Євангелія — факт чи вигадка?

ЗАХИСНИКИ так званої голобельної критики вже з давна накидались на те що Євангелії говорять про Ісусове життя: Вони заявляють що в цих доповідях знаходиться багато суперечностей, і що вони писались давно після відбуття цих подій в дійсній історії. Вони кажуть що чуда записані в них є тільки вигадки.

В своїй книжці Кесар і Христос (англ.), історик Вілл Дурант розглядає доповіді в Євангеліях з точно об’єктивного погляду — як історія підтверджена документами. Признаючи, що в Євангеліях здаються бути суперечності й проблеми, то все ж таки Дурант доходить до цього висновку: «Суперечності, дрібні й незначні; по суті у синоптичних Євангеліях знаходиться чудова єдність, і погоджується в тім що говорять про Христа».

Але що сказати про заяви критиків, а це, що Євангелії не відповідають мірилам дійсної історії? Дурант продовжує й каже: «У запалі їхнього відкриття захисники голобельної критики так суворо випробовували вірогідність Нового Завіту, що за їхнім мірилом сто давніх достойних письменників — Хаммурапі, Давид, Сократ — зникли б у легенду. Незважаючи на упередження євангелістів, в Євангеліях таки записуються багато випадків яких вигадники любили б придушити — конкуренція між апостолами бажаючих вищої посади в Царстві, втеча апостолів після Ісусової смерті, Петрове зречення [Ісуса]... Жодин, читач, не міг би сумніватись дійсності осіб про яких у них іде».

Історик Дурант доходить до цього висновку: «Що кілька простих чоловіків одного покоління вигадали таку могутню й привабливу особу, таку високу етику і таку надихаючу передбачливість людського братерства, було б чудо, багато більш неймовірне від тих, що записані в Євангеліях. Після двох століть голобельної критики, основні принципи життя, характеру, і навчання Христа, зостаються досить ясними, і становлять найчарівнішу рису історії Західної людини».