Користаючи з вашого Богом-даного сумління

„Закон Бога його — в його серці, кроки його не спіткнуться”.— Псалом 37:31.

1, 2. Чому ми повинні турбуватись керуванням від нашого сумління? (Приповістей 12:15; 14:12)

ХОЧ Бог не дав християнам широкий звід законів, то таки дав нам деякі закони, або прямі правила і багато принципів, щоб пристосовувати їх згідно з нашою вірою й сумлінням. Це одна річ мати сумління, але цілком інакша повністю користати з нього. Багато осіб відчувають, ,якщо щось не турбує мого сумління, то це правильно чинити те’. Чи ж так міркувати є правильно?

² Біблія показує, що через наше грішне тіло, то наше сумління може зводити нас; воно може бути слабосиле, зведжене або опоганене. Подумати про мешканців Кріту в першому столітті, які також були відомі „брехуни, люті звірі, черевані ліниві”, то це поможе нам краще оцінювати небезпеку того погляду, що „нехай ваше сумління керує вами”.— Тита 1:10—12.

3. Як сумління впливало на крітян?

³ Так як з усіма людьми, в крітян було природжене сумління. Але вони не користали з нього. Пишучи до Тита в Кріті, апостол Павло сказав: „Для чистих все чисте, а для занечищених та для невірних не чисте ніщо, але занечистилися і розум їхній, і сумління”. (Тита 1:15; Римлян 2:14, 15) У більшості крітян було нечутливе сумління, яке не помагало їм поводитись морально або бездоганно. (1 Тимофія 4:2) ,Нічого не було чисте’ для багатьох крітян. Як же це? З опоганеними сумліннями, вони дивились на кожний стан як нагода чинити зло. Вони могли казати, ,Це не турбує мого сумління’. Але воно повинно було турбувати їх! Проте, декотрі крітянські євреї або нововірці перебували в Єрусалимі від свята П’ятидесятниці 33 р. н. е. їхнє духовне знання повинно бути допомогою їм уникати брехню, лють або ненажерливість. І, приймаючі Ісуса далі користали з його навчання, щоб мати добре, діюче сумління.— Дії 2:5, 11; Тита 1:5; 2:2—5; 3:3—7.

4, 5. Що ми можемо навчитись про сумління з Павлових обставин?

⁴ Але сумління може зводити навіть тих осіб, які навчаються Божого Слова й хочуть чинити правильне. Савл, або Павло, був ознайомлений з Писаннями і запопадливо поклонявся згідно з Законом. Однак, він не тримався кроком з прогресивним сповненням Божої волі. Після приходу Месії, Його проповідування й смерті на сповнення пророцтва, Павло продовжував практикувати фарисейський іудаїзм. Сумління не стримувало його від „переслідування збору” і „дихати грізьбою і вбивством на учнів Господніх”.— Филип’ян 3:4—6; Дії 9:1, 2.

⁵ Ці приклади показують, що наше сумління може обманити нас. Оскільки ми мусимо робити рішення, які не покриваються біблійними законами й які є справою нашого сумління, то необхідно знати як привчати сумління, щоб повністю користати з нього. Є три сфери, яких тепер будемо обговорювати.

Що Боже Слово вказує?

6, 7. В який один спосіб Боже Слово може допомогти нам у справах сумління?

⁶ Досконале Слово Боже містить в собі багато інформації, яка може помогти нам навчитись Божих думок, або принципів, і привчити наше сумління. Так як уже було сказано, Йосип не мав написаного закону від Бога проти перелюбу. Але його сумління було правильно привчене. Безсумнівно він уже обмірковував факт, що Божий намір для чоловіка й його дружини („двох”) був, щоб вони обоє стали одним тілом, без втручання перелюбної третьої особи. І певно що Йосип знав про досвід Божого друга, Авраама, який вже був виявив Божий стан у справах перелюбу.— Матвія 19:5; 1 Мойсеєва 2:24; 20:1—18.

⁷ Ми можемо так само користати. Наприклад, колись ми може будемо мусити рішити чи приймати запрошення на обід, або чи мати торговельну справу з кимсь інакшої національності, раси або походження. Це є особисте рішення. Якщо з Біблії ми навчились Божого відношення про безсторонність і справедливість, то наше привчене сумління тепер буде протидіяти упередженні, яке оточувало нас ще з дитинства. Ми будемо діяти відповідно цьому. (Дії 10:34, 35; Якова 2:1—4) Таким же чином біблійні принципи можуть і нам помогти.

8. Коли мусимо рішити на сумлінні, то що нам слід робити?

⁸ Коли мусимо вирішувати якусь справу, щоб „мати добре сумління”, то нам слід довідатись, що Єгова каже відносно тієї справи, бо це може, і повинно впливати на наше сумління й на наше рішення. (1 Петра 3:16) Крім шукання прямих законів, ми повинні цікавитись чи якісь біблійні принципи стосуються до справи. Чи Ісус робив або говорив щось, щоб показати Його думку в такому рішенні? Ми можемо досліджувати біблійні підручники, які обговорюють ту справу. І ми теж можемо порадитись у співхристиян, які можуть допомогти нам шукати доречних біблійних принципів. Як звичайно, ми не повинні робити цього з наміром, щоб вони несли нашу відповідальність, і ми не повинні питати, ,Якщо це від вас залежало б, то що ви робили б?’ — Галатів 6:5.

9. Яка є наша ціль у вирішуванні справ на сумління?

⁹ У справах, яких мусимо особисто вирішувати, то щирі християни повинні наслідувати шлях який дасть їм чисте і безтурботне сумління перед Богом. Вони повинні оцінювати спроможність сказати: „Наше сумління свідчить . . . що в святості й побожній щирості . . . ми поводились у світі, особливо ж між вами”. (2 Коринтян 1:12, НС, анг.) Скільки християнин любить Єгову і Його принципи відбивається в його вирішуванні тих справ, яких лишається на сумління.

Як це буде впливати на інших

10, 11. Питання про їжу в древньому Коринті зображує яку другу точку щодо питань про сумління?

¹⁰ Оскільки християни хочуть, щоб їхнє сумління спонукувало їх слухатись Бога, то любов інших повинна бути головним впливом у рішеннях, яких наказує сумління. Цей погляд з’явився коли Павло писав про різні справи відносно їжі.

¹¹ Християни в коринтянському зборі турбувались м’ясом пожертвованим ідолам. Це було б ідолопоклонство для християн споживати пожертвоване м’ясо під час ідольського обряду. Але Павло пояснив, що це не було гріхом їсти те м’ясо, коли воно продавалось по до ресторану подібних ятках пов’язаних з храмом або по публічних м’ясних базарах. (1 Коринтян 8:10; 10:25; Дії 15:29) Усе таки, декотрі християни, які колись поклонялись ідолам ображались (мали слабосилі сумління) споживанням такого м’яса, навіть коли воно продавалось публічно без жодних релігійних зв’язків. Хоч Павло не прощав чутливі сумління, то таки заохочував інших вважати на таких братів. Це не була б любов робити щось через яке ці можуть спотикнутись або добросовісно знову вертатись до ідолопоклонства.

12, 13. Чому ми повинні звертати увагу на погляди й сумління інших? Поясніть.

¹² Павло виявляв відношення, якого нам усім потрібно: „Ось тому, коли їжа [або що-небудь інше] спокушує брата мого, то повік я не їстиму м’яса”. Якщо в справах яких лишається на сумління, і яких ми маємо право виконувати, будемо ігнорувати сумління інших і таким чином ,руйнувати наших братів за яких Христос помер’, то можемо згубити наше добре становище з Богом. Павло питає: „Чого б моя воля судилась сумлінням чужим?” (1 Коринтян 8:3, 11—13; 10:29) Навіть коли б особа відчувала, що це є ,особиста справа сумління’, але коли це шкодить іншим, то може довести до ворожого суду від Єгови. Це показує облудність міркування ,якщо це залежить від мого сумління, то це правильно чинити його’.

¹³ Подумайте про досвід одної пари, яка студіювала Біблію, вже приходила на зібрання й приготовлялась охреститись. Один старший в зборі сказав цьому чоловікові, що йому дуже сподобався якийсь там фільм. Чоловік відповів, ,Що ти кажеш! Чи ти ходиш дивитись на ,обмежені’ фільми?’a Старший старався оправдувати свій вчинок, кажучи, що декотрі фільми (яких навіть світ вважає бути сумнівні) мають користь якщо ігнорується небажані сцени. Але здається це пошкодило тому чоловікові. Після того він робив повільніший поступ від його дружини. Коли б той старший був задумався над такими віршами як Колосян 3:2—8, Ефесян 5:3—5, і Матвія 7:12, то ці могли впливати на його власне сумління й поведінку.— 1 Коринтян 9:22, 25—27.

14, 15. Як сумління старших може впливати на деякі особисті справи?

¹⁴ Шанувати інших також значить не вимагати, щоб вони схвалювали щось яке противиться їхньому сумлінні. Наприклад, старші збору мають відповідальність давати дозволи на весільні обряди в Залі Царства, як ці будуть проводитись, як будуть прикрашати Зал, тощоb. Старші одного збору написали: „В одному весільному обряді всі дружки гуляли проходом і обмахувались віялами. Наступне весілля мусило бути пишніше від цього, отже дружки гуляли проходом і кружляли парасольками. Наступне мусило бути ще пишніше й краще; вони хотіли мати двадцять дружок і двадцять дружбів. Починали вживати Зал неначе цирк”.

¹⁵ Чи це була.справа сумління’, щоб її рішити приватно? Ні, навіть коли б сумління заручених і дозволяло щось таке надмірне або обурливе, то неможливо ігнорувати загальне сумління старших. Хоч старші не хочуть нав’язувати на когось їхній особистий смак, то мають близько серця мир, згоду й духовність цілого збору. І вони повинні сумлінно допомагати особам, щоб ці ,знали як поводитись у Божому домі, що є стовп і підвалина правди’.— 1 Тимофія 3:15; 1 Коринтян 10:31.

16. Якщо ви мусите вирішувати якусь справу на вашому сумлінні, то що вам слід обдумати?

¹⁶ Отже, коли мусимо вирішувати ,справу сумління’, то необхідно подумати про, (1) що Боже Слово каже відносно цього, і (2) як наше рішення може впливати на і втягати інших. Але є ще третя важлива точка.

Як це буде впливати на нас?

17. Як сумління впливало на одного брата в місті Нью-Йорку?

¹⁷ Журнал Природна історія з серпня 1981 р., помістив статтю про рознощиків, які велосипедом доставляли комерсантам у Нью-Йорку важливі пакунки й листи. Між прикладами чоловіків, які так працювали, ми читаємо: „Дональд, донощик 41 рік віку, утримує свою дружину і 15-тилітнього сина тими заробітками. Дональд колись працював як проявник фільми, але покинув цю роботу тому, що, як Свідок Єгови, він не міг брати участі в виробленні порнографічного матеріалу. Як рознощик, він не тільки відчуває, що його сумління є чисте, але також може залишати роботу на власний розсуд, щоб мав більше часу для проповідування”.

18. (а) Як цей брат міг дійти до цього висновку? (б) Якого уроку ви можете навчитись з цього?

¹⁸ Різні фактори впливають на рішення про роботу (дивіться на обвідку на сторінці 20). Подібно до Дональда, християнин може працювати для підприємства, яке проявляє фільми — знімки, домашні кінокартини, кінокартини для оголошень, комерційні фільми. Мало-помалу те підприємство починає виробляти трохи порнографічного матеріалу. Рано чи пізно сумління християнина почне мучити його. Він може зрозуміти, що сам втягається в порнографію або в інші незаконні діяльності. Чи то через ототожнення з підприємством, яке займається порнографією чи через вимоги при роботі, то він можливо буде мусив покинути таку роботу для того, щоб залишитись „бездоганним”, яким то станом головно повинні цікавитись ті особи, які вже мають або добиваються привілеїв у зборі. Шукаючи іншої роботи, він може довірливо сподіватись благословення від Єгови. (1 Тимофія 3:2, 8—10; Римлян 13:5) Без сумніву, що є багато християн, які вже покинули такі роботи замість дозволяти якійсь нечистоті руйнувати їх. (Порівняйте Матвія 5:28.) Отже, коли мусимо вирішувати на сумлінні, то запитаймо себе: ,Якщо я вчиню цю річ або відмовлюсь, то як це буде впливати на мене?’ Справді ми не повинні ігнорувати спонук нашого сумління, притупляючи його й роблячи легше чинити зло в майбутньому.— 1 Тимофія 4:2; Юди 10; Ефесян 4:18, 19.

19, 20. (а) Як сумління й віра можуть впливати на нашу службу? (б) Заможні чи ні, то яке повинно бути наше бажання?

¹⁹ Вдумуючись про Дональдеве сумлінне рішення, ми повинні зауважити, що крім шукати ухваленого зв’язку з Єговою, він бажав ще більше проголошувати своє переконання. Це погоджується з Павловим сполученням сумління з вірою: „Ціль же наказу — любов від чистого серця, і доброго сумління, і нелукавої віри”.— 1 Тимофія 1:5.

²⁰ Годиться похвалити особу коли її віра й бажання доброго сумління спонукують її змінювати роботу, щоб „кроки її не спіткнулись”, і щоб вона мала більше часу для поширювання „всієї поради Божої”. (Дії 20:26, 27) Але, як нам дивитись на інших які, через їхні обставини здається можуть більше проповідувати, але які не роблять цього? Вони можуть мати великий дохід з їхніх праць або підприємств, і здається вже мають досить прибутків, маючи доволі на вигідне життя в цьому ладі. Однак, замість радіти в роботі творення учнів повночасно як піонери, вони далі працюють, щоб розвинути ще більше крамарство, доми та вигоди.c (Порівняйте Марка 10:17—22; Луки 12:16—21.) Це не наше діло судити інших у цих справах, тому що „кожен із нас сам за себе дасть відповідь Богові”. Краще, нехай наша віра нелицемірно спонукує нас служити Богові повністю, щоб ми могли втішатись чистим сумлінням.— Римлян 14:1—4, 10—12.

Керовані добрим сумлінням

21. Як наше сумління може позитивно впливати на нас?

²¹ Добре привчене й чутливе християнське сумління буде керувати нас чинити добро. Воно Павла керувало. Павло так дуже цікавився ,своїми братами’, співєвреями, що писав: „Свідчить мені моє сумління через Духа святого, що маю велику скорботу і невпинну муку для серця свого”. (Римлян 9:1—3) Так, він робив усе можливе, щоб ділитись з ними доброю новиною про Християнство.

22. Чому сумління може ще більше спонукувати нас від правил?

²² Ми повинні те саме робити. Якщо оцінюємо вартість нашого Богом-даного сумління, то не будемо схильні думати тільки мовою законів. Закони можуть наставляти найменші вимоги, або цілі. Але сумління, спонукане любов’ю й вірою правдоподібно буде ще більше вимогливе, спонукуючи нас до більшого жертвування й несамолюбства. У такий же спосіб ми напевно будемо користати з нашого сумління. Воно буде стримувати нас від тих вчинків, через які Бог може осудити нас, і допоможе нам виконувати ті вчинки, яких Він напевно похвалює. Особливо це є правда тоді, як наше сумління провадить нас брати більшу участь у проголошенні доброї новини. Яка ж більша користь може бути від тієї про яку Павло згадує Тимофієві? Він сказав: „Пильнуй себе самого та навчання; дотримуйся цього, бо, роблячи це, спасеш себе самого й тих, що слухають тебе”.— 1 Тимофія 4:16, НС (анг.).

[Примітки]

Чи можете пригадати собі?

◻ Чому це небезпечно відчувати ,якщо щось не мучить моє сумління, то воно мусить бути правильне!’

◻ Коли зустрічаємо питання, якого вирішується на сумлінні, то про яких три фактори ви повинні серйозно подумати?

◻ Як сумління повинно впливати на ваше публічне звеличення Бога?

[Рамка на сторінці 20]

Фактори про роботу для обмірковування

Коли християнин мусить вирішувати про якусь роботу, то перше мусить подумати про те, що він дійсно буде робити. Він може обдумувати ці дві точки:

Чи Біблія осуджує цю особливу роботу?

Біблія осуджує крадіж, ідолопоклонство і зловживання кров’ю, отже це не було б правильно для християн працювати при такій роботі через яку вони прямо підтримували б такі речі.

Чи якась робота так близько пов’яже особу з осудженою практикою, що вона стане явним спільником?

Навіть двірник будинку або секретар запасу крові або заводу в якому виробляється тільки воєнна зброя прямо сполучується з роботою осудженою Божим Словом.— 3 Мойсеєва 17:13, 14; Ісаї 2:2—4.

Крім того при чому особа дійсно буде працювати, то деякі додаткові фактори можуть впливати на роботу взагалі:

Чи робота постачає службу, яка по-біблійному є правильна?

Листоноша обслуговує й приносить пошту до домів і підприємств. Чи християнин буде осуджений якщо в околиці, яку він обслуговує живе кілька злодіїв або є підприємство, яке продає ідоли? — Матвія 5:45.

До якої міри хтось має владу над його роботою?

Християнин, який є власником крамниці не буде тримати й продавати ідоли або ковбасу з крові. Він не є в такому стані як робітник універмагу, який продає цигарки або кров’яну ковбасу як також багато інших речей.

До якої міри людина є включена?

Робітник працюючий як касир і тільки деколи продає цигаретки може робити висновок, що його стан є інакший від робітника, який майже кожного дня наповнює полиці тим товаром.

Яке є джерело зарплати або в якому місці працюється?

В країні де уряд дає церкві владу над усіма суспільними програмами, то робітник може одержувати зарплату від релігійної корпорації. Але дійсно його робота утримувати публічні майдани не є на церковному майні. Вона не є з релігійної природи й не поширює фальшиве поклоніння.

Який є загальний наслідок виконування деякої роботи?

Чи така робота спотикне багатьох, ,стягаючи докірливість’? (1 Тимофія 3:2, 10) Як це буде впливати на сумління робітника?

[Ілюстрація на сторінці 17]

Співхристиянин може допомогти вам пошукати те, що Боже Слово каже про справу сумління

[Ілюстрація на сторінці 19]

Подумайте, як ваше рішення або вчинки можуть впливати на інших