Мир від якого залежить світова єдність

БАЖАННЯ усунути війни є дуже похвальне. Таке досягнення здійснило б велике полегшення. Але чи воно зможе тривати? Недавно Ізраїль і Єгипет втішались поліпшеним спорідненням через їхній договір. Проте, чи ж між ізраїльтянином, а арабом вже немає ненависти? Або, чи в дійсності, вони ,сидять на динаміті’? Подібно цьому, по інших країнах,— як наприклад, в Ірландії, Лівані, і Зімбабве, Родезії,— чи глибоковкорінені расові, релігійні та націоналістичні почуття вже усунені?

Ще одно запитання над яким потрібно подумати, коли розцінюєм мировий розпорядок є таке,— яка є моральна основа на мир? Звичайно, у міжнародних договорах, кожний включений край старається набути стільки користей та поступок скільки може. У багатьох випадках, коли підписують договір або згоду, то це тільки, щоб „мирно співіснувати”, невигідна терпимість один до одного, але без дійсної гармонії. Звичайно, обидві нації, в тому самому часі, збільшують їхню зброю, щоб охороняти себе проти інших країн, або проти одна одної. Крім того, коли дві або більше націй підпишуть якийсь договір, то інші країни ображаються таким тимчасовим союзом, відчуваючи, що ці з’єднуються силою проти них. Вони починають підозрівати і бояться змови або дійсного нападу.

Чого ж бракує в таких мирових зусиллях? Оцього: Не робить різниці, як щиро нації стараються здійснити мир, одначе, коли не звернуться до Біблії, то не будуть знати, яка є Божа воля відносно тих справ, або що Він каже є основа на мир. Не розпізнаючи цього, вони не примиряються з Богом. Отже, не закладають правильної основи. Коли вони не є в гармонії з Сувереном всесвіту, то як їм уникнути, щоб не виступати проти Його волі? Як націям здійснити мир, коли перше вони не будуть мати мир з всесвітнім Сувереном?

БОГ ЗВЕРТАЄТЬСЯ ДО ПРАВИТЕЛІВ

Дехто можливо думає, що жодна людина або нація не може задовольнити Богові — примиритись з Ним. Але це не є правда. Бог щиро приймає яку-небудь людину, що бажає спокійного споріднення з Ним. (Дії 17:26, 27) Він допоможе такій особі навчитись, як примиритись з Ним. Чи ж це не розсудливо навчитись, яка є воля Того, Котрий, Біблія каже, панує над людським царством? — Дан. 4:22.

Бог навіть звертається до народних правителів, кажучи: „А тепер — помудрійте, царі, навчіться ви, судді землі: служіть Господеві [Єгові, НС, анг.] зо страхом, і радійте з тремтінням! Шануйте Сина, щоб Він не розгнівався, і щоб вам не загинути в дорозі”.— Пс. 2:10—12)

З цього Псалма, і з багатьох інших Писань, можемо бачити, щоб нації могли досягнути світовий мир, то перше вони мусять примиритись з Богом. Щоб був мир, то перше потрібно розвити сердечну гармонію та єдність з Творцем, та Сувереном. Він знає чого Його створіння потребують, щоб були задоволені та щасливі. Це стається більш очевидним у нашому часі, коли бачимо, як екологічні справи людини часто обертаються в самодурність або пожадливі помилки, а навіть загрожують вигідностям життя на землі.

Закликом у тому 2-му Псалмі, до царів та суддів землі, дається правителям політичних націй нагоду примиритись з Богом і Його Сином. Але історія показує, що жодна нація не зробила цього, і пророцтво показує, що жодна політична нація ніколи не зробить цього. (Пс. 2:2, 3; Об. 16:13—16) Отже, нації ніколи не примиряться, ні з Богом, ані один з одними. Тому, що вони вибрали такий шлях, „минається і світ, і його пожадливість”.— 1 Ів. 2:17.

ПРИМИРЮЮЧИСЬ З БОГОМ

Бог має силу, незважаючи на те, що нації роблять примусити Свою волю і здійснити мир. Але Він не обіцяє примушеного миру. Декотрі люди бачать, що тільки такий мир подає реалістичну надію. Можливо, що нації, вони думають, озброяться атомною зброєю до такого ступня, що всі будуть боятись починати війну, знаючи, що в такій війні не буде переможця, а тільки спустошення світу. Інші люди гадають, що надто потужний уряд, світовий уряд, або принаймні союз народних урядів здійснить бажаний мир.

Проте, світовий мир, якого Бог Сам здійснить, буде інакшим. Він каже нам, що тільки спокійні люди — ті, що дійсно бажають правдивого миру — будуть втішатись ним. „А покірні вспадкують землю”, каже псалмоспівець, „і зарозкошують миром великим”. (Пс. 37:11) Цю обітницю повторив Ісус Христос в Його Проповіді на Горі. (Мат. 5:5) Він навчив Своїх послідовників молитись. „Отче наш, що єси на небесах! Нехай святиться Ім’я Твоє, нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі”.— Мат. 6:9, 10.

Який уряд буде правити над тим спокійним світом? Цей уряд не буде мати столиці в якомусь земному місті. Його урядове тіло буде на небі. Ісус назвав той уряд „царство небесне”. (Мат. 4:17) Це є уряд Божого Сина, Якого Божий пророк назвав „князь миру”. Про Його правління пророк сказав: „Без кінця буде множитися панування та мир на троні Давида й у царстві його, щоб поставити міцно його й щоб підперти його правосуддям та правдою відтепер і аж навіки”.— Іс. 9:6, 7.

Так як пророцтво Ісаї передсказує мир під небесним правлінням Ісуса Христа, то псалмоспівець Давид порівнює Христове царювання з мирним царюванням царя Соломона, коли Соломон царював над Обіцяною Землею з її Богом-призначеними кордонами. Псалмоспівець описує мир, якого Бог бажає, кажучи: „Він судитиме вбогих народу, помагатиме бідним, і тиснути буде гнобителя! . . . Праведний буде цвісти в його дні, а спокій великий — аж поки світитиме місяць [що значить навіки],— і він запанує від моря до моря, . . . на землі буде збіжжя багато . . . . Благословен Господь [Єгова, НС, анг.] Бог, Бог ізраїлів, єдиний, що чуда вчиняє, і благословенне навіки Ім’я Його слави, і хай Його слава всю землю наповнить”.— Пс. 72:4—19.

Які є кроки, щоб розвити мир з Богом, і тоді мир між людьми? Чи так можна зробити по цілому світі, щоб здійснити світовий мир? Це запитання, що є дуже важливим для нас усіх, є темою наступної статті.

[Ілюстрація на сторінці 5]

Біблія показує, що світовий мир мусить бути заснований на мирові з Богом