Запитання від читачів

◼ Чи це правильно християнам давати квіти родині або посилати їх до похоронного закладу?

У декотрих країнах це є звичай. Іноді приносити квіти на похорон мало релігійне значення. Давайте докладно розглянемо цю справу тому, що є інші звичаї, які, здається, мають подібні зв’язки з фальшивою релігією. Зверніть увагу на зауваження в Енциклопедії релігії (1987, англ.):

«Квіти мають зв’язок зі святим через їхній зв’язок з богами й богинями. Флора, римська богиня весни і квітів, надає цвітам красу й аромат... Богів можна примиряти і поклонятися їм... через жертвоприношення їжі й квітів.

По цілому світі квіти поєднують з похоронними ритуалами. Греки й римляни покривали мертвих і їхні могили квітами. Душі вмираючих буддистів у Японії носять на лотосі (водна рослина) і могильні камені на цвинтарях часом ставлять на висічених лотосах... Таїтяни ставлять букети квітів обвинені в папороті біля тіла після смерті, а тоді поливають його квітковими духами, щоб полегшити перехід у святе потойбічне життя... Квіти також застосовують у час священного поклоніння в формі ладану або духів».

Тому, що квіти вживалися в фальшивій релігії, то декотрі християни вважають, що це неправильно давати або посилати квіти на похорон. Вони також можливо хочуть уникнути світських звичаїв тому, що Ісусові послідовники не мали ставати «частиною світу» (Івана 15:19, НС). Проте до цієї справи стосуються доречні біблійні тексти й місцеві ставлення.

Квіти — це Божий добрий дар на радість живих (Дії 14:15​-17; Якова 1:17). Краса квітів, які Він створив, уживалася в правдивому поклонінні. Свічник у скинії прикрашали, «келіхи мигдалоподібні... і квітки» (Вихід 25:31​-34). Всередині храму були вирізьблені квіти і пальми (1 Царів 6:18, 29, 32). Ясно, правдиві поклонники не мусили завжди уникати квітів тому, що погани вживали їх (Дії 14:13).

Але, що сказати про загальніше дотримування звичаїв, як наприклад, похоронних? Біблія згадує багато звичаїв, декотрі — невідповідні для правдивих поклонників, як і звичаї, яких Божі люди дотримували. У Першій книзі царів 18:28 згадує «звичай» поклонників Ваала «кликати голосом сильним, і колотися» — звичай, якого правдивим поклонникам не годиться дотримувати. З другого боку, у Рут 4:7 (Хоменко) не осуджує «звичаю [за давніх часів] в Ізраїлі, що при викупах».

Звичаї прийнятні Богові навіть можуть розвинутися в виключно релігійних справах. Коли Бог дав наказ святкувати Пасху, то нічого не згадував про вживання вина, але в першому столітті, за звичаєм уживали чаші вина. Ісус і Його апостоли не відкинули цього релігійного звичаю, і дотримували його (Вихід 12:6​-18; Луки 22:15​-18; 1 Коринтян 11:25).

Подібно буває з деякими похоронними звичаями. За звичаєм єгиптяни бальзамували померлих. Вірний патріарх Йосип не відкинув цього звичаю відразу, і не казав: «Це поганський звичай і ми євреї мусимо уникати його». Навпаки, «звелів Йосип рабам своїм лікарям забальзамувати батька його», очевидно, щоб поховати Якова в Обітованому краю (Буття 49:29—50:3). Між євреями пізніше розвинулися інші похоронні звичаї, як наприклад, купати трупа й ховати в дні смерті. Ранні християни не противилися таким єврейським звичаям (Дії 9:37).

Проте що, коли б люди вірили, що похоронний звичай розвинувся з релігійної помилковості, як наприклад, віра в безсмертну душу? Пам’ятайте декотрі «ставлять букети квітів, обвинені в папороть, біля тіла після смерті а тоді поливають його квітковими духами, щоб полегшити перехід у святе потойбічне життя». Тому що між людьми може бути такий чи подібний звичай, то це не значить, що Божі слуги мусять уникати всього схожого на нього. Тоді як євреї не вірили в «перехід у святе потойбічне життя», то Біблія таки каже: «Узяли вони тіло Ісусове, та й обгорнули його плащеницею із пахощами, як є звичай ховати в юдеїв» (Івана 12:2​-8; 19:40).

Християни повинні уникати практик, які суперечать біблійній правді (2 Коринтян 6:14​-18). Однак багато різних предметів, задумів і звичаїв уже колись неправильно тлумачилися або були пов’язані з небіблійними навчаннями. У давнину поклонялися деревам, серцеподібну форму вважали святою і вживали ладан у поганських церемоніях. Чи це значить, що християнин ніколи не може уживати ладану, прикрашати що-небудь деревами або носити серцеподібні ювелірні виробиa? Це не обгрунтований висновок.

Правдивий християнин повинен подумати: Чи з дотримування якогось звичаю хтось може робити висновок, що я практикую небіблійні погляди або практики? Період і місцевість можуть впливати на відповідь до цього запитання. Якийсь звичай (або задум), можливо, мав фальшиве релігійне значення тисячі років тому або, можливо ще до цих пір має таке значення у якійсь далекій країні. Замість приділяти багато часу досліджувати цього звичаю, запитайте себе: «Що люди взагалі вірять там де я живу?» (1 Коринтян 10:25​-29).

Якщо всім відомо, що якийсь звичай (або форма, як наприклад, хрест) поєднується з фальшивою релігією, то уникайте його. По суті християни не посилали б квітів у формі хреста або червоного серця, коли б це мало релігійне значення. Можливо, квіти використовують у якийсь формальний спосіб, на похороні або при могилі, який має релігійне значення. Християнин буде уникати таких звичаїв. Однак це не значить, що тільки приносити букет на похорон або давати квіти хворому в лікарні становить релігійну дію, якої треба уникатиb.

Протилежно цьому в багатьох країнах посилати квіти є дуже поширений звичай і вважається як відповідна милість. Квіти додають красу і можуть потішати під час сумної оказії. Вони теж можуть бути благородний жест співчуття і цікавості. В іншій місцевості звичай може вимагати, щоб люди виявляли такі почуття щедрою дією, як наприклад, готувати обід для хворих або сумуючих. (Чи пам’ятаєте, як виявляли любов до Сарни тому, що вона дуже цікавилася і турбувалася іншими [Дії 9:36​-39]). Декотрі Свідки Єгови звикли приносити підбадьорюючі квіти хворому в лікарні або на похорон, коли це не є зв’язане з фальшивим поклонінням. І особисто вони більше проявляють свою цікавість і почуття практичними вчинками (Якова 1:27; 2:14​-17).

[Примітки]