«Все-таки воно рухається!»

«БІБЛІЯ показує як можна піти на небо а не як небеса рухаються»,— сказав італійський вчений і винахідник з 16-го століття, Галілео Галілей. Через такі переконання він попав у конфлікт з римсько-католицькою церквою, яка погрожувала йому тортурами і ув’язненням. Років 350 пізніше церква переглянула справу Галілея. Те що відбувалося за днів Галілея називають «конфлікт між емпіричною наукою і сліпим догматизмом».

Сьогодні шукаючі правди можуть скористати з Галілеєвого дослідження. Чому постала така конфронтація? Розглянути наукові погляди за днів Галілея дасть нам відповідь на це запитання.

У середині 16-го століття, вірили, що Земля була центром всесвіту. Гадали, що планети орбітували досконалими колами. Хоч це не доведено науковим доказом, то ці поняття приймали, як доказаний факт. В дійсності наука з її «таємничими ідеями» йшла рука в руку з релігією.

Галілео народився в такий світ шановним батькам у місті Піза 1564 року. Батько бажав, щоб Галілео вчився медицини, але допитливий юнак став зачарований математикою. З часом, як професор науки, він відкрив деякі принципи інерції. Довідавшись про ранні голландські телескопи, він удосконалив їх і збудував власний багато кращий. Своїм телескопом він досліджував небеса і записував дані в книжку, Сідеріус нуншіус (лат.) (Зоряний посланець), представивши своєму поколінні чотири супутники Юпітера. В 1611 році його покликали до Рима, і там він представив свої відкриття єзуїтському Коллегіо романо (Римській колегії). Галілея вшанували оголошенням дня його імені.

Церква відкидає його навчання

До від’їзду Галілея з Рима, впливовий єзуїт, кардинал Белармен, підбурив зловісне дослідження вчень Галілея. Галілей вірив, що всесвіт рухається за законами, яких людина може досліджувати й навчитися з них. Католицька церква не погоджувалася з ним.

Навіть декотрі астрономи противилися поглядам Галілея. Вони вірили, що телескопом неможливо підсилити дійсність і, що цей винахід був обманою. Один священик навіть подав думку, що зорі були обманливо вставлені в лінзи телескопа! Як Галілей відкрив гори на Місяці й підтвердив, що небесні тіла не були досконало круглі, то священик Клавіус сперечався, що Місяць був вставлений в кришталь і, хоч видно гори, то Місяць таки був досконало круглий! «Це,— відповів Галілей,— чудова уява».

Галілеєве палке бажання навчатися від «книги природи», назва, якою він назвав своє дослідження творінь, довело його до творів польського астронома, Міколая Коперника. У 1543 році, Коперник видав книжку в якій доводив, що Земля оберталася навколо Сонця. Галілей перевірив правильність Коперникового дослідження, яка-то перевірка загострила суперництво наукових, політичних і релігійних установ.

Хоч католицька церква користувалася астрономією Коперника встановляти дати, як наприклад великодній день, то таки не приймала поглядів Коперника офіційно. Церковна ієрархія підтримувала теорію Арістотеля, що Земля була центром всесвіту. Проте нові погляди Галілея піддавали сумніву репутацію і силу ієрархії.

Хоч незалежні науковці цілої Європи працювали, щоб підтвердитиправильність Коперникової геліоцентричної систему світу, то обговорювали її тільки між ученими. Тому католицька церква не втручувалася в спарву. Галілей писав, не латинською мовою, але загальнонародною італійською і цим чином спополяризував свої відкриття. Духівництво вважало, що цим чином він виступав, не тільки проти них, але також проти Божого Слова.

Не є науковий підручник

Звичайно, відкривати факти про всесвіт в дійсності не піддає Боже Слово під сумнів. Дослідники того Слова усвідомлюють, що Біблія не є науковим підручником, хоч Біблія правильно говорить про декотрі наукові справи. Вона написана для духовного росту віруючих, а не навчати їх фізики або якоїсь іншої природничої науки (2 Тимофія 3:16, 17). Галілей погоджувався з цим і запропонував, що є дві мови: точна наукова й мова щоденна, якою натхненні письменники писали Біблію. Він написав: «У Святому Письмі є потреба... пояснити звичайним людям багато речей, які здаються інакші (щодо розуміння слів) від цілковитої правди».

Приклад цього знаходиться в різних біблійних віршах, як наприклад у книзі Йова 38:6 в якому Біблія говорить про «підстави» і «камінь наріжний». Декотрі неправильно перекручували цей вірш доводити нерухомість Землі. Такі вислови не вживаються, щоб говорити про Землю науковими висловами, краще це поетичне порівняння творіння Землі з будовою будинку, якого Єгова є Будівничий.

Біограф Л. Геймонат звертає увагу на це в своїй книжці Галілео Галілей (англ.): «Вузькоглядні теологи, з наміром обмежити науку на підставі біблійного пояснення, знеславляли б саму Біблію». І точно так сталося — уперті люди знеславляли Біблію з самолюбних причин. Написали листа до папської контори в якому вимагали розслідити Галілеєві вчення.

Заборона творів

Хоч Галілеїв Діалог про дві головні світові системи перше вийшов за дозволом католицької церкви в 1632 році, то папське захоплення скоро зникло. У 70-му році свого життя Галілея знову покликали стати на суд перед інквізицією. Обвинувачення в підозрі на єресь вимагало пояснення церковного уповноваження на видання книжки. Церква твердила, що Галілей обманно затаював раніше накладену заборону, щоб не навчати поглядів Коперника. Тому що в творі Діалог Галілей порівнював астрономічні системи, а навіть сиситему Коперника, то твердили, що його книжка порушила заборону.

Галілей відгукнув, що в своїй книжці він критикував Коперника. Це виявився слабкий довід тому, що в книжці він переконливо доказував правдивість Коперникового навчання. Крім того, у книжці думки папи висловлювала найтупуватіша особа, «Симплісіо», (простак) і це образило папу Урабана VIII.

Визнаний винним у єресі

Галілея визнали винним. Хворий і якому погрожували тортурами, Галілей відрікся від своїх ідей. Ставши навколішки він присягнув: «Я зрікаюся... згаданих помилок і поглядів... Вже ніколи не буду говорити... про такі справи, які можуть стягнути на мене подібну підозру». Цікаво, легенди кажуть, що уставши на ноги, Галілей вдарив землю і забурмотів: «Еп-пур сі муове! [Все-таки воно рухається!]»

Оголосили вирок ув’язнення і каяття до самої смерті, дев’ять років пізніше. У листі написаний 1634 року він сказав: «Жодні з моїх поглядів не заворушили боротьбу. Я постраждав тому що втратив прихильність єзуїтів».

У 1822 році зняли заборону з його творів. Але аж у 1979 році папа Іоанн-Павло II звернув увагу на те питання і признав, що Галілея «дуже мучили... церковні люди, як і організації». У ватіканській газеті, Оссерваторе Романо, Маріо Д’Аддіо, відимий член спеціальної комісії установленої папою Іоанном-Павлом II, щоб розглянути засуд Галілея в 1633, сказав: «На так звану єресь не було жодної підстави, ні теологічної, ні церковної». Згідно з Д’Аддіо, інквізиційний суд переступив свій авторитет: теорії Галілея не порушували жодних догматів католицького віросповідання. Ватіканська газета признала, що на засуд Галілея за єресь не було підстави.

Як же нам скористати з Галілеєвого дослідження? Християнин повинен усвідомити, що Біблія не є науковий підручник. Коли, здається постає незгода між Біблією а наукою, то непотрібно погоджувати кожну «суперечність». Християнська віра грунтується на «Слові Христовому», а не на науковому авторитеті (Римлян 10:17). Крім того, наука постійно змінюється. Сьогоднішня популярна теорія, яка здається суперечить Біблії завтра може бути доказана помилковою і відкинена.

Однак коли вчені звертають увагу на Галілея доводити релігійне придушення науки, то повинні пам’ятати, що науковці його дня також не погоджувалися з Галілеєвим відкриттям. Протилежно сучасній думці, Біблія не суперечила правді. Немає потреби виправляти Боже Слово. Неправильне тлумачення католицькою церквою спричинило проблему.

Чудова згода й природний закон у всесвіті повинен зворушити нас глибше оцінювати Творця, Бога Єгову. Галілей запитав: «Чи Праця [Творця] є менш благородна, ніж Слово? Апостол відповідає: «Бо Його [Боже] невидиме від створення світу, власне Його вічна сила й Божество, думанням про твори стає видиме» (Римлян 1:20).