ОНЛАЙН-БІБЛІОТЕКА Товариства «Вартова башта»
ОНЛАЙН-БІБЛІОТЕКА
Товариства «Вартова башта»
українська
  • БІБЛІЯ
  • ПУБЛІКАЦІЇ
  • ЗІБРАННЯ
  • brw910801 с. 18–23
  • Виявляйте «усяку доброту»

Немає відеоматеріалів для виділеного уривка.

На жаль, не вдалося відтворити відеофайл.

  • Виявляйте «усяку доброту»
  • Вартова башта оголошуе Царство Єгови — Статті для вивчення 2
  • Підзаголовки
  • Подібний матеріал
  • «Чиніть добро»
  • Уважні до інших
  • «Продовжуйте бути милосердними»
  • Великодушність і гостинність
  • Говорити правду
  • Розвивайте доброту
  • Продовжуйте виявляти доброту
    Вартова башта оголошує Царство Єгови — 2002
  • «О, яка ж велика доброта його!»
    Наблизьтесь до Єгови
  • Величезна доброта Єгови?
    Вартова башта оголошуе Царство Єгови — Статті для вивчення 2
  • Великодушність. Як її розвивати?
    Вартова башта оголошує Царство Єгови (для вивчення) — 2019
Показати більше
Вартова башта оголошуе Царство Єгови — Статті для вивчення 2
brw910801 с. 18–23

Виявляйте «усяку доброту»

«Плід світла полягає в усякій доброті» (ЕФЕСЯН 5:9, «Переклад Нового Світу»).

1, 2. Які дві групи людей існують ще з давніх часів, і в якому зовсім інакшому становищі вони знаходяться в наш час?

ПІСЛЯ бунту в Едемі близько шести тисяч років тому і знову після Потопу за днів Ноя людство поділилося на дві групи, або організації,— одні старалися служити Єгові, а інші стали по стороні Сатани. Чи цей поділ ще існує в наш час? Звичайно, що так! Пророк Ісая згадав ці дві групи й передрік їхнє становище в наш час: «Бо темрява землю вкриває, а морок — народи, та сяє Господь над тобою, і слава Його над тобою з’являється» (Ісаї 60:1, 2).

2 Так, різниця між цими двома організаціями така велика, як між темрявою й світлом. І так як промінь світла приваблює людину, що заблукала в темряві, то так світло від Єгови, що є в цьому темному світі, приваблює мільйони щиросердих людей до Божої організації. Так, як Ісая продовжує: «Підуть народи [інші вівці] за світлом твоїм, а царі [помазані духом спадкоємці Царства] — за ясністю сяйва твого» (Ісаї 60:3).

3. Як християни виявляють славу Єгови?

3 Як Божі люди виявляють славу Єгови? По-перше, вони проповідують добру новину про засноване Боже небесне Царство (Марка 13:10). Але це не все: вони наслідують Єгову, що є досконалим прикладом доброти, і, таким чином, своєю поведінкою приваблюють покірних до світла (Ефесян 5:1). Павло сказав: «Ви бо були колись темрявою, тепер же ви світло в Господі,— поводьтеся, як діти світла». Він продовжує: «Плід світла знаходиться в кожній добрості, і праведності, і правді. Допевняйтеся, що приємне для Господа, і не беріть участи в неплідних ділах темряви» (Ефесян 5:8​-11). Що Павло мав на думці, коли сказав «в кожній добрості»?

4. Що таке доброта і як вона виражається в християнському зборі?

4 Так, як ми вже обговорювали в попередній статті, доброта — це властивість або стан моральної досконалості, чеснота. Ісус сказав, що тільки Єгова добрий в абсолютному значенні (Марка 10:18). Все ж таки християнин може наслідувати Єгову і розвивати доброту, як плід Божого духа (Галатів 5:22). Говорячи про а·га·то́с, грецьке слово, що означає «добрий», «Тлумачний словник слів Старого й Нового Завітів Вайна» (англ.) каже: «Це слово описує те, що, будучи добрим за характером або будовою, дає корисні результати». Отже, християнин, який розвиває доброту, буде добрий і чинитиме добро. (Порівняйте Повторення Закону 12:28). Він також уникатиме всього, що протилежне доброті,— «неплідних діл темряви». Різні способи, якими християнин може виражати доброту своєю поведінкою — це ті «кожні добрості», про які говорив Павло. Якими є декотрі з них?

«Чиніть добро»

5. Який є один з видів доброти, і чому християнин повинен розвивати її?

5 Павло згадує один вид доброти у своєму листі до римлян. Він говорить про підкорення «вищій владі» і каже: «Хочеш не боятися влади? Роби добро, і матимеш похвалу від неї». «Добро», про яке говорить Павло, означає додержуватися законів і розпорядків світської влади. Чому ж християнинові потрібно підкорятися владі? Щоб уникнути непотрібних конфліктів з владою і, таким чином, уникнути покарання і, що ще важливіше,— зберегти чисте сумління перед Богом (Римлян 13:1​-7). Якщо християнин найперше слухає Єгову, то також «поважає царя», не бунтується проти влади, якій Бог Єгова дозволяє існувати (1 Петра 2:13​-17). Таким чином, християни є добрими сусідами, добрими громадянами і добрими прикладами.

Уважні до інших

6. (а) Який є інший вид доброти? (б) Хто, як Біблія каже, особливо достойний нашої уваги?

6 Доброта Єгови виявляється в тім, що він дає всім мешканцям землі «із неба дощі та врожайні часи». Внаслідок, Бог «наповнює їжею й радощами серця ваші» і це показує, що він справді уважний Бог (Дії 14:17). Ми можемо наслідувати його в цьому, виявляючи увагу іншим, як у малому, так у великому. Але до кого особливо ми повинні бути такими? Павло, зокрема, говорить про старійшин, «що працюють між вами, і в вас старшинують у Господі, і навчають вас вони». Він заохочує християн: «у великій любові їх майте за їхню працю» (1 Солунян 5:12, 13). Як же нам це робити? Коли будемо повністю співпрацювати зі старійшинами, як, наприклад, брати участь у необхідній роботі в Залі Царства. Тоді як ми не повинні стримуватися звертатися до них у разі потреби, то ми не повинні ставати занадто вимогливими. Краще стараймося, як можемо, полегшувати тягар цих працьовитих пастирів, багато з яких мають сімейні обов’язки крім відповідальностей у зборі.

7. Як можна бути уважними до літніх людей?

7 Старші особи також заслуговують нашої уважності. У Законі Мойсея поміщається цей особливий наказ: «Перед лицем сивизни встань, і вшануй лице старого і будеш боятися Бога свого. Я — Господь» (Левит 19:32). Як можна виявляти їм таку уважність? Молодші можуть допомагати їм робити покупки або подбати про якусь іншу роботу. Старійшини повинні уважно допомагати стареньким приходити на зібрання. На конгресах енергійна молодь не буде штовхати повільніших літніх, щоб бути першими, буде терплячою до літніх братів і сестер.

8. Як можна бути уважними до інших достойних, яких Біблія окремо згадує?

8 Псалмописьменник згадує ще іншу групу, на яку обов’язково треба звернути увагу: «Блаженний, хто дбає про вбогого» (Псалом 41:1). Зважати на видатних або заможних у зборі нетрудно, але що сказати про тих, хто займає скромне становище та вбогих? Письменник Біблії Яків каже, що проявляння однакової уважності до всіх випробовуватиме нашу праведність і християнську любов. Будьмо ж уважні до всіх у зборі, незважаючи на їхнє становище, й пройдім це випробування успішно (Филип’ян 2:3, 4; Якова 2:2​-4, 8, 9).

«Продовжуйте бути милосердними»

9, 10. Чому християни повинні бути милосердні і як можна вияляти цю грань доброти?

9 Інші грані доброти виявляються в Ісусових притчах. В одній з цих притч Ісус говорить про самарянина, який випадково зустрівся з чоловіком, пограбованим та пораненим і залишеним на дорозі. Дорогою проходили левіт і священик, минули пораненого, відмовивши йому в допомозі. Але на нього натрапив самарянин і допоміг йому більше, ніж можна було сподіватись. Це оповідання про милосердного самарянина. Яку грань доброти виявив цей самарянин? Милосердя. Коли Ісус запитав своїх слухачів, хто виявився ближнім пораненому чоловікові, то вони правильно відповіли: «Той, хто вчинив йому милість» (Луки 10:37).

10 Милосердні християни наслідують Єгову, про якого Мойсей сказав ізраїльтянам: «Господь, Бог твій — милостивий: Він не залишить тебе й не знищить тебе, і не забуде заповіту батьків твоїх, яким їм присягнув був» (Повторення Закону 4:31). Ісус показав, як Боже милосердя повинно вплинути на нас: «Будьте ж милосердні, як і Отець ваш милосердний!» (Луки 6:36). Як же нам бути милосердними? Так як Ісус вказав у своїй притчі, один спосіб — бути готовими допомагати людям, навіть коли є риск або невигода. Добра людина не буде ігнорувати страждання свого брата, якщо може допомогти йому (Якова 2:15, 16).

11, 12. Так як бачимо з Ісусової притчі про рабів, то що включає милосердя і як ми сьогодні можемо виражати цю рису?

11 В іншій притчі Ісус показав, що милосердна доброта також включає готовність прощати провини іншим. Він говорив про раба, заборгованого панові своєму десять тисяч талантів. Не мігши сплатити борг, раб благав пана бути милостивим до нього, і пан милостиво простив йому борг у 60 000 000 динарів. Але той раб зустрівся зі співрабом, який був винен йому тільки сто динарів. Прощений раб з жорстокістю посадив його до в’язниці, аж доки той не сплатить йому борг. Ясно, немилосердний раб не був доброю людиною, і коли панові донесли, що сталось, він притягнув його до відповідальності (Матвія 18:23​-35).

12 Ми знаходимось у подібному становищі. На підставі Ісусової жертви Єгова простив нам великий борг — гріх. Звичайно, ми повинні охоче прощати іншим. Ісус сказав, що ми повинні прощати іншим «аж до семидесяти раз по семи!», тобто безмежно (Матвія 5:7; 6:12, 14, 15; 18:21, 22). Отже, милостивий християнин не повинен гніватися на когось, приховувати злість, відмовлятися говорити зі співхристиянином через якусь образу. Таке недостатнє милосердя не є ознакою християнської доброти.

Великодушність і гостинність

13. Що ще включає доброта?

13 Доброта також виявляється великодушністю і гостинністю. Одного разу молодий чоловік попросив у Ісуса поради, запитавши: «Учителю Добрий, що маю зробити я доброго, щоб мати життя вічне?» Ісус відказав, що він повинен постійно виконувати Божі заповіді. Так, виконування заповідей Єгови є аспектом доброти. Той молодий чоловік думав, що вже виконував їх якнайкраще. Ясно, що в очах своїх ближніх він був доброю людиною, однак відчував, що йому чогось бракувало. Тому Ісус сказав: «Коли хочеш бути досконалим, піди, продай добра свої та й убогим роздай,— і матимеш скарб ти на небі. Потому приходь та й іди вслід за Мною» (Матвія 19:16​-22). Той молодий чоловік відійшов засмучений, тому що був дуже заможний. Коли б послухав Ісусової поради, то показав, що не був матеріалістом, і, таким чином, проявив би дійсно несамолюбну великодушність.

14. Яку гарну пораду дають Єгова й Ісус відносно милосердя?

14 Єгова спонукував ізраїльтян бути великодушними. Наприклад, ми читаємо: «Конче даси йому [убогому ближньому], і нехай не жаліє твоє серце, коли ти даватимеш йому, бо за ту річ поблагословить тебе Господь, Бог твій у кожнім чині твоїм, і в усьому, до чого доторкнеться рука твоя» (Повторення Закону 15:10; Приповістей 11:25). Ісус Христос сам заохочує нас бути великодушними: «Давайте — і дадуть вам; мірою доброю, натоптаною, струснутою й переповненою» (Луки 6:38). До того ж, Ісус сам був дуже великодушним. Одного разу Ісус із своїми учнями пішов відпочити. Багато людей довідалося про це й побігло до того відлюдного місця. Великодушний Ісус забув про відпочинок і став багато чому навчати їх. Пізніше він виявив особливу гостинність і нагодував той великий натовп (Марка 6:30​-44).

15. Як Ісусові учні дали нам чудовий приклад великодушності?

15 Багато Ісусових учнів, які вірно дотримували його пораду, як і пораду Єгови, були особливо великодушними й гостинними. У ранні часи християнського збору багато з присутніх на св’яті П’ятидесятниці 33 року н. е. слухали проповідування апостолів і стали віруючими. Вони залишилися, щоб більше навчитись, і їм не вистачало харчів. Місцеві християни продали своє майно й віддали гроші для підтримки їхніх нових братів, щоб вони могли зміцнитися вірою. Яка ж великодушність! (Дії 4:32​-35; також дивіться Дії 16:15; Римлян 15:26).

16. Яким чином ми сьогодні можемо бути гостинними й великодушними?

16 У наш час бачимо подібну до Христової великодушність у тім, що християни жертвують час і гроші для місцевих зборів і для всесвітнього проповідування. Великодушність також виявляється в допомозі, яку надають братам, котрі постраждали від стихійного лиха або війни. Ця риса виявляється, коли збори піклуються про потреби наглядача округи протягом його регулярних відвідин. Коли християни запрошують «осиротілих» юнаків і дівчат у гості чи на біблійне вивчення в родині, то це теж гостинність, вираз християнської доброти (Псалом 68:5).

Говорити правду

17. Чому сьогодні нелегко говорити правду?

17 Коли Павло говорив про плід світла, то поєднував доброту з праведністю та правдою, і тому правильно казати, що говорити правду — це ще один вид доброти. Добрі люди не говорять неправди. Все ж таки, тому що в наш час неправда дуже поширилася, говорити правду є особливим випробованням нашої доброти. Багато людей неправдиво заповнюють бланк на податок із заробітку. Робітники говорять неправду на роботі. Студенти обманюють на уроках та шкільних іспитах. Комерсанти не говорять правди в торговельних справах. Діти говорять неправду, щоб уникнути покарання. Брехливі пліткарі зловісно руйнують репутацію інших людей.

18. Як Єгова дивиться на тих, які не говорять правди?

18 Єгова ненавидить неправду. Одна з «сімох речей», які він ненавидить, є «брехливий язик» і «свідок брехливий, що брехні роздмухує» (Приповістей 6:16​-19). «Неправдомовці» зараховані до лякливих, душогубів і розпусників, для яких немає місця в Божому новому світі (Об’явлення 21:8). Крім того, у книзі Приповістей читаємо: «Хто ходить в простоті своїй, боїться той Господа, а в кого дороги криві, той погорджує Ним» (Приповістей 14:2). Брехун не є чесний. Тому брехун погорджує Єговою. Сама думка про це вселяє жах! Завжди говорім правду, навіть коли б це вело до покарання або фінансової втрати (Приповістей 16:6; Ефесян 4:25). Хто говорить правду, той наслідує Єгову, «Бога правди» (Псалом 31:6).

Розвивайте доброту

19. Що деколи бачимо у світі, що робить Творцю честь?

19 Було обговорено тільки кілька «видів» доброти, яку християни повинні розвивати. Це правда, що світські люди теж виявляють доброту до певної міри. Декотрі гостинні, інші милосердні. Притча про милосердного самарянина має особливе значення, тому що Ісус говорив про милостивого неєврея, тоді як старші єврейського збору не проявляли цієї риси. Те, що ці риси ще притаманні деяким людям навіть після шести тисяч років недосконалості, робить Єгові честь.

20, 21. (а) Чому християнська доброта інакша від доброти, яку виявляють світські люди? (б) Як християнинові розвивати доброту і чому ми всі повинні старанно робити це?

20 Проте для християн доброта є не тільки рисою, яку вони можуть мати або ні. Це риса, яку вони мусять розвивати в усіх її аспектах, щоб наслідувати Бога. Як це можливо? Біблія говорить, що ми можемо навчитися доброти. У молитві до Бога псалмописьменник сказав: «Навчи мене доброго розуму [доброти, НС]». Як? Він продовжує: «Ти добрий, і чиниш добро,— навчи Ти мене Своїх постанов!» (Псалом 119:66, 68).

21 Так, коли навчимося наказів Єгови й будемо дотримувати їх, то будемо розвивати доброту. Ніколи не забуваймо, що доброта — це плід Божого духа. Якщо будемо шукати духа Єгови через молитву, спілкування з нашими християнськими братами і вивчати Біблію, це напевно допоможе нам розвинути цю рису. Крім того, доброта має велику силу. Вона може переборювати зло (Римлян 12:21). Мусимо чинити людям добро, а особливо нашим християнським братам (Галатів 6:10). Якщо будемо чинити добро, то будемо між тими, які втішаються «славою, честю і миром», які обіцяні всім, «хто чинить добре» (Римлян 2:6​-11).

Чи можете відповісти?

◻ Як можна чинити добро вищій владі?

◻ Хто серед інших достойний нашої уваги?

◻ Якими способами виявляється милосердя?

◻ Які вчинки великодушності й гостинності відзначають християн у наш час?

◻ Як можна розвивати доброту?

    Публікації українською (1950—2025)
    Вийти
    Увійти
    • українська
    • Поділитись
    • Налаштування
    • Copyright © 2025 Watch Tower Bible and Tract Society of Pennsylvania
    • Умови використання
    • Політика конфіденційності
    • Параметри конфіденційності
    • JW.ORG
    • Увійти
    Поділитись