Коли злиденних турбот уже не буде

ТУРБОТА визначається, як „болюче або кмітливе неприємне душевне почуття, звичайно із-за надходячого, або припускаючого зла”. Отже, незвичайно стурбована людина переживає душевне страждання. А хто хоче страждати?

ЗУСИЛЛЯ У БОРОТЬБІ З ТУРБОТАМИ

Надіючись побороти життєві турботи, багато звертаються до вживання успокоюючих наркотиків (ліків). Наприклад, під час одного з недавніх років, тільки у самих Сполучених Штатах, було зарекордовано 57 мільйонів лікарських приписів тільки одного типу наркотиків — заспокоюючий середник. Одначе, тут потрібно розглянути небезпеки. Гарріет Ван Горн, пишучи в New York Post із 26-го квітня, 1978-го р., заявила: „Приблизно 30 мільйонів жінок заживають наркотики, [National Institute of Drug Abuse] повідомляє, а 16 мільйонів заживають заспокійливі засоби. Минулого року 200.000 американців зареєструвались в програму про шкідливість наркотиків і вони всі заживали ці наркотики по припису”. В дійсності, тоді, турботи зростають із зусиллям побороти їх.

Інші знову звертаються до того, щоб нагромадити гроші, шукаючи звільнитись від турбування. Недавно, в Торонті електронічний технік, спокушений оголошенням, щоб продати свій дім й обернути всю суму ($50.000, канадійських) в лотерейські квитки. Він виграв тільки $1.500 і два квитки для подорожування, які стали недійсні вдень, коли він їх отримав. Очевидно, надія, щоб нагромадити гроші може спричинити турботу, аніж усунути її.

У багатьох турбота про майбутність обтяжує їхні думки. Одна річ, стало-існуюча небезпека існує, що сильно озброєні нації остаточно вживатимуть їхню смертельну зброю, із згубними наслідками для людства. Журнал To the Point International сказав у редакторській статті: „Більшість західних військових спостерігачів легковажать собі, що вирішальна гра між Сходом, а Заходом є неминуча . . . Було обчислено точно в деталях, які наслідки мав би мати нуклєарний атак Совєтського Союзу на головні міста Сполучених Штатів. . . . Теоретики приходять до висновку з жахливим числом, приблизно 70 мільйонів мертвих від одного спустошуючого атаку”. Такі слова з певністю не допомагають зменшити турботу щодо майбутности.

І так воно йде. Турботи намножуються, наполягають та крім того, без сумніву, кожна особа має ще зокрема свої особисті причини на страждання. Чи життя мало бути таке?

ЧИ ТУРБОТИ Є ЧАСТИНОЮ БОЖОГО НАМІРУ?

Ні! Від самого початку це не був намір Бога Єгови, щоб людство було обтяжене турботами. Наші перші батьки, Адам і Єва не мали трудностей здобути собі необхідні потреби життя. Таж людський перший дім був рай, який був наповнений їжею! Єгова зростив із землі кожне дерево, принадне на вигляд і на їжу смачне”. І рай міг розширитися по всій землі і людина могла б передати своїм нащадкам досконалість з можливістю на вічне життя в безпеці й достатку. Та через непослух до Бога, ця перша пара втратила вічне життя й все те, що було ним запевнене — 1 Мойс. 2:9, 16, 17; 3:1—7, 17—24.

Не зважаючи на людський гріх і його недосконалість, проте, Бог зробив розпорядок для людства. Якщо б тільки люди старинного Ізраїля були вірні Йому, то Єгова обіцяв поблагословити їх так щедро, що засів мав збігатись і покриватись з жнивами через великий врожай. (3 Мойс. 26:3—5; порівняйте Амоса 9:13.) Також апостол Павло міг заявити мешканцям Лістри: „Господь . . . не зоставив Себе Він без свідчення, добро чинячи: подавав нам із неба дощі та врожайні часи, та наповнював їжею й радощами серця наші”. (Дії 14:15—17) Із цієї причини Бог установив циклі в погоді, щоб запевнити постійні запаси доброго харчу. (Еккл. 1:6, 7) Під таким обставинами, не було б турбот про життєві потреби.

Крім того, що Він достатньо постачає Своїм слугам їхні потреби, Єгова є Той, що „правосуддя вчиняє покривдженим”. (Пс. 146:7) Бог ніколи не мав наміру, щоб ,запанувала людина над людиною на лихо для неї’. (Еккл. 8:9) Отже, якщо б Божа воля чинилась на землі так, як на небі, чи була б причина на злиденні турботи про життєві потреби, або безпеку й добробут для тих, які люблять Бога? (Мат. 6:9, 10) Справді, що ні! Це не був намір Єгови, щоб людство обтяжували турботи.

ПРИЧИНА Й РОЗВ’ЯЗКА ДЛЯ ГОРЯ СВІТУ

Бог Єгова не є Джерелом людських караючих турбот. Навпаки, вони є наслідком непослуху наших батьків, Адама і Єви. Не корячись Богу, вони втратили первісний близький зв’язок з Ним, як також їхній спокій. Грішний Адам міг передати своїм нащадкам тільки гріх й недосконалість з усіма їхніми турботами, які псують людське життя. (Рим. 5:12) Та в тіні того всього була духова істота, Сатана Диявол. Цей „первісний змій” втягнув людину в гріх в першу чергу.— 1 Мойс. 3:14, 15; Об. 12:9.

Християнський апостол Іван написав про час, коли Михаїл або Ісус Христос, й його ангел скинуть Сатану з його демонами-ангелами з неба. (Об. 12:7—9) Тоді апостол почув сильний голос в небі, що казав: „Через це звеселися ти, небо, та ті, хто на нім пробуває! Горе землі та морю, до вас бо Диявол зійшов, маючи лютість велику, знаючи, що короткий час має!”— Об. 12:12.

Так, тут в дійсності є причина для турботи й горя світу. Але, чи на це є вихід? Так, звичайно, що є! Ми маємо запевнення в Писаннях: „А Бог миру потопче незабаром Сатану під ваші ноги. Благодать Господа нашого Ісуса Христа нехай буде з вами!”— Рим. 16:20.

КОЛИ ЗЛИДЕННІ ТУРБОТИ ЗНИКНУТЬ

Отже, Бог Єгова є вповні спроможний закінчити злиденні турботи, й це з певністю Він зробить. Дев’ятнадцять століть тому, апостол Петро заохочував співхристиян пам’ятати той „день Єгови”. Ми, також, маємо потребу вірити у сповнення апостольських слів, як слідує: „Але за Його обітницею ми дожидаємо неба нового й нової землі, що правда в них пробуває”. Дійсно, ми повинні поводитись свідомо того, що „день Єгови” є близько, „під дверима”, й бути приготовані до нього, бо це буде означати усунення теперішнього фальшивого устрою. А те, що замістить його буде надзвичайний новий устрій, якого сам Бог обіцяв.— 2 Пет. 3:10—13; Мат. 24:33, 34; Луки 21:34—36.

Цей новий устрій усуне усяке лихо, горе й злиденні турботи. Яке благословенство тоді буде пливти для покірного, слухняного людства, при помочі Божого Царства, під правлінням Царя Ісуса Христа Месії.

Коли Ісус був на землі, як чоловік, двічі Він помножив хліб і рибу, щоб годувати тисячі. І там ще остались рештки. (Марка 6:37—44; 8:1—9) Отже, тоді не буде вже турбот за харчем і напитком під правлінням Царства.

А що до одягу? Також, нема чого турбуватись в тому випадку. Чи ж Ісус не сказав до Своїх учнів: „А про одяг чого ви клопочетесь? Погляньте на польові лілеї, як зростають вони,— не працюють, ані не прядуть. А Я вам кажу, що й сам Соломон у всій славі своїй не вдягався отак, як одна з них. І коли польову ту траву, що сьогодні ось є, а взавтра до печі вкидається, Бог отак зодягає,— скільки ж краще зодягне Він вас, маловірні?” (Мат. 6:28—30) Відповідь на те є ясна. Бог може це вчинити й Він вчинить під новим порядком, якого Він обіцяв.

Чи тоді буде проблемою постачати притулок? Ні, не для Бога Єгови, Який Сам приготовив рай, як дім для наших перших батьків. Він з певністю може постачити відповідне житло для тих, які покладають свою надію на Нього. Мешканці землі під новим устроєм напевно будуть тішитись тим, що колись було передсказано для Божих людей: „І доми побудують, і мешкати будуть . . . Не будуть вони будувати, щоб інший сидів”. (Іс. 65:21, 22) Не буде причин на турбування щодо житла, коли Божа воля буде по всьому світі.

А що до хиткого здоров’я, що стало великою турботою для багатьох. Таж, Боже Слово запевняє нас, що Єгова є спроможний усунути недуги. (5 Мойс. 7:15) Згідно з одним Писанням Євангелії, Божий Син, Ісус Христос, і „недужих усіх уздоровив, щоб справдилося, що сказав був Ісая пророк, промовляючи: „Він узяв наші немочі, і недуги поніс”. (Мат. 8:16, 17; порівняйте Іс. 53:4.) Отже, немає тут причини на турботу про те, що не будуть усунені хвороби під володінням Царства.

Але не тільки, що Христос виконував багато уздоровлень; Він міг розвіяти тугу у зв’язку із смертю. Як? Через воскресення осіб до життя. Наприклад, подумайте про такий досвід, як звільнення смутку й турбування після того, як Він воскресив сина вдови із Наїну. (Луки 7:11—17) І що за радість існувала тоді, коли Ісус воскресив Свого приятеля Лазаря з Віфанії! (Ів. 11:1, 30—44) Коли на землі, Христос дав запевнення, що всі, ,хто в гробах,— Його голос почують і повиходять’. (Ів. 5:28, 29) І певно, що та обітниця має запевнене сповнення, тому що Христос міг воскресити мертвих під час свого перебування на землі.— Дії 24:15.

„День Єгови” приведе до кінця всі великі турботи й зло. Що за благослоненство це буде! Яке чудове буде життя, коли не буде вже турбот за поживою, одежею й житлом, коли хвороби будуть заміщені сяючим здоров’ям й коли буде воскресіння замість походу людського до смерти! Справді, це буде радісно жити, коли злиденних турбот уже більше не буде.