,Пильнуймо та будьмо тверезі’
Тож не будемо спати, як інші: а пильнуймо та будьмо тверезі!”— 1 Солунян 5:6.
1. Якого сповнення біблійного пророцтва ми можемо незабаром сподіватись?
ПЕРЕДСКАЗУЮЧИ знищення Єрусалима в Його поколінні, то Ісус сказав: „Бо то будуть дні помсти, щоб виконалося все написане”. (Луки 21:22) У 70-му році н. е., Бог довів до кінця Свій праведний суд проти зневажаючих Його ім’я, які порушували Його закони й переслідували Його слуг. Подібно, виконання Божого праведного суду проти теперішнього злого ладу незабаром прийде, знову показуючи, що все написане в біблійному пророцтві напевно сповниться. І той вирок прийде дуже несподівано на неприготовлених людей, бо Біблія каже: „Бо коли говоритимуть: ,Мир і безпечність’, тоді несподівано прийде загибель на них”.— 1 Солунян 5:2, 3.
2. Яку пораду дає нам Боже Слово, яку ми можемо пристосовувати до негайної майбутності?
2 Відтепер до того часу коли закінчиться Божий суд, то це є крайня необхідність для слуг Єгови бути якнайпильнішими і присвяченими їхній цілі. Апостол Павло, який записав натхненне пророцтво в 1 Солунян 5:2, 3, також сказав: „Тож не будемо спати, як інші, а пильнуймо та будьмо тверезі!” (1 Солунян 5:6) Ісус рекомендував: „Тож пильнуйте, і кожного часу моліться, щоб змогли ви уникнути всього того, що має відбутись”. (Луки 21:36) Апостол Петро писав подібно: „А коли все оце поруйнується, то якими мусите бути в святому житті та в побожності ви”.— 2 Петра 3:11.
Приближуючись до Єгови тепер
3. Щоб хто-небудь пережив у Божий новий лад, то що йому слід робити?
3 Яка-небудь особа бажаюча пережити у Божий праведний новий лад мусить тепер розвинути правильну спорідненість з Єговою й з Його земною організацією. „Господнє ім’я [Єгови, НС, анг.] — сильна башта: до неї втече справедливий й буде безпечний”. (Приповістей 18:10) „І станеться на кінці днів, міцно поставлена буде гора дому Господнього [Єгови, НС, анг.] на шпилі гір, і піднята буде вона понад згір’я,— і полинуть до неї всі люди”. (Ісаї 2:2) Так, які-небудь люди бажаючі жити в Божому новому райському ладові мусять тепер полинути до гори Єгови, Його правдивого поклоніння, якого Він непохитно вгрунтував і яке стало підняте високо понад будь-яке інше поклоніння.
4. Як Ісус показав, що занадто довго чекати, щоб наближуватись до Єгови може бути смертельним?
4 Чому ж така негайність у приближенні до правдивого поклоніння Єгові тепер? Чи ж щира людина не може чекати аж поки не побачить початок виконування суду Єгови, і тоді скоро перейти на Його сторону? Хоч ця думка подобається деяким, то чи ж тоді буде досить часу, щоб розвинути правильну спорідненість з Єговою? Доказ з Біблії відповідає, Ні. Ісус перестеріг: „Уважайте ж на себе, щоб ваші серця не обтяжувалися ненажерством та п’янством, і життєвими клопотами, і щоб день той на вас не прийшов несподівано, немов сітка; бо він прийде на всіх, що живуть на поверхні всієї землі”. (Луки 21:34, 35) Зауважте, що непробуджених духовно захопиться зненацька, бо той „день” приходить на них „несподівано”, „раптово”, так само, як „несподівано прийде загибель” на тих, які кажуть „мир і безпечність!”
5. Якими біблійними прикладами можна показати, що людям потрібно навчитись про Єгову перш ніж прийде знищення?
5 Ісус уподібнив таких осіб до звірини, яка мимовільно попадається в пастку. Він також уподібнював духовно несподіваючихся осіб до людей в Ноєвому часі, які „не звертали уваги, аж поки не прийшов потоп та й усіх не забрав”. Чи ж тоді був час для тих людей навчитись про Єгову й приходити під Його охорону після того як потоп почався? Ні, бо Ісус відверто каже, що коли прийшов потоп, то „забрав усіх”. Вони не були в ковчезі охорони з Ноєм і його родиною. Також, коли прийшов Божий суд проти Содому й Гоморри, то чи хтось утік після того, як вогненне знищення почало линути з неба? Ні, бо всі були знищені, за винятком Лота й його дочок, які вже були вийшли з тієї околиці. Навіть дружину Лота, яка почала виходити, але вагалась знищили руїницькі сили. З доброї ж причини Ісус сказав: „Пам’ятайте дружину Лота”.— Матвія 24:37—39; Луки 17:32, НС (анг.).
6. Увесь доказ у Писанні заперечує яку думку?
6 Однак, чи може бути проміжок часу після знищення „Вавілону Великого”, світової імперії фальшивої релігії, коли люди матимуть нагоду пробудитись духовно й шукати Єгови? Авторитетний доказ у Писаннях не погоджується з таким висновком. В додаток до вищезгаданих прикладів, маємо ще єврейський народ у першому столітті. Ті релігійні євреї відчували, що вони вже достатньо поклонялись Богові і, що їм уже непотрібно слухатись проповідування Ісуса або Його послідовників. Проте, Ісус перестеріг: „А коли ви побачите Єрусалим, військом оточений, тоді знайте, що до нього наблизилося спустошення. Тоді ті, хто в Юдеї, нехай у гори втікають; хто ж у середині міста, нехай вийдуть”. (Луки 21:20—22) Але коли римське військо, яке було оточило Єрусалим, відступило в 66-му році н. е., то надто впевнені євреї не „втікали”. Обернувши відступ римської армії в безладну втечу, нападаючи на її ар’єргард (задні частини війська), то євреї не відчували потреби втікати. Вони вірили, що Бог був з ними, навіть карбували нові срібні монети з написом „Єрусалим святий”. Але Ісусове натхненне пророцтво показувало, що Єрусалим уже не був святий в Єгови.
7. Яка доля випала тим євреям, які поводились протилежно Ісусовій пораді?
7 Обманені фальшивою релігією, євреї не виходили з Єрусалима та Іудеї коли ще мали нагоду. По суті, весною 70-го року н. е., вони зробили протилежне! Вони товпились в Єрусалим на релігійне свято. Але саме в той час, могутня римська армія, під генералом Титом вернулася, оточила Єрусалим і зловила всіх тих людей неначе тварин зловлених у пастці. Після короткої облоги, Єрусалим був знищений. Очевидець тих подій, історик Йосиф Флавій, писав: „Число забраних у полон протягом цілої війни було дев’яносто і сім тисяч; а число згинувших протягом цілої облоги — одинадцять сот тисяч [1 100 000] більшість з яких були тієї самої нації [з громадянами Єрусалима], але не належали до самого міста; бо вони посходились з цілої країни на свято опрісноків, де несподівано стали замкнені армією, . . . ввесь народ став ув’язнений долею неначе в тюрмі, а римська армія оточувала місто”.— Іудейські війни, книга VI, розділ IX, параграфи 3, 4, переклав Вілям Вістон.
8. Що сталось з тими християнами, які послухали Ісуса, у протилежності тому, що сталось з тими, які старались утекти в останньому моменті?
8 Проте, пробуджені й тверезі християни вже були вийшли з Єрусалима та всієї Іудеї й втекли до безпечного місця, коли прийшла нагода після 66-го р. н. е. Повіривши Ісусовим пророчим словам, і діючи згідно з ними, християни пережили. Але, коли прийшло те „велике горе” на євреїв у 70-му році н. е., то вже не було часу втікати. Вояки зловили тих кількох тисяч євреїв, утікаючих з міста крізь римську облогу, навіть розрізували декотрих, щоб вибрати з них золото, якого багато були проковтнули.
Переживаючи більш жорстоке „горе”
9, 10. (а) Яке суворе буде „велике горе?” (б) Чому здається, що не буде спокою по знищенні „Вавілону Великого?”
9 Справді те було жорстоке „горе”, яке спало на євреїв, точно так як Ісус був передсказав. (Луки 19:43, 44) Однак, Ісусові слова вказували на багато більше „горе”, прийдешнє в нашому часі протягом „дня помсти” Єгови. Відповідаючи на запитання про „ознаку” Його „присутності”, Христос сказав: „Бо скорбота велика настане тоді, якої не було з первопочину світу аж досі і не буде”. (Матвія 24:3, 21) Це „горе” настане, не тільки на „Вавілон Великий”, але теж на ввесь сатанинський лад, включаючи його політичний громадський та економічний розпорядок.
10 Тоді як знищення починається ,раптово’ з фальшивою релігією, то безжалісно воно продовжується аж до самого кінця. (1 Солунян 5:3) Виступаючи проти думки, що по знищенні „Вавілону Великого”, буде період спокою, то біблійне пророцтво показує, що ті антиБожі сили, які знищили його не будуть ставитись прихильно до присвячених Свідків Єгови. Навпаки, ті антиБожі сили зненавидять Божих людей й накинуться на них. Біблія показує, що той самий „дикий звір . . . який має десять рогів”, який спустошив „Вавілон Великий” також буде „воювати з Агнцем”, Ісусом Христом, як то його представляють Його послідовники на землі. (Об’явлення 13:1; 17:12—14, 16; 19:19, НС, анг.) Ці перемогою-захоплені завойовники фальшивої релігії правдоподібно будуть вважати, що Божі слуги є тільки ще одна релігія яку слід знищити, щоб не було жодної перепони на дорозі до їхнього всесвітнього панування.— Єзекіїля 38:14—16.
11. Як завершується „велике горе?”
11 Проте, цей напад на Божих слуг є таке саме як би нападати на самого Бога, бо Він каже: „Бо хто вас доторкується, той доторкується до зірця Його ока”. (Захарія 2:12; 2:8, Переклад Куліша; Єзекіїля 38:18, 19) Це зараз викликає реакцію від Єгови. Це збуджує в Нього армагеддонський гнів проти нападаючих. (Об’явлення 16:14, 16) Він дає наказ Своєму Цареві-Синові, Ісусові Христові, нападати! І, із згубною силою, Христос з Його небесним військом нищить царів земних і всіх інших зостаючих стихій цього безбожницького ладу, як також усіх його захисників. Вигукуючи гучним голосом, ангел запрошує всі птахи небесні: „Ходіть,— і зберіться на велику Божу вечерю, щоб ви їли тіла царів, і тіла тисячників, і тіла сильних і тіла коней і тих, хто сидить на них, і тіла всіх вільних і рабів, і малих, і великих”. (Об’явлення 19:17, 18) Таким же чином, завершується „велике горе”. Божий праведний „день помсти” над цим сатанинським ладом уже кінчиться.
12. Коли щирі люди повинні „шукати Єгови?”
12 Від початку „раптового знищення”, починаючись з спустошенням „Вавілону Великого”, продовжуючись до нападу націй на слуг Єгови аж до Божої війни Армагеддону, то здається, що в „великому горі” не буде перепочинку. Отже, нема жодної біблійної причини на висновок, що по знищенні фальшивої релігії ще буде час навернутись до Бога. Замість цього, то бажаючі ввійти живими в Божий новий лад, повинні тепер повернутись до Єгови. „Шукайте Господа [Єгову, НС, анг. ], доки можна знайти Його, кличте Його як Він близько!” (Ісаї 55:6) Тепер є час для щирих людей розвивати життя віри, відваги, любові й служби. Тепер, їм потрібно приготовлятись, щоб протистояти тискам, які прийдуть проти Божих людей в часі скоро-наближаючогося „великого горя”.
13. До чого уподібнюється Божих вірних слуг, і в які способи?
13 Боже Слово уподібнює Його вірних слуг до добре-підготовлених, уважних вояків, зодягнених у охороняючу зброю, готові слухатись будь-якого наказу їхнього Провідника. Вони не є такі, як ті непідготовлені воїни сплячі в бараках під час небезпеки й настійності. Павло каже: „Тож не будемо спати, як інші, а пильнуймо та будьмо тверезі! Ті бо, що сплять — сплять уночі, а ті, що напиваються — уночі напиваються. А ми, що належимо дневі, будьмо тверезі, зодягнувшися в броню віри й любови, та в шолом надії спасіння, бо Бог нас не призначив на гнів, але щоб спасіння одержали Господом нашим Ісусом Христом”.— 1 Солунян 5:6—9.
14. Що показує, що Божі слуги будуть правильно поінформовані, щоб могли виконувати Божу волю?
14 Також, Божі слуги є цілком переконані, що Він поінформує Свою організацію, щоб вони могли брати правильні кроки й пережити. Ми можемо бути певні про це, тому що натхненне пророцтво в сьомому розділі, Об’явлення описує, „натовп великий, що його зрахувати не може ніхто: з усякого люду, і племен, і народів, і язиків, . . . вийшов з великого горя” і переживає у Божий новий лад в якому „Бог кожну сльозу з очей їхніх зітре”. (Об’явлення 7:9, 14, 17, НС, анг.) А чому цей „великий натовп” переживає? Тому що він ,служить Богові день і ніч’ отже Бог ,розтягне Свого охороняючого намета над ними’. (Об’явлення 7:15) Бувши правильно поінформовані, вони знають як прийнятно служити Богові. Вони не чекають бездіяльно, щоб побачити, що станеться. Вони знають, що „той хто Божу волю виконує” це той, хто „повіки пробуває”.— 1 Івана 2:17.
Збільшена діяльність
15. Як Свідки Єгови послухались наказу ,проповідувати добру новину про Боже царство по цілій заселеній землі?’
15 Частиною Божої волі для нас сьогодні є сповнення Ісусового пророцтва: „Ця добра новина про царство буде проповідуватись по цілій заселеній землі, на свідоцтво всім народам; і тоді прийде кінець”. (Матвія 24:14, НС, анг.) Дійсно, ці пророчі слова є наказ правдивим християнам, проповідувати людям добру новину про Боже царство й входячий новий лад. І Свідки Єгови неодмінно слухаються цього наказу в цих „останніх днях”. (2 Тимофія 3:1; порівняйте Матвія 28:19, 20.) Несамолюбно вони вживали їхній час і засоби, щоб навчати людей про Божий чудовий намір для цієї землі. Результатом цієї трудної праці, то більше як п’ять мільйонів людей кругом світу демонстрували їхнє зацікавлення Божим новим ладом і його постачанням на спасіння через Ісуса Христа, коли минулого квітня зійшлись на Спомин Христової смерті.
16, 17. (а) Які інструкції Бог дав ізраїльтянам перш ніж знищив Єрихон? (б) Як виконалось ті інструкції?
16 Як уперед-ідуча організація Єгови приступає до останніх років свого проповідування по цілому світові, то без сумніву, що масштаб роботи збільшиться. Чи пам’ятаєте, що Бог наказав ізраїльтянам робити саме перед знищенням Єрихона. Вперше, Він наказав їм марширувати навколо міста І раз на день на протязі шістьох днів. Але, потім Він дав наказ: „А сьомого дня обійдете навколо те місто сім раз, а священики засурмлять у роги. І станеться, коли засурмить баранячий ріг, коли ви почуєте голос тієї сурми, а ввесь народ крикне гучним криком, то мур цього міста впаде на своєму місці”.— Ісуса Навина 6:2—5.
17 Того сьомого й останнього дня, ізраїльтяни мали збільшити їхню діяльність сім разів! Потім, вони мали „крикнути гучним криком”. Вони зробили точно так як їм наказано. „І сталось сьомого дня, і повставали вони вранці, як сходила рання зоря, і обійшли навколо міста за тим приписом сім раз . . . і сталося, коли сьомого разу засурмили священики в сурми, то Ісус сказав до народу: ,Закричіть, бо Господь [Єгова, НС, анг.] віддав вам це місто’. . . . І сталося, як народ почув голос сурми, і закричав народ гучним криком, то впав мур на своєму місці”.— Ісуса Навина 6:15, 16, 20.
18. Що ми передбачаємо, щодо масштабу й способу проповідування перед знищенням цього ладу?
18 Ми можемо сподіватись подібного збільшення в нашому проповідуванні тепер, у цьому завершенні віків. Без сумніву, перш ніж закінчиться „велике горе”, ми побачимо щонайбільше свідоцтво Божому імені та царству в історії цього світу. І хоч тепер свідоцтво ще включає запрошення приходити до організації Єгови й спасатись, то правдоподібно прийде час, коли ми будемо проповідувати суворішу звістку, неначе „гучний крик”. Об’явлення 16:21 показує, що „великий град, як важкі тягарі, падав із неба на людей. І люди зневажали Бога за покарання градом,— бо кара його була дуже велика”. Град — це атмосферні опади замерзлої, твердої води. Отже, це представляє, як при кінці, звістка про суд Єгови, заслана на неслухняне людство, буде неначе бараж сильнодіючого граду. Тому, що там кажеться, що це покарання градом є „дуже велике” навіває думку, що при самому кінці слуги Єгови будуть суворо проголошувати „день помсти” Єгови.
19. Беручи до уваги негайну майбутність, то ,якими особами ми повинні бути?’
19 Отже, було б добре для нас сказати так як Петро, „А коли все оце поруйнується, то якими мусите бути в святому житті та в побожності ви!” (2 Петра 3:11) Певно, ми мусимо „утішати один одного, і збудувувати один одного”. Ми повинні „завжди дбати про добро один для одного”. (1 Солунян 5:11, 15) „Тож тому, поки маємо час, усім робімо добро, а найбільш одновірним!” (Галатів 6:10) Для цієї мети, нам обов’язково потрібно ,пильнувати та бути тверезі’.— 1 Солунян 5:6.
[Ілюстрація на сторінці 18]
Які-небудь особи, які хочуть пережити в Божий новий лад мусять товпитись до чистого поклоніння Єгові тепер
[Ілюстрація на сторінці 20]
Християни, які послухалися Ісуса вчасно втекли з Єрусалима й не зазнали його долю в 70 р., н. е.
[Ілюстрація на сторінці 21]
Боже Слово уподібнює Його пильних слуг до добре-підготовлених воїнів, озброєних, які є готові слухатись
[Ілюстрація на сторінках 22, 23]
Коли ізраїльтяни „закричали гучним криком”, то мури Єрихону повалились