Запитання читачів

Що означає вислів «обдарований духом», який знаходимо в 1 Коринтян 14:37 (НС): те, що особа одержала святий дух у тому розумінні, що вона помазана, чи те, що вона має якийсь чудесний дар від духу?

У «Перекладі Нового Світу Святого Письма» цей вірш звучить так: «Якщо хтось думає, що є пророком або обдарованим духом, то нехай він визнає речі, які я вам пишу, бо вони — Господня заповідь» (1 Коринтян 14:37).

Читач може сприйняти вираз «обдарований духом» як посилання на той факт, що християни першого століття були народжені духом і стали духовними синами Бога. Або можна зрозуміти, що цей зворот стосується тих, хто отримав якийсь особливий дар святого духу. Останнє значення вірогідніше, як це випливає з додаткових відомостей.

Апостол Павло вжив тут грецьке слово пнеу·ма·ті·ко́с, основне значення якого «той, що стосується духу, духовний». Форми цього слова використовуються в описах «тіло духовне», «благословення духовне», «духовне розуміння» і «духовний дім» (1 Коринтян 15:44; Ефесян 1:3; Колосян 1:9, Хоменко; 1 Петра 2:5, Хом.).

У цих випадках Біблія зумовлює об’єкт (тіло, благословення, розуміння, дім), що його описує слово «духовний». Але в інших випадках, щоб установити зміст слова «духовний» і правильно передати його, треба виходити з контексту. Наприклад, у 1 Коринтян 2:14, 15 склад розуму фізичної людини протиставляється складові розуму го пнеу·ма·ті·ко́с, що, отже, означає «духовна людина».

Розділи з 12-го по 14-й Першого послання до коринтян зосереджуються на чудесних дарах святого духу. Бог дав їх деяким раннім християнам, щоби показати, що він більше не користується буквальним Ізраїлем, але благословляє тепер християнський «Ізраїль Божий» (Галатів 6:16). Про ці дари Павло писав наступне: «Є різниця між дарами милости, Дух же той Самий» (1 Коринтян 12:4). Особлива мудрість, знання та віра були серед дарів духу, також серед них були дари пророкування, говоріння мовами і вияснення мов (1 Коринтян 12:8—11).

Християни в Коринті, до яких писав Павло, були помазані Божим святим духом. Павло сказав: «Але ви обмились, але освятились, але виправдались Іменем Господа Ісуса Христа й Духом нашого Бога» (1 Коринтян 6:11; 12:13). Так, усі одержали «завдаток Духа» (2 Коринтян 5:5). Проте не всі з них отримали якийсь особливий дар через святий дух. І здається, що багато хто був у захваті від говоріння різними мовами, надаючи надмірного значення цьому дарові. Павло написав їм, щоб виправити їхнє мислення, і наголосив на те, що мови не принесуть користі стільком людям, скільком би її міг принести дар пророкування. У кінці 12-го розділу Павло радить коринтянам: «Дбайте ревно про ліпші дари» (1 Коринтян 12:28—31).

Далі, на початку 14-го розділу, він закликає: «Дбайте про любов, і про [пнеу·ма·ті·ка́] пильнуйте, а найбільше — щоб пророкувати». Про що вони мали пильнувати? Ті християни не мали пильнувати про дух помазання, бо вже були помазаними. Логічно випливає, що Павло мав на увазі «дари» духу, пильнувати про які він закликав у кінці 12-го розділу. Отже, в перекладі Хоменка в 1 Коринтян 14:1 сказано: «бажайте гаряче духовних дарів». Інші переклади Біблії також передають слово пнеу·ма·ті·ка́ як «духовні дари» або «дари Духа».

Маючи такі додаткові відомості, ми завважуємо, що наприкінці 14-го розділу Павло пов’язує пророкування і пнеу·ма·ті·ко́с. Так само як і в 1-му вірші, контекст підказує, що він мав на увазі обдарованість духом. У «Новому Завіті сучасною мовою» (англ.) Р. Ф. Веймоут передає цей вірш так: «Якщо хтось вважає себе пророком чи людиною з духовними дарами, нехай визнає за Божий наказ те, що я зараз пишу».

Так, всім християнам, незалежно від того, мають вони дар пророкування або будь-який інший дар духу чи ні, слід приймати пораду, написану Павлом стосовно порядку в зборі, і дотримуватися її.