Що дає правдивий душевний спокій?
ДУШЕВНИЙ спокій. Хто може знайти його в сьогоднішньому неспокійному світі? Терористи часто піддають життя співгромадян небезпеці. Біженці втікають від одної країни до іншої. Країни є багаті на ядерну зброю, яка висить, як можлива смерть-завдаюча варта над усім людством. Знецінення скоро роз’їдає нагромаджені гроші, і часто довічні заощадження. Додайте до цього численні особисті „боротьби” з здоров’ям, смутком, через смерть любого — і численності напруг, які трапляються всім людям — і справді, що правдивий душевний спокій стається рідкісна річ у сьогоднішньому суспільстві.
Але де багато людей шукають безпеки й надійного душевного спокою? Часто у посіданню грошей й багато матеріальних речей. Однак, чи це дає правдивий душевний спокій?
Може здаватись, що дає. Але, тихо — майже непомітно — цінність матеріальних речей зменшується з переходом років. Наприклад, заможний чоловік може мати багато коштовного одягу. Але яке безглуздя це є ставити забагато важливости на своє вбрання! Чотири-крильчаста комашка — а головно в стадії пуголовка — може зруйнувати коштовне вбрання. Так, міль може бути загрозою, і принаймні до якоїсь міри, може відібрати людині її почуття безпеки й уявного душевного спокою. Треба сказати, коли б і уникнути руйнування міллю, то вбрання таки зношується або злодій може вкрасти його.
„НЕСХИБНИЙ СКАРБ”
Божий пророк Ісая показав, що останній наслідок для його норовливих противників буде в порівнянні до вбрання поточене міллю. Але у тому самому розумінні Ісая звертає увагу на правдиве джерело безпеки та душевного спокою, кажучи: „Отож, Господь Бог [Єгова, НС, анг.] допоможе мені,— хто ж отой, що признає Мене винуватим [лукавим, НС, анг. ]? Вони всі розпадуться, немов та одежа,— їх міль пожере”. (Іс. 50:7—9) Справді, тоді, як матеріальні речі мають тільки скороминущу вартість, то близьке особисте споріднення з Богом підтримує. Воно дає правдивий душевний спокій.
Ісус Христос взяв справи крок дальше, коли Він сказав: „Не лякайся, черідко мала, бо сподобалося Отцю вашому дати вам Царство. Продавайте достатки свої та милостиню подавайте. Робіть калитки собі не старіючі,— невичерпний той скарб у небі, куди не закрадається злодій, і міль де не точить. Бо де скарб ваш, там буде й серце ваше”. (Луки 12:32—34) Тут Ісус промовляв до Своїх помазаних послідовників, котрі стануться співспадкоємцями з Ним у небесному Царстві. (Рим. 8:12—17) Але, основний принцип стосується до всіх християн. Духовні речі мають перевищуючу цінність.
ВИСОКОЦІННА „БЛИЗЬКІСТЬ З ЄГОВОЮ”
Однак, дорогоцінніше за всі інші речі є особисте споріднення з Всевишнім Богом. Відносно цього „скарбу”, псалмописьменник Давид сказав: „Приязнь Господня [Єгови, НС, анг.] до тих, хто боїться Його”. (Пс. 25:14) І як гарно товаришувати з людьми, котрі втішаються близьким особистим спорідненням з Богом, як Його народ! На другій оказії, Давид шасливо сказав: „Я буду Тебе прославляти на зборах великих, буду Тебе вихваляти в численнім народі”.— Пс. 35:18.
Хоч це є дуже важливим бути з Божими людьми, то проте, наша служба не може бути тільки якась формальність або заведений порядок якщо має мати божественне схвалення. По суті, людина можливо не буде мати правдивого душевного спокою, якщо бере участь у християнських діяльностях без правильної підстави. Одна молода жінка, перш ніж присвятила своє життя Богові, дуже любила товаришувати з Свідками Єгови. Але вона признається:
„. . . Мені сподобались люди цієї нової релігії. Вони були щасливі, дружні люди, які набирали втіху від дотримування високих біблійних моральних принципів Я любила бути з ними. Я ходила на їхні зібрання, навіть від дому до дому, щоб говорити людям про Біблію.
„Тоді одного дня серйозний сумнів спав мені на думку. Чи ж релігія повинна бути споріднення з іншими людьми або краще споріднення з Богом? Я бачила, що я ставалась дієва, як Свідок Єгови через те, що дуже сподобала собі людей, а також хотіла задовольнити свою тещу (Свідок), а не тому що любила Бога. Я ходила від дому до дому з Біблією, але не знала чому я робила це. Я залишила те, що робила”.
З переходом місяців, ця молода жінка почала оцінювати „що це значить мати особисте споріднення з Богом Єговою”. Також, вона одержувала біблійну допомогу від одної християнської жінки й відчула любу турботу місцевого збору Свідків Єгови. Які ж були наслідки цього? Вона „знайшла живу надію в [її] особистому спорідненню з Єговою”. Ця молода жінка охрестилась на символ свого присвячення Богові й почала служити Єгові щасливо з Його людьми.
Душевним спокоєм і дійсним відчуттям безпеки втішаються ті, котрі мають близьке споріднення з Єговою. І не зважаючи на різноманітні життєві турботи, вони, разом з їхніми співвіруючими, „Служать Єгові з радістю”. (Пс. 100:2, НС, анг.) Давайте, дослідім цю справу дальше й навчімся чому справжні християни втішаються правдивим спокоєм духа й серця в цьому неспокійному світі.
[Вставка на сторінці 12]
„Мир великий для тих, хто кохає Закона Твого,— і не мають вони спотикання. На спасіння Твоє я надіюся, Господи [Єгово, НС, анг.], і Твої заповіді виконую”. Пс. 119:165, 166.