Дух християнської служби
„Духом палайте. Трудіться для Єгови”.— Римлян 12:11, НС.
1. Як людина доказує, що вона є служитель?
Є ТІЛЬКИ один спосіб, яким людина може доказати, що вона є християнським служителем — своїми вчинками. Ми бачимо це в самому значенні грецького слова на служитель, діаконос. Один авторитет каже: „Діаконос відноситься до слуги в його діяльності при роботі . . . Це слово говорить про людину, яка виконує накази іншої, зокрема, накази свого пана”. (Дослідження словникового складу грецького Нового Заповіту, автор Кеннет С. В’єст) Тут письменник підкреслює те, що бути вісником не значить тільки мати якусь посаду, але бути активним у виконуванні якогось діла.
2. Який є доказ, що Тимофій й Павло були справжні служителі Божі?
2 Наприклад, апостол Павло сказав про Тимофія: „Але ви знаєте як він доказав себе бути гідним і немов дитина з батьком працював зі мною в поширенні доброї новини”. (Филип’ян 2:22) Тимофій ревно працював у службі. Коли хтось бачив його несамолюбну працю, то не сумнівався, що він був справжнім Божим служителем. Павло також написав до християн у Коринті: „Ви самі є нашим листом [рекомендаційним] написаним на серцях наших і знаним та читаним усіма людьми. Бо ви показали себе бути листом Христа, написаний нами як служителями, написаний, не чорнилом, але духом живого Бога”. (2 Коринтян 3:2, 3, НС) Хто, коли бачив цей розквітаючийся збір і знав, що це Бог здійснив його через Павлове служіння, міг сумніватись, що Павло був Божим служителем?
3. Розкажіть, що це є дух щирого християнського служителя.
3 Але, пам’ятайте, що бути служителм не значить тільки займатись чимсь схожим на служіння. Ми мусимо розвинути дух християнської служби. Тимофій „трудився” разом з Павлом. Апостол сам сказав: „Горе мені коли б я не проповідував доброї новини!” (1 Коринтян 9:16, НС) Крім того, він написав: „У жодин спосіб ми не даємо причини на спотикання, щоб служіння наше було бездоганне; але всяким способом ми рекомендуємо себе як Божі служителі, великим терпінням, горем, у нестатках, труднощами”. Так, Павло виявляв своє присвячення, запопадливість, настійність та охочість терпіти все, що було потрібне, навіть „згубити все” для того, щоб довершити своє служіння як християнин. (2 Коринтян 6:3—10; Филип’ян 3:8) Усі щирі християнські служителі повинні мати такого самого духа.— Луки 9:23, 24.
4. Як людина може бути служителем, якщо вона витрачає більшість свого часу сповняти інші обов’язки?
4 Так як було за часу апостолів, декотрі служителі сьогодні є чоловіки з родинними обов’язками або жінки, які мусять ходити на роботу. Інші є студентами в школі. Як же їм сказати, що вони є служителі? Ну вони сповняють їхні інші обов’язки і до того ж помірно розважаються. Але їхня служба є така важлива для них як усі інші обов’язки. І вони не ходять у службу тільки тоді коли не розважаються або відкладають так мало часу для неї кожного місяця як можливо неначе якийсь жест. Вони „шукають перше Царства й Його праведність”.— Матвія 6:33, НС.
Піонерство й християнська служба
5. Який є гарний спосіб виявляти духа християнської служби?
5 Виявляючі такого духа є справжні християнські служителі, навіть якщо мають родинні або світські обов’язки. Але декотрі можуть виявляти дух служби в дуже корисний спосіб. Як? Піонеруванням (повночасне проповідування), на якийсь короткий час, як допоміжні піонери або на довший. Вони навіть можуть працювати в котромусь відділі Товариства Вартової Башти, брати участь у місіонерстві або подорожувати, щоб відвідувати й підбадьорювати різні збори.
6. Які є декотрі переконливі причини чому кожний Свідок Єгови, який може зробити це, повинен піонерувати? (Луки 6:46—49)
6 Чому багато Свідків Єгови піонерують, коли, якщо б відкладали менше часу служити Богові, вони могли б зробити життя вигіднішим для себе? Це тому, що вони хочуть прославляти Єгову й розказувати людям про Його наміри. Також, вони знають, що „світ минається й бажання його, але той хто виконує Божу волю повіки залишається”. (1 Івана 2:17, НС) Щиро вірячи в це, як також і в інші Божі обітниці, вони бажають відкладати так багато часу, як тільки можливо, щоб розказувати людям добру новину, щоб ті особи, які віднесуться до неї, теж могли виконувати Божу волю й одержати вічне життя. Крім того, вони знають, що ми живемо в тому часі в якому „ця добра новина про Царство буде проповідуватись по цілій залюдненій землі на свідоцтво всім народам; і тоді прийде кінець”. (Матвія 24:14, НС) Вони пам’ятають, що Ісус був сказав Своїм послідовникам: „Жниво велике, та робітників мало. Отже, благайте Господаря жнив, щоб вислав робітників на жниво Своє”. (Матвія 9:37, 38, НС) Вони знають, що ця молитва є ще більш придатна сьогодні, як вона була в Ісусовому часі. Однак, як же їм щиро молитись про це, якщо вони самі стримуються й не беруть такої повної участі, як тільки можливо, в християнській службі?
7. Яке запитання кожний християнський служитель повинен запитати себе?
7 Дійсно, кожний християнський служитель повинен молитовно подумати, чи він може піонерувати. Одна пара в Південній Африці, яка вже піонерує на протязі 15 років сказала: „Чому ми піонеруємо? Чи ж ми могли б оправдатись про це перед Єговою, якщо б не піонерували?” Було б добре для тих, які ще не піонерують запитати себе споріднене запитання: ,Чи я дійсно можу виправдатись перед Єговою чому я не є піонером?’
Уживаючи наші дари
8. Так як Тимофій, як багато молодих осіб можуть піонерувати?
8 В Тимофія був спеціальний духовний дар, якого він міг корисно вживати в службі. (2 Тимофія 1:6) Сьогодні ми не одержуємо спеціальних дарів духа, але в нас є інші дари, і часто ці дари можуть дати нагоду на піонерство. Наприклад, молоді студенти закінчуючі школу мають дари. В них є освіта. Також, так як Тимофій, вони ще є молоді. В них є здоров’я і міць, як також свіже та відкрите відношення. Можливо найбільший дар за всіх, вони мають час. Загально кажучи, вони не є обтяжені багатьма відповідальностями. Отже молодість є гарний час, щоб подумати про піонерство.— Екклезіястова 12:1.
9. Які дари можуть мати старші люди й інші, через які вони можуть піонерувати?
9 Старші люди також мають дари. Одружені, яких діти вже повиростали й які вже не працюють, також можуть мати час для піонерства. Часто вони вже є фінансово забезпечені, нагромадили дорогоцінного досвіду в житті й мають довгий рекорд вірної служби. (Приповістей 16:31) Усім цим можна користуватись у піонерстві. Інші теж можуть мати дари. Декотрі господині мають дар організувати. Отже, вони можуть доглянути сімейних обов’язків і піонерувати. Декотрі сімейні чоловіки маючі подібні дари можуть піонерувати й утримувати їхні родини духовно, як також і матеріально. Чи ви маєте дар промовляти, навчати, або добре поводитись з людьми? Подумайте, як багато більше можна використовувати ці дари в піонерстві.
10. (а) Чому декотрі стримуються від піонерства, але як одна молода пара поводилась з цією проблемою? (б) Як людина, якій трудно проповідувати, може скористати з піонерської служби?
10 Декотрі стримувались від піонерування, не знаючи чи їм вистачить фінансово. Одна заручена пара обговорили цей страх. Вони прийшли до висновку: „що недовіряли Єгові й Його спроможності постачати”. „Обдумавши сказане в Матвія 6:25—33, де Ісус навчав, що коли будемо перше шукати Царства, то нам постачиться усі наші потреби, ми поставили собі за мету стати регулярними піонерами”. І незабаром після цього вони одружились, залишили їхні доброплатні роботи й стали піонерувати. Для декотрих проповідувати не є легко. Чи ви теж маєте цю проблему? Якщо так, то піонерство може допомогти вам. По суті, найкращий спосіб стати зручним у службі є відкладати час і піонерувати. Один служитель, який брав участь у допоміжньому піонеруванні сказав: „Було ще одно благословення. Я не нервувався, коли проповідував від дому до дому. Замість боятися приступати до кожного дому, я почав бажати говорити до людей”.— Дивіться до Филип’ян 4:13.
Піонерство — родинна справа
11. Як Тимофієве підготовлення від „дитинства” було йому на благословення?
11 Тимофія поступово приготовлено для служби „від дитинства”. (2 Тимофія 3:14, 15) Очевидно в його матері та бабусі був дух християнської служби й вони вкорінили його в Тимофієві. Коли Павло прибув до Лістри, то Тимофій, не мавши ніяких обов’язків уже був готовий пристати до нього в повночаснім проповідуванні.— Дії 16:1—5.
12. Як багато батьків виявляють, що в них є дух християнської служби?
12 Сьогодні багато християн тішаться, що їхні батьки мали подібного духа. Алес, служителька в Гані сказала: „Майже всі Свідки, які перебували в нашому домі були повночасні проповідники . . . Який же привілей я мала виростати в такому теократичному домі! Батько вкорінював у всіх його дітей бажання для повночасного проповідування, вказуючи на братів і сестер як приклади, які вже виконували таку службу. Це було тільки логічно, що коли я закінчила школу, то зараз записалася до регулярного піонерства”. Ед, молодий вісник у Сполучених Штатах, сказав: „Я думаю, що тому, що мої батьки були місіонерами в Південній Африці на протязі дванадцятьох років і піонерували перед тим, то це дуже допомогло мені. Вони завжди ставили перед мене радощі та привілеї піонерства, і благословення, якого Єгова виливає на піонерів . . . Це є річ, яку всі батьки повинні робити, бо це дуже допомогло мені. Батьки можуть заохочувати молодь служити Єгові щиросердо й скільки можливо”.
13. Як помагається піонерам переборювати труднощі?
13 Щоб піонерувати, то часами це вимагає жертви, але щирі служителі є охочі жертвувати тому, що люблять Єгову. Крім того, нагороди є великі. Майкл і Теріза, одружена пара в Сполучених Штатах, висловили цю думку так: „Якщо ви хочете зміцнитись духовно, то ви повинні піонерувати. Ви більше покладаєтесь на Єгову, а менше на себе. Хоч у нас були фінансові проблеми коли ми піонерували, то Єгова завжди постачав нам наші потреби. Це є найбезпечніше місце”.
14, 15. (а) Як батьки піонерів також часами можуть жертвувати? (б) Які приклади ми маємо на це в біблійних часах? (в) Як батьки можуть виявляти дух християнської служби сьогодні?
14 Батьки піонерів теж можуть робити жертви. Їм можливо буде неприємно дивитись, як їхні діти „залишають гніздо” і йдуть піонерувати в якійсь іншій околиці, а навіть у чужій країні. В деякі способи такі батьки є подібні до Анни й Елкани, які віддали їхнього перворіднього сина, Самуїла, на службу Єгові в скинії в Шіло. (1 Самуїла 1:1—3, 24—28) Або ми можемо порівняти їх до Їфтаха, який віддав його єдину дочку на службу Єгові. Таким чином пожертвував можливість майбутніх онуків. (Суддів 11:36—40) Єгова певно пам’ятає й нагороджує несамолюбність таких батьків.
15 Іноді батьки фінансово жертвують. По деяких країнах батьки покладаються на їхні діти, щоб ці доглядали за ними коли вони постаріються. Проте, батьки, які справді розвинули дух християнської служби не стримуються через це, але заохочують їхніх дітей піонерувати. Коли один молодий чоловік у Гані на ім’я Джостес хотів піонерувати, то його матір дозволила йому й погодилась покладатись на Єгову. Пізніше, вона сказала синові, що Єгова чудово утримував її від тоді коли вона зробила таке рішення. Це, теж, є спосіб ,перше шукати Божого Царства’, і Єгова не покидає тих, які роблять це.— Матвія 6:33, 34.
16. Чому це слід заохочувати повночасних служителів продовжувати в тій службі так довго, як обставини дозволяють їм?
16 Це засмучує чути, що батьки деколи умовляють їхніх дітей залишати піонерство — не тому, що їм потрібно допомоги, краще тому, що вони відчувають, що їхні діти вже досить довго піонерували, і тепер уже прийшов час вернутись додому, мати родину й жити „нормальним” життям. Але ці ж не є нормальні часи, і як кінець цього ладу наближається, то життя кожної людини стане менше й менше нормальне. Піонерів, членів Бетель родин, подорожуючих служителів та місіонерів слід заохочувати, щоб вони наполегливо продовжували їхню службу.— Тита 2:12.
Виявляючи духа служби
17. (а) Як збори користають з праці піонерів та інших повночасних слуг? (б) Як усі можуть показати, що вони мають духа християнської служби? (Євреїв 13:15, 16)
17 Апостол Павло писав: „[Бог] настановив декотрих на апостолів, декотрих на пророків, декотрих на проповідників, декотрих на пастирів і вчителів, з наміром виправляти святих, для будування тіла Христового”. (Ефесян 4:11, 12, НС) Сьогодні, подорожуючі служителі, піонери й місіонери витрачають більшість їхнього часу ,проповідувати’, як також члени Бетель родин, яких службові обов’язки включають служити зборам у інші способи. Ці допомагають підбадьорювати збори. (Порівняйте Дії 16:4, 5) Отже, всі християнські служителі повинні цікавитись повночасною службою. Якщо їм можливо ставати піонерами, то вони повинні зробити це. Якщо вони самі не можуть піонерувати, то повинні заохочувати тих, які можуть.— Римлян 12:11.
18. Чому християнська служба є така дуже важлива сьогодні?
18 Тепер є велика потреба таких присвячених Свідків Єгови з таким духом. Тисячі людей ще відповідають на проповідування доброї новини, навіть по тих околицях де мало проповідувалось на протязі років. Для тих, які так відносяться то те, що християнський служитель узяв час, щоб відвідати їх і розказати їм про Божі наміри відкрило для них нагоду набути вічного життя. (Римлян 10:13, 14; 1 Тимофія 4:16) Скільки більше людей ще чекають чути добру новину? Чи ми можемо служити як піонер, чи ні, то затримуймо почуття нагальності й духа саможертвування. Стараймось добре працювати в християнській службі.— Галатів 6:10.
Чи ви повністю оцінюєте
◻ Що це значить мати духа християнської служби?
◻ Що це є „уявна” служба, і яка є хиба в цьому?
◻ Чому всі християнські служителі повинні цікавитись піонерством?
◻ Як всі присвячені Свідки можуть виявляти піонерського духа?
◻ Чому християнська служба є дуже важлива сьогодні?
[Ілюстрація на сторінці 20]
Усі щирі християнські служителі мають Павлового і Тимофієвого духа