Ісусове життя і служба

Дорога до життя

ДОРОГА до життя залежна від додержування Ісусових навчань. Але так робити нелегко. Наприклад, фарисеї мають напрям жорстоко осуджувати людей, і правдоподібно багато наслідують їх. Але Ісус продовжує Свою Нагірну проповідь, і напучує: «Не судіть, щоб і вас не судили; бо яким судом судити будете, таким же осудять і вас».

Ставати такими як ті надто критичні фарисеї дуже небезпечно. Так як Лука написав, Ісус говорить про цю небезпеку так: «Чи ж може водити сліпого сліпий? Хіба не обидва в яму впадуть?»

Це серйозна справа надто критикувати людей, і перебільшувати їхні вади. Тому Ісус питає: «Як ти скажеш до брата свого: Давай вийму я заскалку з ока твого, коли он колода у власному оці? Лицеміре,— вийми перше колоду із власного ока, а потім побачиш, як вийняти заскалку з ока брата твого».

Це не значить, що Ісусові учні не повинні розпізнавати наміри людей, бо Він продовжує й каже: «Не давайте святого псам, і не розсипайте перел своїх перед свиньми». Правда в Божому Слові свята. Вона подібна до дійсних перлин. Але якщо б деякі люди, як ті собаки або свині, не оцінювали тих дорогоцінних правд, то Ісус каже учням залишити їх і шукати людей, які будуть слухати.

Незважаючи на те, що Ісус уже обговорював молитву в Його проповіді, то таки підкреслює потребу наполягати в ній. «Просіть,— Він каже,— і буде вам дано». Щоб показати учням Божу готовність відповідати на молитви, Ісус питає: «Чи ж то серед вас є людина, що подасть своєму синові каменя, коли хліба проситиме він?.. Тож як ви, бувши злі, потрапите добрі дари своїм дітям давати,— скільки ж більше Отець ваш Небесний подасть добра тим, хто проситиме в Нього!»

Потім Ісус висловлює те, що стало славетним правилом поведінки — Золоте правило. Він каже: «Усе, чого тільки бажаєте, щоб чинили вам люди, те саме чиніть їм і ви». Додержуватись цього правила вимагає позитивного вчинку, щоб чинити людям добро, поводитись з ними так як хочете, щоб вони з вами поводились.

Ісусів наказ вказує на те, що дорога до життя нелегка: «Увіходьте тісними ворітьми, бо просторі ворота й широка дорога що веде до погибелі,— і нею багато-хто ходять. Бо тісні ті ворота, і вузька та дорога, що веде до життя,— і мало таких, що знаходять її!»

Можливість обманутися велика, і тому Ісус перестерігає: «Стережіться фальшивих пророків, що приходять до вас ув одежі овечій, а всередині — хижі вовки». Так як пізнаємо добрі й злі дерева по їхніх плодах, то Ісус каже, що фальшивих пророків пізнається по їхній поведінці й навчанню.

Ісус продовжує й пояснює, що Його учнів не пізнається по словах, але краще по ділах. Декотрі люди заявляють Ісуса бути їхнім Господом, але якщо такі не виконують волі Його Отця, то Він каже: «Їм оголошу Я тоді: Я ніколи не знав вас... Відійдіть від Мене, хто чинить беззаконня!»

Ісус кінчає Свою незабутню проповідь і каже: «Кожен, хто слухає цих Моїх слів і виконує їх, подібний до чоловіка розумного, що свій дім збудував на камені. І линула злива, і розлилися річки, і буря знялась, і на дім отой кинулась,— та не впав, бо на камені був він заснований».

З другого боку, Ісус каже: «А кожен, хто слухає цих Моїх слів, та їх не виконує,— подібний до чоловіка того необачного, що свій дім збудував на піску. І линула злива, і розлилися річки, і буря знялася й на дім отой кинулась,— і він упав. І велика була та руїна його!»

Ісус закінчив Свою проповідь, а народ дуже дивувався способом Його навчання, бо Він навчав їх, як той що має владу, а не як їхні релігійні провідники. (Матвія 7:1-29; Луки 6:27-49).

◆ Що Ісус говорить про судження людей; однак, як Він показує, що Його учні повинні розпізнавати наміри людей?

◆ Що Ісус говорить про молитву, і яке правило поведінки Він висловлює?

◆ Як Ісус показує, що дорога до життя нелегка і що є можливість обманутися?

◆ Як Ісус кінчає Свою проповідь, і як вона впливає на людей?