Картини Обітованої землі
Спожити страву спожити хліба
ОДНОГО разу, коли Ісус та його учні були в домі, через натовп «вони не мали змоги й попоїсти» (Марка 3:20, Хоменко). Іншим разом Ісус увійшов у дім фарисея, щоб «спожити страву» (Луки 14:1, Хоменко). Який вид страви спадає вам на думку?
Стародавні ізраїльтяни, можливо, згадали б про хліб, оскільки єврейські та грецькі вирази, перекладені виразом «спожити страву», буквально означають «їсти хліб». Це зрозуміло, тому що хліб, виготовлений з пшениці або ячменю, був їхньою основною їжею.
Багато людей сьогодні думають про єврейських патріархів як про пастухів, а про Ісусових апостолів як про рибаків. Декотрі з них займалися цим, але напевно не всі. Пшениця в житті багатьох людей була основою. Очевидно, так було в часи Ісака та Якова, як ми можемо дійти до висновку з Буття 26:12; 27:37 та 37:7. Оскільки землеробство було головним заняттям у Галілеї за Ісусових часів, чи могли ті, які стали Ісусовими апостолами, бути землеробами?
Існує така можливість, тому що вирощування пшениці було дуже поширене в Обітованій землі, і Біблія часто згадує про це (Повторення Закону 8:7-9; 1 Самуїлова 6:13). Чого це стосувалося?
Після ранніх дощів у жовтні та листопаді ґрунт ставав м’яким, і землероб орав, а тоді сіяв насіння. Пізніші дощі допоможуть врожаю підростати, і тоді в квітні та травні він наллється золотом ще до того, як прийде літня спека. Жнива пшениці були настільки очевидними, що ви читаєте про них як про показник пори року (Буття 30:14; Суддів 15:1). Чи ви можете визначити, в який період року була зроблена фотографія зліва?a І яка була пора року, коли Ісусові учні зривали свіже колосся? (Матвія 12:1)
Збирання врожаю пшениці означало багато роботи для землероба. Жнеці підрізали стебла серпами і зв’язували їх у снопи, як ви бачите нижче. Звичайно, вони можуть пропустити деякі стебла або ці стебла можуть впасти на землю, ось чому Рут могла успішно збирати колосся після жнив (Рут 2:2, 7, 23; Марка 4:28, 29). Потім снопи пшениці забирали у тік, такий, якого мав Аравна. Що відбувалося там? Біблія згадує про «молотілки та ярма» (2 Самуїлова 24:18-22; 1 Хронік 21:23). Пшеничні снопи розстилали на рівну кам’яну площину або твердий ґрунт. Бик або інша тварина ходила довкола, топчучи пшеницю. Тварина могла тягнути дерев’яну молотарку, що допомагало прибити солому і звільнити зерно (Ісаї 41:15).
Тоді зерно було готове для перевіювання, котре здійснювалося підкиданням його в повітря лопаткою або вилами, як бачимо вище (Матвія 3:12). Землероб міг перевіювати зерно ввечері, коли вітерець видував полову (лушпиння від зерна), і відкладати солому набік. Коли зерно зібрали і просівали, щоб усунути будь-яку гальку, воно було готове для зберігання або для виготовлення з нього найважливішого продукту — хліба (Матвія 6:11).
Якщо б ви були хазяйкою, перед якою стоїть це завдання, кожного дня вам потрібно було б користуватися ступкою і товкачем для розмелення зерна в борошно, можливо, досить грубого помолу. Або ви могли б намолоти «ліпшої пшеничної муки», такої, якою користувалася Сарра, щоб зробити «коржі» для матеріалізованих ангелів або якими користувалися ізраїльтяни в принесенні Єгові хлібних жертв (Буття 18:6; Вихід 29:2; Левит 2:1-5; Числа 28:12). Сарра змочувала пшеничне борошно водою і замішувала тісто.
Внизу ви можете побачити кульки з тіста й одну плоску паляницю, приготовлені для спечення. Такі великі круглі хліби можна було пекти на каміннях або в залізних сковородах, як це робить жінка. Чи це допомагає вам побачити в уяві, що потім виконувала Сарра для ангельських гостей і що трохи пізніше робила Лотова сім’я? Ми читаємо: «[Ангели] до нього з дороги зійшли, і ввійшли до дому його. І вчинив він для них прийняття, і напік прісного — і їли вони» (Буття 19:3).
[Примітка]
a Порівняйте з календарем Свідків Єгови на 1992 рік.
[Відомості про ілюстрацію, сторінка 24]
Pictorial Archive (Near Eastern History) Est.
[Відомості про ілюстрацію, сторінка 24]
Pictorial Archive (Near Eastern History) Est.
[Відомості про ілюстрацію, сторінка 25]
Pictorial Archive (Near Eastern History) Est.
[Відомості про ілюстрацію, сторінка 25]
Garo Nalbandian