«Не дратуйте дітей своїх»
«БАТЬКИ,— не дратуйте дітей своїх»,— сказав апостол Павло (Ефесян 6:4). У країнах Заходу, у яких батьки дуже страждають від тисків і напруження в індустріальному суспільстві, не завжди легко поводитися ласкаво із їхніми дітьми. І виховувати дітей також нелегко в нерозвинених країнах. Правда, хід життя в тих країнах є повільніший, ніж на Заході. Але довготривалі звичаї й традиції можуть впливати на батьків поводитися з дітьми таким способом, який безсумнівно розстроює й роздратовує.
Дітей в декотрих країнах, які розвиваються дуже мало визнають і поважають. У декотрих культурах до дітей говорять загрозливим і авторитетним тоном, кричать на них і ображають їх. Дорослі рідко коли скажуть дитині щось ласкавого, а ще рідше ласкавим тоном попросять у них чогось або подякують їм за щось. Батьки вірять, що вони мусять установити свій авторитет фізичною силою; підсилювати його різкими словами й сильними ударами.
У декотрих африканських країнах вважають недоречно дитині з власної ініціативи вітатися з дорослим. Часто можна бачити юнаків, які, з великим тягарем на голові, чекають дозволу вітатися з дорослими. Дорослі продовжують пусту розмову й ігнорують чекаючих юнаків, аж поки дозволять їм вітатися. Діти не можуть пройти аж поки не привітаються з дорослими.
Убогість також може дуже пошкодити дитині. Ціною їхнього здоров’я й шкільного навчання молодих людей використовують як чорноробів. Навіть дома дітям можуть призначати занадто важкі робочі завдання. А коли сільські родини посилають дітей до великих міст, під опіку родичів під час їхнього шкільного навчання, то часто родичі поводяться з ними майже як із слугами. Така несправедлива поведінка безсумнівно дуже дратує дітей!
Що це значить «дратувати їх»
На деяких батьків легко впливають різні популярні звичаї щодо виховування дітей і батьки не звертають багато уваги на результати. Але Боже Слово з доброї причини заохочує батьків не дратувати своїх дітей. Оригінальний грецький вислів «не дратуйте» буквально значить «не збуджуйте гнів» (Царський міжрядковий переклад Святого грецького Письма, англ.).
Отже Сучасний англійський переклад каже: «Не поводьтеся з вашими дітьми так, щоб сердити їх». Єрусалимська Біблія (англ.) подібно каже: «Не доводьте ваших дітей до обурення». Отже в Біблії не говориться про незначні роздратування, яких один із батьків можливо ненавмисно заподіє дитині через свою недосконалість, і Біблія не осуджує належне покарання дітей. Згідно з Коментарій Ланга про Святе Письмо (англ.), цей біблійний вірш говорить про «поспішне, різке поводження з дітьми коли один з батьків знаходиться в поганому настрою, так що... діти відчувають огиду й стають спонукані протистояти батькам, відмовлятися коритися й відчувають гіркість».
Педагог Дж. С. Фарант зробив це зауваження: «Справа в тому, що діти є людьми. Вони не реагують пасивно, як рослини у своєму середовищі. Вони реагують». І часом внаслідок реагування на несправедливу поведінку діти дуже страждають духовно й емоційно. Екклезіястова 7:7 (Хоменко) каже: «Насильство чинить мудрого дурним».
Виховування дітей в Божій дисципліні
Батьки, які бажають, щоб їхні діти ходили шляхом правди, не можуть дозволити культурним звичаям й традиціям вирішувати як вони виховуватимуть своїх дітей. (Порівняйте 3 Івана 4). Застерігши батьків, щоб не дратувати дітей своїх, Павло додав: «Виховуйте їх в напоминанні й остереженні Божому [дисципліні Єгови, НС]» (Ефесян 6:4). Отже норми Єгови беруть перевагу над місцевими звичаями й поглядами.
Тоді як у декотрих країнах поводитися з дітьми як з підлеглими й мов рабами є прийнятно, то Біблія говорить у Псалмі 127:3: «Діти — спадщина Господня [від Єгови, НС], плід утроби — нагорода». Якщо б один із батьків поводився образливо із своєю спадщиною, то чи міг би він мати добрі стосунки з Богом? Очевидно, ні. Також це неправильно думати, що діти існують тільки для того, щоб задовольняти потребам батьків своїх. У 2 Коринтян 12:14 Біблія нагадує нам: «Не діти повинні збирати маєток батькам, але дітям батьки».
Це не значить, що дітям не слід призначати домашньої роботи й обов’язків. Батьки також мусять звернути увагу на те що буде корисним дитині? Наприклад, коли Яу, християнську дівчину в Африці запитали, що вона найбільш бажала, від батьків своїх, вона відповіла: «Я бажала б мати трохи менше домашньої роботи в ті дні, коли йду проповідувати». Якщо дитина має забагато домашньої роботи і її трудно приходити до школи або на зібрання на час, то чи не було б краще змінити ситуацію?
Правда, іноді нелегко поводитися з дітьми. Як батькам виховувати дітей і не бути лайливими або роздратовувати їх? У Приповістей 19:11 каже: «Розум людини припинює гнів її». Так, найперше ви мусите зрозуміти, що ваша дитина є особа. Кожна дитина є винятковою з власними інтересами, здатностями й потребами. Якими потребами? Чи ви проводите з дитиною час, щоб краще познайомитися з нею і дізнатися відповіді на це запитання? Разом працювати й поклонятися Богові, розважатися як родина — все це дає батькам нагоду розвинути ближчі стосунки з своїми дітьми.
У 2 Тимофія 2:22 Павло висловив ще інше цікаве зауваження, коли сказав Тимофієві: «Стережися молодечих пожадливостей». Так, Павло знав, що молодість може бути важкий час у житті дитини. Здійснюються великі фізичні й емоційні зміни. Потяг до осіб протилежної статі посилюється. Протягом цього часу молодь потребує дозрілого й люблячого керівництва, щоб уникати серйозних проблем. З молоддю не слід поводитися, немов вони були неморальні. Роздратована дочка одного християнина скаржилася: «Якщо я не вчинила статевої розпусти, але батько обвинувачує мене в неморальності, то все одно й бути неморальною». Замість вважати дитину неморальною, виявляйте довір’я до неї (Порівняйте 2 Солунян 3:4). Замість критикувати, будьте люблячо співчутливі й проникливими.
Проте якщо батьки наперед обговорюють моральні небезпеки з своєю дитиною, то можуть уникнути багатьох проблем. Пам’ятайте, Бог зобов’язує батьків виховувати й навчати своїх нащадків Слова Божого (Повторення Закону 6:6, 7). Це, мабуть, вимагатиме від них багато часу й зусиль. На жаль, декотрі батьки не виконують свого обов’язку навчати дітей, бо стають нетерплячими. У багатьох країнах, які розвиваються безграмотність є великою перешкодою декотрим батькам.
У деяких ситуаціях можна попросити допомоги від дозрілого християнина. Можливо тільки треба порадити одного з менше досвідчених батьків (Приповістей 27:17). Або можливо батькам треба показати як проводити родинну студію. Але така допомога не звільняє батьків від їхньої відповідальності навчати своїх дітей Божого Слова (1 Тимофія 5:8). Батьки повинні старатися ходити проповідувати з своїми дітьми й обговорювати з ними духовні справи під час обідів і іншими відповідними оказіями
Молода людина доростаюча до повноліття, звичайно бажає більше самостійності. Іноді батьки неправильно розуміють це бути неслухняність або зухвальство. Як це роздратовує дитину, коли б батьки ставилися до неї, як до малої дитини й не дали їй більшої свободи діяти! Батьки також роздратовували б дітей коли б вирішували всі справи її життя — освіту, кар’єру, шлюб, коли б перше лагідно й поважно не обговорили таких справ з ними (Приповістей 15:22). Апостол Павло наполягав, щоб співхристияни «в розумі досконалими були» (1 Коринтян 14:20). Чи батьки не повинні бажати своїм дітям емоційної і духовної зрілості? Однак молоді люди навчаться «розрізняти добро й зло» тільки коли будуть «привчені звичкою» (Євреїв 5:14). Щоб діти навчилися розрізняти добро від зла, то батьки мусять дати їм міру свободи вибору.
Протягом наших трудних часів виховувати дітей нелегко. Але батьки, які додержуються Слова Божого, не роздратовують і не обурюють своїх дітей, «щоб на дусі не впали вони» (Колосян 3:21). Краще, вони стараються поводитися ласкаво із своїми дітьми, розуміти їх і надають їм почуття гідності. Батьки мусять давати дітям керівництво, не відчужувати їх; не ігнорувати але виховувати їх; спонукувати їх любити, а не збуджувати у них гнів або розстроювати.
[Ілюстрація на сторінці 31]
Коли беруть участь у «оуаре», місцевій ігрі, в Гані, що проводиться в приміщенні, батьки мають нагоду спілкуватися із своїми дітьми.