Запитання читачів
Чи Свідки Єгови оминають святкування днів народження через те, що цей звичай мав якесь релігійне значення в давнину?
Святкування днів народження корениться в забобоні та фальшивій релігії, але це не є єдиною або головною причиною того, чому Свідки Єгови оминають цей звичай.
Декотрі звичаї, які колись були релігійного характеру, в багатьох місцях вже не мають з цим нічого спільного. Наприклад, колись обручка мала релігійне значення, але сьогодні в багатьох місцях вона втратила це значення. Отже, багато правдивих християн погоджуються з місцевим звичаєм ношення обручок на знак того, що вони одружені. Щодо того вагомим є факт, чи цей звичай пов’язаний з фальшивою релігією тепер. (Дивіться «Запитання читачів» у «Вартовій Башті» за 15 січня 1972 (англ.) і 15 жовтня 1991).
Проте не можна заперечувати, що багато довідників виявляють забобонне і релігійне минуле звичаю святкування днів народження. «Американська енциклопедія» (видання 1991 року) зауважує: «Стародавній світ Єгипту, Греції, Риму та Персії святкував дні народження богів, царів та вельмож». Вона говорить, що римляни відзначали народження Артеміди та день Аполлона. На противагу цьому, «хоч стародавні ізраїльтяни зберігали записи віку своїх громадян чоловічої статі, немає доказу на те, що вони святкували річниці дат народження».
Інші довідники заглиблюються у важливі подробиці щодо походження звичаю святкування дня народження: «Вечірки, які справляють у день народження, почалися давно в Європі. Люди вірили в добрих та злих духів, які іноді називалися добрими та злими феями. Кожен боявся, що ці духи можуть пошкодити іменинникові, і тому він був в оточенні друзів та рідних, добрі побажання котрих, а також сама їх присутність захищатимуть його від невідомих небезпек, яких містить у собі день народження. Давання подарунків сприяло ще більшому захисту. Спільне споживання харчу давало додаткову охорону і допомагало набути благословення від добрих духів. Таким чином, спочатку ці вечірки призначалися для захисту особи від зла і для запевнення приходу благополучного року». («Святкування днів народження по цілому світі», 1967, англ.).
Ця книжка також пояснює походження багатьох звичаїв, що пов’язані з днем народження. Наприклад: «Звичай [користування свічками] походить від стародавніх греків та римлян, які навчали, що свічки мають магічні якості. Вони складали молитви і висловлювали бажання, які висказували богам через полум’я свічки. Тоді боги зсилали свої благословення і, можливо, відповідали на молитви». Інша інформація такого плану є зібрана на сторінках 69 та 70 книжки «Доводити на підставі Святого Письма» (англ.), виданої Товариством Вартової Башти, Біблії та Брошур у Нью-Йорку (зареєстрованим).
Проте, як уже згадувалося, це питання стосується чогось більшого, аніж того, чи святкування днів народження мало, чи все ще має релігійний характер. Біблія згадує про дні народження, і зрілі та мудрі християни є чутливі до будь-яких вказівок, які дає вона.
Божі слуги давнини згадували про те, коли народжувалися люди, що дозволяло їм відраховувати вік. Ми читаємо: «Був Ной віку п’ять сотень літ, та й породив Ной Сима, Хама та Яфета». «Року шостої сотні літ життя Ноєвого,.. відкрилися всі джерела великої безодні, і розчинилися небесні розтвори» (Буття 5:32; 7:11; 11:10-26).
Навіть Ісус згадав, що серед Божих людей народження дитини було благословенною та радісною подією (Луки 1:57, 58; 2:9-14; Івана 16:21). Все ж таки народ Єгови не увічнював дату народження, він дотримувався інших річниць, але не днів народження (Івана 10:22, 23). «Іудейська енциклопедія» говорить: «Святкування днів народження є невідомим у традиційному єврейському ритуалі». Праця «Звичаї і традиції Ізраїлю» зауважує: «Святкування днів народження було запозичено із звичаїв інших народів, оскільки не згадується про цей звичай ні серед євреїв, ні в Біблії, ні в Талмуді чи то в пізніших рукописах мудреців. По суті, це був звичай стародавніх єгиптян».
Цей зв’язок з Єгиптом є очевидний завдяки святкуванню дня народження, про яке розповідається в Біблії і яке правдиві поклонники не святкували. Це був бенкет з приводу дня народження фараона, який правив у той час, коли Йосип був у єгипетській в’язниці. Декотрі з тих язичників, можливо, були задоволені бенкетом, однак день народження був пов’язаний з обезголовленням наглядача фараонових пекарів (Буття 40:1-22).
Подібне святкування дня народження, про яке описано у Святому Письмі, а саме день народження Ірода Антипи, сина Ірода Великого, виставляється в поганому світлі. Святкування дня народження зовсім не представлено в Біблії тільки як невинне свято. Навпаки, воно стало причиною обезголовлення Івана Хрестителя. Тоді «учні його прибули, взяли тіло, і поховали його, та прийшли й сповістили Ісуса», який «відплив звідти човном у місце пустинне й самотнє» (Матвія 14:6-13). Чи ви можете собі уявити, що цих учнів або Ісуса приваблювали звичаї святкування днів народження?
Зважаючи на знання про походження звичаю святкування днів народження і, що найважливіше, про погане світло, в якому вони представляються в Біблії, Свідки Єгови мають достатню підставу оминати цей звичай. Їм не потрібно наслідувати звичай цього світу, оскільки вони можуть мати і мають приємні гостини в будь-який час року. Вони роблять подарунки не з обов’язку або під натиском компанії, але невимушено, у будь-який час, мотивуючись щедрою та щирою любов’ю (Приповістей 17:8; Екклезіястова 2:24; Луки 6:38; Дії 9:36, 39; 1 Коринтян 16:2, 3).