Що вам потрібно для щастя?

ПОЛІТИКИ, обрані людьми, намагаються зробити їх щасливими. Зрештою, їхня посада залежить від цих людей. Проте в одному суспільно-політичному журналі говориться про «розчарування покинутих виборців» у Польщі. Журналіст пояснює, що суспільство США «наповнене недовір’ям до офіційної політики». Інший письменник повідомляє про «зростаючу політичну апатію у Франції». Така поширена апатія і незадоволення, які ні в якому разі не обмежуються цими трьома країнами, натякають, що політики не можуть зробити людей щасливими.

Релігійні провідники також обіцяють щастя, якщо не в цьому житті, то принаймні в майбутньому. Їхні обіцянки базуються на передумові, що люди мають безсмертну душу або що їхні душі переселяються. З різних причин багато людей відкидає цю ідею, а Біблія чітко спростовує її. Порожні церкви та кількість їхніх членів, що постійно зменшується, показують, що мільйони людей вже не вважають релігію необхідною для щастя. (Порівняйте Буття 2:7, 17; Єзекіїля 18:4, 20).

Незадоволені сріблолюбці

Якщо щастя не можна знайти в політиці чи релігії, то де? Можливо, в комерції? Комерція теж претендує на те, що може зробити людину щасливою. Вона робить це за допомогою реклами, переконуючи, що щастя приходить з матеріальними речами, які можна купити за гроші, та з послугами, які можна за них отримати.

Кількість людей, які шукають щастя таким способом, зростає. Декілька років тому повідомлялося, що кожна друга сім’я у Німеччині має серйозні борги. Тому не дивно, що престижна німецька газета «Цайт» передбачує, що «багато [таких сімей] не має найменшого шансу вибратися з боргів». Вона пояснює: «Так легко перейти ліміт, що банк постійно і пропонує, але так важко звільнити свою шию від зашморгу».

Ситуація в інших високоіндустріалізованих країнах подібна. Кілька років тому соціолог з Нью-Йоркського університету Дейвід Капловіц підрахував, що 20—25 мільйонів американців серйозно заборговані. «Люди пригнічені своїми боргами,— каже він,— і ці борги руйнують їхнє життя».

Це далеко не нагадує щастя! Але чи нам очікувати, що світ комерції зможе досягнути того, чого два інші (політика і релігія) не можуть? Заможний цар Соломон одного разу написав: «Хто срібло кохає, той не насититься сріблом, хто ж кохає багатство з прибутком, це марнота також!» (Екклезіяста 5:9).

Шукати матеріальні багатства це те саме, що будувати повітряні замки. Можливо, їх і цікаво будувати, але можуть з’явитися проблеми, якщо спробувати в них жити.

Щастя можна досягти, але як?

Апостол Павло називає Єгову «щасливим Богом» (1 Тимофія 1:11, НС). Створивши людей на свій власний образ, щасливий Бог дав їм також можливість бути щасливими (Буття 1:26). Але їхнє щастя мало залежати від служіння Богові, як показав псалмоспівець: «Щасливий народ, якому Бог — Господь!» (Псалом 144:15б, Хоменко). Якщо розглянути кілька із 110 місць у «Перекладі Нового Світу», де зустрічаються слова «щасливий» і «щастя», то можна краще зрозуміти, що входить у наше служіння Богові і як воно доводить до правдивого щастя.

Усвідомлення духовних потреб

Ісус Христос, Син Божий, сказав у своїй знаменитій Нагірній проповіді: «Щасливі ті, що усвідомлюють свої духовні потреби» (Матвія 5:3, НС). Світ комерції намагається звести нас і заставити думати, що для щастя достатньо мати предмети розкоші. Він каже нам, що щастя — це домашній комп’ютер, відеокамера, телефон, машина, спортивне знаряддя останнього зразка та модний одяг. Чого він не говорить нам, так це того, що на світі є десятки мільйонів людей, які не мають усього цього, однак не обов’язково є нещасними. Хоча ці речі можуть зробити життя більш приємним та внести в нього деякі вигоди, вони не є дуже важливими, коли йдеться про щастя.

Ті, що усвідомлюють свої духовні потреби, кажуть так, як Павло: «А як маєм поживу та одяг, то ми задоволені будьмо з того» (1 Тимофія 6:8). Чому? Тому що забезпечення духовних потреб веде до вічного життя (Івана 17:3).

Чи це неправильно мати добрі речі, якщо в нас вистачає на них грошей? Не обов’язково. Але все-таки, якщо ми вчимося не потурати всім своїм примхам і не купувати всього, що тільки можемо, це зміцнює нашу духовність. Таким чином ми вчимося бути задоволеними і почуваємося щасливими, так само як Ісус, хоча його економічна ситуація не була найкращою зі світського погляду (Матвія 8:20). Павло не був нещасним, коли писав: «Я навчився бути задоволеним тим, що в мене є, умію жити і в нестатку, вмію жити і в достатку; навчився всього і в усьому, насичуватись і терпіти голод, бути і в достатку, і в нестатку» (Филип’ян 4:11, 12, Філарет).

Покладайтеся на Єгову

Усвідомлення духовних потреб вказує на готовність особи покладатися на Бога. Це, як пояснював цар Соломон, сприяє щастю: «Хто покладається на Господа, той щасливий» (Приповістей 16:20, Хом.).

Однак чи ж багато людей не покладаються більше на гроші, ніж на Бога? Якщо дивитися на справи з цього боку, то не може бути більш невідповідного місця для гасла «Ми покладаємось на Бога», ніж на грошах, а саме цей вираз можна знайти на валюті США.

Цар Соломон, якому не бракувало нічого, що можна купити за гроші, усвідомлював, що надія на матеріальні багатства не доведе до тривалого щастя (Екклезіяста 5:12—15). Гроші в банку можна втратити через банкрутство або інфляцію. Нерухоме майно можуть знищити бурі. Хоча страхові агенства можуть частково повернути матеріальні втрати, їм ніколи не відшкодувати емоційних. Акції та облігації втрачають свою вартість, коли наступає біржовий крах. Навіть добре оплачувана робота може в будь-який час зникнути з багатьох причин.

Тому особи, що покладаються на Єгову, бачать, чому мудро слухатися Ісусової перестороги: «Не складайте скарбів собі на землі, де нищить їх міль та іржа, і де злодії підкопуються й викрадають. Складайте ж собі скарби на небі, де ні міль, ні іржа їх не нищить, і де злодії до них не підкопуються та не крадуть» (Матвія 6:19, 20).

Яке могло бути тут більше почуття безпечності і щастя, ніж усвідомлення того, що ми покладаємося на Всемогутнього Бога, який завжди забезпечує потрібним? (Псалом 94:14; Євреїв 13:5, 6).

Приймайте Боже картання

Порада, навіть картання, приймається, якщо її з любов’ю дає справжній друг. Один із так званих друзів Йова самовдоволено сказав йому: «Блажен [щасливий, НС] той чоловік, якого Бог картає!» Хоча ці слова правдиві, однак натяк Еліфаза, що Йов винний у серйозному гріху, не був правдою. Який «гіркий утішитель»! Однак коли Єгова пізніше з любов’ю докорив Йовові, Йов покірно прийняв картання і став на шлях більшого щастя (Йова 5:17; 16:2, Хом.; 42:6, 10—17).

Сьогодні Бог не говорить зі своїми слугами безпосередньо, як у випадку з Йовом. Ні, він картає їх за допомогою свого Слова та організації, керованої його духом. Однак християни, які ставлять собі матеріалістичні цілі, часто не мають ні часу, ні сил, ні бажання вивчати Біблію регулярно і відвідувати всі зібрання, що проводяться в організації Єгови.

Чоловік, якого картає Бог, згідно зі словами в Приповістей 3:11—18, усвідомлює мудрість приймання такої поради: «Щасливий чоловік, що знайшов мудрість, людина, що розум придбала, бо її придбання ліпше від придбання срібла, і понад золото такий прибуток. Вона дорожча від перлів, ніщо з того, що бажаєш, не зрівняється з нею. Вік довгий у її правиці, і в лівиці — багатство й слава. Шляхи її — шляхи відради, всі її стежки — мирні. Вона дерево життя для тих, хто її держиться, щасливий, хто її вхопився» (Хом.).

Будь чистим і миролюбним

Ісус говорив, що щасливі люди «чисті серцем» і «миротворці» (Матвія 5:8, 9). Але у світі, що заохочує до матеріалістичного способу життя, егоїстичним, можливо навіть нечистим, бажанням дуже легко вкоренитися в наших серцях. Як легко піддатися спокусі шукати фінансового благополуччя сумнівними засобами, що зруйнували б мирні взаємини з іншими особами, якщо не керуватися божественною мудрістю! Небезпідставно Біблія перестерігає: «Корень усього лихого — то грошолюбство, якому віддавшись, дехто відбились від віри й поклали на себе великі страждання» (1 Тимофія 6:10).

Любов до грошей розвиває егоїстичні погляди, що живлять незадоволення, невдячність та пожадливість. Щоб запобігти розвиткові такого неправильного духу, деякі християни, перш ніж приймати важливі фінансові рішення, питають себе: чи дійсно мені треба цього? Чи справді ця дорога річ або ця добре оплачувана робота, що забиратиме багато часу, потрібні мені більше, ніж мільйонам інших людей, які мусять жити без них? Чи міг би я краще витратити свої гроші або час на збільшення своєї участі в правдивому поклонінні, на підтримування всесвітньої проповідницької праці або на допомогу людям, що мають менше, ніж я?

Вияв витривалості

Одною з проблем, що спіткали Йова, були матеріальні втрати (Йова 1:14—17). Як видно з його прикладу, витривалість необхідна у всіх аспектах життя. Деякі християни мусять зносити переслідування, інші — спокуси, ще інші — неідеальні матеріальні умови. Але Єгова винагородить за будь-яку витривалість, як писав учень Яків, посилаючись на Йова: «За блаженних [щасливих, НС] ми маємо тих, хто витерпів» (Якова 5:11).

Занехаявши духовні справи, ми можемо тимчасово поліпшити своє економічне становище, але чи це допоможе нам тримати в полі зору яскраву картину тривалого економічного полегшення під правлінням Божого Царства? Чи варто так ризикувати? (2 Коринтян 4:18).

Щастя тепер і навіки

Деякі люди, очевидно, не погоджуються з тим, як дивиться на щастя Єгова. Забуваючи про важливішу, тривалішу користь, вони не бачать переваги в тому, щоб дотримуватись порад Бога. Вони не усвідомлюють, що покладатися на матеріальні речі — марнота і що це доводить до розчарування. Письменник Біблії по праву питає: «Як маєток примножується, то множаться й ті, що його поїдають, і яка користь його власникові, як тільки, щоб бачили очі його?» (Екклезіяста 5:10; також дивіться Екклезіяста 2:4—11; 7:12). Як швидко пропадає інтерес, і речі, які ми вважали необхідними, з’являться на полиці і тільки займають місце!

Правдивий християнин ніколи не дозволить собі втягнутися у змагання «не відставати від Петренків» у матеріальному відношенні. Він знає, що справжня цінність вимірюється не тим, скільки людина має, а тим, що вона собою являє. У нього немає сумнівів про те, що робить людину щасливою, справді щасливою — добрі взаємини з Єговою і зайнятість у служінні Йому.

[Ілюстрація на сторінці 20]

Матеріальні речі самі по собі не можуть принести тривке щастя.

[Ілюстрація на сторінці 22]

Біблія каже: «Щасливі ті, що усвідомлюють свої духовні потреби».