Вони проповідували від дому до дому

ЩЕ у 1956 р., двоє повночасних вісників Свідків Єгови було призначено проповідувати в Прінстоні, мале містечко в Кентуккі, в якому ще не було Свідків. Це було логічно, щоб найкраще опрацьовувати територію, то вони повинні мешкати саме в Прінстоні. Тому що в них не було автомобіля, то їм було трудно регулярно приїжджати від далекого села в якому вони перебували з деякими Свідками. Як вони знайдуть собі мешкання?

Вони ходили від дому до дому так, як був їхній звичай й проповідували добру новину про Боже царство. Коли вони знаходили осіб, які трохи цікавились, то вони пояснили свою потребу на мешкання, щоб могли краще служити суспільству в їхній роботі біблійної освіти. На нещастя, проте, у нікого не було вільної квартири.

„Уже смеркалось”, розказувала Кейті Вілямс, одна з повночасних проповідниць Царства, на недавній окружній конвенції, „і ми прийшли до останньої хати на одній вулиці”. Сказавши жінці, що вони були студентами Біблії, і коротко розказавши їй про їхню роботу, Кейті з її товаришкою пояснили жінці їхню потребу на мешкання.

Жінка вигукнула до чоловіка: „Тут є дві студентки Біблії, і вони шукають приміщення”.

„Студенти Біблії?” він спитав. „Нехай входять до середини. Нам потрібно цього”. Тих двоє дівчат трохи здивувались таким дружнім привітом. Потім жінка сказала: „Нам потрібно вашої допомоги, щоб заохотити наш збір”.

Вони незабаром довідались, що її чоловік, Френк Ваттлій, приблизно 70 літ віком, був місцевим священиком Баптистської Церкви. „Вони так дружньо привітали нас”, пояснювала Кейті, що ми згодились на їхнє запрошення, щоб перебути з ними”. Пізніше, Френк сказав дівчатам, що дійсно його намір був навернути їх до своєї релігії.

З першого ранку, Кейті з її товаришкою почали свій день дискусією біблійного тексту, і запросили Ваттліїв взяти участь в їхній дискусії. Ці старші люди зараз згодились на це. Одного ранку текст, який вони обговорювали був вибраний з Єзекіїля 18:4, в якому сказано: „Душа, що грішить,— вона помре”.

„Що? ви кажете, що душа вмирає?” запитав Френк. „Зачекайте хвильку, я мушу більше навчитись про це”. Отже, дівчата почали з ним і його дружиною біблійну студію. Ставшись переконаний про біблійне вчення про душу, Френк сказав: „Слухайте, дівчата, я вже не зможу більше навчати збір про безсмертність душі”. Отже, він з його дружиною відступили від Церкви і почали проповідувати від дому до дому разом з Кейті й її партнеркою. Але це не все.

Кілька членів Френкового колишнього збору також почали студіювати Біблію з ними. З часом, зробили розпорядок на зібрання у Ваттлієвому домі, і як гурток збільшувався, вони найняли склеп для свого зібрання. Багато людей, включаючи Ваттліїв, незабаром охрестились. Один Свідок з сусіднього села приїхав провадити зібрання. З часом відкрили новий збір Свідків Єгови.

Коли місце, в якому вони сходились, стало замале, то Френк сказав: „Ми бажаємо подарувати зборові ділянку землі”. З часом на тому місці збудували Зал Царства. Френк Ваттлій був вірним Свідком Єгови до самої смерти, а Кейті Вілямсь у своєму 32-му році піонерування, далі продовжає регулярно проповідувати від дому до дому.