Запитання від читачів

Чому Ісус обіцяв, що всі які покладатимуть віру на Нього «ніколи не помруть», коли всі Його слухачі вмирали? (Івана 11:25, 26).

Коли Ісус сказав, що люди не будуть умирати або говорив про вічне життя, то не мав на думці, що Його тодішні слухачі ніколи не помруть. Ісус доводив пункт, що ті, які покладають віру в Нього, можуть жити вічно.

Одного разу, Ісус сказав, що Він був «хліб життя». Тоді додав: «То є хліб, Який сходить із неба,— щоб не вмер, хто Його споживає. Я — хліб живий, що з неба зійшов: коли хто споживатиме хліб цей, той повік буде жити. А хліб, що дам Я, то є тіло Моє, яке Я за життя світові дам» (Івана 6:48​-51).

Читаючи тільки ті слова, людина може робити висновок, що Ісус говорив Своїм слухачам, що вони ніколи не помруть. Але зміст того віршу не доводить до такого висновку. Ісус тільки що сказав: «Це воля Того, Хто послав Мене, щоб Я нічого не загубив з усього того, що Він Мені дав, але щоб воскресив його останнього дня... Усі що бачать Сина і практикують віру в Нього матимуть вічне життя, і Я воскрешу його останнього дня... Жодна людина не може приходити до мене, хіба Отець, Який послав Мене, притягне його; і Я воскрешу його останнього дня» (Івана 6:39​-44, НС). Пізніше Він додав: «Хто споживає тіло Моє й п’є Мою кров має вічне життя, і Я воскрешу його останнього дня» (Івана 6:54, НС). Отже, Ісусову обіцянку «вічного життя» не слід розуміти, що Його слухачі ніколи не помруть.

Це таке саме як Ісусова відома обіцянка Марті: «Я воскресіння й життя. Хто практикує віру в Мене, хоч помре, повернеться до життя; і всі що живуть і практикують віру в Мене ніколи не помруть» (Івана 11:25, 26, НС). Очевидно, Ісус не мав на, думці що вірні апостоли ніколи не будуть умирати так як інші люди. До року, вони будуть помазані святим духом і їм буде дана надія царювати на небі. Щоб одержати ту нагороду, вони мусять умерти тілесно (Римлян 8:14​-23; 1 Коринтян 15:36​-50). Зверніть також увагу на те що Ісус сказав: «Той хто практикує віру в Мене, хоч помре, повернеться до життя».

Ісусова обіцянка сповниться відданим слугам Бога які жили й померли до відкриття шляху на вічне життя. Такі вірні християни є в перших лавах на майбутнє воскресіння. Якщо будуть вірні після воскресіння, то ніколи не зазнають «другої смерті» — вічної (Об’явлення 20:15; 21:8; Івана 8:51).

Біблійне пророцтво показує, що перед нами сьогодні знаходиться спеціальна нагода. Живучи при закінченні системи, ми можемо пережити «велике горе» саме в новий світ. Ті, що мають надію на вічне життя в раю на землі, які докажуть їхню вірність Богові не мусять помирати тілесно. Як вони переживуть «велике горе», то їх буде запроваджено до «джерел вод життя» (Об’явлення 7:9​-17).

[Ілюстрація на сторінці 23]

Ісусові слова сумуючій Марті дають нам надію на вічне життя.