Чому люблячий Бог буде мститись?

„Бог є любов”.— 1 Ів. 4:8.

1. Що допоможе нам безсумнівно зрозуміти позірну суперечність у нашій темі?

ПОМСТА? Від люблячого Бога? Як це може бути? Чи ж думка, що люблячий Бог буде робити щось мстиве не є суперечністю? Це може здаватись бути так. Але, давайте ми розглянемо і обдумаємо люблячі характерні риси, яких Творець виявляє, і тоді ми краще зрозуміємо, як це стосується до Його помсти.

2. Як ми можемо казати, що Божа любов є найвищого ступеня, і які є декотрі з Його люблячих постачань, за які ми повинні бути вдячні? (Псалом 136:1—6)

² Коли говоримо про Божу любов, то можемо казати, що вона є найвищого ступеня. І Він виявив нам Свою любов у безліч способів. Подумайте, наприклад, про землю на якій ми живемо. Біблія каже, що земля є ,Божий дар’ людям. (Псалом 115:16, Нова Укр. Біб.) Який же чудовий подарунок це є! Подумайте, як люблячо Бог приготовив цю земну кулю для нас. Бог вмістив її в небесах для того, щоб вона діставала точно правильну кількість теплоти й світла від сонця, і вдягнув її гарним килимом рослинності, разом з різноманітністю гарнокольорових квітів. Також, з Своєї любові, Бог наповнив нашу землю великою кількістю тваринного, пташиного та рибного життя, постачивши надмір збіжжя та інших харчів.— Псалом 104:1, 13—15, Нова Укр. Біб.

3. Як Бог показував любов, коли творив нас людей?

³ Проте, Бог показав нам Свою любов, не тільки речами, яких створив для нас; вона також виражається в спосіб, яким Він створив нас. Він створив нас у такий спосіб, щоб ми втішалися Його створінням. Як гарно псалмописьменник висловив це, кажучи: „Господи [Єгово, НС, анг.] . . . прославляю Тебе, що я дивно утворений!” (Псалом 139:1, 14, Нова Укр. Біб.) З Його великодушності та любові, Бог дав нам очі, щоб ми милувалися красою світу. Він дав нам вуха, щоб ми могли втішатись такими різними звуками, як музика та людський голос. Він дав нам ніс, яким ми можемо нюхати приємний запах харчів та пахощі квітів. І щоб завершити все те, ми маємо мозок, котрий розсуджує, пам’ятає і координує вчинки тіла. Справді, ми мусимо чудуватись Божим багатим обдарованням наших тіл. Справді, „Бог є любов”.— 1 Івана 4:8.

Божа любов на порятунок

4. Як Бог показав Свою любов у Едемському саду?

⁴ Коли Бог створив першу людину, Адама, то Він поселив його в гарний Едемський рай. Яке задоволення Адам десь знаходив у достачі Божого люблячого постачання для нього. Пізніше, Бог створив Єву й привів її до Адама. Як чарівно для Єви було, в першому дні її життя, з’єднатись з своїм чоловіком та головою, котрий мав любити й керувати нею! Разом вони могли чекати з великим сподіванням виконувати Божу волю, щоб прикрашати й залюднювати землю, а також люблячо панувати над тваринним творенням. Яку ж чудову майбутність Бог поставив перед ними!

5. (а) Як наші перші предки стались негідні Божої любові? (б) Однак, як Божа любов поширилась до їхніх нащадків?

⁵ Проте, на жаль, та майбутність не сповнилась, принаймні не для них. Бунтівне духовне створіння, самолюбно відступило від Божої любові, і зробило себе Сатаною Дияволом. Цей Диявол намовив Єву, і через неї, Адама, щоб вони ,робили по своєму’. Таким чином, вони вибрали самолюбний шлях, незалежний від їхнього Творця. Зробивши це, вони доказались бути цілком негідні Творцевої любові. Отже, Бог правильно засудив тих навмисних грішників на смерть. Однак, з Його любі до людства, Він дозволив їм лишитися живими, аж поки вони не будуть мати дітей, інакше ми сьогодні не були б живими. Крім того, не зважаючи на те, що людство вспадкувало гріх та смерть від наших перших батьків, то люблячий Бог таки дав основу на надію.— 1 Мойсеєва 3:16—23; Римлян 8:20, 21.

6. Яке проголошення в Едемі показало Божу любов, і як?

⁶ В який спосіб? Зразу ж, саме під час бунту, Бог повідомив, що постачить ,Насіння’, тобто, нащадка. Він пошле Цього з Його власної вірної небесної організації, щоб Він розв’язав усю ту шкоду, яку спричинили Диявол, Адам та Єва. Проте, там в Едемі, люблячий Бог також сказав, що Він помститься над Сатаною та всіма іншими, котрі зроблять себе частиною нащадків Сатани, відвертаючись від Божої любові.— 1 Мойсеєва 3:15; Об’явлення 12:9.

БОГ ЛЮБОВІ ТА ПОМСТИ

7. У гармонії з 5 Мойсеєва 32:43, то з якої причини ми можемо радіти?

⁷ Отже, Бог любові проголосив Себе бути Богом помсти. Але, Його помста над Своїми ворогами буде справедлива. Чому? Тому що це приготовить дорогу для всіх любимців Бога тішитись і радіти. Певно, ми тепер можемо радіти через те, що Бог приготовить дорогу для нас втішатись Його постачанням вічного життя. Зауважте, що Бог надхнув Мойсея промовити: „Радійте, погани, з народом Його, бо Він відімститься за кров Своїх усіх рабів, і пімсту поверне Своїм ворогам”.— 5 Мойсеєва 32:43.

8, 9. (а) З Своєї любові, які дві речі Бог має намір вчинити? (б) На вираз Своєї любові, який чудовий дар Бог постачив?

⁸ Так, наш люблячий Бог має намір оправдати правильність Свого правління, і спасти тих, котрі люблять Його від їхніх ворогів. Так, Він навіть визволить нас від великого ворога, смерті, яку ми вспадкували від наших перших батьків. (Римлян 5:12) Але, як Бог робить це? Біблія каже нам, що Він робить це за допомогою подарунка Свого Сина: „Бог є любов! Любов Божа до нас з’явилася тим, що Бог Сина Свого Однородженого послав у світ, щоб ми через Нього жили. Не в тому любов, що ми полюбили Бога, а що Він полюбив нас, і послав Свого Сина вблаганням за наші гріхи”.— 1 Івана 4:8—10; 1 Коринтян 15:25, 26.

⁹ Отже, Бог постачив Свого Сина, Ісуса Христа, щоб звільнити нас від смерті, котра приходить нам через гріх успадкований від Адама. Так, як Біблія каже в Першого Тимофія 2:6, Христос „дав Самого Себе на викуп за всіх” тих, котрі будуть виявляти віру в Нього. Отже, Ісус міг сказати про Своїх вівце-подібних послідовників: „Я прийшов, щоб ви мали життя, і подостатком, щоб мали”, так, вічне життя.— Івана 10:10.

10. (а) Чому ,Бог любові’ також є Богом „помсти”? (б) Чому це є таке важливе, щоб ми сьогодні знали й корились Богові?

¹⁰ Однак, повторно, Біблія каже нам, що ,Бог любові’ також є ,Богом помсти’. Чому? Тому що Божа любов не може назавжди терпіти лукавство. (Наума 1:2; 5 Мойсеєва 32:35, 41) Тому апостол Павло пише, „коли з’явиться з неба Господь Ісус з анголами сили Своєї,—,в огні полум’яному, що даватиме помсту на тих, хто Бога не знає, і не слухає’ Євангелії Господа нашого Ісуса”. (2 Солунян 1:6—9) Отже, яке важливе це є тоді, щоб ми знали Бога! У цьому замішаному світі в якому є так багато різних релігій, то яке важливе це є, так як Біблія каже, ,шукати правдивого Бога, і дійсно знайти Його — Дії 17:27.

ЗРІВНОВАЖУЮЧИ ПОМСТУ З ЛЮБОВ’Ю

11, 12. (а) Який стан розвився на початку людської історії, вимагаючи якого вчинку від Бога? (б) Як Божу помсту там зрівноважено з Його любов’ю?

¹¹ Проте, давайте ми вернемось до початків людської історії. Це допоможе нам краще зрозуміти споріднення між Божою любов’ю, а Його помстою. Люблячо, Бог дозволив Адамовим нащадкам множитись. Але примхливі люди не відповідали на ту любов. Отже, після, коло 500 років, Єгова послав Свого пророка Еноха, щоб проголосити божественний суд на лукавих людей через їхні безбожні вчинки та наклеп, якого вони говорили на Бога. (Юди 14, 15) Пройшла ще одна тисяча років, і той стародавній світ досягнув найвищої точки неморальності та насильства. Отже, Боже Слово каже, „зіпсулась земля перед Божим лицем, і наповнилась земля насильством. І бачив Бог землю,— і ось зіпсулась вона”.— 1 Мойсеєва 6:11, 12.

¹² Що ж Бог тепер буде робити? Чи Він мав мститись? Так! Але й в цьому, Його риса любові вийшла на верх. Чому ми кажемо це? У тому часі, на землі одна родина була присвячена виконувати Божу волю. Це була Ноєва родина, чоловік, якого Біблія називає „проповідником праведности”. Люблячо, Єгова наказав Ноєві збудувати ковчег, „щоб дім свій спасти”. Потім прийшов глобальний потоп, який знищив усіх Ноєвих лукавих сусідів. (2 Петра 2:5; Євреїв 11:7) Вся земля була вичищена з руїнницького насильства й неморальності, щоб знову сталась відповідним місцем для розмноження родин людства.— 1 Мойсеєва 6:9, 22; 7:21—23; 8:15—17.

13. Чи судження Содому та Гоморри Єговою було нелюбовним вчинком, і чому ви так відповідаєте?

¹³ Проте, грішні нахили, успадковані від Адама залишились, і незабаром безбожні люди знову почали виявляти погані риси. (Псалом 51:7, Нова Укр. Біб.) Візьміть, наприклад, людей Содому та Гоморри, котрі мешкали в околиці, яка колись була, „як Господній [Єгови, НС, анг.] садок”. Біблія каже нам, що „люди содомські були дуже злі та грішні перед Господом [Єговою, НС, анг.)”. Вони були мужолозниками, і шалено старались задовольняти їхню похіть. (1 Мойсеєва 13:10, 13; 19:4—11) Люблячий Бог, Єгова, вирішив знищити ті міста. Таким чином, праведний Авраам і його племінник Лот вже більше не будуть мусіли терпіти таким огидним сусідам. Так, як Перша Книга Мойсеєва 18:25, НС (анг.) каже: „Суддя всієї землі”, Єгова, ,вчинив те, що було правильно’. Він визволив Лота та його дві дочки, але посипав вогняне знищення на Содом та Гоморру, дегазуючи цілу ту околицю.— Луки 17:29; Юди 7.

14, 15. (а) Які невинні були ханаанці? (б) Чи Бог правильно поводився, коли помстився над ними?

¹⁴ Роки пізніше, Єгова знову вчинив ,те що було правильно’ Своїм людям, Ізраїлеві. Як? Зробивши розпорядок, щоб вигнати ханаанців з Обіцяної Землі. (5 Мойсеєва 18:9—12) ,Але чи ж це не було несправедливим для тих невинних ханаанців?’ хтось може питати. Невинних ханаанців? Ні в якому разі вони не були невинні! Ті ханаанці стались огидою через те, що практикували кровозмішення, статевий бруд, перелюб, жертвування дітей, мужолозство й статеві зносини з тваринами. Наприклад, у поклонінні їхнім фальшивим богам, вони жертвували своїх дітей, кидаючи їх живцем у вогонь. Також, у них були жіночі й чоловічі храмові розпусниці.a Отже, Єгова дав ці інструкції Своїм людям: „Не занечищуйтеся тим усім, бо всім тим занечищені ті люди, яких Я виганяю перед вами. І стала нечиста та земля, і Я полічив на ній її гріх,— і та земля виригнула мешканців своїх”.— 3 Мойсеєва 18:1—25.

¹⁵ Знову, через Його любов до Своїх власних людей, Єгова наказав Ізраїлеві повиганяти тих злочинців. Їхній брудний спосіб життя наражав Божих людей на небезпеку. Це було так, як Біблія каже, „гидота для Єгови”. Отже, правильно, Божа помста запалала проти них.— Псалом 106:34—40; 5 Мойсеєва 18:12.

16. Як Бог виражав Ізраїлеві Свою любов і терпеливість?

¹⁶ З другого боку, як Бог поводився з Ізраїлем? Єгова дуже ніжно ставився до нього. Мойсей описав це цими гарними словами в 5 Мойсеєва 32:11, 12: „Як гніздо своє будить орел, як ширяє він понад своїми малятами, крила свої простягає, бере їх, та носить їх він на рамені крилатім своїм,— так Господь [Єгова, НС, анг.] Сам провадив його, а бога чужого при нім не було”. Але на жаль! З часом, чужі боги вторгались в Ізраїлеве поклоніння. Таким чином, Бог, Котрий сказав, що відплатиться помстою Своїм ворогам, був примушений помститись над Його власним народом. Але, який терпеливий Єгова був з Ізраїлем! Так, протягом 900 років Він терпів їхній мінливості! На протязі всього того часу, Єгова був дуже милосердний до них. „Не прагнув”, сказав Бог Єгова, „смерти несправедливого, а тільки, щоб вернути несправедливого з дороги його, і буде він жити! Наверніться, наверніться з ваших злих доріг, і нащо вам умирати, доме Ізраїлів?”— Єзекіїля 33:11.

17. (а) Яку пересторогу Бог дав Ізраїлеві? (б) Як Божа помста над Ізраїлем була пом’якшена Його любов’ю?

¹⁷ Знов і знов, Бог перестерігав Своїх людей про наслідки їхнього ідолослуження, про їхню неморальність, і про їхнє проливання невинної крові. Але, нарешті, Єгова був примушений помститись над Ізраїлем дозволяючи цареві Навуходоносорові з Вавилону знищити Єрусалим і їхній храм. Переживши були забрані до Вавилону. Проте, після 70 років Бог спричинив перекинення Вавилону, щоб оцінюючий останок ізраїльтян міг вернутись до їхньої власної домівки й там відновити чисте поклоніння.— 2 Царів 24:3, 4; 2 Хроніки 36:12—21; Ездри 1:1—3; Євреїв 12:6.

ІСУС ГОВОРИТЬ ПРО ЛЮБОВ ТА ПОМСТУ

18. Що Ісус говорив про (а) Божу любов, і (б) Його помсту?

¹⁸ Що Ісус Христос мав казати в цій справі про Божу любов та помсту? Одна річ, Він говорив тепло про любов Свого Отця, кажучи: „Так бо Бог полюбив світ [людство], що дав Сина Свого Однородженого, щоб кожен, хто вірує в Нього, не згинув, але мав життя вічне”. (Івана 3:16) Але, чи Він стримувався, щоб не говорити про Божу помсту? Таж, ні! Бо Біблія каже, що Ісус, так, як Його Отець ,любив праведність, а беззаконня ненавидів’. Ісус особливо ненавидів беззаконня й крововинність релігійних провідників. (Євреїв 1:9; Псалом 11:5, 7, Нова Укр. Біб.) Він завжди говорив прямо до єврейського священства за Свого часу або про них. Три рази в Проповіді на Горі, Він назвав їх „лицемірами”. (Матвія 6:2, 5, 16) Він сказав тим релігійним провідникам: „Ваш батько — Диявол”, і таким чином з’єднував їх з ,насінням змієвим’. (Івана 8:44; 1 Мойсеєва 3:15) Потім, тільки три дні перед тим, як Його було вбито, Ісус публічно обвинувачував тих релігійних провідників, кажучи: „О змії, о роде гадючий,— як ви втечете від засуду до геєнни?”— Матвія 23:13—33.

19. (а) Чому Ісусове відношення й Його перестерігаюча вість були дуже люблячі? (б) Але, як Єгова поводився правильно?

¹⁹ Чи ж це значить, що Ісус не був люблячим? Зовсім ні, бо не дивлячись на те, що Ісус знав, що ті євреї мали збільшити їхню вину у кровопролитті, коли вб’ють Його, однак Він продовжав у 23-му розділі Матвія: „Єрусалиме, Єрусалиме, що вбиваєш пророків та каменуєш посланих до тебе! Скільки разів Я хотів зібрати діти твої, як та квочка збирає під крила курчаток своїх,— та ви не захотіли! Ось ваш дім залишається порожній для вас!” (Матвія 23:37, 38; Дії 3:13—15) Тридцять сім років пізніше римські війська розграбували Єрусалим і знищили його храм. У цьому нещасті вмерло 1.100.000 бунтівничого народу! Тоді, в той час, Ісусові пророчі слова в повній силі стались ясними. Правильно, Єгова помстився!

20. У зв’язку з любов’ю та помстою, які цікаві риси знаходяться в Ісаї 61:1, 2?

²⁰ Століття раніше, Ісая, один з пророків, котрий так як заявляють, був забитий в стародавньому Єрусалимі промовив ці слова: „Дух Господа [Єгови, НС, анг.) Бога на мені, бо Господь [Єгова, НС, анг.] помазав Мене благовістити смирним, . . . щоб проголосити рік уподобання Господу [Єгові, НС, анг.] та день помсти для нашого Бога, щоб потішити всіх, хто в жалобі”.— Ісаї 61:1, 2.

21. (а) Яка могла бути Ісусова причина на те, що Він цитував Ісаї 61:1, 2 тільки частково? (б) Які запитання виникають, втягаючи Ісаї 2:2—5?

²¹ Спочатку Його земної служби, Ісус частково прочитав це пророцтво й пристосував його до Себе, як Головний Помазанець Єгови. (Луки 4:18—21) Проте, коли Ісус цитував ті слова Ісаї, то нічого не згадував про день Божої помсти. А чому ні? Очевидно тому, що головний наголос на проголошення дня Божої помсти прийде „на кінці днів”, так як каже 2-ий розділ Ісаї. Чи ми вже тепер живемо в тому часі?

[Примітки]

[Рамка на сторінці 3]

ЯКІ то численні діла Твої, Господи [Єгово, НС, анг],— Ти мудро вчинив їх усіх, Твого творива повна земля. . . . Благослови, душе моя, Господа [Єгову, НС, анг.]! Алілуя (хваліть Єгову) !”— Псалом 104:24, 35.

[Рамка на сторінці 4]

НАЙБІЛЬШИЙ ДАР БОЖОЇ ЛЮБОВИ

З глибини Своєї любови до страждаючого людства, Бог був охочий пожертвувати Своє найдорогоцінніше посідання, те, що мав, Його Найближчого Товариша, Його „майстра-працівника” з Ним у творенню, „того, що був веселощами день-у-день”. Він був готовий послати Свого однородженого небесного Сина на землю, щоб Він зносив усі докори, зневаги та жорстокості, яких Диявол, з його обдуреними, будуть осипати Його. Під час випробовування, то Син докаже, що, як досконалий чоловік, Він міг підтримувати Божий суверенітет під найсуворішим випробовуванням, навіть до самої смерти. Крім того, таким чином Він, „душу Свою дав на викуп” заради багатьох з-поміж грішного людства, котрі будуть практикувати віру в Нього. (Приказок 8:30, НС, анг.; Матвія 20:28) Отже, Ісус міг сказати відносно Своїх вівце-подібних послідовників, з „малої отари”, а також Його „інших овець”: „Я життя вічне даю їм, і вони не загинуть повік”. Більшість одержать те життя через воскресення з мертвих. (Луки 12:32; Івана 10:16, 28; 5:28, 29) Яка незаслужена ласка це є, так як її виражено безпорадному людству! Коли б ми відкидали це любляче постачання, то справді заслужили б гнів Божої помсти!

[Рамка на сторінці 5]

НАШЕ ЖИТТЯ ЗАЛЕЖИТЬ ВІД НЬОГО!

Більшість людей народжуються в якійсь релігії. Але, чи це значить що вони поклоняються правдивому Богові? Чи ж релігія багатьох людей не є випадком народження? Але наше саме життя залежить від того, чи ми будемо ,знати Бога й слухатись доброї новини про Господа Ісуса’, якого Він послав на землю, щоб відкупити нас від гріху й смерти. (2 Солунян 1:8; Марка 10:45) Очевидно, світ не „знає Бога”. Біблія відверто каже, що „один Бог і Отець усіх”. (Ефесян 4:6) Однак, людство є поділене і поклоняється різноманітним релігійним богам. Є Будди, родові боги Шинтоізму та Конфуціанізму, Аллах, бог мусульман, також Брама, Вішна і Сіва — індуська трійця — і трійця так званого Християнства, складаючись з Отця, Сина й „Святого Духа”. Багато осіб навіть вклоняються таким видатним особам, мертвим чи живим, як „рак” зіркам, спортсменам і революційним провідникам.

[Рамка на сторінці 6]

АРХІОЛОГІЧНІ ВІДКРИТТЯ В ХАНААНІ:

„Ханаанці поклонялись, у неморальній поблажливості, як релігійний обряд, в присутності їхніх богів; а потім, вбивали їхніх первороджених дітей для жертви цим самим богам. Здається, що до великої міри, земля Ханаан сталась, неначе Содом та Гоморра, у державному масштабі . . . Чи ж цивілізація такого огидного бруду та брутальности мала якесь право довше існувати? . . . Архіологи, котрі розкопують руїни ханаанських міст, дивуються, що Бог ще раніше не знищив їх”.— „Halley’s Bible Handbook”.— Г. Г. Гейлі, сторінка 161.

[Рамка на сторінці 7]

МИЛІСТЬ — ПЕРЕВАЖАЮЧА РИСА ЄГОВИ

Навіть коли Він суворо дисциплінував бунтівний Ізраїль, то Єгова показував їм милостивість, кажучи через Свого пророка Єремію: „Бо Господь [Єгова, НС, анг.] не навіки ж покине! Бо хоч Він і засмутить кого, проте змилується за Своєю великою милістю,— бо не мучить Він з серця Свого, і не засмучує людських синів”.— Плач Єремії 3:31—33.