Особисто цікавтесь іншими
«Нехай кожен дбає не про своє, але кожен і про інших» (ФИЛИП’ЯН 2:4).
1, 2. З яких причин ми повинні особисто цікавитись іншими?
З ДОБРИХ причин ми повинні особисто цікавитись іншими. Наприклад, ми повинні цікавитись людьми тому, що ми інакші одні від одних. У генетиці тілесних клітин поміщається намітка нашої спадкової будови. Ця будова така відмінна, що агентури для викриття злочину додали техніку генетичного «знімання відбитків пальців», щоб нею викривати злочинців.
2 Є ще інші причини чому ми всі інакші й цікаві особисто. Від самого зачаття, на нас впливає оточення. Є багато доказу на те, що ненароджені немовлятка реагують на зовнішні обставини. Вони народжуються на світ як незалежні дихаючі особи, або душі, і на них тоді впливають відношення й способи їхніх батьків. Під час виростання, ми можемо бути єдиною дитиною в сім’ї або мати братів і сестер, які беруть деяку участь у нашому догляді. Їхня дружба або брак її впливає на наш розвиток. Те що ми читаємо, навчаємось у школі, і на що дивимось на телебаченні, також робить вплив на наші думки й вчинки.
3. Згідно із сказаним у Филип’ян 2:4, то як ми повинні зокрема цікавитись іншими?
3 Отже, через такі індивідуальні відмінності люди цікавляться одні одними. Але Павло мав на думці більш благородну причину чому ми повинні цікавитись іншими. Тому він заохочував співхристиян «дбати не про своє, але кожен і про інших» (Филип’ян 2:4). Замість шукати своїх власних вигод, ми зокрема повинні цікавитись іншими духовно. В які ж різні способи можна показати, що ми особисто цікавимося іншими?
Духовні інтереси і характерні відмінності
4. Згідно з Ефесян 4:22-24, які зміни збільшують духовне зацікавлення іншими?
4 Особистим застосуванням знання біблійної правди й наслідуванням зразка Ісуса Христа збільшуємо зацікавлення духовністю інших (1 Петра 2:21). Будучи правдивими християнами ми «відкидаємо стару особистість, яка підкоряється колишній поведінці» й стараємось заступити її «новою особистістю створеною, згідно Божої волі в праведності й вірності» (Ефесян 4:22-24, НС). Таким чином, самолюбні відношення прогресивно заступаються доброю, ласкавою турботою до інших (Ісаї 65:25).
5. Чому в християнському зборі бувають різні характерні риси, доводячи до якого запитання?
5 Незважаючи на те, що слуги Єгови вже робили великі зміни, то все ж таки залишаються грішні напрями. Сам Павло признав: «Коли хочу робити добро, то зло в мені наявне» (Римлян 7:21, НС). Нас також ототожнюють інші успадковані й придбані риси. Декотрі люди наділені багатою уявою, інші люблять аналізувати. Тоді як декотрі тихі, то інші товариські й сміливі. Як же зберігати єдність у християнському зборі беручи до уваги такі відмінності в людях?
6. Як нам поводитись з різними характерними рисами й як можна дати приклад цього?
6 Якщо хочемо цікавитись духовними інтересами інших і зберегти християнську єдність, то мусимо дивитись на ці відмінності реалістично й з розумінням. Оскільки Бог не вимагає від нас досконалості, то ми не повинні вимагати її від наших християнських друзів. Крім того, Єгова не сподівається, щоб усі Його слуги були точно однакові. У християнському зборі, усі з нас маємо своє місце й можемо користуватись успадкованими, Богом даними здібностями поширювати Його працю (1 Коринтян 12:12-26). Якщо будемо зайняті під керівництвом Голови збору, Ісуса Христа, то не будемо мати часу критикувати одні одних (1 Коринтян 4:1-4). Ремісник, знає що кожний ручний інструмент є зроблений, щоб виконувати певну працю. Чи молотком просвердлите таку тоненьку дірку як свердлом? Чи ж рубанком яким вирівнюють дерево можна закрутити в нього гвинт? Ні. Кожен інструмент зроблений для свого власного вжитку.
7. Тоді як проповідуємо Царство, то чим ми повинні найбільш цікавитись?
7 Які ж правдиві є слова Царської пісні «Радісна служба»! У ній наполягає так: «З радості служім нашому Богові й Цареві, приносьмо на працю Його дари й таланти». Правда, у нас можливо видатних талантів немає. Однак, ми стараємось якнайкраще можемо виконувати працю призначену нам як Свідки Єгови. Так як у пісні далі каже: «Хоч наша служба мала, то нею доказуємо відданість серця нашого й виражаємо любов» (Співайте Єгові хвалу, пісня 130).
Важайте інших за більших від себе
8. Як єдність поширюється застосуванням Павлових слів до Филип’ян 2:1-3?
8 Єдність також поширюється, коли вважаємо інших за більших від себе. Павло написав: «Отож, коли є в Христі яка заохота, коли є яка потіха любови, коли є яка спільнота духа, коли є яке серце та милосердя, то доповніть радість мою: щоб думали ви одне й те, щоб мали ту саму любов, одну згоду й один розум». Зверніть увагу на те що Павло далі каже: «Не робіть нічого підступом або з чванливости, але в покорі майте один одного за більшого від себе» (Филип’ян 2:1-3).
9. Що це значить бути сварливим і егоїстичним, і як нам уникати цих рис?
9 Не вважаючи інших за більших від себе, сварлива людина «має перекручений й втомлюючий напрям сваритись і сперечатись» (Уебстерів новий університетський словник). Цей напрям може виявлятись у «словесних суперечках» (1 Тимофія 6:4, переклад Хоменка). Певно, ми повинні найбільш цікавитись духом і думками, які передаються словами. Отже, не будьте завзятим захисником деяких висловів, усних чи писаних. А що коли б вам хтось говорив щось інакшого про якийсь догмат? Вірно держіться інформації у Святому Письмі яку постачає Бог через «вірного і мудрого раба» (Матвія 24:45-47). Цей «раб» навчив нас правди. Пам’ятати цей факт допоможе нам уникати егоїстичної, тобто, перебільшеної свідомості самовеличання.
Розвивайте особисте зацікавлення до інших
10. Як у зборі можна застосовувати принцип у Филип’ян 2:4?
10 Пам’ятайте, Павло заохочує нас «дбати не про своє, але кожен і про інших» (Филип’ян 2:4). Що це значить? Так як спостереження допомагає нам у службі, то так само цікавитись добробутом братів і сестер у зборі даватиме нам нагоду зміцнювати любов, яка з’єднує нас. Головно старші мають відповідальність турбуватись співвіруючими, тому що в книзі Приповістей каже: «Добре знай вигляд своєї отари» (Приповістей 27:23). Звичайно, усі з нас повинні зважати на потребу наших духовних братів і сестер (1 Петра 2:17).
11. Чому ми повинні добре слухати під час розмов з нашими духовними братами й сестрами?
11 Інший спосіб, яким можна поширювати єдність і збільшувати зацікавлення іншими, є проводити час у розмові з нашими духовними братами і сестрами. Дізнайтесь їхніх думок. Це можна робити під час візиту до їхнього дому, перед і після зібрань у Залі Царства, і між сесіями на наших конгресах. Добре слухайте, коли вони говорять. Таким чином можна дізнатись які труднощі вони переживають, і тоді можна допомогти їм носити свій тягар і сповняти закон Христа (Галатів 6:2). Однак, щось інше крім тільки розмов з нашими братами зберігатиме єдність у зборі. Що це таке?
Виявляйте товариське співчуття
12. Чому ми повинні виявляти товариське співчуття?
12 Товариське співчуття поширює християнську єдність. Через збільшення життєвих тисків, то всі з нас повинні виявляти цю рису. Ніколи так не заглиблюймося в свої власні справи, щоб не зважати на почуття інших. Подумайте про цей приклад: Коли один учасник Службового Зібрання прибув до Залу Царства, то один із старших приступив до нього з просьбою, щоб оголосити якусь точку на зібранні. На здивовання й сором старшого, учасник подивився на нього, і сказав з усміхом: «По-перше, брате, добрий вечір!» Вони дружньо привітались, а тоді обговорювали справу, яку треба було оголосити на зібранні. Якого ж уроку навчився цей старший! Не спішіться, не ігноруйте ввічливості з допомогою якої розвиваються приємні споріднення.
13. Що товариське співчуття спонукує старших робити в стосунках з їхніми християнськими братами й сестрами?
13 Товариське співчуття спонукує старших поводитись з братами співчутливо й виявляти їм інші гарні риси. Деколи, ці чоловіки мусять поводитись ніжно, «немов годувальниця та, яка доглядає дітей своїх» (1 Солунян 2:7). Декотрим братам треба допомагати дуже терпеливо. Тих, що «покинули першу любов» можливо треба підбадьорити до більшої діяльності й допомогти їм зрозуміти, що наші дні дуже критичні (Об’явлення 2:4; 2 Тимофія 4:2; Євреїв 6:11, 12). Так як Павло, старші, будьте «ласкаві» до християнських братів і сестер, напучуючи й потішаючи їх, «щоб вони гідно поводились перед Богом» (1 Солунян 2:8, 11, 12).
14. Як Павло доказав своє товариське співчуття?
14 Павло залишив старшим гарний приклад і показав, як люблячо турбуватись добробутом духовних братів і сестер. Він написав: «Окрім зовнішнього, налягають на мене денні повинності й журба про всі Церкви [збори, НС]». Тому що Павло так дуже турбувався братами й сестрами, то міг запитати: «Хто слабує, а я не слабую? Хто спокушується, а я не палюся?» Якщо ви служите старшим у зборі, то чи у вас є таке товариське співчуття? (2 Коринтян 11:28, 29).
Придбайте брата вашого
15. Коли між братами виникають серйозні проблеми, то яку Ісусову пораду в Матвія 18:15 слід застосовувати, і з яким наміром?
15 Товариське співчуття поширює єдність між слугами Єгови. Дуже рідко виникають особисті незгоди. Коли справа серйозна, то християни мусять слухатись Ісусової поради записаної в Матвія 18:15-17. Зверніть увагу на перший крок. Переговоріть справу приватно з братом вашим, щоб «йому виказати». З яким же наміром? Щоб, «придбати брата свого»! Ісус сказав: «Як тебе він послухає,— ти придбав свого брата». На щастя, переговорити справу з братом приватно є все, що потрібне, щоб відновити мирні споріднення між вами а вашим співпоклонником Єгові.
16. Що треба робити якщо брат має щось на вас?
16 Якщо думаєте, що ваш брат має щось на вас, то послухайтесь Ісусової поради, щоб «примиритись перше з братом своїм» (Матвія 5:24). Переговоріть проблему спокійно й ласкаво, стараючись зрозуміти погляд один одного. Таким чином, можна полагодити справу й зберегти мир у зборі.
Навертаючи невіруючих
17, 18. Яку пораду Петро дає християнським дружинам у релігійно розділеній сім’ї?
17 Одна з найтрудніших ситуацій в якій застосовувати біблійні принципи є коли подружжя не погоджуються релігійно. Багато християн вірно боряться з цим становищем, тоді як боряться з розтроєнням і труднощами через брак духовної єдності в шлюбному співжитті. Як же допомогти таким?
18 Тому що старші особисто цікавляться іншими, то дають духовної допомоги подружжям у релігійно роз’єднаній сім’ї. Наприклад, можна звернути увагу на Петрову пораду про поведінку християнських дружин у такому становищі. Він каже дружинам коритись чоловікам їхнім, навіть якщо вони не віруючі й «не коряться слову». А чому ж коритись таким чоловікам? «Щоб [вони]... були приєднані без слова поводженням дружин» (1 Петра 3:1). Яка ж ефективна є ця порада?
19. Дайте приклад користей із застосування поради в 1 Петра 3:1?
19 Одна жінка на ім’я Віра признає, що коли перш навернулась до християнства, то постійно говорила своєму чоловікові біблійну правду так, що це обридло йому. «Я послухалась біблійної поради від старшого,— вона додає,— і вирішила, що це краще поводитись тактовно й чекати відповідних оказій для розмов». Основно, Віра застосувала пораду в 1 Петра 3:1, беручи на себе деяку ініціативу, щоб спонукувати її чоловіка, Берія, обговорювати біблійні принципи. Пізніше Бері сказав: «Протягом років, я знаходив Пробудись! [супутній журнал до Вартової Башти] у незвичайних місцевостях нашого дому. У ньому поміщались практичні статті, перш ніж в інших газетах». Результатом цього, після 20 років роз’єднання, Бері й Віра тепер щасливо й з’єднано служать Єгові.
20. Як старші можуть допомогти християнським чоловікам у релігійно розділених родинах?
20 Віруючому чоловікові трудніше, коли його дружина противна правдивому християнству й намовляє дітей проти нього. Зацікавитись таким чоловіком особисто, старші можуть звертати йому увагу на помічні біблійні принципи. Наприклад, йому можна показати, що незважаючи на опозицію його дружини, він таки є головою родини й має відповідальність навчати своїх дітей Біблії (Ефесян 6:4). Його можна заохотити жити з дружиною «згідно з знанням», тобто цікавитись її діяльностями й допомагати їй з домашніми обов’язками, а також з доглядом дітей (1 Петра 3:7). Передусім, віруючого чоловіка й батька слід заохочувати не опускати близького спілкування, щоб знати що знаходиться в серці кожного члена його сім’ї. Старші теж можуть підбадьорювати такого чоловіка допомагати дружині словами «приправлені сіллю», тобто тактовно говорити їй біблійну правду під час відповідних оказій (Колосян 4:6).
21. Як можна допомогти невіруючій дружині зацікавитись правдою?
21 Цікавитись родичами християн у релігійно розділеній сім’ї, деколи можна зацікавити їх звісткою Царства. Наприклад: Один християнський чоловік дуже знеохотився, тому що його дружина, протягом кількох років, дуже противилась йому. Один старший запропонував відвідати його й допомогти в біблійній дискусії. Прибувши до його дому, старший привітав дружину приємно й запитав: «Чи ви любили б засісти на нашу дискусію?» Це дружнє запрошення зробило на жінку велике враження й вона радо засіла на дискусію. Незабаром вона погодилась студіювати Біблію й вже сама проповідує іншим.
22. Чому ми повинні особисто цікавитись одні одними?
22 Будучи Свідками Єгови, стараймось «робити все заради доброї новини» (1 Коринтян 9:23, НС). Справді, «поки маємо час, усім робімо добро, а найбільш одновірним» (Галатів 6:10). Особисто цікавмось іншими, щоб наша любов процвітала в нашому всесвітньому братерстві.
Як би ви відповідали?
◻ Чому ми зокрема повинні цікавитись іншими?
◻ Як можна збільшити особисте зацікавлення співвіруючими?
◻ Як старші можуть виражати товариське співчуття?
◻ Які можуть бути результати особистого зацікавлення невіруючими?
[Ілюстрації на сторінках 18, 19]
Так як кожен інструмент є зроблений виконувати якусь працю, то так само всі християни можуть користуватись Богом даними здібностями поширювати Божу працю.
Особисто цікавтесь іншими, щоб поширювати християнську єдність.
[Ілюстрація на сторінці 20]
Павло дав старшим гарний приклад, як люблячо турбуватись співвіруючими.