Чи ви оцінюєте те, що Бог уже зробив?

«Коли хоче хто йти вслід за Мною, хай зречеться самого себе, і хай візьме щоденно свого хреста [дерево тортур, НС], та й за Мною йде» (ЛУКИ 9:23).

1. Які чудесні дари ми одержали від Бога?

МИ ЗОБОВ’ЯЗАНІ Богові за наше життя. Коли б Він не створив людство, то ми ніколи не були б народилися. Але Бог не створив тільки життя. Бог створив нас так, щоб ми насолоджувались їжею, теплом від сонця, звуками музики, свіжістю весняного дня, ніжністю любові. Крім того, Бог дав нам розум і бажання навчатись про Нього. Він натхнув писання Біблії, у якій поміщається здорове керівництво, яка показує нам як бути щасливими в життю, і дає нам надію на вічне життя в Його праведному новому світі. Бог також дає нам Свого святого духа, піклування місцевого збору, і люблячих старших чоловіків і жінок, які можуть допомогти нам мужньо служити Йому (1 Мойсеєва 1:1, 26-28; 2 Тимофія 3:15-17; Євреїв 10:24, 25; Якова 5:14, 15).

2. (а) Яку найвидатнішу річ Бог зробив для нас? (б) Чи можливо заслужити собі спасіння ділами?

² Крім усього цього, Бог послав Свого власного первородженого Сина, щоб Він більше навчив нас Божих вимог і постачив «відкуплення кров’ю Його» для всіх, які приймають Його викуп (Ефесян 1:7; Римлян 5:18). Той Син, Ісус Христос, сказав: «Бо так Бог полюбив світ, що дав Свого єдинородного Сина, щоб кожен хто практикуватиме віру в Нього не був знищений, але мав життя вічне» (Івана 3:16, НС). Спасіння, яке стає можливим через той викуп — таке дорогоцінне, що жодними вчинками неможливо заслужити його, а навіть учинками виконаними під Мойсеєвим Законом. Тому-то, Павло написав: «Людина не може бути виправдана ділами Закону, але тільки вірою в Христа Ісуса» (Галатів 2:16; Римлян 3:20-24).

Віра й діла

3. Що Яків сказав про віру й діла?

³ Спасіння буває вірою, але віра й оцінювання всього того що Бог зробив для нас, повинні спонукувати нас до діяльності. Воно повинно спонукувати нас виконувати діла, які виявляють нашу віру. Яків, Ісусів брат тільки по матері, написав: «Віра, коли діл не має,— мертва в собі». Він продовжує й каже: «Покажи мені віру свою без діл твоїх, а я покажу тобі віру свою від діл моїх». Яків звертає увагу на те, що навіть демони «вірують,— і тремтять». Але демони не виконують Божих учинків. Авраам, з другого боку, мав віру й діла. «Віра помогла його ділам, і вдосконалилась віра із діл». Яків повторює: «Віра без діл — мертва!» (Якова 2:17-26).

4. Що Ісус сказав бажаючі ходити за Ним повинні робити?

⁴ Ісус також виявляє важливість праведних діл, кажучи: «Ваше світло нехай світить перед людьми, щоб вони бачили ваші добрі діла, та прославляли Отця вашого, що на небі». «Коли хоче хто йти вслід за Мною, хай зречеться самого себе, і хай візьме щоденно свого хреста [дерево тортур, НС], та й за Мною йде»a. Якщо «зрікаємось самих себе», то відрікаємось від багатьох особистих інтересів. Ми визнаємо, що зовсім є зобов’язані Богові, і тому віддаємо себе Йому як Його раби, стараючись навчитись і виконувати Його волю, так само як Ісус (Матвія 5:16; Луки 9:23; Івана 6:38).

Впливає на життя

5. (а) Що Петро сказав повинно впливати на цілий спосіб нашого життя? (б) Які гарні діла він рекомендує?

⁵ Петро звернув увагу на те, що Христова «дорогоцінна кров» пожертвована заради нас є така дорога, що ціле наше життя повинно виявляти наше оцінювання її. Апостол Павло згадує багато діл, яких наше оцінювання повинно спонукувати нас виконувати. Він дав таку пораду: «Відкладіть усяку злобу». «Жадайте щирого духовного молока». «Щоб звіщали чесноти Того, Хто покликав вас із темряви до дивного світла Свого». «Ухиляйся від злого та добре чини». «Відповідайте кожному, хто в вас запитає рахунку про надію, що в вас». «Щоб решту часу в тілі жити вже не для пожадливостей людських, а для Божої волі» (1 Петра 1:19; 2:1, 2, 9; 3:11, 15; 4:2).

6. (а) Як християни в першому столітті виявляли їхню віру? (б) Який приклад це повинно подати нам?

⁶ Християни в першому столітті жили відповідно до своєї віри. Вона змінила їхній світогляд, а навіть характерні риси, і спонукала їх привести своє життя в гармонію з Божою волею. Їх виганяли, побивали камінням, били, ув’язнювали, а навіть убивали, але через усе це вони не порушили їхньої віри (Дії 7:58-60; 8:1; 14:19; 16:22; 1 Коринтян 6:9-11; Ефесян 4:22-24; Колосян 4:3; Филимона 9, 10). Відомий римський історик Таціт, народжений близько 56 року н. е., каже, що християни «були приречені на смерть на ганебному стовпі й спалені, щоб після заходу сонця освітлювати нічну темряву». Однак вони не зреклись віри! (Літописи, книга XV, параграф 44).

7. В якій ситуації багато людей мабуть знаходять себе?

⁷ У декотрих зборах можливо знаходяться особи, які вже багато років приходять на зібрання. Вони люблять організацію Єгови. Вони вірять, що Його люди є найкращі в світі, гарно висловлюються про правду, і обороняють її. Але, здається, щось стоїть їм на перешкоді, щось стримує їх. Вони ще не охрестились так як ті 3000 у свято П’ятидесятниці, про яке віруючий ефіопець розпитував, або так як Ананій заохочував Павла охреститись, коли цей колишній переслідник зрозумів, що Ісус дійсно був Месією (Дії 2:41; 8:36; 22:16). Чому ж такі стримуються сьогодні? Чому ж вони не зробили того, що Біблія називає «просьба зроблена Богові за добрим сумлінням»? (1 Петра 3:21, НС). Якщо ви знаходите себе в такому становищі — знаєте правду, але не робите нічого про неї — то цю статтю приготовлено з спеціальної любові до вас.

Переборюючи перепони на дорозі до хрещення

8. Якщо вам трудно студіювати, що було б добре зробити тепер?

⁸ Що може перешкоджати вам? У попередній статті було сказано, що декотрим трудно студіювати Біблію особисто. Бог дав нам чудесний розум, і сподівається, що ми будемо користуватись ним у Його службі. Декотрі люди, які колись не вміли читати, доклали зусиль і навчились, щоб більше довідатись про Бога й Його наміри. А що сказати про вас? Якщо ви вже вмієте читати, то чи ви дійсно студіюєте, так само як ті мешканці Верії, які «досліджували день-у-день», щоб переконатись чи це дійсно так? Чи ви вже дослідили «ширину й довжину, і глибину й вишину» правди? Чи ви вже досліджуєте Боже Слово вглиб? Чи ви вже зазнали, яким захоплюючим студіювання може бути? Чи ви вже розвинули дійсне бажання навчитись Божої волі? Чи ви дійсно прагнете навчитись правди? (Дії 17:10, 11; Ефесян 3:18).

9. Що ви повинні робити, якщо маєте проблему з кимсь у зборі?

⁹ Деколи люди стримуються через дійсну або уявну проблему, яка виникла з кимсь у зборі. Чи хтось серйозно образив вас? Якщо так, то робіть те що Ісус наказав: «Іди й йому викажи поміж тобою та ним самим» (Матвія 18:15). Вас можливо здивує довідатись, що та людина навіть не знала, що ви образились. Але, коли б і знала, то все ж таки можливо «здобути брата вашого», сказав Ісус. Так, цим чином ви можете допомогти йому не спотикати інших. Крім того, подумайте, кому ви служите — тій людині чи Богові? Чи ваша любов до Бога є така обмежена, щоб помилка недосконалої людини була перешкодою вам любити Його?

10, 11. Що ви повинні робити, якщо якийсь таємний гріх перешкоджає вам?

¹⁰ Таємний гріх також може стримувати людину від хрещення. Це може бути якийсь колишній вчинок, або гріх у якому людина продовжує. Якщо у вас є ця проблема, то чи вже не час спростувати її? (1 Коринтян 7:29-31). Багато слуг Єгови мусили робити зміни в своєму житті. Біблія каже: «Покайтеся ж та наверніться, щоб Він змилувався над вашими гріхами, щоб часи відпочинку прийшли від обличчя Господнього [Єгови, НС]» (Дії 3:19).

¹¹ Байдуже як ви колись прогрішились, то таки можете покаятися, змінитися, і просити Бога, щоб Він простив вам. «Отож, умертвіть ваші земні члени: розпусту, нечисть, пристрасть, лиху пожадливість... [Скиньте] з себе людину стародавню з її вчинками, та [зодягніться] в нову, що відновлюється для пізнання за образом Створителя її». Ви можете привести своє життя в згоду з Його способами, насолоджуватись чистим сумлінням, і мати надію на вічне життя в Його праведному новому світі. Чи ж це не є варте всякого зусилля? (Колосян 3:5-10; Ісаї 1:16, 18; 1 Коринтян 6:9-11; Євреїв 9:14).

12. Що ви повинні робити, якщо тютюн, зловживання алкоголем, і звиклість до наркотиків мучать ваше сумління?

¹² Чи сумління мучить вас, тому що ви вживаєте тютюн, зловживаєте алкоголем, або віддаєтесь наркотикам? Чи ж ці звички, які загрожують життю, не є зневагою Божого чудесного дару життя? Якщо такі звички перешкоджають вам, то певно це час покинути їх. Чи за такі звички годиться заплатити життям? Павло сказав: «Мавши ці обітниці, очистьмо себе від усякої нечисти тіла та духа,— і творімо святиню у Божім страху». Чи ви так оцінюєте Божі чисті й праведні способи, що покинули б ці погані звички?b (2 Коринтян 7:1).

Матеріальне

13, 14. (а) Що Святе Письмо говорить про матеріальні мети? (б) Чому це дуже важливим поставити небесні справи на першому місці?

¹³ У сьогоднішньому світі успіх і «пиха життєва» стоять на першому місці від усього іншого. Але Ісус уподібнив «клопоти цьогосвітні й оману багатства» до «терену», який заглушує Слово Боже. Він тоді запитав: «Яка ж користь людині, що здобуде ввесь світ, але душу свою занапастить?» (1 Івана 2:16; Марка 4:2-8, 18, 19; Матвія 16:26).

¹⁴ Ісус пояснив, що Бог постарався на харч для птахів, і щоб лілії дуже гарно розцвітались, а тоді запитав: «Скільки ж більше за птахів ви варті... скільки ж краще зодягне [Бог] вас!» Мудро, Ісус каже, щоб ми «не журилися» про матеріальне. Він сказав: «Шукайте [безперервно, НС] Царства [Божого], а це вам додасться», а також, щоб небесні інтереси ставити на першому місці в нашому житті, тому що «де скарб твій,— там буде й серце твоє!» (Луки 12:22-31; Матвія 6:20, 21).

Служіть Богові з Його допомогою

15. Як приклад християн у першому столітті підбадьорює нас?

¹⁵ Чи вам трудно ходити на службу? Чи ви боязкі й тому стримуєтесь? Якщо так, то пам’ятайте, що християни в першому столітті мали такі самі почуття як ми сьогодні. Бог не вибрав багато мудрих і могутніх, але «немудре світу, щоб засоромити мудрих» (1 Коринтян 1:26-29). Могутні релігійні провідники противились тим «звичайним» людям і наказали їм більше не проповідувати. Що ж ті християни робили? Вони молились. Вони просили в Бога сміливості, і Він допоміг їм. Як наслідок, вони наповнили Єрусалим своєю звісткою, а пізніше затрясли цілим світом! (Дії 4:1-4, 13, 17, 23, 24, 29-31; 5:28, 29; Колосян 1:23).

16. Що ми навчаємось з великої «хмари Свідків» про яку говорить у 11 розділі до євреїв?

¹⁶ Отже, страх людини ніколи не повинен перешкоджати нам служити Богові. У 11 розділі до євреїв говориться про «велику хмару свідків», які боялись, не людини, але Бога. Ми повинні бути такої самої віри. Апостол написав: «Ми, мавши навколо себе велику таку хмару свідків, скиньмо всякий тягар та гріх, що обплутує нас, та й біжім з терпеливістю до боротьби, яка перед нами» (Євреїв 12:1).

17. Яке підбадьорення Бог дає нам через Ісаю?

¹⁷ Бог може дати Своїм слугам великої допомоги. Творець всесвіту сказав Ісаї: «Ті, хто надію складає на Господа [Єгову, НС], силу відновлять, крила підіймуть, немов ті орли, будуть бігати — і не потомляться, будуть ходити — і не помучаться» (Ісаї 40:31).

18. Як можна перебороти боязкість, щоб брати участь у проповідуванні Царства?

¹⁸ Бадьорі й щасливі Свідки, яких ви бачите в місцевому зборі — це тільки мала частина з понад трьох мільйонів з половиною запопадливих слуг по цілому світі. Вони радіють через те, що мають участь у праці, яку Ісус Христос Сам передрік цими словами: «Проповідана буде ця добра новина Царства по цілому населеному світі, на свідчення народам усім. І тоді прийде кінець». Якщо вам трудно проповідувати Царство, навіть коли ви кваліфіковані, то попросіть досвідченого Свідка, щоб піти з ним, або з нею, проповідувати? Бог справді дає нам «велич сили», і ви мабуть здивуєтесь, коли зазнаєте якої радості можна здобути з побожної служби. (Матвія 24:14, НС; 2 Коринтян 4:7; також дивіться Псалом 56:11; Матвія 5:11, 12; Филип’ян 4:13).

19. Яке навчання Ісус наказав Своїм послідовникам виконувати?

¹⁹ Ісус сподівається, щоб оцінюючі звістку Царства реагували на неї. Він сказав: «Тож ідіть, і робіть учнів з людей всіх народів, хрестячи їх у Ім’я Отця, і Сина, і святого духа, навчаючи їх додержувати всього, що Я наказав вам» (Матвія 28:19, 20, НС).

20. Якщо ви вже прогресуєте духовно, то яке питання ви повинні запитати себе?

²⁰ Чи ваше оцінювання Божого благословення, «дорогоцінної крові» Ісуса, і чудесної надії на вічне життя, спонукує вас до діяльності? (1 Петра 1:19). Чи ви вже застосовуєте Божі праведні вимоги до свого життя? Чи ви берете регулярну участь у праці робити учнів? Чи ви вже зреклись самого себе й присвятили ваше життя Богові? Якщо ви відповідаєте так на всі ці запитання, то вже мабуть час запитати одного із старших вашого збору те саме питання якого віруючий ефіопець запитав Пилипа: «Що мені заважає христитись?» (Дії 8:36).

[Примітки]

Чи пам’ятаєте?

◻ З яких причин ми повинні бути вдячні Богові?

◻ Що віра й оцінювання повинні спонукувати нас робити?

◻ Які проблеми можуть перешкоджати нам слухатись Бога, і що можна зробити про них?

◻ Які питання неохрещені особи повинні запитати себе?

[Рамка на сторінці 18]

«До якого грунту я подібний?»

Ісус розповів притчу про чоловіка, який пішов сіяти насіння. Декотре насіння впало при краї дороги й птахи повидзьобували його — інше на грунт кам’янистий. Насіння пустило паростки, але сонце спалило їх і воно посохло. Інше насіння попадало в терен, який поглушив його. Ісус сказав, що ці три групи символізували: перше, людину, яка «почує слухом,— і не зрозуміє»; друге, людину, яка приймає його, але спокушується через «утиск або переслідування»; третє, людину, якій «клопоти віку цього та омана багатства заглушують слово».

Але Ісус також говорив про насіння, яке впало на добрий грунт. Він сказав: «Це той, хто слухає слово й його розуміє, і плід він приносить» (Матвія 13:3-8, 18-23).

Було б добре запитати себе: «До якого грунту я подібний?»

[Рамка на сторінці 19]

Вони вмерли за їхню віру

Чи ви знаєте якусь людину, яка краще померла б ніж порушила свою віру? Тисячі Свідків Єгови доказались бути такими. У книжці Нацистська держава й нові релігії: дослідження п’ятьох прикладів непогодженості, Доктор Крістіна Е. Кінг написала: «Одного з кожних двох Свідків [Єгови] в Німечинні ув’язнювали, один з чотирьох загубив своє життя».

Коли страхіття концтаборів закінчилось у 1945 році, «число Свідків збільшилось і жоден з них не пішов на компроміс з своєю віру». У книжці Переслідування церков нацистами, Й. С. Конуей написав про Свідків: «Жодна секта не була такої рішучості всупереч тероризму Гестапо».

Свідків Єгови не переслідували через політику або расу. Краще, вони постраждали через їхню любов до Бога, і тому, що відмовились нарушити своє Біблією привчене сумління.