому він вдарив мечем так кволо?” Вся ця організована різанина була зроблена, як один, що був присутній на змаганнях сказав, для „деякої забави, приємности і відпочинку”.
10 Особи, які могли дивитися на такі несамовиті сутички, яких очі могли стежити, як людина проколює другу людину, знаходили інші форми розваг нудними і не цікавими. Так як один історик робить підсумок, це „знищило нерви співчуття до страждань інших, які відрізняють людину від тваринного створіння”.
11. Правильно чи помилково? — Тому що змагання гладіаторів більше не існують, сьогоднішні розваги не можуть виробляти осіб з „затверділими серцями. На якій підставі є ця ваша відповідь?
11 Це є неймовірне, ви може скажете. Але чи ж порівнюючі обставини не існують сьогодні? Правда, змагання гладіаторів вже давно проминули, однак зверніть увагу на досвід одного репортера новин:
„Забий її! Нехай вона має це знову! Один натяк, вбивець виконав ,нехай вона має це’. Він стріляв кулі в неї. . . . Ті, що наказували стратити — три особи, що сиділи позаді мене в театрі, де в кожних інших відношеннях були пересічні відвідувачі кінофільмів”.
Чи це є відокремлений випадок? Навряд. Факт є, що в багатьох країнах найбільш популярні кінофільми і програми на телебаченні часто є такі, що зображують насильство і несамовитість. Такі розваги допомогли виробити безжалісних, безсердечних осіб, які „перестали відчувати біль,” або будь-яку уразу сумління.— Ефес. 4:19, Царський Міжрядковий Переклад (анг.).
ОТУПІЛИ Й ВІДДАЛИСЯ РОЗПУСТІ
12. (а) Який додатковий опис, як поводилися люди з народів (погани) дає лист до Ефесян 4:19? (б) Що вираз „отупіли й віддалися розпусті” значить, і чи форми розваг в той час відображували це?
12 В додаток апостол Павло каже, що ці люди з народів або погани, не лише мали „стверділість їхніх сердець”, але також „отупіли й віддалися розпусті, щоб чинити всяку нечисть із зажерливістю”. (Ефес. 4:19) Він також говорить про „перелюбників” і про речі, яких вони чинять, „бо соромно навіть казати”. (Ефес. 5:3, 12) У першому столітті, знову це були розваги, цей раз сцени або театри, які дуже сприяли таким практикам. А як це все виглядало?
„Шукачі любовних пригод, обманщики чоловіки і закохані інтриганти складали головний елемент оповідань. Чесність і невинність висміювали . . . все, що і святе і побожне було викинене в болото. . . . В безсоромності. . . . Брудною мовою і виставами, які кидали образу на почуття сорому, ці вистави перевершували всяке порівняння. На сценах балетні танцюристки скидали з себе геть одяг і танцювали напів або навіть цілком голі. В мистецтві ні на що не зважалося, кожна річ була зроблена з наміром тільки для чуттєвого або хтивого задоволення”.— Суперечність Християнства з Язичництвом (ідолопоклонством), Гергарда Ульгорна, ст. 120, анг.
Який жах! Це є справжнє відображення „розпусної поведінки,” що оригінальне грецьке слово означає готовість для будь яких задоволень. Це є безсоромна зневага до пристойности, коли хтось перестає дбати про те, що люди думають або говорять.
13. Чи подібне „отупіли й віддалися розпусті” легко можна бачити в деяких формах сьогоднішніх розваг?
13 Чи сьогодні є якась різниця? Статева неморальність насичує поживу, яку пропонують через розвагові засоби. В деяких країнах порнографічні кінокартини показуються навіть на екранах телебачення, отже вони дістаються просто в доми. Чи глядачі відповідно реагують, приймають це? В Італії, коли порнографічний фільм показували на телебаченні „ціле місто в той час припинило всі діяльності”.
14, 15. (а) Що то значить „зажерливість” (Ефес. 4:19), і чи сьогоднішні форми розваг творять таких? (б) Чи може впливати на думання посвяченого християнина, коли він буде дивитися для розваг на матеріали, які зображують статеву неморальність?
14 Описуючи про зміст багатьох кінофільмів й відношення людей, один письменник сказав:
„В більшости нові фільми, це голі статеві сцени-гетеросексуальні (з протилежною статтю), кровозмісні (між особами близькими по крови) або гомосексуальні (одностатеві). Це є головний їхній зміст. . . . Він робить висновок: „Ми, коротко сказати, тепер досягли стан в нашому суспільстві, коли все можна, все дозволяється і коли немає обмежень в апетитах (сильних бажаннях) осіб у задоволенні своїх бажань і фантазій”.
15 Ці особи є точно такі, як апостол Павло описує, особи, що „чинять всяку нечисть із зажерливістю”. Так, „зажерливість” („мати якнайбільше,”— Царський Міжрядковий Переклад), зажерливе бажання пересичує прагнення або апетит таких до непристойности і до задоволення їхніх збуджень будь-яким моральним коштом. (Ефес. 4:19) Чи дивитися на такий огидний і розбещениї матеріал не буде негативно впливати на думання християн? Один, який дивився на кілька такого роду кінофільмів признав:
„Ви не можете ніколи забути тих сцен або видовищ (зображення статевих неморальностей), чим більше ви думаєте про них, тим більше ви бажаєте робити те, що бачили. . . . Ці фільми спонукують вас думати, що вам дійсно бракує чогось, що ви пропускаєте щось дуже приємного і не використовуєте його”. Інший додав: „Ви починаєте бажати знати, як це все було б коли б робити подібне”.
Можливо це не є досвід кожного, але в цьому є велика небезпека. Наші думки і наш розум невловимо і спритно можуть знайтися під впливом цього.
МОРАЛЬНЕ ЧУДО
16. Згідно Ефесян 1:6—8, яке багате благословенство християни одержали, і як це впливало на їхнє життя?
16 Яка протилежність була в поводженні тих в першому столітті, які щиро наслідували Ісуса Христа! Це були особи, які колись ходили під впливом системи і її „керівника” Сатани і чинили по своїй природі „волю тіла й думок”. Але вони змінилися. Висока правда Християнства відкрила для них новий погляд на життя. Уявіть собі й добре задумайтесь, Бог був охочий пожертвувати Свого власного Сина, Свого „Улюбленого”, щоб їхні тяжкі гріхи були прощені! Яка надзвичайно велика ціна! Яке милосердя і незаслужена ласка або благодать Божа! „Яку [незаслужену ласку або благодать] Він [Бог] намножив у нас у всякій премудрості й розважності (доброму сумлінні)”, заявляє апостол Павло. Отже, вони мали не лише знання правди, але їм також було дано добре розуміння, розважність, щоб були здібними успішно боротися з щоденними проблемами життя.— Ефес. 1:6—8; 2:1—5.
17. (а) Який є доказ, що Християнство було релігією сили? (б) Як ця моральна сила була доказана (демонструвалася)?
17 Це була їхня сила віри або релігія сили. Божий дух підніс Ісуса з мертвих до високого становища, що є далеко вище від усякого уряду і влади цього світу. Тепер та сама „сила діяла для [тих] віруючих”. (Ефес. 1:19—21) Які наслідки це робило в житті тих віруючих! Коли будемо мати на увазі справу моральности, ми будемо оцінювати силу Християнства першого століття. Стародавній світ дивився на статеву неморальність, як на цілком нормальне явище. Сисеро, ранній римський письменник, навіть з оправданням благав:
„Якщо тут є хтось, який думає, що молодому чоловікові абсолютно заборонено кохатися з куртизанкою (повією), то такий дійсно є надзвичайно жорстокий. . . . Коли справді цього не робили? Коли хто-небудь і коли-небудь знаходив провину або хибу у цьому?”
Так „діти світла” звільнилися і продовжували бути вільними від таких практик. Моральне чудо, яке Християнство досягнуло, не мало жодного порівняння в цілій історії.
ДІТИ СВІТЛА ПОВОДЯТЬСЯ ЗОВСІМ ІНАКШЕ
18. Яким напрямком або поведінкою ранні учні мусіли показувати їхнє оцінення бути „святими людьми”?
18 Ці учні мали зустріти високі вимоги. Отже, апостол Павло дає пораду: „А розпуста та нечисть усяка . . . нехай навіть не згадується поміж вами, як лічить святим”. (Ефес. 5:3) Не лише утримуватися від чинення цих злих речей, але навіть уникати розмов про такі речі з наміром одержувати якесь чуттєве або хтиве задоволення. Як далеко від цього різниться думання декого сьогодні, який відчуває: „Так довго, як ви в дійсності не поповнюєте неморальності, то в тому немає нічого злого, коли ви для розваги будете дивитися або обговорювати про це!”
19. Як відносилися і яке почуття мали християнські письменники другого і третього сторіччя відносно (а) „Безсоромності в театрах і жорстокості на аренах?” (б) Дивитися „як чоловіка забивають?” (в) Те, що може „збуджувати або розпалювати когось (жадібно прагнути)?” (г) Як хтось може навчитися робити злі речі?
19 А яке почуття мали і як відносилися ті ранні християни до змагань гладіаторів й до театрів, в яких подавали такі речі глядачам, як форми розваг? Зверніть увагу на ці спостереження і тлумачення деяких письменників, які жили на протязі другого і третього сторіччя і які визнавали себе християнами:
„Ми [християни] не беремо жодної участи в розвагах, слухати або дивитися з несамовитістю на змагання (ігри) в цирках, на безсоромність в театрах і на жорстокість на аренах. . . . Чому ми маємо ображати вас, якщо ми приймаємо існування інших задоволень?”— Тертуліан.
„Ми, вважаючи, що дивитися на те, як чоловіка забивають є майже таке саме, як би самі забивали його, відмовляємося [урочисто зрікаємося] таких видовищ [ігр або змагань гладіаторів]”.— Атенагорас.
„Розкладаючий зіпсутий вплив сцен є далі більш заразливий. Бо теми комедій є безчестя чистих дівиць, або любовні пригоди з повіями; . . . Що можуть молоді чоловіки або дівиці робити, коли бачуть, як такі речі практикуються без жодного сорому і на них охочо всі дивляться? Вони є просто переконані, що вони можуть робити і є розпалені жадібно прагнути того, яке спеціально викликало у них збудження тим, що бачили”.— Лактантіус. [Наш курсив]
„Що вірний християнин робить серед таких речей, якщо він навіть не може думати про неморальність? Чому він знаходить задоволення в зображеннях, які представляють похоті . . .? Він навчається робити в той час, коли він дістав звичку дивитися. . . . Ми скоро дістаємо звичку до того, що ми чуємо і бачимо”.— Ципріан.
20. (а) Чому ранні християни уникали понижаючих розваг або забав? (б) Чому їхнє поводження різнилося бувши достойне уваги?
20 Хоч ці чоловіки жили роки пізніше після першого сторіччя християнів, однак ми можемо ясно бачити, як вони розуміли погляд і позицію християнів до таких справ. Вони уникали таких понижаючих розваг і забав. Вони могли ясно бачити несталість тих, які були витягнені з темряви, які відкинули безсоромну брудну мову, насильство, шаленість і неморальність з свого життя, а тоді свідомо сиділи й дивилися на такі речі, вважаючи їх за розваги. Більша частина тих християнів звертали увагу на поради апостола Павла, „не беріть участи в неплідних ділах темряви, а краще й докоряйте”. Їхнє щоденне чисте життя серед зіпсутого світу було постійним „докором” людям тих народів. Не дивно, що той безбожницький світ назвав їх „ворогами людства”. Ті учні залюбки показували, що вони були під кращим впливом, як їхні хтиво-думаючі сусіди. (Особи, які прагнуть надмірних статевих задоволень). Вони демонстративно доводили, що вони „відновилися силою, яка збудила [їхній] розум”. І яка відмінна „сила” це була. Інші не могли, щоб не зауважити це. Чи ж не такими особами ми хочемо бути? Незважаючи на наше віровизнання, ми одно з двох, або показуємо „плід світла,” або поводимось, як поводяться народи (погани).— Ефес. 4:23, НС; 5:9, 11.
21. З якої причини ми сьогодні повинні мати реалістичний (правильний) погляд на наш вибір розваг або забав?
21 Що ж тоді відносно нашого вибору розваг сьогодні? Коли ми або наші діти влучаємо апарат телебачення, або йдемо до кінотеатру, то що ми там бачимо? Чи є там якась дійсна різниця між тим на що ми вибрали дивитися і „безсоромністю в римських театрах і жорстокістю на аренах?” Існуючі випадки говорять, як деякі християни були неуважні і сталися зловлені в пастку неморальности тому, що вони зробили своєю звичкою дивитися на такі речі.
22. (а) Чи християнам першого століття було легко ходити, як діти світла, однак, що вони могли робити? (б) Які інші питання потребують відповідей?
22 Протилежно, яку моральну силу показували ті ранні християни! Всупереч того, що вони жили в світі в якому людські серця були так сильно скам’янілі, що ці люди навіть не були свідомі, що вони грішили, і де всі почуття сорому і пристойности були забуті, то ці вірні християни керували своїм розумом так, щоб спрямовувати його на речі, які були „правдиві, серйозного відношення (чесні), праведні, чисті, любі, шанобливі, чиснотні і гідні похвали”. (Фил. 4:8, НС) Як вони могли утримувати таку силу серед неморального оточення? Пам’ятайте, що вони були лише люди з тіла і крови, такі звичайні люди подібні до нас сьогодні. Вони також мали основні потреби на відпочинок. Які були їхні „інші задоволення?” Як можемо ми якнайближче наслідувати такі досконалі і чисті приклади „дітей світла?” Це є дуже важні питання, які ми будемо розглядати в наступній статті.
[Примітки]
a Луціус Сенека (4 перед З.Д.? — 65 З.Д.) Послання 95, 33.