Майте віру й добре сумління

Високі точки з Першого пос. до Тимофія

БЛИЗЬКО 56 року н. е., апостол Павло перестеріг старших ефеського збору, що з-поміж них постануть «вовки люті» і «будуть казати перекручене, аби тільки учнів тягнути за собою» (Дії 20:29, 30). До кількох років відступницьке вчення так поширилось, що Павло наполягав на Тимофія вести духовну війну в зборі, щоб зберегти його чистим і допомогти співвіруючим зостатись у вірі. Це була головна причина чому Павло написав своє перше послання до Тимофія з Македонії коло років 61—64 н. е.

Павло написав Тимофієві про обов’язки старших, про місце якого Бог призначив жінкам, про кваліфікації для старших і службових слуг, і про інші справи. Ми сьогодні також користаємо з цих інструкцій.

Напучування, щоб бути вірними

Павло починає своє послання порадою, щоб триматись віри й доброго сумління (1:1​-20). Він заохочує Тимофія зостатись у Ефесах і наказувати «декому не навчати іншої науки». Павло був вдячний за те, що йому призначено службу, і визнав, що коли переслідував Ісусових послідовників, то поводився в незнанні, без віри. Апостол наказав Тимофієві провадити духовну війну, «мати віру й добре сумління» і не ставати таким як ті, що «відкинулися та й розбилися в вірі».

Порада про поклоніння

Потім, Павло дає пораду як «вчитель поганів у вірі та в правді» (2:1​-15). Християни повинні молитись за тих, хто при владі, щоб християни жили спокійно. Бог бажає, щоб усякі люди спаслися, і важливе навчання є те, що Христос «дав Самого Себе на викуп за всіх». Павло каже жінкам пристойно прикрашати себе й не брати влади над чоловіком.

Збір повинен бути добре організований (3:1​-16). Павло пише про кваліфікації для наглядачів і службових слуг. З того що апостол написав, то Тимофій буде знати, як поводитись у зборі — «стовп і підвалина правди».

Павло дає Тимофієві особистої поради, щоб допомогти йому берегтись від фальшивого навчання (4:1​-16). У пізніші часи дехто відпаде від віри. Але коли Тимофій завжди буде дбати про себе, то «спасе самого себе, і тих, хто буде слухати його».

Павло також дає Тимофієві пораду як поводитись з молодими й старими в зборі (5:1​-25). Наприклад, збір мав постачати для старших вдовиць гарної християнської репутації. Замість розносити плітки, молодші вдови повинні виходити заміж і породжувати дітей. Старші чоловіки, які добре доглядали своїх обов’язків, мали бути наділені подвійною честю.

Боговідданість із задоволенням

Павло кінчає своє послання порадою про боговідданість (6:1​-21). «Благочестя [боговідданість, НС] із задоволенням» — це великий зиск, але постанова, щоб збагатіти доводить до знищення й руйнації. Павло умовляє Тимофія провадити добру боротьбу за віру й «прийняти вічне життя». Щоб одержати те дійсне життя, то заможні не повинні «класти надію на багатство непевне, а на Бога Живого».

[Рамка/Ілюстрація на сторінці 22]

Спасені через дітородіння: Павло тут не говорив про спасіння до вічного життя, але про правильну роль побожної жінки, коли написав: «Та спасеться вона дітородженням, якщо пробуватиме в вірі й любові, та в посвяті з розвагою» (1 Тимофія 2:11​-15). Дітородженням, догляданням своїх дітей і дому, жінка «спасеться» бо не буде бездіяльно розносити плітки або втручуватись у не свої справи (1 Тимофія 5:11​-15). Домашні діяльності такої жінки будуть додатком її служінню Єгові. Звичайно, всі християни повинні берегти їхню поведінку й розумно використовувати час (Ефесян 5:15, 16).