Зцілення вірою — Як воно діє?
, „ТА ДІВЧИНА з шиєю в зміцнювальному поясі. Здійми його. Ти вже зцілена. Ходи сюди й прославляй Ісуса”. Дівчина встає з свого сидіння й приходить до вівтаря. Вона каже що скалічіла ще в 1973 р., через ревматичний артрит і їй вже робили 12 операцій. Стоячи перед священиком, вона рухає шиєю вперед та назад. Священик благословляє її, натовп аплодує і священик каже: „Вона вже зцілена!” ’
Уявіть собі радість людини зціленої від ревматичного артриту! Чи такі зцілення дійсно відбуваються?
Такі звіти як цей в Вустер Sunday Telegram навіває думку, що дійсно зціляють вірою. Недивно, що сучасне зцілення вірою притягає так багато уваги. Хворі люди товпяться до зцілителів, в надії що видужають. Чи їхні надії сповняються? Чи зцілення вірою дійсно є корисний спосіб, щоб ним виліковувати хвороби? Як воно діє?
ЩО ВОНО Є?
Дійсно, зцілення вірою знаходиться в різних формах. У Західному Світі, часто воно виконується під час служби євангелиста або священика головних релігій — можливо релігій пов’язаних з каризматичним (Богом натхнений дар, талант) рухом. Ці зцілителі вірою кажуть, що вони наслідують Ісуса Христа й Його апостолів відчуваючи, що Бог Сам є джерелом їхньої сили.
Іншу групу складають „зцілителі” нехристиянських релігій — шамани, чаклуни, знахарі, тощо. Вони вірять, що це лукаві духи є причиною хвороби, а зцілителі відбувають церемонії, щоб відганяти їх.
Також є „психохірурги” які виконують те, що називають „психооперації”. На Філіппінських островах, наприклад, вони твердять, що застромлюють руки в тіла хворих людей й витягають заражену тканину з густками крові. Заявляють, що їхні „пацієнти” є цілком притомні й після „хірургії” не мають рубців на шкірі.
Зрештою, є ті зцілителі які кажуть, що їхнє „зцілення” не має нічого до діла з релігією або вірою. Вони кажуть, що це є природний процес, спосіб здобування таємничої зціляючої сили, яка існує навколо нас, або в самому тілі. Декотрі з цих воліють називатись „психозцілителі” замість зцілителі вірою”.
ЧИ ВОНО ДІЄ?
Відповідь до цього запитання залежить від кого ви питаєте. Віруючі розказують про зцілення, якого вони бачили або самі зазнавали. Сумніваючіся цьому говорять про дослідників, досліджуючих випадки претендування на чудове зцілення й прийшли до висновку, що воно зовсім не відбувається. Чому така суперечність?
Деколи можна зробити справжню помилку. Одна жінка щиро вірила, що її зцілили на шийного рака. Клінічні дослідження й аналізи натякали на присутність рака; отже вона пішла до зцілителя вірою. Коли вона знов пішла на перевірку, то наслідки доказались негативні. Вона є переконана, що це зцілитель вірою вилікував її. Але лікар казав, що наслідки першого аналізу не були правильні, так як іноді трапляється.
Деколи, люди одчайдушно, надіючись на якесь чудо, бажають бачити все таким як їм хочеться, а не таким, як воно є в дійсності. Одна молода дівчина хворіюча на рака пішла до зцілителя вірою. Пізніше, лікар знову зробив їй медичний огляд. „Коли лікар побачив мене, він не міг повірити цьому”, вона зраділа. „До двох місяців я мала вмерти. Але нічого не сталось . . . я не мала жити, але я не знаю чому Бог зберіг мене”. На жаль, до року вона померла.
Одного разу, цитували лікаря який казав, що видужання його пацієнта було чудо. Проте, коли газетний доповідач дослідив це оповідання, то відкрив, що лікар уживав те слово „чудо” як „образний вислів”. Він був певний, що видужання було „звичайне”. „Я не думаю, що ми можемо доказати, що це Бог особисто втрутився”, він казав. „Я вже те саме бачив без зцілення вірою”.
Через декотрі фактори, трудно зробити висновок, що це здійснює деякі „лікування”. Досі ще не розуміють докладно як ум впливає на здоров’я тіла. Розвиток багатьох хвороб також неможливо передсказати. Декотрі зменшуються без знаної причини. Деколи за допомогою засобів лікування, тіло само виліковується від деяких хвороб. Доктор Вілям А. Новлан подає думку, що це можливо, що через напружене хвилювання декотрих служб-зцілення, зціляючий процес деяких хвороб пожвавлюється. Також слід зауважити, що багато претендованого зцілення є тільки мале поліпшення стану хворої особи.
Чимало зцілителів вірою признають можливість, що багато видужання не є чудесними. Один священик каризматичного руху сказав: „Декотрі [зцілення] є психосоматичні, декотрі істеричні, а декотрі можна пояснити як природні”. Тоді він додав: „Я не маю жодної проблеми, тому що зцілення все-таки є дійсні”.
Певна річ, не всі погоджуються з думкою, що таке зцілення можна пояснити природно. Багато людей щиро вірять, що чуда дійсно відбуваються, і що хворі люди зціляються якоюсь надлюдською силою. Отже, дослідник може міркувати: ,Ну, зцілення вірою може діяти, або ні. Як же воно може пошкодити?’ Це є важливе запитання.