Пасіть Боже стадо охоче
«Пасіть Боже стадо, яке у вас, доглядаючи його не примусово, а охоче» (1 ПЕТРА 5:2, Філарет).
1. Чому християнським старійшинам слід «пасти Боже стадо... охоче»?
ЄГОВА охоче пасе своїх людей (Псалом 23:1—4). «Пастир Добрий» Ісус Христос охоче віддав своє життя досконалої людини за вівцеподібних людей (Івана 10:11—15). Тому апостол Петро напучував християнських старійшин «пасти Боже стадо... охоче» (1 Петра 5:2, Філ.).
2. Які питання стосовно пастирської діяльності християнських старійшин слід розглянути?
2 Охочість є ознакою Божих слуг (Псалом 110:3). Але для призначення наглядачем, або підпастирем, християнину потрібна не лише охочість. Хто може бути таким пастирем? Що входить у пастирську працю? Як цього можна найкраще досягнути?
Управління своїм власним домом
3. Чому можна сказати, що те, як християнин доглядає свою сім’ю, впливає на його придатність бути пастирем у зборі?
3 Перш ніж чоловік може бути призначений наглядачем, він повинен відповідати біблійним вимогам (1 Тимофія 3:1—7; Тита 1:5—9). Апостол Павло сказав, що наглядач повинен бути «такий, що добре управляє домом своїм, тримає дітей своїх у слухняності, з усякою повагою [серйозністю, НС]». На це є всі підстави, оскільки Павло сказав: «Бо хто не вміє управляти своїм власним домом, то як він може піклуватись про Церкву Божу [Божий збір, НС]?» (1 Тимофія 3:4, 5, Деркач). Коли Тит призначав старших чоловіків у зборах на острові Кріт, йому було сказано шукати, «коли хтось бездоганний, чоловік однієї жінки, вірних дітей має, що не були обвинувачені в розпусті чи за неслухняність» (Тита 1:6, Хоменко). Так, при визначенні, чи християнин відповідає вимогам, щоб взяти на себе важчу відповідальність пастирської праці у зборі, слід брати до уваги те, як він доглядає свою власну сім’ю.
4. Як християнські батьки виявляють любов до своїх сімей, окрім проведення регулярного біблійного вивчення та молитви?
4 Чоловіки, що добре управляють своїм домом, не тільки регулярно моляться і вивчають Біблію зі своїми сім’ями. Вони завжди готові допомогти своїм улюбленим. Для тих, що стають батьками, це починається з того дня, коли народжується їхня дитина. Батьки-християни знають, що чим тісніше вони притримуються заведеного порядку заняття справами, пов’язаними з поклонінням, тим швидше дитина пристосується до їхнього режиму повсякденної християнської діяльності. Те, наскільки добре батько-християнин управляє сім’єю за таких обставин, віддзеркалює його кваліфікацію старійшини (Ефесян 5:15, 16; Филип’ян 3:16).
5. Як християнський батько може виховувати своїх дітей «у послусі й напоумленні Господньому»?
5 Управляючи своїм домом, сумлінний християнський батько слухається Павлової поради: «Не дратуйте дітей ваших, виховуйте їх у послусі й напоумленні Господньому» (Ефесян 6:4, Хом.). Регулярне сімейне біблійне вивчення, у якому беруть участь дружина і діти, є доброю нагодою повчати з любов’ю. Таким чином діти отримують «виховання у послусі», тобто виправні повчання. «Напоумлення», що має місце в таких випадках, допомагає кожній дитині навчитися Божого погляду на справи (Повторення Закону 4:9; 6:6, 7; Приповістей 3:11; 22:6). Коли на такій духовній зустрічі панує атмосфера доброзичливості, турботливий батько уважно слухає своїх дітей. Навідними запитаннями можна спонукати їх відверто розповідати про свої турботи і погляди. Батько не вдає, що він знає все, що відбувається у їхніх юних розумах. Справді, «хто відповідає не вислухавши, той нерозумний, і сором йому»,— говориться у Приповістей 18:13 (Дерк.). Більшість батьків сьогодні бачать, що ситуація, в якій знаходяться їхні діти, сильно відрізняється від ситуації, в якій виростали вони самі. Тому батько намагатиметься вивчити передумови і деталі проблеми, перш ніж сказати, як її слід розв’язувати. (Порівняйте Якова 1:19).
6. Чому християнський батько повинен шукати порад у Святому Письмі, коли допомагає своїй сім’ї?
6 Що, коли проблеми, клопоти і погляди дітей відомі? Батько, який добре управляє домом, довідується зі Святого Письма, що «корисне до навчання, до докору, до направи, до виховання в праведності». Він вчить своїх дітей застосовувати натхнене керівництво Біблії. Таким чином, молода особа буде «досконалою [повністю компетентною, НС], до всякого доброго діла готовою» (2 Тимофія 3:16, 17; Псалом 78:1—4).
7. Який приклад стосовно молитви повинен подавати християнський батько?
7 Побожні молоді люди мають проблеми зі світськими однокласниками. Як же християнським батькам розвіювати тривоги своїх дітей? Один із способів — це регулярні молитви з ними. Коли такі молоді люди потраплять у важку ситуацію, вони, мабуть, наслідуватимуть довір’я до Бога, яке бачать у своїх батьків. Одна 13-річна дівчинка перед своїм хрещенням на символ присвячення Богові сказала в інтерв’ю, що пережила глузування та погане поводження з боку однокласників. Коли вона обстоювала свої біблійні погляди про святість крові, інші дівчата били її та плювали на неї (Дії 15:28, 29). Чи вона відповіла тим же? Ні. «Я молилася до Єгови, щоб він допоміг мені залишатися спокійною,— пояснює вона.— Я пам’ятала також, що під час сімейного вивчення батьки вчили мене бути до лиха терплячою» (2 Тимофія 2:24).
8. Як може старійшина, який не має дітей, добре управляти своїм домом?
8 Старійшина, що не має дітей, також може належно забезпечувати духовні та матеріальні потреби членів своєї сім’ї. Це означає турбуватися про подружнього партнера і, можливо, залежних родичів, що є християнами та живуть в одному з ним домі (1 Тимофія 5:8). Отже, таке добре управління домом є одною з вимог, яку повинен задовольняти чоловік, якому у зборі доручено відповідальність старійшини. Як же призначеним старшим чоловікам ставитися до відповідальностей, що є привілеями у зборі?
Головуй «з пильністю»
9. Яке ставлення до своїх призначень у служінні слід мати християнським старійшинам?
9 У першому столітті нашої ери апостол Павло був у Божому домі — християнському зборі — служителем під головуванням Христа (Ефесян 3:2, 7; 4:15). У свою чергу Павло напучував своїх співвіруючих у Римі: «І ми маємо різні дари, згідно з благодаттю, даною нам: коли пророцтво — то виконуй його в міру віри, а коли служіння — будь на служіння, коли вчитель — на навчання, коли втішитель — на потішання, хто подає — у простоті, хто головує — то з пильністю, хто милосердствує — то з привітністю!» (Римлян 12:6—8).
10. Який взірець дав Павло сьогоднішнім старійшинам стосовно турботи про отару?
10 Павло нагадував солунянам: «Ми кожного з вас, як батько дїток своїх, утїшали і розважали [напучували, НС], і сьвідкували; щоб ви ходили достойно перед Богом, що покликав вас у своє царство і славу» (1 Солунян 1:1; 2:11, 12, Куліш). Напучування давалося так ніжно і з такою любов’ю, що Павло міг написати: «Ми серед вас були тихі [лагідні, Хом.], немов годувальниця та, яка доглядає дітей своїх. Так бувши ласкаві до вас, хотіли ми вам передати не тільки Божу Євангелію, але й душі свої, бо були ви улюблені нам» (1 Солунян 2:7, 8). Згідно з батьківським взірцем Павла вірні старші чоловіки дуже турбуються цілим збором.
11. Як призначені старійшини можуть виявляти пильність?
11 Ніжність і пильність повинні характеризувати нагляд, який з любов’ю здійснюють наші вірні християнські пастирі. Спосіб, у який вони роблять це, говорить багато про що. Петро радить старійшинам пасти стадо Боже «не примусово» і «не для ганебної користі» (1 Петра 5:2, Філ.). Стосовно цього місця вчений Вільям Барклі висловив пересторогу, коли писав: «Можна погодитись на становище і виконувати служіння так, ніби воно є похмурою, неприємною відповідальністю, ніби воно є нудьгою, ніби воно є нестерпним тягарем. Коли людину просять щось зробити, вона може виконати просьбу в такий недобрий спосіб, що псується вся справа... Але [Петро] говорить, що кожен християнин повинен з усіх сил служити зі страхом і пильністю, хоча й повністю усвідомлює, наскільки він є недостойним цього».
Охочі пастирі
12. Як християнські старійшини можуть виявляти охочість?
12 «Пасіть Боже стадо, яке у вас... охоче»,— наполягає Петро. Християнський наглядач, що доглядає за вівцями, робить це охоче, зі своєї доброї волі, під керівництвом Доброго Пастиря Ісуса Христа. Служити охоче також означає, що християнський пастир підкоряється владі Єгови, «Пастиря й Опікуна [наших] душ» (1 Петра 2:25). Християнський підпастир охоче виявляє повагу до теократичного порядку. Він робить це, коли скеровує осіб, які шукають поради, до Божого Слова, Біблії. Хоча досвід допоможе старійшині нагромадити в пам’яті багато порад на підставі Біблії, це не означає, що він знатиме біблійне рішення для кожної проблеми. Навіть коли він знає відповідь на запитання, він, можливо, вважатиме, що було б мудро разом з особою, яка просить поради, пошукати інформацію в «Індексі публікацій Товариства Вартової башти» або подібних індексах. Таким чином, він вчить двома способами: показує, як знайти корисну інформацію, і покірно виявляє повагу до Єгови, скеровуючи увагу на те, що опублікувала Божа організація.
13. Що може допомогти старійшинам дати розумну пораду?
13 Що робити старійшині, якщо в літературі Товариства нічого не було опубліковано про якусь особливу проблему, з якою він зустрівся? Без сумніву, він помолиться за проникливістю і шукатиме біблійних принципів, що стосуються справи. Допомогти може порада розглянути приклад Ісуса. Старійшина міг би запитати особу, яка шукає поради: «Що, на твою думку, зробив би Ісус, Великий Вчитель, якщо б він опинився у твоїй ситуації?» (1 Коринтян 2:16). Це може допомогти особі прийняти мудре рішення. Але як було б немудро, якщо б старійшина пропонував лише свій власний погляд замість розумної біблійної поради! Набагато краще, коли старійшини розглядають складну проблему між собою. Можна навіть обговорити важливу справу на зустрічі ради старійшин (Приповістей 11:14). Таке обговорення дасть їм можливість усім говорити одне (1 Коринтян 1:10, Дерк.).
Потреба в лагідності
14, 15. Чого вимагається від старійшин, коли вони виправляють християнина, який «зробив якийсь хибний крок перед тим, як усвідомив це»?
14 Християнський старійшина повинен бути лагідним, коли навчає інших, особливо тоді, коли дає їм пораду. «Брати,— радить Павло,— навіть якщо чоловік робить якийсь хибний крок перед тим, як усвідомить це, ви, хто має духовну кваліфікацію, намагайтеся виправити такого чоловіка в дусі лагідності» (Галатів 6:1, НС). Цікаво, що грецьке слово, перекладене тут словом «виправити», споріднене з хірургічним терміном, що стосується репозиції зламаної кістки з ціллю запобігти довічному каліцтву. Лексикограф В. Е. Вайн говорить, що це є відновлення «когось, хто згрішив, тими, що духовні, коли така особа є як зміщений член духовного тіла». Можливі переклади цього вислову: «відновити до відповідного стану, вирівняти».
15 Виправити мислення не легко, і може бути дуже складно вирівняти хід думок грішної особи. Але допомога, яку надають у дусі лагідності, мабуть, прийматиметься із вдячністю. Тому християнським старійшинам слід слухатися Павлової поради: «Зодягніться... у щире милосердя, добротливість, покору, лагідність, довготерпіння» (Колосян 3:12). Що слід робити старійшинам, коли особа, що потребує виправлення, має поганий склад розуму? Вони повинні «гнатися за... лагідністю» (1 Тимофія 6:11).
Пастирська праця з обережністю
16, 17. Яких небезпек слід остерігатися старійшинам, коли вони дають поради іншим?
16 Але на цьому порада Павла в Галатів 6:1 не закінчується. Він переконує духовно кваліфікованих чоловіків: «Намагайтеся виправити [грішну особу] в дусі лагідності, кожен пильнуючи за собою, щоб не спокуситися самому» (НС). Наскільки серйозними можуть бути наслідки, якщо нехтується ця порада! З приводу повідомлення про одного англіканського священика, винного у перелюбі з двома своїми парафіянками, у Лондонській газеті «Таймс» говорилося, що це «вічна історія: чоловік, що по-батьківськи чи по-братськи дає пораду, піддається спокусі через довір’я особи, яка шукає поради». Тоді журналіст зіслався на слова д-ра Пітера Реттера, який сказав, що «зв’язки між особами, що шукають допомоги, та їхніми наставниками — лікарями, юристами, священиками та роботодавцями, які схильні експлуатувати інших, стали в нашому сексуально вільному світі невизнаною, руїнницькою та ганебною епідемією».
17 Ми не повинні вважати, що люди Єгови мають імунітет до таких спокус. Один старійшина, що користувався повагою і провів у служінні багато років, вчинив неморальність тому, що наносив пастирські візити одруженій сестрі, коли та була вдома одна. Хоча той брат розкаявся, він втратив усі свої привілеї служіння (1 Коринтян 10:12). Як же ж призначеним старшим чоловікам робити пастирські візити так, щоб не впадати у спокусу? Як забезпечити часткове відокремлення від інших людей, щоб можна було молитись і шукати порад у Божому Слові та християнських публікаціях?
18. а) Як застосування принципу головування може допомогти старійшинам уникати компрометуючих ситуацій? б) Як можна нанести пастирський візит сестрі?
18 Один із факторів, який старійшинам слід взяти до уваги, це принцип головування (1 Коринтян 11:3). Якщо керівництва шукає молода особа, коли це можливо, намагайся підключити до розмови її батьків. Коли допомоги просить одружена сестра, то чи не можна було б домовитися, щоб її чоловік був присутнім під час візиту? А що, коли це неможливо або коли він невіруючий і до деякої міри погано ставиться до неї? Тоді пастирський візит слід робити так, як неодруженій сестрі. Було б мудро, коли б два духовно кваліфіковані брати відвідали сестру разом. Якщо це не підходить, можна вибрати зручний час для розмови у Залі Царства, найкраще в кімнаті, де можна відокремитися від інших. Таким чином можна уникнути причини на спотикання, оскільки в залі є інші брати і сестри, які не повинні бачити і чути розмову (Филип’ян 1:9, 10).
19. Які добрі результати приносить охоче виконувана пастирська праця і кому ми дякуємо за охочих пастирів?
19 Результатом охочої пастирської праці є духовно здорова, правильно скерована отара. Як і апостол Павло, сьогоднішні християнські старійшини сильно турбуються своїми співвіруючими (2 Коринтян 11:28). Особливо важкою є відповідальність пасти Божих людей у ці критичні часи. Тому ми справді вдячні за чудову працю, яку виконують наші брати, що служать старійшинами (1 Тимофія 5:17). За ці «дари у вигляді людей», що охоче виконують пастирську працю, ми заносимо хвалу Давальникові «усякого доброго давання та дару досконалого», нашому люблячому небесному Пастирю Єгові (Ефесян 4:8; Якова 1:17).
Як би ви відповіли?
◻ Як можна добре управляти своїм домом?
◻ Яким повинен бути нагляд з боку християнських старійшин?
◻ Як старійшини можуть виявляти скромність та лагідність, коли дають пораду?
◻ Що сприяє ефективному духовному виправленню?
◻ Як старійшинам уникати компрометуючих ситуацій під час пастирської праці?
[Ілюстрація на сторінці 18]
Християнський старійшина повинен добре управляти своїм домом.
[Ілюстрація на сторінці 21]
Християнська пастирська праця повинна виконуватися з лагідністю і розсудливістю.