Як Єгова провадить Своїх людей
„Бо цей Бог — то наш Бог на вічні віки, Він буде провадити нас аж до смерти”.— Пс. 48:15.
1. Як Біблія показує, що Єгова провадить тих, що люблять Його?
На протязі століть, Єгова провадив тих, що люблять Його і хочуть служити Йому. Псалмоспівець був один з цих, бо запитав Бога: „Пошли Своє світло та правду Свою — вони мене будуть провадити”. (Пс. 43:3) Пророк Даниїл знав, що „є на небесах Бог, що відкриває таємниці”, і передсказав, що в нашому часі, у цьому „часі кінця”, правдиве „знання розмножиться”. (Дан. 2:28; 12:4) Ісая також пророкував, що „на кінці днів”, правдиве поклоніння буде „міцно поставлене”, і що Єгова буде провадити Своїх людей: „І доріг Своїх Він нас навчить, і ми підемо стежками Його”. Таким способом, запрошення, яке дається людям сьогодні є: „Ідіть, і попростуємо в світлі Господньому [Єгові]”.— Іс. 2:2—5.
2. Над чим Єгова піклується, коли провадить Своїх людей у правді?
2 Як же Єгова провадить Своїх людей в Його правдах? Він пам’ятає, що коли створив людину, то дав їй вільну волю. Тому, апостол Павло звернув увагу на „волю” Филимона. (Фил. 14) Тому що Бог створив цю волю, то не змушує нікого вірити в Його правди або поводитись в якийсь спосіб, немов би автомати. Отже, на протязі цієї християнської доби, Він люблячо звертається до людей праведного серця, щоб вони приходили і товаришували з Ним та з Його належно схваленою організацією, а тоді ніжно провадить їх Своїм святим духом, Його надхненим словом та Його організацією, що проповідує правду на землі.
3. Що особливо треба пам’ятати, коли роздумуємо, як Єгова провадить Своїх людей?
3 Також споріднено з тим, що Бог провадить Своїх людей є вирозуміння, яке Бог дає своєчасно, і в Його спосіб. (Дан. 12:9) Також, Єгова поступово провадить Своїх людей правдою. Створивши людський розум, Єгова знає, що замало духовної ,поживи’ не зможе підтримувати його відповідно, а забагато в один час люди не зможуть зрозуміти. В Івана 16:12 Ісус сказав Своїм вірним апостолам: „Я ще маю багато сказати вам, та тепер ви не зможете знести”. Наприклад, коли хтось перебував довгий час у темній кімнаті, то це краще, щоб він поступово виходив на світло. Забагато світла заскоро може бути великим шоком, а навіть шкідливе. Подібно цьому, є потреба на поступове освітлення Божими правдами. Це сходиться з тим, що мудрий чоловік був сказав: „А путь праведних — ніби те світло ясне, що світить все більше та більш аж до повного дня”.— Прип. 4:18.
4. (а) Що Ісус сказав про потребу поступового пояснення правди? (б) Тому що Єгова поступово пояснює правду, то що Його слуги мусять бути готові робити?
4 Ісус добре знав, що Єгова мав намір виявляти Свої правди поступово. Він сказав Своїм апостолам, що пізніше Божий святий дух попровадить їх до цілковитої правди. (Ів. 16:12, 13) І тому, що засновані правди будуть поступово ставатися ясніші, то Божі слуги мусять поправляти свої погляди і упорядковувати в різних справах святого Писання.
ПРОВІД ВІДНОСНО ПРАВДИ ПРО ЦАРСТВО
5, 6. Що показує, що Ісусові учні мали неправильні погляди про Боже царство?
5 Даючи провід християнам у першому столітті, Єгова не виявив їм всі правди про Його наміри в один час. Наприклад, подумайте про те, що Біблія вчить про Боже царство. Ісус навчив Своїх послідовників молитися: „Нехай прийде царство Твоє”. (Мат. 6:10) Він заохочував: „Шукайте ж найперш Царства Божого й правди Його”. (Мат. 6:33) Але чи ж Його послідовники на протязі всіх тих років, коли Він був на землі, мали повне вирозуміння про Його царське володіння? Чи вони могли докладно відповісти на такі питання, як: Що це є Боже царство? Хто буде керувати ним, і скільки правителів буде в ньому? Коли воно прийде? Що воно зробить для землі та людей?
6 Про те, що Ісусові учні не знали відповіді на ці питання можна бачити з того, що вони запитали Його після Його воскресіння: „Чи не часу цього відбудуєш Ти, Господи царство Ізраїлеві”? (Дії 1:6) Замість відповісти і розказати їм кожну точку відносно володіння того Царства, Ісус сказав: „То не ваша справа знати час та добу, що Отець поклав у владі Своїй”. (Дії 1:7) А чому Ісус так поводився з цією справою? Тому, що учні були глибоко вкорінені, але мали помилкові погляди відносно царства. Вони вірили, що Царство буде земне володіння, яке скине з них римське панування. Але правда була та, що Царство мало бути небесне, і володарі з Христом мали бути забрані від землі до неба. (Об. 5:9, 10; 14:3; 20:4) Дальше, їхні питання показують, що вони сподівалися, що Царство тоді мало бути засноване. Але, то не було так, тому що воно мало бути засноване багато століть пізніше.
7. (а) Незважаючи на їхні неправильні погляди про Царство, то як Ісус відносився до Своїх учнів? (б) Чи ми вже розуміємо все про володіння Божого царства?
7 Хоч серед його учнів були неправильні погляди, то Ісус не осуджував і не відкидав їх за це. Він знав, що вони будуть поступово навчатися Божої правди, і що святий дух буде поступово провадити Його послідовників, і що з часом вони зрозуміють справу. Зрештою, вони цілком зрозуміють значення про царське володіння. Але тим часом, Ісус укорінив у Своїх ранніх послідовниках глибоке зацікавлення та ревність, щоб вони найперш шукали Царства, і були готові змінювати свої погляди про нього. Отже, хоч їхнє знання про правди Царства було обмежене, то коли чекали на нього, це знання помагало їм ,пам’ятати присутність дня Єгови’. (2 Пет. 3:12, НС) Сьогодні, наше знання про володіння Божого Царства, що воно є, і що воно досягне, хоч є багато більше, таки не є цілком довершене.
ПРАВДА ПРО ПОГАНІВ
8. Яка проблема заходила відносно поганів, і чи ця з’являлась навіть на свято П’ятдесятниці?
8 Ще одна справа, яка показує, що розуміння Божої правди розвивається поступово, є погляд деяких єврейських християнів про не-євреїв, або поганів, які приходили до правди після 36 р. Наприклад, чи їм треба було обрізуватися так, як природним євреям? Чи хтось навіть запитував про цю справу у 33 р. З.Д., коли Бог вилив Свій святий дух на свято П’ятдесятниці? (Дії 2:1—4) Ні, бо хоч вилиття духа потвердило, що Бог підтримував тих учнів і що Він буде провадити їх, то таки не відкривав їм чудом кожну подробицю Своєї правди. Це можна бачити з факту, що аж 16 років після П’ятдесятниці, у 49 р. З.Д., апостоли та інші старші в Єрусалимі полагодили і вирішили цю справу про обрізання у декреті.— Дії 16:4.
9-11. (а) Тому що слуги Єгови вже наслідували Його провід на протязі років, то як їм тепер було легше подолати проблему про обрізання? (б) Як Петрове видіння помогло йому пристосуватися до правильного розуміння правди?
9 На протязі всіх тих років, Єгова дозволяв Своїм людям навчатися з досвіду, як Він мав справу з поганами. У цей спосіб, їхнє оцінення та розуміння було глибше. Отже, коли прийшов час зробити рішення з цим спірним питанням, то Його слуги вже були добре ознайомлені з справою, і могли мудро розв’язати її. Подумайте, наприклад, як Петро мусів поправити свій погляд. На протязі більше, як три роки після П’ятдесятниці, святий дух допомагав апостолові Петрові поправити його погляд відносно поганів, яких він вважав бути опоганені, нечисті.
10 У видінні, Петрові було сказано, щоб він їв їжу, яку під Мойсейовим законом рахували нечистою. Коли з великим здивованням він відповів, що ніколи ще не їв такої їжі, то голос з неба наказав йому, щоб він не вважав за нечисте те, що Бог каже було чисте. Саме в той час до Петра приступили вісники від поганина Корнилія. Корнилій послав їх, щоб вони запросили Петра прибути до його дому і розказали йому про Божі наміри. Але Петро лише закінчив висловлювати свою огиду споживати нечисту їжу, а тепер його запрошувалося, щоб він увійшов у дім поганина, якого він також вважав за нечистого! Що ж він мав робити? Святий дух провадив і він дістав відповідь на це питання: „Але встань і зійди, і піди з ними без жодного сумніву, бо то Я їх послав”.— Дії 10:9—20.
11 Петро зрозумів справу. Видіння показало, що Єгова очищав щось, що вони колись вважали за нечисте, не стосувалося лише до їжі, але важніше, до Петрового відношення відносно поганів. Показуючи, що він зрозумів справу, Петро пізніше сказав Корнилієві та його родині: „Тому я без вагання прибув, як покликано”. Тоді, Бог вилив Свого святого духа на родину того поганина, і вони охрестились. Святий дух показав, що Бог тепер показав ласку і поганам і що їм не треба було обрізуватися.— Дії 10:21—48.
12. (а) Яка інша проблема появилася відносно поганів, і коли? (б) На якій основі центральна установа могла дати рішучу відповідь?
12 Проте, чи це задовольняло всіх християнських євреїв відносно поган? Ні, бо 13 років пізніше, деякі обрізані євреї з Антіохії, Сирії, знову піднесли це спірне питання, чи поганам треба було обрізуватися. (Дії 15:1, 2) Отже, у 49 р. З.Д. скликали всіх апостолів та старших в Єрусалимі на зібрання. На тому зібранні, Петро, Павло та Варнава, розказали про те, що Бог був зробив між необрізаними поганами, яким вони проповідували. Переглянувши доказ, як Єгова мав справу з тими поганами на протязі багатьох років, вони однодушно потвердили свідчення святого Писання, пікріпляючи правду, що поганам не треба було обрізуватися.
13. Як деякі показували, що не оцінювали способу, яким Єгова провадить Своїх людей, і правдоподібно з якими наслідками?
13 Не всі Христові послідовники були готові поправити свої старі погляди. Деякі вживали таке вияснення за виправдання покинути правду, замість приймати це за доказ, що Єгова поступово провадив Своїх людей. Наприклад, коли Ісус говорив, що вони мусять символічно їсти Його тіло і пити Його кров, то Біблія каже, що: „І з того часу відпали багато-хто з учнів Його, і не ходили вже з Ним”. (Ів. 6:53—66) Яка недалекозорність! Який брак оцінення до того, що Єгова провадив Своїх людей. Правдоподібно 38 років пізніше деякі з них дуже постраждали за це, бо переставши ходити у поступовому розумінні правди вони також безперечно відкинули Ісусовий наказ утікати з Єрусалиму перед його знищенням. За це вони заплатили своїм життям, а ті, що корилися проводові Єгови втекли з міста і спасли своє життя.— Луки 21:20—24.
ПРОВІД НА НАШ ДЕНЬ
14. До якої міри наш погляд про основні правди на протязі минулого століття були поправлені?
14 Коли звернемо увагу на те, що організація Єгови вже надрукувала на сторінках журнала Вартова Башта та інших виданнях на протязі минулого століття, то знаходимо багато здорової духовної поживи. На початку цієї доби основні біблійні правди були пояснені, і вони залишилися зрозумілі аж до нашого часу. Наш погляд про пекло, Трійцю, чистилище, душу, де є мертві, викуп, воскресіння, доля землі, Царство та інші головні доктрини мали дуже малі зміни на протязі минулих ста років. Правда завжди була правдою, хоч, часом треба було спростовувати наше розуміння цієї правди.— Порівняйте Івана 16:13.
15. Чи сьогоднішні слуги Єгови також мусіли поправити свої погляди?
15 Крок за кроком, Єгова продовжав провадити Своїх людей до більшого оцінення Його правди, і це в Його часі та в Його спосіб. Через це, з самого початку минулого століття, Свідки Єгови зрозуміли, що мусять бути готові поправляти свої погляди відносно вчення, практики та організацію, коли сталося ясно, що дух Єгови провадив їх, щоб вони робили такі поправки. Так як признав Браєн Вілсон у журналі New Society (Нове Суспільство) з 26-го січня 1978 р., ст. 183, Свідки Єгови „завжди твердили, що продовжаюче студіювання Біблії доводить до більшого знання, і раніше признавали свої помилки у тлумаченні пророцтв”.
16. (а) Чому треба спростовувати погляди, а особливо коли застановляємося над біблійними пророцтвами? (б) Як слуги Єгови віднеслися до інформації про „останні дні”, і як вони були підтримані у цьому?
16 Можливо частина в якій треба було робити поправку відноситься до біблійних пророцтв. Більшість пророцтв не є подані дуже докладно. Отже, треба мати віру, коли чекаємо, щоб воно сповнилося. (Євр. 11:1) Один приклад цього є біблійні пророцтва, які показують, що теперішня лукава система під Сатаною буде знищена й її заступить „нове небо і нова земля”. (2 Пет. 3:13) Проте, Біблія поміщає досить загальних „ознак” про надходячий кінець, щоб докладно показати, що теперішній час є ті „останні дні”, „час кінця”. (2 Тим. 3:1; Дан. 12:4) Це спонукало Божих слуг посилювати їхню працю, щоб сповнити Ісусові слова: „Ця добра новина Царства буде проповідувана по цілій залюдненій землі, на свідоцтво всім народам; і тоді прийде кінець”. (Мат. 24:14, НС, анг.) У цьому вони були дуже успішні і пережили, як організація, процвітаючи духовно всупереч жорстокому переслідуванню, а також зодягнулися в нову особистість і практикували її в цьому зіпсутому світі. Усе це свідчить фактові, що Єгова справді підтримував їх.— Іс. 54:17.
17. Коли наші передчасні сподіванки не сповнилися, то чи це значить, що Єгова змінив Свої заміри?
17 Проте, на протязі цих „останніх днів”, чи деякі слуги Єгови мали помилкові погляди про кінець цієї системи, або телос (грецьке)? Так. Деякі з цих поглядів стосувалися до того скільки часу ще мине перед тим ніж прийде кінець цієї системи. Маючи велику ревність та ентузіазм, щоб оправдувати ім’я, Слово та наміри Єгови, і бажаючи нової системи, деякі з Його слуг часом розвивали передчасні сподіванки. Це є подібне до погляду, якого учні мали про прихід Божого царства за їхнього часу. (Дії 1:6) Але тому, що сподіванки деколи були передчасні і тому не сповнилися, то чи це значить, що Бог змінив Свій намір? Зовсім ні. „Мій замір відбудеться, і всяке жадання Своє Я вчиню”. (Іс. 46:10) Отже, Єгова має призначений час, щоб виконати Свій намір і заснувати праведну нову систему.
18. Чому це важно триматися того, що „написане”?
18 Це дійсно вселяє у нас потребу уважно застановлятися над усіма біблійними факторами, не ставлячи більший наголос на деякі, а в той час применшувати інші. Так як Ісус Сам так ясно сказав: „А про день той й годину ніхто не знає”. (Мат. 24:36) Ми мусимо завжди сильно триматися наказу апостола Павла: „Не поступайте поза те, що є написане”.— 1 Кор. 4:6, НС, анг.).
19. Хоч наші погляди були спростовані, то як доказ підтверджує близькість кінця цієї системи?
19 Хоч багато Свідків Єгови мусіли поправити свої погляди в цій справі, то чи можемо заперечити факт, що ми живемо в „часі кінця”? Певно, що доказ загрозливого кінця цієї системи щоденно збільшується, як бачимо, як такі інституції, як подружжя, родина, уряд та світська релігія, розпадаються, а також, як злочин та насильство і зневага до Бога збільшуються.— 2 Тим. 3:1—5.
20, 21. Як ті, що продовжають ходити у поступальному світлі Єгови будуть нагороджені?
20 Хоч не знаємо скільки часу ще лишається цим „останнім дням”, то одна річ є певна. Ті, що продовжають ходити у поступальному світлі Єгови, і є готові спростовувати свої погляди, будуть частиною помазаного останка та „великого натовпу”, які „вийдуть з великого горя,” у Божу праведну нову систему. „Бо Агнець, що серед престолу, буде їх [великий натовп] пасти, і водитиме їх до джерел вод життя. І Бог кожну сльозу з очей їхніх зітре”.— 2 Пет. 3:14, 15; Об. 7:9—17.
21 Тому то ті, що покладаються на Єгову за проводом можуть довірливо чекати нової системи в якій „успадкують праведні землю, і повіки будуть жити на ній”. Там, не буде безбожного”. Але на їхньому місці, покірні та ті, яких ще можливо навчити „зарозкошують миром великим”.— Пс. 37:10, 11, 29.
22. Яке довір’я слуги Єгови можуть мати тепер і на майбутність?
22 Отже, так як уже було з сучасною організацією людей Єгови на протязі минулих ста років, ми сьогодні є певні, що далі так буде на протязі цих останніх днів, що „цей Бог — то наш Бог на вічні віки. Він буде провадити нас аж до смерти”. (Пс. 48:15) А тоді, в Його новій системі, ми можемо бути певні, що Єгова далі буде провадити Своїх слуг навіки вічні, і їм не буде треба вмирати, бо „хто волю Божу виконує, той повік пробуває”.— 1 Ів. 2:17.