Розкриття таємниці найвеличнішого імені

Цікаво, що і мусульманський Коран і християнська Біблія говорять про найвеличніше ім’я. Це обговорення пояснює значення та важливість найвеличнішого імені. Воно також показує, як це ім’я впливає на людство та на наше майбутнє на землі.

МІЛЬЙОНИ чоловіків і жінок жили і помирали на цій землі. У більшості випадків їхні імена вмирали разом з ними і пам’ять про них ішла в забуття. Але деякі величні імена, як, наприклад, Авіценна, Едісон, Пастер, Бетховен, Ганді та Ньютон, продовжують жити. Ці імена пов’язані з людьми, яким належать досягнення, відкриття та винаходи.

Проте існує ім’я, величніше за всі інші. Усі колишні та сьогоднішні чудеса у цілому всесвіті пов’язані з ним. Навіть надія людства на довге та щасливе життя має відношення до цього імені!

Багато хотіли пізнати це ім’я. Вони шукали його, питали про нього, але не знайшли. Для них воно так і залишилося таємницею. По суті, ніяка людина не може довідатися про це ім’я, якщо тільки його Власник не відкриє його сам. На щастя, таємницю того незрівнянного імені було розкрито. Це зробив сам Бог, щоби про нього знали люди, які вірять у нього. Він відкрив своє ім’я Адамові, потім Авраамові, Мойсеєві та іншим своїм вірним слугам давнини.

У пошуках найвеличнішого імені

Коран говорить нам про чоловіка «глибоко тямущого у Писаннях» (27:40). Пояснюючи цей вірш, коментар, знаний як «Тафсір Жалал’ян», говорить: «Асаф, син Бархії, був праведним чоловіком. Він знав Боже найвеличніше ім’я і завжди, коли кликав це ім’я, отримував відповідь». Це нагадує нам про біблійного письменника Асафа, який писав у Псалмі 83:19: «Нехай вони знають, що Ти,— Твоє Ймення Господь [Єгова, НС], Сам Ти, Всевишній, на цілій землі!»

У Корані 17:2 написано: «Ми дали Мойсею Писання і зробили їх керівництвом для ізраїльтян». У тих Писаннях Мойсей звертався до Бога так: «Ото, я прийду до Ізраїлевих синів та й скажу їм: «Бог ваших батьків послав мене до вас», то вони запитають мене: «Яке Ім’я Його?» Що я скажу їм?» Згідно з перекладом Філарета, Бог відповів Мойсеєві так: «Ягве [Єгова], Бог батьків ваших: Бог Авраама, Бог Ісаака і Бог Якова послав мене до вас». Оце ім’я моє навіки» (Вихід 3:13, 15).

У стародавні часи ізраїльтяни знали це величне ім’я Бога. Воно навіть використовувалося як складова частина їхніх власних імен. Так само як зараз існує ім’я Абдулла, яке значить «служитель Бога», люди стародавнього Ізраїлю носили ім’я Овдій, що означає «служитель Єгови». Мати пророка Мойсея мала ім’я Йохевед, яке, можливо, означає «Єгова — слава». Ім’я Іван значить «Єгова змилосердився». А ім’я пророка Іллі означає «мій Бог — Єгова».

Пророки знали це величне ім’я і вживали його з глибокою повагою. Воно знаходиться у Святому Письмі понад 7000 разів. Ісус Христос, син Марії, наголосив це, коли сказав у молитві до Бога: «Я Ім’я Твоє виявив людям, що Мені Ти... їх дав... Я ж Ім’я Твоє їм об’явив й об’являтиму, щоб любов, що Ти нею Мене полюбив, була в них» (Івана 17:6, 26). У своєму знаменитому коментарі до Корану Байдаві обговорює Коран 2:87 і каже, що Ісус «оживляв мертвих людей Божим найвеличнішим ім’ям».

Що сталося? Що зробило те ім’я таємницею? Що спільного воно має з майбутністю кожного з нас?

Як те ім’я стало таємницею?

Деякі люди думають, що Єгова по-єврейськи означає «Аллах» (Бог). Але «Аллах» відповідає єврейському ʼЕло·гı́м, множинній формі величності слова ʼело́г·аг (бог). Серед євреїв виник забобон, який не дозволяв їм вимовляти божественне ім’я Єгова. Тому, коли вони читали Святе Письмо і бачили ім’я Єгова, стало звичаєм говорити ʼАдо·на́й, що означає «Господь». У деяких місцях вони навіть змінили оригінальний єврейський текст: замість «Єгова» писали ʼАдо·на́й.

Релігійні провідники загальновизнаного християнства діяли так само. Вони замінили ім’я Єгова словами «Бог» (по-арабськи «Аллах») та «Господь». Це сприяло розвитку фальшивої доктрини про Трійцю, яка не має підтримки у Святому Письмі. Через це мільйони людей помилково поклоняються Ісусові та святому духу і вважають їх рівними Боговіa.

Отже, провідники іудаїзму та загальновизнаного християнства поділяють вину за поширене незнання найвеличнішого імені. Але Бог дав таке пророцтво: «Освячу Я велике Ім’я Своє... і пізнають ті люди, що Я — Господь [Єгова, НС]». Так, Єгова зробить своє ім’я відомим серед усіх народів. Чому? Тому що він не є тільки Богом євреїв чи будь-якої іншої окремої нації або народу. Єгова є Богом усього людства (Єзекіїля 36:23; Буття 22:18; Псалом 145:21; Малахії 1:11).

Найвеличніше ім’я та наше майбутнє

Святе Письмо каже: «Кожен, хто покличе Господнє Ім’я [ім’я Єгови, НС], буде спасений» (Римлян 10:13). Наше спасіння у день суду буде пов’язане з нашим знанням імені Бога. Знати його ім’я означає знати його риси, діла та наміри і жити в гармонії з його високими принципами. Наприклад, Авраам знав Боже ім’я і кликав це ім’я. В результаті цього він мав добрі взаємини з Богом, виявляв віру в нього, покладався на нього та слухався його. Таким чином Авраам став Божим другом. Так само і з нами: знання Божого імені приближує нас до нього і допомагає нам розвинути особисті взаємини з ним, міцно тримаючись його любові (Буття 12:8; Псалом 9:11; Приповістей 18:10; Якова 2:23).

У Біблії читаємо: «Прислухавсь Господь, і почув, і перед обличчям Його була писана пам’ятна книга про тих, хто страх перед Господом має, і хто поважає Ймення Його» (Малахії 3:16). Чому нам треба «поважати» найвеличніше ім’я? Ім’я Єгова буквально значить «він спричиняє ставати». Це відкриває, що Єгова спричиняє, щоб він сам ставав Виконавцем обіцянок. Він завжди доводить свої наміри до виконання. Він є всемогутнім Богом, єдиним Творцем, який має всі добрі якості. Немає такого одного слова, яке б могло повністю описати Божу природу. Але Бог вибрав для себе найвеличніше ім’я — Єгова, і воно нагадує про усі його риси, якості та наміри.

У Святому Письмі Бог розповідає нам про свої наміри стосовно людства. Бог Єгова створив людину, щоб вона втішалася вічним, щасливим життям у Раю. Він бажає, щоб усі люди були членами однієї сім’ї, об’єднані в любові та мирі. Бог любові сповнить цей намір у недалекому майбутньому (Матвія 24:3—14, 32—42; 1 Івана 4:14—21).

Бог пояснює причини страждання людей і показує, що спасіння можливе (Об’явлення 21:4). У Псалмі 37:10, 11 написано: «Ще трохи — й не буде безбожного, і будеш дивитись на місце його — і не буде його, а покірні вспадкують землю,— і зарозкошують миром великим!» (Дивіться також Коран 21:105).

Так, Бога знатимуть по його величному імені. Народи будуть змушені дізнатися, що він — Єгова. Який же чудовий привілей знати найвеличніше ім’я, свідчити про нього і залишатися вірним йому! Таким чином Божий радісний намір сповниться на кожному з нас: «Тому що він любить Мене, Я врятую його; Я зроблю його славним, бо він знає ім’я Моє. Покличе до Мене, то йому відповім... Довготою днів насичу його, і він побачить спасіння Моє» (Псалом 91:14—16, Деркач).

[Примітка]

[Ілюстрація на сторінці 5]

Коло палаючого куща Бог представився Мойсеєві як «Єгова, Бог Авраама».

[Відомості про джерело]

Мойсей та палаючий кущ. У. Томас.