Чи смерть можливо перебороти?

ЧИ ВИ вже колись подумали про вплив, якого Ісус Христос зробив на історію людства? Сам календар, яким більшість людей Західного Світу користуються, засновується на тому році в якому вірять Він народився. Так як The World Book Encyclopedia (Світова Книжна Енциклопедія) робить зауваження: „Дати до того ж року пишуться як до н. е., або Перед Христом. Дати після того року пишуться ось як: н. е., або Анно Доміні (в році нашого Господа)”.

Чому ж Ісус є такий славетний? Передусім, через Його видатні чуда, яких Він виконував у Галілеї. Цей район знаходиться в північній околиці теперішньої Республіки Ізраїля. Відносно цього району, єврейський історик Йосиф Флавій писав у першому столітті: „Грунт загально є багатий й родючий, й повний плантацій та всяких дерев . . . Крім того, місцевість є заповнена містами”. По суті, він твердив, „у Галілеї є двісті й сорок міст і сел”.a

То серед цих міст і сел Ісус Христос проповідував і виконував Свої видатні чуда. Хоч у Біблії згадуються тільки кілька цих міст, то Ісус відвідував багато їх, бо натхненна історія каже про Його проповідування в тій околиці: „І обходив Ісус всі міста та оселі, навчаючи в їхніх синагогах, та Євангелію Царства проповідуючи, і вздоровлюючи всяку недугу та неміч усяку”.— Матвія 9:35.

Багато галілеян, яким Ісус проповідував були Йому знайомі, тому що Він виростав серед них — в малому селі Назареті, яке знаходилось у горах коло 18 мильb на південному заході від Галілейського моря.

Ісус відвідує Наїн

Це сталось 31-го року н. е., на протязі другого року Ісусової служби, що син тієї вдови помер у місті Наїні. Це місто знаходилось тільки п’ять або шість миль на південному сході від Назарету, село в якому Він перебував. Коли помер той молодий чоловік, то Ісус проповідував на північному березі Галілейського моря, і де Він щойно дав Свою славетну Нагірну Проповідь.

Біблія каже, що Ісус, закінчивши цю проповідь, „увійшов у Капернаум”. У тому ж прибережному місті, Він зцілив раба одного сотника. „І сталось,— наступного дня Він відправився в місто, що зветься Наїн, а з Ним ішли учні Його та багато народу”.— Луки 7:1—11.

Ця подорож до Наїну на південному заході від Капернауму була коло 20 миль, добрий день подорожі навіть для людей звиклих подорожувати пішки. Ісус з Його друзями перейшли долину й наближувались до брами цього міста. Потім, історія каже, „Ось, як до брами міської наблизився Він, виносили вмерлого, одинака в своєї матері, що вдовою була. І з нею був натовп великий із міста. Як Господь же побачив її, то змилосердився над нею”.— Луки 7:12, 13.

Відносно цієї несподіваної зустрічі, Артур П. Стенлі, який відвідував цю місцевість у минулому сторіччі, писав у своїй книжці Sinai and Palestine (Сінай й Палестина): „На північному схилі . . . село Наїн лежить зруйноване. . . . У ньому міг бути тільки один вхід, виходячий на нерівний схил до рівнини. То мусило бути в цій кручі так як, згідно із звичаєм на Сході, вони ,виносили вмерлого’, що ,близько брами’ міської зупинились похоронні ноші. . . . Ця місцевість не має жодної особливої риси, щоб пам’ятати її; але у вірогідності її твердження, й вузького обсягу в якому ми мусимо шукати цього зворушливого випадку, то воно може знаходитись серед найцікавіших точок сцен оповідань Євангеліє”.

Інший відвідувач цієї місцевості в 19-му столітті, Є. В. МекГарві, писав у своїй книжці Lands of the Bible (Біблійні Країни): „Наїн лежить розташований на терасі, з кручею коло 60 футів довгою вючись до рівнини на півночі. Дорога з півночі перетинає західний кінець вузької долини, і поза цим знаходяться гробниці вирізані в скелі. . . . Як Ісус приближувався до міської брами, з Капернауму, в якому Він перебував попереднього дня, то процесія виносяча сина вдови була в дорозі до цього кладовища, і трапилось їм там зустрітись”.

Дивовижне чудо

Зустрівшись з сумуючим натовпом і горем-охопленою жінкою, Ісус змилосердився над нею. Її крайній смуток зворушив Йому серце. Отже, ніжньо, однак рішучо надаючи довір’я, Він промовив до неї: „Не плач”. Його манера й вчинок захопили натовпові увагу, так що коли Він ,підійшов, і доторкнуся до мар, носії ж зупинились’. Усі десь цікавились знати, що Ісус буде робити.

Це правда, що більше як рік раніше, в селі Кані, кілька миль на півночі, Ісус був перемінив воду в вино на весіллі. І це також правда, так як декотрі плакальники вже мабуть чули, що Ісус чудово зціляв осіб від різних хвороб по інших недалеких містах та селах. Але наскільки натхненна біблійна історія показує, що Ісус ще до того часу ніколи не воскрешав мертвих. Чи ж Він може зробити таку річ?

Промовивши до трупа, Ісус наказав: „Юначе, кажу тобі: Встань!” Чудо з чудес! „І мертвий устав, і почав говорити. І його Він віддав його матері”.

Яка ж чудова річ! Уявіть собі яке почуття мала та жінка. Яке почуття ви мали б? Що ж людині казати під такими обставинами? ,Дякую тобі за те, що ти воскресив мого сина?’ Слова були б такі невідповідні, щоб ними виразити вдячність за такий вчинок. Справді ж, це було чудо!

„А всіх острах пройняв, і Бога хвалили вони й говорили: ,Великий Пророк з’явився між нами, і зглянувся Бог над народом Своїм!’ І розійшлась ця чутка про Нього по цілій Юдеї, і по всій тій країні”. Очевидно, що Ісус був той Великий Пророк від Бога.— Луки 7:13—17.

Обіцяний чудотворець?

П’ятнадцять століть раніше, пророк Мойсей виконував дивовижні чуда за допомогою Божої сили, навіть розділив води Червоного моря, щоб увесь ізраїльський народ міг перейти суходолом. Але пророкувалось про прихід ще більшого чудотворного пророка. Під натхненням від Бога, Мойсей сказав: „Пророка з-посеред тебе, з братів твоїх, такого, як я, поставить тобі Господь [Єгова, НС, анг.] Бог твій — Його будете слухати”. (5 Мойсеєва 18:15) Отже, в першому сторіччі питання було таке: ,Чи ж цей Ісус з Назарету був тим передсказаним Пророком Божим?’

Іван Хреститель вірив, що Ісус був тим Пророком. Він бачив, як Божий дух сходив на Ісуса після того як він ухрестив Його в ріці Йордані майже два роки раніше. (Івана 1:32—34) Рік до того, Ірод Антипа був заслав Івана в в’язницю за те, що Іван виявив його перелюб з братовою своєю.

Отже це сталось там у в’язниці, що „про все ж те сповістили Івана учні його”, особливо про воскресіння сина вдови. Прочувши це, „покликав Іван двох із учнів своїх, і послав їх до Господа, щоб Його запитати: ,Чи Ти Той, Хто має прийти, чи чекати нам іншого?’ ”— Луки 7:18, 19; Матвія 11:2,3.

Це не значить, що Іван сумнівався, що Ісус був тим обіцяним пророком. Але, після того як почув цей чудовий рапорт про воскресіння сина вдови, він хотів, щоб Ісус Сам усно затвердив Його Месіанську тотожність. Іван був цікавий знати чи прийде хтось інший, мов би, заступник, який має сповнити всі ті передсказані речі, яких мав завершити Божий Месія.

Отже, коли тих два Іванові учні приступили до Ісуса й розказали Йому про Іванів запит, то історія каже: „А саме тоді багатьох уздоровив був Він [Ісус] від недугів і мук, і від духів злих, і сліпим багатьом вернув зір. І промовив Ісус їм у відповідь: ,Ідіть, і перекажіть Іванові, що ви бачили й чули: „сліпі прозрівають”, криві ходять, очищуються слабі на проказу, і чують глухі, воскресають померлі, „убогим звіщається Добра Новина”. І блаженний, хто через Мене спокуси не матиме!’ ”— Луки 7:20—23.

Справді, цей рапорт підбадьорював Івана. Це був підтверджуючий доказ, що Ісус справді виконував чудесні діла, які мали відзначити того Мойсеєм передсказаного пророка. Жоден чоловік ще не демонстрував таких чудесних сил! Отже, Івана, незважаючи на те, що його залишено в тюрмі, запевнено, що Ісус був тим єдиним пророком, який сповнив усе те, що Мойсей був передсказав.

Тут немає сумніву про це. Дійсно навіть смерть можна перебороти, так як сталось з померлим сином вдови в Наїні!

[Примітки]