Невинність Йова — чому така чудова?
„Доки я не помру, своєї невинности я не відкину від себе!” — ЙОВА 27:5.
1. Хто це був Йов, і як ми знаємо, що він був дійсною особою?
ЙОВ був видатною людиною в історії. Він не тільки був дуже багатий матеріально, але його шанували за те, що він був співчутливим суддею і провідником. Біблія каже, що він „був більший від усіх синів сходу”. (Йова 1:3; 29:12—25) Йова було зараховано дуже справедливим разом з Ноєм і Даниїлом. (Єзекіїля 14:14, 20) Біблія також виставляє Йова бути прикладом для християн наслідувати його, і таким чином показує, що він був дійсною особою в історії.— Якова 5:11.
2. Як можна дізнатись у який час Йов зносив випробовування Сатаною?
2 Йов мешкав у країні Уц, теперішній Аравії. Хоч Йов не був ізраїльтянином, то таки поклонявся Єгові, на яке то поклоніння Єгова був звернув Сатані увагу. Коли Бог сказав, що „немає такого, як він, на землі: муж він невинний та праведний”, то це показує, що не було іншого такого видатного слуги живого Бога в той час. (Йова 1:8) Сталось, що Сатана мабуть випробовував Йова тоді, як його далекі двоюрідні брати, ізраїльтяни, мешкали в рабстві в Єгипті — в якийсь час по смерті того видатновірного слуги Йосипа в 1657 р. до н.е., і перед тим, коли Мойсей уступив на його шлях вірності.
3. Хто написав книгу Йова, і як письменник міг здобути цю інформацію?
3 Очевидно Мойсей написав Книгу Йова. Він міг довідатись про Йовове випробовування після того, як його було примушено втікати з Єгипту в 1553 р. до н.е. і коли він оселився в мідіанському краї, недалеко країни Уц. (2 Мойсеєва 2:15—25; Дії 7:23—30) У той час, Йов проживав останніх 140 років свого життя, якими Єгова був поблагословив його. (Йова 42:16) Пізніше, коли ізраїльтяни були недалеко країни Уц при кінці їхнього мандрування пустинею, Мойсеєві мабуть донеслось про останні роки Йовового життя й його смерть.
Йовове обмежене знання
4. (а) Очевидно, з якого джерела Йов навчився про Єгову, і чому він правдоподібно комунікував з Авраамом та потомками Ісака? (б) Як Йов став людиною видатної невинності?
4 Коли Йов зносив випробовування, то він не знав повністю Бога та Його намірів, тому що до тих пір ще не було писаної Біблії. Проте, Йов трохи знав про те, як Єгова поводився з Авраамом, Ісаком, Яковим та Йосипом. Це тому що Йов був потомком Авраамового брата Нахора, через Нахорового перворідного сина, Уца. Крім того, брат Уца був Бетуїл, батько Ісакової дружини Ревеки й прадід Йосипа. (1 Мойсеєва 22:20—23) Немає сумніву, що Йов дуже цінив яке-небудь знання яке він мав про комунікацію Єгови з Авраамом та його потомками, і дуже прагнув задовольняти Єгову. Таким то чином Йов став людиною видатної вірності, людиною невинності, зовсім відданою Єгові.
5. Особливо, що це робить невинність Йова такою видатною?
5 Невдовзі по смерті Йосипа в Єгипті, невинність Йова стала предметом суперечки між Богом Єговою а Сатаною на невидимих небесах. Однак, Йов нічого не знав про цю суперечку, яка зосереджувалась навколо його вірності. І тому що Йов не знав причини свого страждання, це особливо робить його незламну невинність такою дуже чудовою. На користь усім Божим слугам Бог постарався, щоб Мойсей записав подробиці цієї суперечки відносно Йовової невинності.
Спірне питання Йовової невинності
6. (а) Як на зібранні ангелів на небі виявилось спір між Богом а Сатаною? (б) Коли цей спір почався, і що в ньому поміщалось?
6 Книга Йова виявляє нам те, що відбулось на невидимому небі,— зібрання ангелів перед Богом Єговою. Там, Єгова пригадує присутньому Сатані, що „немає такого, як він [Йов], на землі: муж він невинний та праведний, що Бога боїться, а від злого втікає”. (Йова 1:8) Ясно, тут виявляється спірне питання Йовової невинності. Але це не є нове питання. На це спірне питання натякнулось, коли Сатана відвернув Адама й Єву від Бога, в дійсності сказавши: ,Дай-но мені нагоду й я кого-небудь відверну, щоб він не служив Тобі’.— 1 Мойсеєва 3:1—6.
7. Як Сатану було примушено пояснити невинність Йова, і що Сатана сказав Богові?
7 Тепер, на цьому офіційному зібранні на небі, Сатану примушено пояснити Йовову невинність. „Чи ж Йов дармо боїться Бога?” він питає. „Чи ж Ти не забезпечив його, і дім його, і все, що його?.. Але простягни тільки руку Свою”, Сатана каже, „і доторкнися до всього, що його,— чи він не зневажить Тебе перед лицем Твоїм”.— Йова 1:9—11.
8. (а) Як Єгова відповів на заклик Сатани? (б) Як Йов постраждав з рук Сатани?
8 Єгова погоджується на цей виклик Сатани. Він зовсім довіряє Йовові, що він буде Йому вірний, і відповідає Сатані: „Ось усе, що його,— у твоїй руці, тільки на нього самого не простягай своєї руки”. (Йова 1:12) Сатана негайно вдаряє Йова лихом. Напали сабеї й позабирали Йовових 1000 штук великої худоби та 500 ослиць, і повбивали всіх слуг, крім одного. Потім Сатана, вогнем з неба, пожирає Йовових 7000 овець та слуг крім одного. Потім Сатана спричиняє, щоб три відділи халдеїв позабирали 3000 Йовових верблюдів, убиваючи всіх слуг, крім одного. Зрештою, Сатана посилає великий вітер і вдаряє дім у якому Йовових десятеро дітей пригощаються,— усі гинуть. Негайно, один за одним позосталі слуги приносять Йовові страшенну новину.— Йова 1:13—19.
9. Чому Йовові було дуже трудно зносити свої випробовування, однак як він віднісся до них?
9 Які ж страшенні лиха! Навіть коли б Йов розумів, хто це був причиною тих лих, то їх зносити таки було трудно. Але Йов не знає цього! Йов не знає, що він став центром суперечки на небі, і що Єгова користувався ним показати, що таки будуть люди незламної вірності, незважаючи на те, що Сатана ще може нав’язати на них тяжке несправедливе страждання. Однак, охоплений смутком, а навіть думаючи, що Бог є відповідальний за його втрату, Йов вигукує: „Господь [Єгова, НС] дав,— і Господь [Єгова, НС] узяв... Нехай буде благословенне Господнє [Єгови, НС] Ім’я”. Так, „при всьому цьому Йов не згрішив, і не сказав на Бога нічого безумного”.— Йова 1:20—22.
10. (а) Чого іншого Сатана вимагав відносно Йова, і чому Єгова охоче дозволив йому це? (б) Що сталось Йовові через його нещасний стан?
10 Як це принижило Сатану, коли на іншому зібранні ангелів, Єгова нагадав йому відносно Йова: „Він ще тримається міцно в своїй невинності”. Але Сатана таки не піддається. Він каже, що коли б мав нагоду уразити Йова фізично, то він проклине Бога перед Його лицем. Довіряючи Йовові, що він буде вірний Йому навіть під такими обставинами, Єгова дозволяє Сатані уразити його фізично, перестерігаючи Сатану, щоб він не відібрав Йовові життя. Отже, Сатана ,ударяє Йова злим гнояком від стопи його аж до його черепа’. (Йова 2:1—8) Йова принижено до такого огидного та мізерного стану, що родичі та друзі уникають його, а колишні знайомі насміхаються з нього.— Йова 12:4; 17:6; 19:13—19; 30:1, 10—12.
11. Який додатковий удар Йов ще мусив витерпіти, і чому його невинність, незважаючи на всі ці клопоти, була така чудова?
11 Однак, ще один удар! Віра Йовової дружини ослабає. Вона каже йому: „Ти ще міцно тримаєшся в невинності своїй? Прокляни Бога — і помреш!” Але Йов відповідає їй й каже: „Ти говориш отак, як говорить яка з божевільних!.. Чи ж ми будем приймати від Бога добре, а злого не приймем?” І так як історія показує, ,При всьому тому Йов не згрішив своїми устами’. (Йова 2:9, 10) Яка ж чудова його невинність дійсно є, а головно, коли подумаємо що від Йова було заховано причину страждань!
Інакший напад
12. (а) Хто були ті приятелі, які прийшли потішити Йова? (б) Як Сатана вживав цих приятелів, щоб ще більше випробувати Йова?
12 Сатана ще не покінчив з Йовом. Він постарався, так званих троє мудреців, які, або знали Йова особисто, або чули про його репутацію, „більшого від усіх синів сходу”. Очевидно вони є багато старші від Йова. (Йова 1:3; 15:10; 32:6) Два з цих приятелів є його далекі родичі. Еліфаз, теманянин, є потомком Авраама через Темана, внука Ісава, а Білдад, шух’янин, є потомком Авраамового сина Шуаха. (Йова 2:11; 1 Мойсеєва 36:15; 25:2) Походження Цофара не є певне. Позірно цих троє приятелів прийшли потішити Йова, але дійсно Сатана вживає їх, щоб зруйнувати невинність Йова. Так як політичні допитувачі представляючі себе бути друзями руйнують вірність полонених і підбурюючи їх проти їхніх власних урядів, Сатана мав надію, що його „утішителі” підбурять Йова проти Бога.— Йова 16:2, 3.
13. (а) Коли Йовові гості прибули, то що вони робили? (б) У що їхні промови розвинулись?
13 Прибувши, цих троє утішителів сиділи з ним на землі сім день та сім ночей ані слова не промовляючи й дивились на Йовів нестерпний біль та тяжке приниження. (Йова 2:12, 13) Еліфаз, очевидно найстарший, перше промовляє й викладає загальну тему розмови бути трипартійними дебатами. У своїй промові Еліфаз, як також його друзі, головно обвинувачують Йова. Коли кожен з обвинувачів закінчує свою промову, то Йов, по черзі, відповідає, спростовуючи їхнє обвинувачування. Цофар, не маючи нічого нового додати, не бере участі в третіх дебатах. Тому то Цофар промовляє тільки два рази, тоді як Еліфаз і Білдад промовляють три.
14. Що цих троє доводили Йовові, і як Сатана подібно доводив Ісусові?
14 Промови Еліфаза довші, але дещо лагідніші. Білдад промовляє гостромовно, а Цофар ще гірше. Хитро вони сперечаються з Йовом, щоб виконати намір Сатани — зруйнувати невинність Йова. Часто вони висказують дійсні факти, але неправильно застосовують їх. Таким же самим способом Сатана спокушав Ісуса. Цитуючи вірш у якому каже, що Божий ангел охоронятиме Своїх слуг, Сатана запропонував Ісусові доказати Себе бути Божим Сином і кинутись додолу з наріжника храму. (Матвія 4:5—7; Псалом 91:11, 12) Довгий час Йов мусив змагатись з подібним умовлянням Сатани.
15. Що Еліфаз казав було джерелом Йовових проблем?
15 В його початковій промові Еліфаз сперечається, що Йовове страждання — це Божа відплата за його гріхи. „Де праведні вигублені?” він питає. „Як я бачив таких, що орали були беззаконня, та сіяли кривду, то й жали її”. (Йова 4:7, 8) Продовжуючи, Еліфаз заявляє, що Бог не довіряє Своїм слугам. „Рабам Своїм Він не йме віри”, каже Еліфаз, „і накладає вину й на Своїх [ангелів]. Що ж тоді мешканці глиняних хат”.— Йова 4:18, 19.
16. Як Білдад продовжував напад Еліфаза, і яку несправедливу ілюстрацію він уживав?
16 Білдад продовжує словесний напад. „Якщо чистий ти та безневинний”, він каже, „то тепер Він [Бог] тобі Свою милість пробудить, і наповнить оселю твою справедливістю”. Білдад зауважує, що папірус і очерет сохнуть і в’януть без води, і правильно робить висновок, що „всі ті, хто забуває про Бога” теж загинуть. Але як же неправильно пристосовувати цю ілюстрацію до Йова, і казати, „згине надія безбожного [відступника, НС]”! — Йова 8:6, 11—13.
17. Як Цофар висловлювався переконливо?
17 Слова Цофара ще більше їдкі. ,О коли б Бог промовив і сказав тобі, що Він думає!’ він в дійсності каже. ,Бог знає, що ти вчинив. Він карає тебе багато меншою карою ніж провини твої того варті. Покайся в гріхах своїх і покинь беззаконня і тоді матимеш безпеку й багато друзів’.— Йова 11:4—6, 14—20.
18. У других дебатах, як цих троє продовжували свій напад на Йова?
18 У других дебатах, Еліфаз продовжує нападати на невинність Йова. ,Бог навіть ангелам не довіряє, скільки ж менше Він довірятиме такому як ти! Лукавий завжди попадається в клопіт’. (Йова 15:14—16, 20) Білдад, лютий через те, що їм не вдалось зруйнувати Йовову невинність, дійсно каже: ,Світло твоє погасне. Пам’ять про тебе загине з землі. Так то стається з тими, хто забуває Бога’. (Йова 18:5, 12, 13, 17—21) Цофар, натякаючи на Йовів колишній добробут, питає: ,Чи ж не знаєш, що спів несправедливих короткий, а радість безбожного [відступника, НС] — тільки на хвилю? Небо відкриває беззаконня лукавих’.— Йова 20:4, 5, 26—29.
19. (а) По словах Еліфаза, то яку цінність має невинність людини у Бога? (б) Як Білдад закінчив словесний напад на Йова?
19 Починаючи треті дебати, Еліфаз питає: ,Чи людина може бути корисна для Бога? Навіть коли б ти був невинний, то чи ж Бог скористає з цього? Повернись до Бога’, він каже, ,і приведи свої справи в порядок. І тоді будеш відновлений’. (Йова 22:2, 3, 21—23) Білдад кінчить словесний напад і каже: ,Хто ж на землі може хвалитись, що він чистий?’ ,Бог є такий славетний, що навіть місяць і зорі є менше як мов ніщо в Нього. Скільки ж менша людина, яка в очах Його є так як той хробак!’ — Йова 25:2—6.
Йовова оборона й виправлення
20. (а) Як Йов відповів на довід, що страждання є Божа кара за гріх? (б) Що Йов постановив зробити, і як ми знаємо, що його невинність дійсно була важливою в Бога?
20 Незважаючи на його велике страждання, Йов навіть на хвилинку не піддається зрадницьким доводам своїх мучителів. Якщо страждання є Божою карою за гріхи, він питає: „Чого несправедливі живуть, доживають до віку, й багатством зміцняються?” (Йова 21:7—13) І незважаючи на те, що Йовові обвинувачі кажуть, Єгова дорожить тими, які дотримують свою невинність, даючи Йому відповідь на глузування Сатани, що він може кого-небудь відвернути від служіння Богові. (Приповістей 27:11; Псалом 41:13) Йов, певний про свою невинність, вигукує: „Доки я не помру, своєї невинности я не відкину від себе!” (Йова 27:5) Ні, він нічого не вчинив, щоб заслужити все те, що йому трапилось.
21. Як Елігу відповів Йововим фальшивим утішителям, і як він правильно поправив Йова?
21 Молодий Елігу пильно слухає кожного слова. Тепер він говорить і каже Йововим фальшивим утішителям, що все те, що вони говорили не доказує Йова бути грішником. (Йова 32:11, 12) Потім, Елігу каже Йовові: „Я чув голос слів: ,Чистий я, без гріха, я невинний, і немає провини в мені! Оце сам Він причини на мене знаходить, уважає мене Собі ворогом’... У цьому ти не справедливий”. (Йова 33:8—13; 6:29; 13:24, 27; 19:6—8) Так, Йов занадто турбувався виправданням своєї власної невинності. Однак, незважаючи на те, він таки не осуджував Бога й не втрачав довір’я, що Бог чинитиме правильне.
22. (а) Вислухавши Єгови, що Йов відповів? (б) Чого Бог вимагав від Йовових фальшивих утішителів, і як Бог остаточно нагородив Йова?
22 Насувається велика буря тоді як Елігу закінчує свою промову, і Єгова Сам говорить з бурі й каже: „Хто то такий, що затемнює раду словами без розуму? Підпережи но ти стегна свої... Я буду питати тебе,— ти ж Мені поясни”. Вислухавши Єгову, Йов визнає, що він необачно висловлювався, без докладного знання, і кається „у поросі й попілі”. Потім Єгова запалав гнівом на Еліфаза та його двох друзів, наказуючи Йовові заступитись за них перед Ним. З цього часу, Бог відновив Йова й поблагословив його, даючи йому сім синів, троє вродливих дочок і ще так раз худоби як він колись мав. Проживши ще 140 років, Йов упокоївся „старим та насиченим днями”.— Йова 38:1—4: 42:1—17.
23. Як Йовова невинність повинна впливати на нас?
23 Справді Йов був людиною чудової невинності! Він не знав того, що став предметом лукавого нападу Сатани. Це ще більше підкреслює його невинність тому що думаючи, що це страждання було від Бога, він таки не зрікся Бога й не прокляв Його. Який же гарний урок для нас, тому що ми знаємо хто це випробовує нашу віру! Певно, це повинно спонукати нас бути такими вірними як Йов і продовжувати служити Єгові незважаючи на які-небудь страждання, яких Божий Противник ще може нав’язати на нас.
Чи можете відповісти?
◻ Через які фактори невинність Йова є такою чудовою?
◻ Хто відвідав Йова, і що Сатана надіявся, що вони виконають?
◻ Якими доводами цих три утішителі накидались на Йова?
◻ Як Йов обороняв себе, але як його було поправлено?
◻ Які ж були наслідки цього, і як це повинно впливати на нас?
[Ілюстрація на сторінці 14]
Сатана послав трьох „утішителів”, щоб підбурити Йова проти Бога