Розпізнавайте святого духа
ЧИ ВИ знали, що святий дух впливає на життя нас усіх? І чи ви знали, що він може допомогти нам дуже поліпшити наше життя? Це мабуть здивує вас. Ви навіть можливо будете питати: «Хто, або що це таке святий дух?»
Якщо ви належите до якоїсь церкви так званого християнства, то мабуть уже чули, як священик хрестив немовлятко «в ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа» (Матвія 28:19). Коли б ви попросили священика пояснити вам святого духа, то більшість негайно відповідають: «Святий Дух — це третя особа Трійці, рівна з Богом Отцем і Господом Ісусом Христом».
Проте, протягом перших двох століть нашої ери, християни не вірили в це. Наприклад: близько троє століть після смерті апостолів Ісуса Христа, Григорій Назіанський написав: «Дехто гадає, що [святий дух] є сила (енергія), декотрі, що він створіння, декотрі, що він Бог, а інші не можуть вирішити котрим з цих він є».
Сьогодні, більшість церков так званого християнства вірять, що святий дух є частиною Трійці. Але чи це те, що Біблія вчить? Або чи це опінія грунтована на традиції? Дійсно, Біблія ніде не говорить про святого духа так як про Бога або Ісуса. Наприклад, у Біблії, святий дух особистої назви немає.
Чи це тільки якась незначна подробиця? Ні, у Біблії назви є дуже важливі. Бог звертає увагу на важливість Свого власного Ім’я й каже: «Я Єгова. Це Ім’я Моє; і нікому іншому не віддам слави Своєї, ні моєї хвали ідолам» (Ісаї 42:8, НС). На важливість ім’я Ісуса Христа також звернулось увагу ще перед Його народженням, коли ангел сказав Марії: «Даси Йому ймення Ісус» (Луки 1:31). Якщо Імена Отця й Сина є такі важливі, то чому ж святий дух не має особистого ім’я? Певно, ця одна подробиця повинна спонукати в людині бажання знати, чи дух дійсно є рівний Отцю й Синові.
Святе Письмо й святий дух
У Святому єврейському Письмі, або «Старому Завіті», говориться про «святого духа» і «Духа Свого [Божого]» (Псалом 51:11; Йоіла 2:28, 29). У Біблії читаємо, що святий дух може наповнювати особу, бути на ній, і сходити на неї (Вихід 31:3; Суддів 3:10; 6:34). Трохи Божого духа можна відібрати від одної особи й дати іншій (Числа 11:17, 25). Святий дух може сходити на людину, і уможливлювати її виконувати надлюдські дії (Суддів 14:6; 1 Самуїлова 10:6).
До якого ж висновку слід доходити з цих віршів? Стає ясно, що святий дух не є особою. Як же можна відбирати якусь частину особи від одної людини й давати її іншій? Крім того, у Біблії немає жодного доказу на те, що під час Ісусового прибуття на землю, вірні євреї вірили, що святий дух був особою, рівною Отцю. Вони не поклонялись святому духові. Краще, вони поклонялись тільки Єгові, Тому, Якого Ісус Сам назвав «Отець Мій» і «Бог Мій» (Івана 20:17).
Так як у так званому Старому Завіті, у другій частині Біблії, Святому християнському грецькому Письмі, або «Новому Завіті», читаємо, що святий дух може «наповнювати» людину або бути «на» ній (Дії 2:4; Луки 2:25-27). Святий дух був «даний», «вилитий на» і «розповсюджений» (Луки 11:13; Дії 10:45; Євреїв 2:4). У свято П’ятидесятниці 33 року н. е., учні одержали «трохи» Божого духа (Дії 2:17). У Святому Письмі також читаємо про хрещення святим духом і про помазання ним (Матвія 3:11; Дії 1:5; 10:38).
Такі вірші в Біблії доказують, що святий дух не є особою. Цей висновок підтверджується тим, що в Біблії про святого духа говориться разом з іншими речами які не є особи. Наприклад, Біблія каже, що Степан був «повний віри й святого духа» (Дії 6:5). Апостол Павло виявляв себе як Божий служитель «у чистості, у розумі, у лагідності, у добрості, у Дусі Святім» (2 Коринтян 6:4-6).
Правда, Біблія деколи уособлює святого духа. Наприклад, Ісая сказав, що деякі бунтарі «Духа Святого Його засмутили» (Ісаї 63:10). Павло сказав, що духа можливо «засмучувати» (Ефесян 4:30). І кілька віршів у Біблії показують, що святий дух навчає, провадить, говорить, і свідчить (Івана 14:26; 16:13, 14; 1 Івана 5:7, 8). Але Біблія також уособлює інші неживі предмети, як наприклад, мудрість, смерть, і гріх (Приповістей 1:20; Римлян 5:17, 21). В дійсності цим способом Святе Письмо яскраво виражає деякі справи.
Ми сьогодні так само говоримо про Біблію, коли кажемо, що в ній говориться про щось або, що вона навчає якусь доктрину. Такими виразами, ми не маємо на думці, що Біблія є особою. Біблія теж не вчить, що святий дух є особою, коли вживає подібні вирази.
Що це таке святий дух? Дух не є особою. Краще, це Божа активна сила, якою Він виконує Свою волю (Буття 1:2). Але як святий дух впливає на наше життя? І як ми можемо особисто скористати з його діяльності?